Ухвала

від 04.01.2023 по справі 902/1416/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"04" січня 2023 р. Cправа № 902/1416/22

Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГИРОПРАТ" (с. Вовчок, Тульчинський район, Вінницька область, 22855)

до: Спільного товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоМілк" (вул. Калиновського, 22, м. Пінськ, Республіка Булорусь, 225710)

про стягнення 5 707,97 доларів США

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГИРОПРАТ" №б/н від 30.12.2022 (вх. №1419 від 30.12.2022) з вимогами до Спільного товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоМілк" про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 5707,97 доларів США, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами контракту №2/19 від 10.01.2019 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2022 справу розподілено судді Матвійчуку В.В..

Положеннями статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.

Встановлюючи вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ГПК України покладає на суд обов`язок перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2 ст.91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ч.5 вказаної норми, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів, визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року N 55).

Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Зазначеним вище способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа.

Тоді як до позовної заяви №б/н від 30.12.2022 (вх. №1419 від 30.12.2022) заявником надано ряд не засвідчених копій документів (контракт № 2/19 від 10.01.2019, електронна декларація UA401020/2020/05664, міжнародна товарно-транспортна накладна, висновок про походження товару №С-4356 від 19.11.2020) оскільки засвідчені тільки перші аркуші документів.

Окрім того світлокопія електронної декларації UA401020/2020/05664 місцями є нечитабельною внаслідок неналежної якості відтворення та друку документу під час ксерокопіювання, що не дозволяє у повному обсязі встановити дійсний зміст тексту документу.

Приписами частини 1 статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій статус суддів", судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Між тим, до позовної заяви в якості доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачем надано світлокопії документів, що викладені російською мовою.

Рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2008 від 22.04.2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статті 124 Конституції України, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Разом з тим, суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 10 ГПК України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою, а відповідний механізм забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою передбачено у частинах 3, 4 статті 10 ГПК України, відповідно до якої суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 1 ст. 10 ГПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд зауважує, що докази надані до позовної заяви повинні бути подані державною (українською) мовою.

Відповідно до статті 79 Закону України "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на російській мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Дана позовна заява подана всупереч наведених приписів процесуального закону, оскільки позивачем подано додатки до позовної заяви без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову.

Наведені недоліки позовної заяви, у відповідності до положень ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 77, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГИРОПРАТ" №б/н від 30.12.2022 (вх. №1419 від 30.12.2022) залишити без руху.

Товариству з обмеженою відповідальністю "АРГИРОПРАТ" усунути недоліки позовної заяви №б/н від 30.12.2022 (вх. №1419 від 30.12.2022).

Товариству з обмеженою відповідальністю "АРГИРОПРАТ" встановити строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали надіслати Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГИРОПРАТ" рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відому суду адресу електронної пошти позивача - elena.argiroprat@gmail.com .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвала складена та підписана 04.01.2023.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (с. Вовчок, Тульчинський район, Вінницька область, 22855)