Рішення

від 04.01.2023 по справі 909/871/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.01.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/871/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

суддя Рочняк О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард"

вул. Єршова, будинок 1, м. Луцьк, Луцький район, Волинська область,43023

ел. пошта: tov.westkard@gmail.com

представник позивача: Стецик Назар Васильович

вул. Кременецька,38, каб.302, м. Луцьк, 43010

ел. пошта: nazar_stetsik@ukr.net

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД"

вул. В. Івасюка, будинок 62, м. Івано-Франківськ, 76002

про стягнення заборгованості в сумі 162 843 грн 47 коп.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД" про стягнення заборгованості за договором №040405-01/12/2020- ПК01257 від 01.12.2020 в сумі 162 843 грн 47 коп., з яких: 57 748 грн 53 коп. - сума основного боргу, 19 608 грн 06 коп. - пеня, 47 061 грн 39 коп. - штраф в розмірі 25%, 24894 грн 21 коп. - 35% річних та 13 531 грн 28 коп. - інфляційні втрати.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2022, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 31.10.2022 отримана відповідачем 09.11.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення зобов`язань, обумовлених договором поставки партіями з використанням паливних карток №040405-01/12/2020-ПК01257 від 01.12.2020 не здійснив в повному обсязі оплати за отриманий ним товар, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 57 748 грн 53 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 19 608 грн 06 коп. пені, 47 061 грн 39 коп. штрафу, 24 894 грн 21 коп. 35% річних та 13 531 грн 28 коп. інфляційних втрат.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, надавши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД" (покупець, відповідач) укладено договір №040405-01/12/2020-ПК01257 поставки партіями з використанням паливних карток (а.с. 20-34).

Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставляти) товари, (надавати послуги), а покупець зобов`язується приймати у власність товари (послуги) та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним договором. Під партією товару сторони розуміють товари в якості та асортименті, передані покупцю на умовах даного договору.

Товари згідно даного договору постачаються покупцю для виробничого споживання останнім (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 2.4 договору, передача товарів (надання послуг) покупцю здійснюється з використанням паливних карток.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що на виконання умов даного договору постачальник передає покупцю паливні картки, про що сторони підписують відповідний акт приймання-передачі. Покупець не вправі використовувати отримані паливні картки в інших цілях, не пов`язаних з використанням даного договору.

Відповідно до п. 3.2 договору, підтвердженням фактичного отримання покупцем товарів (послуг) та ТО в асортименті, кількості та ціні є чек, що видається покупцю.

За результатами транзакцій, що були здійснені протягом звітного періоду, постачальником складається та надається покупцю зведена видаткова накладна та зведений акт приймання-передачі. Вищезазначені документи надаються покупцю для підписання після 7 (сьомого) робочого числа місяця наступного за звітним. Покупець зобов`язується підписувати зведену видаткову накладну та зведений акт приймання-передачі протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання. Якщо покупець до закінчення зазначеного терміну не підпише і не надішле постачальнику надіслану постачальником зведену видаткову накладну та зведений акт приймання-передачі, або не надасть постачальнику свої мотивовані (обґрунтовані) та документально підтверджені заперечення проти змісту зведеної видаткової накладної та зведеного акту приймання-передачі, або не надішле постачальнику письмове повідомлення про не отримання зазначених документів від постачальника, сторони погоджуються вважати таку зведену видаткову накладну та зведений акт приймання-передачі, підписані лише постачальником, повністю узгодженими обома сторонами.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору, розрахунки за товари (послуги) здійснюються покупцем в українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Моментом виконання зобов`язань покупця по оплаті товарів (послуг) вважається момент поступлення грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Загальна сума договору становить суму вартості товарів (послуг), поставлених (наданих) постачальником покупцю протягом терміну дії договору.

Згідно з п. 4.1.2 договору, розрахунки за товари (послуги) покупець здійснює періодично на умовах 100% попередньої оплати вартості товарів (послуг), якщо інший порядок розрахунків не погоджений сторонами додатково в додатку до даного договору. Сума оплати та їх періодичність визначаються покупцем самостійно, або за зверненням покупця на підставі наданого постачальником рахунку. У випадку, якщо товари (послуги) були передані (надані) покупцю понад суму здійсненої попередньої оплати, покупець зобов`язаний провести повну оплату таких товарів (послуг) протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання таких товарів (послуг).

Пунктом 4.2.2 передбачено, що оплата товарів (послуг) здійснюється покупцем на підставі виписаних постачальником рахунків, де вказується конкретний асортимент, кількість та ціна товарів (послуг). Оплата рахунку здійснюється покупцем в повному розмірі вартості товарів (послуг), вказаних в рахунку і є підтвердженням згоди покупця на отримання відповідної кількості та асортимент товарів (послуг) за вказаною ціною.

Відповідно до п. 4.2.3 договору, розрахунки за товари (послуги) здійснюються покупцем періодично на умовах 100% попередньої оплати вартості товарів (послуг), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, протягом 1 (одного) календарного дня з моменту виписки рахунку. Моментом виписки рахунку вважається дата датування рахунку.

Згідно з п. 5.1.1 договору, покупець зобов`язаний належно виконувати умови даного договору, в т.ч. вчасно та в повному обсязі здійснювати оплату вартості товарів (послуг) у відповідності до умов розділу 4, та/або відповідних додатків (додаткових угод) до даного договору.

За невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 9.1 договору).

Пунктом 9.5 договору передбачено, що у випадку не проведення розрахунків покупцем згідно умов розділу 4 даного договору, покупець зобов`язується на користь постачальника сплатити штрафні санкції згідно ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, а саме: - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язань; - у випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25% від суми заборгованості.

Згідно з п. 9.6 договору, за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно умов даного договору, покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 35 процентів річних від простроченої суми за кожен день прострочення за весь час прострочення згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 9.8 договору, сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за даним договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов`язань за даним договором.

Позовна давність в три роки застосовується до всіх вимог, щодо виконання зобов`язань за даним договором, в т.ч. про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 9.9 договору).

Пунктом 9.10 передбачено, що сплата процентів та штрафних санкцій (в т.ч. і неустойки) не звільняє сторони від виконання зобов`язання в натурі.

Згідно з п. 11.1 договору, всі спори, що виникають з даного договору будуть вирішуватися шляхом переговорів. У випадку не досягнення між сторонами згоди, спір буде передаватися на розгляд Господарського суду згідно чинного законодавства України.

Відповідно до пунктів 12.1-12.3 договору, договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 (одного) року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору; у випадку, коли жодна зі сторін протягом одного місяця до закінчення строку дії даного договору не заявила про намір його розірвати та продовжує надалі виконувати умови даного договору, то договір вважається таким, що діє на кожен наступний рік на умовах передбачених даним договором; закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які виникли за договором протягом строку його дії та залишилися невиконаними.

Згідно з актом приймання-передачі №1 від 01.12.2020, ТОВ "Вест Кард" (постачальник) передав на умовах договору №040405-01/12/2020-ПК01257 від 01.12.2020, а ТОВ "Грін Таун ЛТД" (покупець) прийняв карти у кількості 8 (вісім) штук згідно номерів: №7825990003403284, №7825990003403292, №7825990003403300, №7825990003403318, №7825990003403326, №7825990003403334, №7825990003403342, №7825990003403359 (а.с. 35).

У додатку №1 від 01.12.2022 до договору поставки партіями з використанням паливних карток №040405-01/12/2020-ПК01257 від 01.12.2020 сторони дійшли згоди змінити п 4.1.2 розділу 4.1 "Ціна товарів (послуг) та умови оплати при використанні грошової одиниці обліку" та викласти його в наступній редакції: "4.1.2 Оплата покупцем вартості відпущених (наданих) товарів (послуг) здійснюється періодично протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту фактичного отримання товарів (послуг) на ТО (строк відтермінування), при цьому відпуск товарів (послуг) здійснюється не більше суми блокування, що становить 80000 грн. У випадку настання першої події - перевищення суми блокування, та/або строку відтермінування, постачальник має право заблокувати паливні картки покупця та припинити відпуск товарів (послуг) до моменту повної сплати заборгованості. У випадку відпуску товарів (послуг) понад суму блокування, вартість відпущених товарів (послуг) повинна бути сплачена покупцем протягом 2 (двох) банківських днів з моменту перевищення суми блокування." (п. 1 додатку); також сторони прийшли до згоди виключити розділ 15 "Врегулювання відносин електронного документообігу" з тексту договору (п. 2 додатку) (а.с. 36).

На виконання умов договору поставки позивач передав відповідачу товар (паливо дизельне, бензин автомобільний) на загальну суму 271 898 грн 53 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №6160 від 31.12.2020 на суму 6 968 грн 78 коп., №5886 від 31.01.2021 на суму 6 134 грн 68 коп., №15258 від 28.02.2021 на суму 12 117 грн 87 коп., №26537 від 31.03.2021 на суму 10 360 грн 51 коп., №38022 від 30.04.2021 на суму 76 080 грн 77 коп., №50053 від 31.05.2021 на суму 84 657 грн 58 коп., №60727 від 30.06.2021 на суму 75 578 грн 34 коп. (а.с. 37-49).

Відповідач здійснив часткову оплату за договором та відповідно до платіжних доручень №1073 від 29.12.2020 на суму 7 000 грн, №1150 від 11.02.2021 на суму 7 800 грн, №1298 від 18.03.2021 на суму 21 150 грн, №1461 від 26.04.2021 на суму 39 200 грн, №1488 від 11.05.2021 на суму 36 750 грн, №1556 від 25.05.2021 на суму 49 750 грн, №1600 від 14.06.2021 на суму 42 500 грн перерахував позивачу 204 150 грн (а.с. 52-58).

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків за 2 квартал 2021 року, підписаного сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.06.2021 становила 67 748 грн 53 коп. (а.с.51). 31.08.2021 відповідно до платіжного доручення №1733 відповідач перерахував позивачу 5 000 грн (а.с.59).

19.11.2021 позивач направив відповідачу вимогу №1911-1 від 19.11.2021 про повернення 62748 грн 53 коп. (а.с.60-62). Згідно з платіжним дорученням №1816 від 23.11.2021 відповідач перерахував позивачу ще 5 000 грн (а.с.63).

Отже, матеріалами справи підтверджено часткову оплату відповідача за поставлений йому за договором товар на загальну суму 214 150 грн.

З метою досудового врегулювання спору 20.07.2022 ТОВ "Вест Кард" направило ТОВ "Грін Таун ЛТД" вимогу від 20.07.2022 щодо сплати заборгованості в розмірі 57 748 грн 53 коп. (а.с. 65-67), у відповідь на яку у листі №9 від 26.07.2022 ТОВ "Грін Таун ЛТД" визнало заборгованість та у зв`язку з важким фінансовим становищем просило розтермінувати погашення відповідно до графіка (серпень 2022 - липень 2023р.р.) (а.с. 68).

Згідно з розрахунками позивача, за несвоєчасне виконання зобов`язань відповідачу нараховано 19 608 грн 06 коп. пені, 47 061 грн 39 коп. штрафу в розмірі 25%, 24 894 грн 21 коп. 35% річних та 13 531 грн 28 коп. інфляційних втрат.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За встановлених судом обставин, на виконання умов договору поставки №040405-01/12/2020-ПК01257 від 01.12.2020 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 271898 грн 53 коп.

Сторони в договорі встановили порядок розрахунків за поставлений товар, відповідно до якого оплата покупцем вартості відпущених (наданих) товарів (послуг) здійснюється періодично протягом 30 календарних днів з моменту фактичного отримання товарів (послуг) на ТО (строк відтермінування), при цьому відпуск товарів (послуг) здійснюється не більше суми блокування, що становить 80000 грн. У випадку настання першої події - перевищення суми блокування, та/або строку відтермінування, постачальник має право заблокувати паливні картки покупця та припинити відпуск товарів (послуг) до моменту повної сплати заборгованості. У випадку відпуску товарів (послуг) понад суму блокування, вартість відпущених товарів (послуг) повинна бути сплачена покупцем протягом 2 (двох) банківських днів з моменту перевищення суми блокування (п.4.1.2 договору в редакції додатку №1 від 01.12.2020).

Відповідач за поставлений товар розрахувався з порушенням визначених у договорі строків частково у розмірі 214 150 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за договором поставки №040405-01/12/2020-ПК01257 від 01.12.2020 товар (паливо дизельне, бензин автомобільний) становить 57 748 грн 53 копійок.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, суму основної заборгованості визнав (частково оплатив заборгованість, підписав акт звірки, а також у листі №9 від 26.07.2022), доказів виконання зобов`язань за договором у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи вищенаведене в сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 748 грн 53 коп. заборгованості за поставлений за договором поставки №040405-01/12/2020-ПК01257 від 01.12.2020 товар є обґрунтованими та належать до задоволення.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У договорі поставки №040405-01/12/2020-ПК01257 від 01.12.2020 сторони передбачали сплату покупцем (відповідачем) пені у випадку не проведення розрахунків згідно умов розділу 4 даного договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язань та штрафу у розмірі 25% від суми заборгованості у випадку прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків більше 15 календарних днів (п.9.5 договору). У п. 9.8 договору сторони визначили, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за даним договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов`язань за даним договором. У п. 9.9. договору сторони встановили строк позовної давності в т.ч. щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю 3 роки.

Згідно з п. 9.6 договору, за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно умов даного договору, покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 35 процентів річних від простроченої суми за кожен день прострочення за весь час прострочення згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу:

- 13 531 грн 28 коп. інфляційних втрат (за період з вересня по листопад 2021 року на суму 62 748 грн 53 коп. в розмірі 1 837 грн 08 коп. та з грудня 2021 року по серпень 2022 року на суму 57 748 грн 53 коп. в розмірі 11 694 грн 20 коп.);

- 24894 грн 21 коп. - 35% річних (за період з 31.07.2021 по 30.08.2021 на суму 67 748 грн 53 коп. в розмірі 2 013 грн 89 коп.; з 01.09.2021 по 22.11.2021 на суму 62 748 грн 53 коп. в розмірі 4 994 грн 10 коп.; з 24.11.2021 по 12.10.2022 на суму 57 748 грн 53 коп. в розмірі 17886 грн 22 коп.);

- 19 608 грн 06 коп. пені (за період з 31.07.2021 по 30.08.2021 на суму 67 748 грн 53 коп. в розмірі 920 грн 64 коп.; з 01.09.2021 по 22.11.2021 на суму 62 748 грн 53 коп. в розмірі 2410 грн 24 коп.; з 24.11.2021 по 12.10.2022 на суму 57 748 грн 53 коп. в розмірі 16 277 грн 18 коп.);

- 47 061 грн 39 коп. 25 % штрафу (за період з 31.07.2021 по 30.08.2021 на суму 67 748 грн 53 коп. в розмірі 16 937 грн 13 коп.; з 01.09.2021 по 22.11.2021 на суму 62 748 грн 53 коп. в розмірі 15 687 грн 13 коп.; з 24.11.2021 по 12.10.2022 на суму 57 748 грн 53 коп. в розмірі 14 437 грн 13 коп.).

Контррозрахунку інфляційних втрат, 35 % річних, пені та штрафу відповідач суду не надав.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, 35% річних та інфляційних втрат, з врахуванням ст.625 ЦК України, ч.6 ст. 232 ГК України, п.9.5, п.9.6., п.9.8 договору поставки, судом встановлено, що вищевказані розрахунки позивача є арифметично правильними.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 13 531 грн 28 коп. інфляційних втрат, 24894 грн 21 коп. - 35% річних та 19 608 грн 06 коп. пені також є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Позовні вимоги про стягнення 47 061 грн 39 коп. - 25 % штрафу слід задовольнити частково виходячи з такого.

Кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість установлення за будь-яке порушення зобов`язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов`язання неналежним чином тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов`язання. Тоді як пеня, як різновид неустойки, характеризується триваючим характером - нарахування пені за кожний день прострочення.

Так, у п.9.5 договору сторони передбачили, що у випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної №60727 від 30.06.2021 (остання поставка, відомості про яку містяться в матеріалах справи) позивач поставив відповідачу товар (бензин автомобільний, паливо дизельне) на загальну суму 75578 грн 34 коп.

Матеріалами справи підтверджено, в т.ч. і актом взаєморозрахунків той факт, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.06.2021 (включаючи поставку товару по накладній №60727 від 30.06.2021) становила 67748 грн 53 коп.

З врахуванням п.4.1.2 договору (додаток №1), оплата покупцем вартості отриманого згідно вищевказаної накладної товару повинна була відбутися у строк до 30.07.2021.

Як вже встановлено судом, відповідач свого обов`язку по оплаті товару у встановлений договором строк не виконав, як і не виконав його станом на 16.08.2021 (перший робочий день після вихідних), таким чином у позивача виникло право нарахувати відповідачу 25 відсотків штрафу від суми 67748 грн 53 коп., як це передбачено умовами п. 9.5 договору поставки, що становить 16 937 грн 13 коп.

Разом з тим, штраф, який за умовами пункту 9.5 договору (прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків більше 15 календарних днів) нараховується в розмірі 25% від суми заборгованості, застосовується одноразово у випадку порушення покупцем грошового зобов`язання.

Водночас, позивач, застосовуючи п.9.5 договору після кожної сплати позивачем частини заборгованості повторно нараховує 25 % штрафу на залишок заборгованості (15 687 грн 13 коп. за період з 01.09.2021 по 22.11.2021 на суму 62 748 грн 53 коп. та 14 437 грн 13 коп. за період з 24.11.2021 по 12.10.2022 на суму 57 748 грн 53 коп.), що суперечить правовій природі штрафу, який застосовується одноразово за одне і те саме порушення.

Таким чином, до стягнення належить 16 937 грн 13 коп. штрафу.

В задоволення вимоги про стягнення з відповідача 30 124 грн 26 коп. слід відмовити.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

За наведених обставин у їх сукупності, позов належить до задоволення частково.

Судові витрати, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД" (вул. В. Івасюка, будинок 62, м. Івано-Франківськ, 76002, код ЄДРПОУ 42534282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" (вул. Єршова, будинок 1, м. Луцьк, Луцький район, Волинська область,43023, код ЄДРПОУ 43603592) 132 719 (сто тридцять дві тисячі сімсот дев`ятнадцять) гривень 21 коп. заборгованості, з яких: 57 748 (п`ятдесят сім тисяч сімсот сорок вісім) гривень 53 коп. основного боргу, 19 608 (дев`ятнадцять тисяч шістсот вісім) гривень 06 коп. пені, 16 937 (шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень 13 коп. штрафу, 24 894 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто чотири) гривні 21 коп. 35% річних, 13 531 (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять одна) гривні 28 коп. інфляційних втрат та 2 022 (дві тисячі двадцять дві) гривні 02 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Рішення підписано 04.01.2023

Суддя О. В. Рочняк