Рішення

від 02.01.2023 по справі 915/337/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2023 року Справа № 915/337/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Фермерського господарства "Руденко В.І.", вул. Шкільна, 12, с. Возсіятське, Вознесенський район, Миколаївська область, 55542 (код ЄДРПОУ 20895915)

представник позивача: адвокат Мірошніченко А.О., АДРЕСА_1

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Прометей", вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв. 2 А, Шевченківський район, м. Київ, 01054 (код ЄДРПОУ 41255380)

електронна пошта: office@prometey.org.ua

про стягнення коштів в сумі 540 862, 06 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Фермерське господарство "Руденко В.І." з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Прометей": 509 542, 63 грн. - суми основного боргу; 24 779, 13 грн. - пені; 3 566, 80 грн. - інфляційних втрат; 2 973, 50 грн. - 3 % річних за час прострочення.

Судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Судом встановлено, що на момент відкриття провадження у даній справі місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Прометей" (код ЄДРПОУ 41255380) було вул. Потьомкінська, 114, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54001.

Під час розгляду справи відповідач змінив місцезнаходження.

Відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ станом на 17.12.2022 місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Прометей" (код ЄДРПОУ 41255380) є вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв. 2 А, Шевченківський район, м. Київ, 01054.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України дана справа розглядається Господарським судом Миколаївської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки від 08.04.2022 № 68997, а саме: зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар в сумі 509 542, 63 грн. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. За порушення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3 % річних, які заявлено до стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629 ЦК України, ст. 174, 175, 193, 216, 218, 230, 231 ГК України та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 12.09.2022 отримана відповідачем 20.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

08.04.2022 між ТзОВ «Компанія Прометей» (покупець) та ФГ «Руденко В.І.» (продавець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 68997 від 08.04.2022.

Відповідно до п. 9.1 договору даний договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до 30.06.2022, а в частині зобов`язань, що виникли до цієї дати - до повного їх виконання відповідними сторонами.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Суду не подано доказів визнання недійсним або розірвання договору.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію (в подальшому - «Товар»).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування та загальна кількість Товару, що поставляється за даним Договором, визначається Сторонами у Специфікації, що додається до Договору та є його невід`ємною частиною (надалі -«Специфікація»).

Відповідно до п. 3.1 договору кількість та ціна товару, що поставляється за даним договором встановлюються Специфікацією. Ціна товару може змінюватись, відповідно до п. 2.4 даного договору.

Відповідно до п 4.1 договору умови поставки Товару будуть визначені Сторонами у специфікації до Договору на відповідну партію Товару. Поставка Товару може здійснюватись на умовах EXW, FCA, СРТ (в розумінні «Інкотермс-2010»).

Відповідно до п. 4.2 договору поставка Товару здійснюється окремими частинами (партіями) автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 4.8 договору для підтвердження поставки Продавцем надаються наступні документи:

- рахунок-фактура на Товар, що поставляється за Договором із зазначенням кількості Товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати;

- видаткова накладна на Товар;

- податкова накладна, виписана на Товар та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до діючого законодавства України;

- товарно-транспортні накладні, що оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.1 договору якщо інші умови оплати не погодженні сторонами у Додатковій угоді, Покупець здійснює оплату Товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості Товару на поточний рахунок Продавця в наступному порядку:

- 86% вартості Товару сплачується Покупцем протягом 3-х робочих днів з дати поставки Товару, визначення фактичної кількості та якості поставленого Товару згідно умов цього Договору, підписання Сторонами специфікації до Договору, а також після отримання від Продавця рахунку-фактури на Товар та підписаної видаткової накладної;

- 14% вартості Товару сплачується Покупцем протягом 3-х робочих днів після здійснення Продавцем реєстрації податкової накладної на Товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також перевірки Покупцем правильності такої реєстрації відповідної податкової накладної Продавцем, за умови відсутності порушень з боку Продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

Відповідно до п. 5.3 договору зобов`язання Покупця по сплаті за поставлений Товар вважається виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку Покупця, відповідно до реквізитів, вказаних Продавцем у рахунку-фактурі. Ризики не зарахування коштів на банківський рахунок Продавця несе Продавець.

До договору між сторонами складено:

- Специфікацію № 1 від 08.04.2022 на поставку товару (соняшник) у кількості 118,730 т на суму 1 814 431, 43 грн. з ПДВ та товару (соняшник) у кількості 25,810 т на суму 394 428, 33 грн. з ПДВ;

- Специфікацію № 2 від 25.04.2022 на поставку товару (соняшник) у кількості 69,580 т на суму 1 052 884, 22 грн. з ПДВ та товару (соняшник) у кількості 24, 970 т на суму 377 846, 21 грн. з ПДВ.

Специфікації підписано та скріплено печатками сторін.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 3 639 590, 19 грн., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме:

- накладна № 5 від 13.04.2022 на суму 1 814 431, 43 грн. з ПДВ та ТТН № 1, 2, 3, 4, 5 від 13.04.2022;

- накладна № 6 від 15.04.2022 на суму 394 428, 33 грн. з ПДВ та ТТН № 6 від 14.04.2022;

- накладна № 7 від 25.04.2022 на суму 1 052 884, 22 грн. з ПДВ та ТТН № 7, 8, 9 від 25.04.2022;

- накладна № 8 від 29.04.2022 на суму 377 846, 21 грн. з ПДВ та ТТН № 10 від 29.04.2022.

Всі накладні та товарно-транспортні накладні підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Підставою поставки товару у накладних зазначено договір поставки № 68997 від 08.04.2022.

На виконання умов п. 4.8 договору позивачем ФГ «Руденко В.І.» подано для реєстрації податкові накладні, а саме:

- податкова накладна № 5 від 13.04.2022 на суму 1 814 431, 43 грн.;

- податкова накладна № 6 від 15.04.2022 на суму 394 428, 33 грн.;

- податкова накладна № 7 від 25.04.2022 на суму 1 052 884, 22 грн.;

- податкова накладна № 8 від 29.04.2022 на суму 377 846, 21 грн.

Судом встановлено, що рішенням комісії регіонального рівня відмовлено у реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

В подальшому рішеннями від 23.06.2022 задоволено скарги позивача та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними рішеннями податкового органу.

Судом встановлено, що відповідачем за поставлений на підставі договору № 68997 від 08.04.2022 товар проведено часткову оплату на загальну суму 3 130 047, 56 грн., що підтверджується Реєстром документів (кредит) АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у період з 26.04.2022 по 11.05.2022.

Тобто, на виконання умов п. 5.1 договору відповідачем проведено оплату в розмірі 86% вартості поставленого товару (3 639 590, 19 грн. х 86 % = 3 130 047, 56 грн.).

Отже, станом на дату звернення позивача до суду із даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 509 542, 63 грн. (3 639 590, 19 грн. - 3 130 047, 56 грн.), що складає 14 % від вартості поставленого товару.

Таким чином, в силу умов п. 5.1 договору оплата 14% вартості товару покупцем повинна була бути здійснена протягом 3-х робочих днів після здійснення продавцем реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також перевірки покупцем правильності такої реєстрації відповідної податкової накладної продавцем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що граничним строком оплати 14 % вартості поставленого товару було 28.06.2022 (включно). З 29.06.2022 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.04.2022 по 26.07.2022, який підписано та скріплено печатками обох сторін, заборгованість ТзОВ «Компанія Прометей» перед ФГ «Руденко В.І.» становила 509 542, 63 грн.

До матеріалів справи позивачем подано адресовану відповідачу претензію № 8 від 28.07.2022 з вимогою про сплату боргу за договором поставки. Проте, доказів направлення претензії № 8 від 28.07.2022 на адресу відповідача суду не подано.

Судом також встановлено, що після відкриття провадження у даній справі 14.10.2022 відповідачем проведено оплату в сумі 509 542, 23 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме:

- платіжне доручення № 1047 від 14.10.2022 на суму 55 219, 57 грн.;

- платіжне доручення № 1050 від 14.10.2022 на суму 52 898, 47 грн.;

- платіжне доручення № 1080 від 14.10.2022 на суму 147 403, 79 грн.;

- платіжне доручення № 1048 від 14.10.2022 на суму 254 020, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2023 закрито провадження у справі № 915/337/22 в частині стягнення основного боргу в сумі 509 542, 23 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Отже, станом на день розгляду справи заборгованість за отриманий товар (сума основного боргу) відповідача перед позивачем становить 0, 40 грн.

За порушення строків виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних, а також пеню, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Правове регулювання договірних відносин поставки.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

Як встановлено судом вище, заборгованість відповідача перед позивачем становить 0, 40 грн. Суду не подано доказів оплати вказаних коштів, як і не спростовано позовних вимог в цій частині. Отже, позов в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 0, 40 грн. підлягає задоволенню.

4.2. Правове регулювання відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Позивачем нараховано відповідачу 2 973, 50 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 27.06.2022 по 05.09.2022, виходячи з суми боргу 509 542, 63 грн. (детальний розрахунок 3 % річних додано до позовної заяви).

В силу умов п. 5.1 договору оплата 14% вартості товару покупцем повинна була бути здійснена протягом 3-х робочих днів після здійснення продавцем реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також перевірки покупцем правильності такої реєстрації відповідної податкової накладної продавцем.

Як встановлено судом вище, граничним строком оплати 14 % вартості поставленого товару відповідно до п. 5.1 договору (дата реєстрації податкових накладних 23.06.2022 + 3 робочих дні) було 28.06.2022 (включно). З 29.06.2022 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Судом здійснено перерахунок розміру 3 % річних за період з 29.06.2022 по 05.09.2022 та встановлено, що 3 % річних, виходячи з суми заборгованості 509 542, 63 грн., яка існувала на цей період, становлять 2 889, 73 грн. Отже, 3 % річних в сумі 2 889, 73 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню. В решті 3 % річних в сумі 83, 77 грн. судом відмовлено, у зв`язку з безпідставністю.

Позивачем нараховано відповідачу 3 566, 80 грн. - інфляційних втрат від суми заборгованості за період липень 2022 року, виходячи з суми боргу 509 542, 63 грн. (детальний розрахунок додано до позовної заяви).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат у сумі 3 566, 80 грн. є арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (ст. 625 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 3 566, 80 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

4.3. Правове регулювання нарахування пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до п. 6.1 договору у випадку порушення, невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених даним Договором (надалі іменується - «Порушення умов Договору»), винна Сторона несе відповідальність, визначену чинним законодавством України, з урахуванням умов даного Договору.

Відповідно до п. 6.5 договору у випадку несвоєчасної оплати Товару, відповідно до умов цього Договору, Покупець сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується, від загальної вартості неоплаченого Товару, за кожен день такого прострочення.

Відповідно до п. 6.10 договору сплата штрафних санкцій та пені, а також відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням умов даного договору, не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов`язань за даним договором. Штрафні санкції сплачуються винною стороною до повного виконання нею своїх обов`язків, встановлених цим договором.

Позивачем нараховано відповідачу 24 779, 13 грн. - пені за період з 27.06.2022 по 05.09.2022. Нарахування пені позивачем здійснено на заборгованість в сумі 509 542, 63 грн. Детальний розрахунок пені, здійснений позивачем, додано до позовної заяви.

В силу умов п. 5.1 договору оплата 14% вартості товару покупцем повинна була бути здійснена протягом 3-х робочих днів після здійснення продавцем реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також перевірки покупцем правильності такої реєстрації відповідної податкової накладної продавцем.

Як встановлено судом вище, граничним строком оплати 14 % вартості поставленого товару відповідно до п. 5.1 договору (дата реєстрації податкових накладних 23.06.2022 + 3 робочих дні) було 28.06.2022 (включно). З 29.06.2022 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Судом здійснено перерахунок розміру пені за період з 29.06.2022 по 05.09.2022 та встановлено, що пеня, виходячи з облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу 509 542, 63 грн., який існував на цей період, становить 24 081, 13 грн.

Отже, пеня в сумі 24 081, 13 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В решті пені в сумі 698, 00 грн. судом відмовлено, у зв`язку з безпідставністю.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2023 закрито провадження у справі № 915/337/22 в частині стягнення основного боргу в сумі 509 542, 23 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору. Питання розподілу судових витрат в ухвалі не розглядалось.

В зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору (в частині розгляду позовної вимоги про стягнення основного боргу).

Судовий збір (в частині розгляду позовних вимог про стягнення штрафних санкцій) підлягає відшкодуванню позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 8 101, 20 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Судовий збір в розмірі 11, 73 грн. слід покласти на позивача, у зв`язку з частковою відмовою в позові.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Прометей", вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв. 2 А, Шевченківський район, м. Київ, 01054 (код ЄДРПОУ 41255380) на користь позивача Фермерського господарства "Руденко В.І.", вул. Шкільна, 12, с. Возсіятське, Вознесенський район, Миколаївська область, 55542 (код ЄДРПОУ 20895915):

- 0, 40 грн. (нуль грн. 40 коп.) - суми основного боргу;

- 24 081, 13 грн. (двадцять чотири тисячі вісімдесят одна грн. 13 коп.) - пені;

- 3 566, 80 грн. (три тисячі п`ятсот шістдесят шість грн. 80 коп.) - інфляційних збитків;

- 2 889, 73 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять грн. 73 коп.) - 3 % річних;

- 8 101, 20 грн. (вісім тисяч сто одна грн. 20 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в позові в частині стягнення 83, 77 грн. - 3 % річних та 698, 00 грн. - пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.01.2023.

Суддя Е.М. Олейняш