Рішення

від 04.01.2023 по справі 320/6099/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2023 року №320/6099/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШИЛЗ» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ШИЛЗ» звернулось до суду з позовом до Київської митниці з вимогами визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 №UA100380/2022/000008/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.01.2022 №UA100380/2022/000058.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача про коригування митної вартості є протиправним, оскільки митна вартість товарів визначена законним чином, за ціною договору (контракту), а відповідач, у свою чергу, безпідставно та протиправно відмовив позивачу у визначенні митної вартості за першим (основним) методом та визначив митну вартість товару за другорядним (резервним) методом. Позивач наголошував на тому, що до митного органу були подані всі документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, подані документи не містили розбіжностей, а тому дії митного органу є неправомірними та такими, що не відповідають положенням Митного кодексу України.

Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував. На обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що ним під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару позивача встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності та не містять достовірних, об`єктивних відомостей для підтвердження числового значення заявленої позивачем митної вартості товару. Відтак, на думку відповідача, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) застосуванню не підлягає.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що спірне рішення прийняте митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ШИЛЗ» (місцезнаходження: вул. Новоселицька, 81, с. Бишів, Макарівський район, Київська область, 08061, ідентифікаційний код 33639271) зареєстроване як юридична особа 21.07.2005, номер запису 10711020000002948 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2021 між САКМАК EV GERECLERI SAN. VЕ TIC. LTD. STI (за контрактом - продавець) та ТОВ «ШИЛЗ» (за контрактом - покупець) укладено Контракт №335, згідно предмету якого, продавець продає покупцю товари згідно інвойсів сформованих на підставі замовлень покупця. Замовлення в електронному вигляді мають юридичну силу.

На виконання умов вказаного Контракту №335 продавцем був поставлений товар - мотузки сплетені, не в облетенні, не просочені, без оболонки, з вмістом 70% бавовни та 30% поліестеру: мотузка для швабри Мор yam - 7050 кг. Постачається в бухтах, як сировина для використання у власному виробництві а саме швабр (мопа). Виробник: САКМАК EV GERECLERI SAN. VЕ TIC. LTD. STI - загальною вартістю 10656,00 доларів США за рахунком-фактурою (інвойсом) САК2021000000341 від 22.12.2021.

10.01.2022 TOB «ШИЛЗ» в порядку електронного декларування подано до Київської митниці митну декларацію №UA100110/2022/300357 (далі - ЕМД) з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: мотузки сплетені, не в облетенні, не просочені, без оболонки, з вмістом 70% бавовни та 30% поліестеру: мотузка для швабри Мор yarn - 7050 кг. Постачається в бухтах, як сировина для в використання у власному виробництві а саме швабр (мопа). Виробник: САКМАК EV GERECLERI SAN. VЕ TIC. LTD. STІ (далі - Товар).

Одночасно, з вказаною вище ЕМД позивачем подано до відповідача перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме:

- Контракт №335 від 06.09.2021;

- Платіжне доручення в іноземній валюті (SWIFT) від 24.І2.2021;

- Прайс-лист;

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 22.12.2021;

- Комерційний інвойс САК2021000000341 від 22.12.2021;

- CMR №165485 від 23.12.2021;

- Сертифікат походження №FF 0081527 від 23.12.2021;

- Книжка МДП (TIR carnet) МХ.84007254 від 23.12.2021;

- Копія експортної декларації №21060600ЕХ00050344;

- Довідка про транспортні витрати №10/01 від 10.01.2022;

- Рахунок на оплату №2475 від 10.01.2022;

- Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №13-10/2020 від 13.10.2020;

- Договір №01/11/17 оренди транспортного засобу від 01.11.2017;

- Договір перевезення вантажу №22 від 17.12.2021;

- Договір №12/05/21 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 12.05.2021;.

- Відомості балансу за 2021 рік;

- Технічна справка №01-012022 від 10.01.2022;

- Лист ТОВ "ШИЛЗ" вих. № 2 від 10.01.2022 (інформ. по товару);

- Лист ТОВ "ШИЛЗ" вих. № 1 від 10.01.2022 (потуж. виробництва);

- Лист ТОВ "ШИЛЗ" вих. № 3 від 10.01.2022 (фото) ;

- Лист ТОВ "ШИЛЗ" б/н від 14.01.2022;

- e-FATURA САК2021000000341 від 22.12.2021;

- Копія експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-3368 від 07.10.2021.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідач виніс позивачу картку відмови у прийнятті, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2022/000058 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 №UA100380/2022/000008/2 (далі - Рішення про коригування), відповідно до якого вартість задекларованого товару визначено за резервним методом.

Оскаржуване Рішення про коригування мотивоване наступним:

« 1) п. 1.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.09.2021 №335 передбачено подання Заказів на поставку товарів відповідно інвойсів - (Закази відсутні);

2) згідно п.2.1 договору на перевезення від 13.10.2020 №13-10/2020 передбачена Заявка (заявка не надана);

3) Відповідно до транспортного документу (CMR) від 23.12.2021 №165485, перевезення товару здійснено підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_1» але документи на перевезення видано ТОВ «Дайрект Лайн» (та відсутні документи на перевезення товару третьою стороною).

4) У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.».

Декларант листом від 14.01.2022 №б/н (далі-Лист) надав відповідь на повідомлення митного органу. Листом декларант просив прийняти рішення, без урахування терміну 10 календарних днів відповідно до ст. 53 МК України, що до митної вартості на підставі поданих документів.

Позивач не погоджується з вище зазначеним рішенням про коригування митної вартості товарів, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятими Київською митницею, вважаючи їх таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до норм ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частина перша статті 51 МК України встановлює, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень частин другої, четвертої, восьмої та дев`ятої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Так, у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни,- що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини першої-третьої, п`ятої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 вказаної статті).

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з частинами першою, сьомою, восьмою, дев`ятою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої-восьмої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише піни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Як вимагає частина друга статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №813/1229/16.

Рішенням про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 №UА100380/2022/000008/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Щодо зауваження відповідача в оскаржуваному рішенні, стосовно того, що п.1.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.09.2021 №335 передбачено подання заказів на поставку товарів відповідно до інвойсів, однак, заказів на поставку товарів не надано до органу митного оформлення, суд зазначає наступне.

Відповідно до предмету Контракту №335 від 06.09.2021 продавець продає покупцю товари згідно інвойсів, сформованих на підставі замовлень покупця. Замовлення в електронному вигляді мають юридичну силу.

Позивачем сформоване замовлення в електронному вигляді, що відповідає умовам контракту.

Посилання митного органу на відсутність замовлення товарів є безпідставними, оскільки обов`язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено.

До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Також, митним органом жодним чином не обґрунтовано яким чином вказане зауваження впливає на формування митної вартості товару або підтверджує правильність та повноту її визначення.

Відповідач у оскаржуваному рішенні вказує, що згідно п.2.1 договору на перевезення від 13.10.2020 №13-10/2020 передбачена заявка, яка не була надана митному органу, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 13.10.2020 між ТОВ «ДАЙРЕКТ ЛАЙН» (Виконавець) та ТОВ «ШИЛЗ» (Клієнт) укладено Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №13-10/2020.

Згідно з умовами цього Договору Виконавець зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу відповідно до узгоджених Сторонами Заявок. ( п.2.1. Договору).

Заявка може бути передана Клієнтом Виконавцеві за допомогою факсимільного зв`язку або електронної пошти, при цьому така Заявка також вважатиметься прийнятою до виконання у разі виставлення Виконавцем відповідного рахунку Клієнтові на оплату транспортно-експедиторських послуг.(п.5.3. Договору).

Заявка позивачем передана за допомогою електронної пошти, а ТОВ «ДАЙРЕКТ ЛАЙН» в свою чергу надано рахунок на оплату №2475 від 10.01.2022.

Позивачем під час митного оформлення був наданий рахунок на оплату №2475 від 10.01.2022.

Разом з тим посилання митного органу на відсутність заявки є безпідставними, оскільки обов`язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено.

Митним органом жодним чином не обґрунтовано яким чином вказане зауваження впливає на формування митної вартості товару або підтверджує правильність та повноту її визначення.

Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічна правова позиція наведена у Постановах Верховного суду від 27.04.2020 по справі №140/804/19, від 11.06.2020 по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 по справі №820/231/16, від 31.03.2020, від 19.03.2020 по справі №808/4127/15.

Крім того, посилання на «розбіжності» в документі який до митного оформлення не надавався не дає підстав вважати прийняте рішення про коригування митної вартості обґрунтованим.

Суд вважає необґрунтованими та безпідставними твердження відповідача стосовно того, що відповідно до транспортного документу (CMR) від 23.12.2021 №165485, перевезення товару здійснено підприємством «РЕ SHYSHKO ANATOLE» але документи на перевезення видано ТОВ «Дайрект Лайн», що свідчить про те, що перевезення товару здійснювалось третьою стороною, проте у митниці відсутні документи, які б підтверджували факт залучення до перевезення третьої особи, що не дає змоги митному органу остаточно встановити правові підстави залучення третьої особи до перевезення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачем під час митного оформлення були надані наступні документи: довідка про транспортні витрати №10/01 від 10.01.2022; Рахунок на оплату №2475 від 10.01.2022; Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №13-10/2020 від 13.10.2020; Договір №01/11/17 оренди транспортного засобу від 01.11.2017; Договір перевезення вантажу №22 від 17.12.2021.

Як вже зазначалося вище, 13.10.2020 між ТОВ «ДАЙРЕКТ ЛАЙН» (Виконавець) та ТОВ «ШИЛЗ» (Клієнт) укладено Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №13-10/2020.

Згідно п.3.1.1. Договору для виконання визначених цим Договором послуг здійснювати самостійний добір перевізників, агентів, інших третіх осіб та укладати правочини з такими третіми особами від свого імені або від імені Клієнта.

Відповідно до Договору перевезення вантажу №22 від 17.12.2021 ТОВ «ДАЙРЕКТ ЛАЙН» залучено ФОП ОСОБА_1 (виконавець) перевізником, що зобов`язується перевезти автомобільним транспортом, який йому належить, (далі - транспортний засіб) або за згодою Замовника, іншим транспортним засобом вантажі за заявками Замовника (далі - Заявка) у внутрішньому або у міжнародному сполученні та доставити переданий йому вантаж до пункту призначення і видати його вантажоодержувачеві, а Замовник зобов`язується оплатити виконані перевезення в порядку та на умовах цього Договору.

Разом з тим, між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір №01/11/17 оренди транспортного засобу від 01.11.2017. Відповідно до умов якого (п.1.2) передачі підлягає транспортний засіб марки MAN 26.410 (загальний вантажний бортовий - тентований); 2007 року випуску, синього кольору, шасі НОМЕР_1 , держ. № НОМЕР_2 , причіп (загальний причіп бортовий - тентований), марки WIELTON, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі № НОМЕР_3 , держ. № НОМЕР_4 .

Тобто позивачем були надані документи «...на перевезення товару третьою стороною».

Митним органом жодним чином не обґрунтовано яким чином вказане зауваження впливає на формування митної вартості товару або підтверджує правильність та повноту її визначення.

Означені відповідачем зауваження не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: Контракт №335 від 06.09.2021; Платіжне доручення в іноземній валюті (SWIFT) від 24.12.2021; Прайс-лист; Пакувальний лист (Packing list) б/н від 22.12.2021; Комерційний інвойс САК2021000000341 від 22.12.2021; CMR №165485 від 23.12.2021; Сертифікат походження №FF 0081527 від 23.12.2021; Книжка МДП (TIR carnet) МХ.84007254 від 23.12.2021; Копія експортної декларації №21060600ЕХ00050344; Довідка про транспортні витрати №10/01 від 10.01.2022; Рахунок на оплату №2475 від 10.01.2022; Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №13-10/2020 від 13.10.2020; Договір №01/11/17 оренди транспортного засобу від 01.11.2017; Договір перевезення вантажу №22 від 17.12.2021; Договір №12/05/21 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 12.05.2021; Відомості балансу за 2021 pік; Технічна справка №01-012022 від 10.01.2022; Лист ТОВ «ШИЛЗ» вих. № 2 від 10.01.2022 (інформ. по товару); Лист ТОВ "ШИЛЗ" вих. № 1 від 10.01.2022 (потуж. виробництва); Лист ТОВ "ШИЛЗ" вих. №3 від 10.01.2022 (фото); Лист ТОВ "ШИЛЗ" б/н від 14.01.2022; e-FATURA САК2021000000341 від 22.12.2021;Копія Експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-3368 від 07.10.2021, оскільки останні не викликають сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 по справі № 826/8797/16

Відповідач приймаючи спірне рішення, не зазначив про наявність у поданих декларантом документах певних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості товару (мотузки) чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, а також ознак підробки.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №813/1229/16.

Також за основу для коригування митної вартості спірного товару за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товару, оформленого за митною декларацією від 22.06.2021 №UA100300/2021/64839 (вартість згідно джерела інформації - 4,35 дол/кг) , з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або - подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дату та номер вказаної митної декларацій, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Таким чином, позивачем під час митного оформлення товару вжито всі передбачені МК України заходи щодо підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а саме, було надано відповідачеві в повному обсязі всі необхідні документи, які містять об`єктивні і достовірні дані, в тому числі інформацію щодо ціни товару, що фактично підлягає сплаті, його якісні та кількісні характеристики, що чітко підтверджувало митну вартість, визначену позивачем за ціною договору згідно з вимогами статті 58 МК України.

Натомість, митний орган безпідставно проігнорував відомості про складові числового значення заявленої митної вартості, що містились у наданих позивачем відповідно до статті 53 МК України документах, та поверхово виконав свою роботу, щодо дослідження як поданих з ЕМД, так і додатково поданих документів та пояснень.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та вказав, яку саме складову митної вартості неможливо встановити зі змісту поданих документів.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Отже, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 №UА100380/2022/000008/2 є обґрунтованою.

З приводу вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100380/2022/000058, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною б статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Оскільки на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54 МК України, відповідне рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправними та підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 4962,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №1199 від 12.07.2022 на суму 2481,00 грн. та №1200 від 12.07.2022 на суму 2481,00 грн.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 №UA100380/2022/000008/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці від 14.01.2022 №UA100380/2022/000058.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШИЛЗ» (код ЄДРПОУ 33639271) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555) сплачений судовий збір у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.