Справа № 369/13331/22
Провадження №2/369/5967/22
УХВАЛА
про залишення без руху
27.12.2022 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянув матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Хаус Жуляни» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва, -
встановив:
23.12.2022року до провадження Києво-Святошинськогорайонного суду Київської області ОСОБА_3 надійшов зазначений позов, за яким позивачі- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,просить: Визнати за ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , Виданий Білозерським РВ УМВС України в Херсонський області 12.10.2007, РНОКПП: НОМЕР_2 ) майнове (речове) право на Ѕ частину об`єкту незавершеного будівництва - 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_4 (паспорт запис № 19921006-02909, документ № НОМЕР_3 , дійсний до 29.05.2027, РНОКПП - НОМЕР_4 ) майнове (речове) право на 1/2 частину об`єкту незавершеного будівництва - 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Позовна заява повинна містити у відповідності до ст. 175 ЦПК України:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно дост.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.
У статтях55,56 Конституції Українизакріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною першою статті 6 Конвенції, яка з огляду на приписи частини першоїстатті 9 Конституції України,статті 10 ЦК Україниє частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка взаконіна вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
УЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
За змістом положень статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди,відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Отже, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження по даній справі, враховуючи вимоги ст. ст. 175,176,177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне вказану заяву залишити без руху оскільки подано з порушенням.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Така ж позиція зазначена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» , згідно якої у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору єЗакон України«Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачі мають дві вимоги майнового характеру.
Згідностатті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (992,40грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405 грн.).
Окрім того, відповідно до частини 7статті 6 Закону України " Про судовий збір", у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установленихстаттею 4 цього Законуза подання позову немайнового характеру.
З документів,доданих допозову,вбачається,що лише одним позивачем ОСОБА_4 сплаченосудовий збірна суму2482,3,як завимоги майновогохарактеру,однак впорушення вимог чинного законодавства, позивачем не надано оригіналу квитанції, а лише її копія.
Порядок сплати судового збору визначеностаттею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату.
Окрім того, позивачем ОСОБА_1 судовий збір не сплачено, у позовнійзаяві позивач ОСОБА_1 , посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підстави п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він являється учасником бойових дій, що підтверджується відповідно копією посвідчення.
Однак, відповідно до положень п.13 ст.5ЗУ «Просудовий збір» вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Устатті 22цього жЗакону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Отже, судом дану вимогу, як підставу про звільнення від сплати судового збору не може прийнято до уваги, оскільки дійсний позов не відноситься до спорів, що порушують права учасника бойових дій, його соціальних прав, як учасника бойових дій, пред`явлений до суду в порядку ЦК України, і спрямований на відшкодування завданої йому шкоди.
З урахуванням вище викладеного, вважаю, що даний спір не стосується захисту права позивача, як учасника бойових дій, а тому підстав для звільнення його від сплати судового збору не вбачаю.
Проте до матеріалів позовної заяви не було долучено позивачем ОСОБА_1 квитанції на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі.
Також слід зазначити, що згідно з п. 9 ч. 1ст. 176 ЦПК Україниціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Запостановою Пленуму Верховного Суду від 22.12.1995 № 20«Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Окрім того, Пленум Верховного Суду України у своїйпостанові від 04.10.1991 за № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»зазначив, що в позовах про поділ будинку в натурі державне мито обчислюється в залежності від вартості відшукуваної частини будинку. В такому ж порядку обчислюється державне мито і в тих випадках, коли ідеальні частки сторін в спільній власності були визначені раніше. В позовах про зміну ідеальних часток в праві власності на будинок державне мито обчислюється в залежності від вартості ідеальної частки, на яку позивач просить збільшити її розмір.
У відповідності до положень п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
А згідно ч. 5ст. 177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Всупереч вказаним вимогам закону позивачами не обґрунтовано дійсну вартість спірного майна з посиланням на належні докази та не надано відповідних документів, що підтверджують цей факт.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.
Позивачами визначено ціну позову у розмірі 496470, 00 грн., однак звіту про оцінку майна не надано.
Згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358 .
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Виходячи з вищевикладеного, позивачам необхідно надати відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість нерухомого майна на день звернення до суду (23.12.2022.) та сплатити відповідний судовий збір.
Враховуючи викладене,та тещо позивачамине підтвердженаціна позову,яка складається здійсної реальної вартості нерухомого майна на день звернення до суду.
У статті 129Конституції України однієюіз засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободнеобхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.
В зв`язку із вищевказаними обставинами, суддя вважає за необхідне надати позивачам строк для виправлення вищевказаних недоліків, а саме:
-необхідно надати відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість нерухомого майна на день звернення до суду;
-вказати актуальну ціну позову та сплатити відповідний судовий збір; позивачу ОСОБА_1 сплатити судовий збір окремим платежем.
- надати оригінал квитанції про сплачу судового збору позивачем ОСОБА_4
- вказати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи;
Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, 175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Хаус Жуляни» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва, слід залишити без руху, про що повідомити позивачів та надати їм строк для усунення недоліків.
На підставівикладеного такеруючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Хаус Жуляни» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва, - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення зазначених недоліків заяви десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачам, що згідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаться неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Я. Волчко
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2022 |
Оприлюднено | 06.01.2023 |
Номер документу | 108261282 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Волчко А. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні