Рішення
від 30.12.2022 по справі 369/1546/22
КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1546/22

Провадження № 2/369/3491/22

РІШЕННЯ

Іменем України

30.12.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі судових засідань Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген», Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген», Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про стягнення грошових коштів.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з метою придбання житла, 02 липня 2019 року ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» (Продавець), що має ліцензію (рішення НКЦПФР № 739 від 12.07.2016) на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), строк дії з 26.08.2016 - необмежений, що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Акініта 2» (код ЄДРІСІ 23300405), від імені якого на підставі нотаріальної довіреності від 18 грудня 2017 року (посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тиминюк М.В. та зареєстрованої в реєстрі за № 5198 діє ОСОБА_2 , з однієї сторони та Позивач (Покупець) з іншої сторони, уклали договір № 85067-А/2 Купівлі-продажу деривативу у відповідності до порядку проведення відкритих (публічних) та інших аукціонів на Товарній біржі «Перспектива-Коммодіті», регламенту з організації та проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу форвардних контрактів на поставку майнових прав на квартиру, зареєстрований Товарною біржею «Перспетива-Коммодіті» (код ЄДРПОУ 37732456) від 02.07.2019.

Згідно п. 2.1 цього договору, ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» зобов`язувалась передати ОСОБА_1 , а остання зобов`язувалася прийняти та оплатити Дериватив з характеристиками, які визначені в цьому ж пункті. Відповідно до п. 3.1 цього Договору на дату укладення ціна Договору була визначена у розмірі: 160 200 (сто шістдесят тисяч двісті) гривень 00 копійок без ПДВ.

Також, 02 липня 2019 року на виконання Форвардного контакту № 85065-А/2, придбаного позивачем за результатами відкрито аукціону, проведеного Товарною біржою «Перспетива-Коммоді» від 02.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2», код ЄДРПОУ: 40616059 (Продавець) та позивачем (Покупець) було укладено Договір № 22/БХ17 Купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» зобов`язувався передати у власність позивача, а позивач зобов`язувалась прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.1 цього Договору ціна майнових прав на квартиру на момент підписання Договору становила: 343975,00 грн. (триста сорок три тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 00 коп.) в тому числі ПДВ 57 329,17 (п`ятдесят сім тисяч триста двадцять дев`ять) гривень 17 копійок. Ціна майнових прав одного квадратного метру квартири становила: 9892,87 (дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дві) гривень 87 копійок.

Також, сторони дійшли згоди, що позивач (Покупець) сплачує ТОВ «Петрівський квартал 2» (Продавцю) ціну майнових прав на квартиру за цим Договором шляхом перерахування платежів на банківський рахунок ТОВ «Петрівський квартал - 2» (Продавця): р/р НОМЕР_1 Банк в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 300711.

Позивач належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання, за вказаними вище Договорами, що підтверджується відповідними розрахунковими документами, а саме квитанціями.

На виконання вказаних умов, як Покупець, виконала взяті на себе зобов`язання, які передбачені умовами Договору п.6.3, 6.3.1 за №85067-А/2 від 02.07.2019 р., тобто оплатила ціну Договору в строк та на умовах встановлених цим Договором. Згідно п.3.1 даного Договору, ОСОБА_1 , сплатила на рахунок Продавця суму 6 408 (шість тисяч чотириста вісім) доларів 00 США по курсу НБУ на дату сплати коштів, що в гривнях становить 157 699, 64 (сто п`ятдесят сім тисяч шістсот дев`яносто дев`ять гри. 64 кой) згідно платіжних доручень, які додаються.

Згодом позивач дізналась, що пропонована Відповідачем квартира в будинку за АДРЕСА_2 , як передбачено в Угоді № 85067-А /2 у зазначений строк, тобто в 2 кварталі 2021 року, не буде здана в експлуатацію (фактично будівництво не ведеться) та ОСОБА_1 не отримає документи на право власності та володіння квартирою.

Дотримуючись вимог п.9.2 Договору купівлі-продажу деривативу позивач в письмовій формі звернулась до Відповідача про складання Додаткової угоди про дострокове розірвання Договору за взаємною згодою сторін.

29 березня 2021 року між та ТОВ «КУА «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» була складена та підписана Додаткова угода про розірвання Договору № 85067-А/2 купівлі-продажу деривативу від 02.07.2019 р.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди до Договору № 85067-А/2 купівлі- продажу деривативу прописано, що : « Сторони дійшли взаємної згоди, що термін повернення грошових коштів становить 180 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди».

Таким чином підписавши Додаткову угоду ТОВ «КУА «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» (Відповідач) взяв на себе зобов`язання, що на протязі 180 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди зобов`язується повернути позивачу кошти в сумі 141 929, 68 грн.

06 жовтня 2021 року, на виконання взятих зобов`язань згідно п.2 Додаткової угоди до Договору № 85067-А/2 на рахунок: НОМЕР_2 (ИА763052990000026205734381194), Банк одержувача: «АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, отримувач ОСОБА_1 призначення платежу: «Повернення коштів згідно Договору купівлі-продажу деривативу № 85067-А/2 від 02.07.2019 року» - позивач отримала 16 929,68 грн..

03 листопада 2021 року, позивач на адресу Відповідача рекомендованим листом направила письмову претензію (копія додається), в якій вимагала негайно повернути всі кошти, які Відповідач взяв на себе зобов`язання повернути мені згідно п.3 Додаткової угоди до Договору № 85067-А/2 купівлі-продажу деривативу.

Не зважаючи на претензію 11 листопада 2021 року позивач отримала 10 000,00 грн., а не залишок суми 125 000,00 грн., згідно п.3 Додаткової угоди до Договору.

З огляду на вищевикладене, позивач просила суд:

стягнути з ТОВ «Петрівський квартал 2» ЄДРПОУ 40616059 на мою користь, ОСОБА_1 111 500, 00 грн.

стягнути із «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» на мою користь, ОСОБА_1 : 115 000,00 грн.

стягнути у якості відшкодування завданої ОСОБА_1 , моральної шкоди: із ТОВ «Петрівський квартал 2» - 10000,00 грн..

стягнути у якості відшкодування завданої ОСОБА_1 , моральної шкоди: із «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» - 10000,00 грн., а також за правничу допомогу адвоката- 20 000 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.01.2021 було відкрито провадження у даній справі.

20.10.2022 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання 12.12.2022 учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Представник позивача подав до суду клопотання про проведення розгляду справи у його відсутності. Позов підтримав та просив суд задовольнити.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2передбачено, що відповідно до ст. ст.55,124 Конституції Українитаст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно дост.11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.202 ЦК України).

Відповідно до вимогст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628ЦК України).

Статтею 629 ЦК Українивстановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Встановлено, що 02 липня 2019 року ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» (Продавець), що має ліцензію (рішення НКЦПФР № 739 від 12.07.2016) на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), строк дії з 26.08.2016 - необмежений, що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Акініта 2» (код ЄДРІСІ 23300405), від імені якого на підставі нотаріальної довіреності від 18 грудня 2017 року (посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тиминюк М.В. та зареєстрованої в реєстрі за № 5198 діє ОСОБА_2 , з однієї сторони та Позивач (Покупець) з іншої сторони, уклали договір № 85067-А/2 Купівлі-продажу деривативу у відповідності до порядку проведення відкритих (публічних) та інших аукціонів на Товарній біржі «Перспектива-Коммодіті», регламенту з організації та проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу форвардних контрактів на поставку майнових прав на квартиру, зареєстрований Товарною біржею «Перспетива-Коммодіті» (код ЄДРПОУ 37732456) від 02.07.2019.

02 липня 2019 року на виконання Форвардного контакту № 85065-А/2, придбаного позивачем за результатами відкрито аукціону, проведеного Товарною біржою «Перспетива-Коммоді» від 02.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2», код ЄДРПОУ: 40616059 (Продавець) та позивачем (Покупець) було укладено Договір № 22/БХ17 Купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Відповідно до ст. ст.655,657 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Позивач належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання, за вказаними вище Договорами, що підтверджується відповідними розрахунковими документами, зокрема квитанціями від 23.03.2020, 23.04.2020, 27.04.2020, 25.05.2020, 01.07.2020, 31.07.2020, 04.08.2020, 05.08.2020, 08.09.2020, 02.10.2020, 11.10.2022, 02.11.2020, 05.11.2020, 10.11.2020, 01.12.2020, 26.10.2019, 22.01.2020, 23.12.2019, 26.11.2019, 06.02.2020, 01.08.2018.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи заяв, 04.01.2020 позивач звернулась до директорів відповідачів з проханням розірвати Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 59/ВС3 від 26.10.2018 та Договір № 64975-А/3 купівлі-продажу деривативу від 26.10.2018. Також було направлено повідомлення директору Товарної біржи «Перспектива Коммодіті» про розірвання Договору купівлі-продажу деривативу № 64975-А/3 від 26.10.2018.

06 жовтня 2021 року, на виконання взятих зобов`язань згідно п.2 Додаткової угоди до Договору № 85067-А/2 на рахунок: 26205734381194 (ИА763052990000026205734381194), Банк одержувача: «АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, отримувач ОСОБА_1 призначення платежу: «Повернення коштів згідно Договору купівлі-продажу деривативу № 85067-А/2 від 02.07.2019 року» - позивач отримала 16 929,68 грн..

11 листопада 2021 року позивач отримала 10 000,00 грн., згідно п.3 Додаткової угоди до Договору.

Статтею 651 ЦК Українипередбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що ст. 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись із позовною заявою про стягнення з відповідачів грошових коштів, передбачених Додатковими угодами про розірвання Договору купівлі-продажу деривативу позивач, позивач обґрунтувала позовні вимоги.

З огляду на викладене правовідносини, які виникли між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з повернення грошових коштів кредитору.

На підставі належним чином оцінених доказів поданих позивачем, встановивши наявність у відповідача ТОВ "Петрівський квартал 2" перед позивачем боргу у розмірі 111500, 00 грн., та наявність у відповідача ТОВ "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген" перед позивачем боргу у розмірі 115000, 00 грн., оскільки відповідні розрахунки надані позивачем відповідачами не спростовано.

З огляду на викладене, позов є обґрунтованим, обставини, на які посилається позивач, підтверджені належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, і права позивача підлягають захисту в обраний нею спосіб, а отже, позов потрібно задовольнити, розірвати у судовому порядку спірні договори та стягнути з відповідачів сплачені позивачкою грошові кошти.

Інші доводи сторін вищевикладених висновків суду не спростовують.

Стаття 76 ЦПК Українивизначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 ЦПК Українивизначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, в установлених частиною другою цієї статті.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд враховує, що позивачем не було надано доказів на підтвердження заподіяння їй душевних страждань неправомірними діями відповідача, не зазначено у чому саме вони полягали, не підтверджено їх обсяг та тривалість. По суті позивач обмежився наведеннями лише загальними фразами, без їх конкретизації, без зазначення в чому саме полягало порушення життєвого ритму, зазначення дій. Тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого позову частково.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно та керуючись ст.ст.4,5,12,76-82,141,258-259,263-265,268, 279 ЦПК України, ст. ст. 16, 526, 530, 610, 625, 651 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген», Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» на користь ОСОБА_1 115000,00 грн. (сто п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» на користь ОСОБА_1 111500,00 грн. (сто одинадцять тисяч п`ятсот грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1232,50 грн. ( одну тисячу двісті тридцять дві грн.. 50 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1232,50 грн. ( одну тисячу двісті тридцять дві грн.. 50 коп.).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2», код ЄДРПОУ: 40616059, місцезнаходження: вул. Соборна, 2В, с.Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область.

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген», код ЄДРПОУ 36003268, місцезнаходження: вул. Соборна, 2В, с.Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область.

Суддя: Дубас Т.В.


Дата ухвалення рішення	30.12.2022
Оприлюднено	06.01.2023
Номер документу	108261268
Судочинство	Цивільне
Суть	стягнення грошових коштів