Ухвала
від 04.01.2023 по справі 915/711/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

04 січня 2023 року Справа № 915/711/22

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

розглянувши матеріали

за позовом: Державного агентства резерву України (01601, м.Київ, вул.Пушкінська, буд.28; ідент.код 37472392; адреса ел.пошти: info@rezerv.gov.ua),

до відповідача: Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України (55310, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, селище Кавуни, вул.Елеваторна, буд.10; ідент.код 20885124),

про: зобов`язання повернути до державного резерву матеріальні цінності, стягнення штрафних санкцій, зобов`язання провести освіження матеріальних цінностей державного резерву,-

в с т а н о в и в:

Державне агентство резерву України звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №75/0/5-22 ДСК від 02.12.2022 (вх.№6871/22 від 30.12.2022), в якій просить суд:

- зобов`язати Державне підприємство «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України повернути до державного резерву матеріальні цінності, щодо яких встановлено факти незабезпечення збереження, а саме: 57,709 тон пшениці 2 класу, 723,337 тон пшениці 3 класу;

- стягнути із Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України штрафні санкції в сумі 19669237,15 грн, в тому числі 5817366,04 грн - 100% штрафу, 2437661,37 грн пені та 11414209,74 грн - 20% штрафу;

- зобов`язати Державне підприємство «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України провести освіження матеріальних цінностей державного резерву, а саме: пшениці 2 класу - 868,921 тон, пшениці 3 класу 5534,409 тон.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст.162 ГПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява, зокрема, повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (пункт 2); зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (пункт 3).

Однак позовна заява не відповідає вимогам ст.162 ГПК України, оскільки в позовній заяві позивачем зазначено місцезнаходження відповідача - Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України: 55310, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, селище Кавуни, ст. Елеваторна, 10, проте, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація, що місцезнаходженням Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України (ідент.код 20885124) є: 55310, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, селище Кавуни, вул.Елеваторна, буд.10.

До того ж, суд звертає увагу позивача, що в описі вкладення у цінний лист від 14.12.2022, який ним надано на підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, позивачем також невірно зазначено місцезнаходження відповідача - 55310, Миколаївська обл., Арбузний р-н, ст. Елеваторна, 10.

У абз.2 п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарським судам України надані роз`яснення, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

У відповідності до ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Крім того, позивачем не зазначено ні власної адреси електронної пошти, ні такої адреси відповідача.

Також, позивачем не визначено ціну позову, хоча ним заявлено дві вимоги майнового характеру.

До того ж, за приписами п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року 2481,0 гривень.

Відповідно до пп.1) п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.п.2) п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до положень п.2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Тобто, позивачем викладено одну позовну вимогу немайнового характеру: зобов`язати відповідача провести освіження матеріальних цінностей державного резерву та дві вимоги майнового характеру: стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 19669237,15 грн та зобов`язання відповідача повернути до державного резерву матеріальні цінності вартістю 5817366,04 грн.

Таким чином, судовий збір за дві вимоги майнового характеру у загальному розмірі 25486603,19 грн (19669237,15 грн + 5817366,04 грн) повинен складати 382299,05 грн (25486603,19 грн х 1,5%) та за одну вимогу немайнового характеру 2481,0 грн, а загалом 384780,05 грн.

Позивачем, на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, до позову долучено платіжне доручення №481 від 09.12.2021 про сплату 310432,99 грн судового збору.

З відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що судовий збір, сплачений за платіжним дорученням №481 від 09.12.2021 на суму 310432,99 грн, було долучено до позовної заяви Державного агентства резерву України №191/0/5-21 ДСК від 01.09.2021 (вх.№19503/21 від 28.12.2021) до Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України про зобов`язання повернути до державного резерву матеріальні цінності, стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 16861097,92 грн та зобов`язання провести освіження матеріальних цінностей державного резерву

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2022 у справі №915/1877/21 вказану позовну заяву було повернуто Державному агентству резерву України на підставі ч.4 ст.174 ГПК України.

Державне агентство резерву України у своєму позові №75/0/5-22 ДСК від 02.12.2022 (вх.№6871/22 від 30.12.2022) не повідомило суду про такі обставини, а навпаки вказало, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За приписами ч.5 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.

Оскільки Господарський процесуальний кодекс України чи Закон України «Про судовий збір» не передбачають можливості при поданні нових позовних заяв, ураховувати платіжні доручення (квитанції) про сплату судового збору за заявами позивача, що вже подавались до суду, а тому після повернення позовної заяви №191/0/5-21 ДСК від 01.09.2021 за ухвалою суду від 24.01.2022 у справі №915/1877/21 Державне агентство резерву України отримало право на повернення суми судового збору, сплаченого у такій справі за платіжним дорученням №481 від 09.12.2021 на суму 310432,99 грн, яке приєднане до такої справи №915/1877/21, а тому таке платіжне доручення не може бути прийняте, в якості доказу оплати судового збору у даній справі №915/711/22.

Отже, оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, суд не приймає платіжне дорученням №481 від 09.12.2021 на суму 310432,99 грн, як належний доказ оплати судового збору за подання Державним агентством резерву України до Господарського суду Миколаївської області позовної заяви №75/0/5-22 ДСК від 02.12.2022 (вх.№6871/22 від 30.12.2022).

Таким чином, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Тобто, позивачу слід сплатити 384780,05 грн судового збору та надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору.

Документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, - надаються суду в оригіналі.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст.ст.162, 164 ГПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.174, 234, 235 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Державного агентства резерву України №75/0/5-22 ДСК від 02.12.2022 (вх.№6871/22 від 30.12.2022) - залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

4. Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В.Мавродієва

Дата ухвалення рішення04.01.2023
Оприлюднено06.01.2023

Судовий реєстр по справі —915/711/22

Ухвала від 20.03.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 05.03.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 15.02.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 12.02.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 15.01.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 25.12.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Ухвала від 04.12.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богатир К.В.

Рішення від 19.10.2023

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 12.09.2023

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

Ухвала від 26.07.2023

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Мавродієва М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні