Рішення

від 05.01.2023 по справі 480/5721/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2023 року Справа № 480/5721/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5721/22 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ТОВ "Лейстер" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області, звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ "Лейстер" , в якому просить:

- стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14010100) на загальну суму 11390 грн;

- накласти арешт на кошти відповідача в загальній сумі 11390 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у такому банку: МФО банку - 334851; назва банку - АТ "ПУМБ" номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку 980-українська гривня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) в сумі 11390 грн.. Вказана заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки. З метою погашення боргу відповідачу виставлена податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою. Крім того позивач просить накласти арешт на кошти ТОВ "Лейстер", які знаходяться на відкритих рахунках у банку в загальній сумі 11390 грн.

Ухвалою суду від 02.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали суду направлена відповідачу, була повернута до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, становив такі обставини.

Судом встановлено, що ТОВ "Лейстер", зареєстровано юридичною особою та є платником податків.

У відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) загальною сумою 11390 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків та податковим розрахунком.

До відповідача застосовано штрафну санкцію відповідно до ст. 120 ПК України за порушення граничних строків подання податкової звітності з податку на додану вартість, яка нарахована відповідно до податкових повідомлень-рішень:

- від 09.08.2019 року №00520954112 на суму 170 грн;

- від 05.11.2019 року №0086655404 на суму 1020 грн;

- від 02.12.2019 року №0097305404 на суму 1020 грн;

- від 26.12.2019 року №0106975404 на суму 1020 грн;

- від 31.01.2020 року №0012055404 на суму 1020 грн;

- від 10.03.2020 року №0022595404 на суму 1020 грн;

- від 10.03.2020 року №0022545404 на суму 1020 грн;

- від 30.04.2020 року №0035675404 на суму 1020 грн;

- від 06.08.2020 року №0060025404 на суму 1020 грн;

- від 17.08.2020 року №0063765404 на суму 1020 грн;

- від 17.08.2020 року №0063775404 на суму 1020 грн;

- від 18.08.2020 року №0063975404 на суму 1020 грн;

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, проте повернуті до контролюючого органу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". Доказів, що вище зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались відповідачем в адміністративному чи судовому порядку, суду не надано.

У відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом відповідача направлялася рекомендованою кореспонденцією податкова вимога форми "Ю" від 15.01.2020 № 540-10, яка також була повернута з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином станом на дату подання позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) загальною сумою 11390 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ст. 16.1.4 Податкового кодексу України до обов`язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1. - 54.3.6. п. 54.3. статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача виник на підставі податкових повідомлень-рішень: від 09.08.2019 №00520954112, від 05.11.2019 №0086655404, від 02.12.2019 №0097305404, від 26.12.2019 №0106975404, від 31.01.2020 №0012055404, від 10.03.2020 №0022595404, від 10.03.2020 №0022545404 грн., від 30.04.2020 №0035675404, від 06.08.2020 №0060025404; від 17.08.2020 №0063765404,від 17.08.2020 №0063775404; від 18.08.2020 №0063975404.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За приписами п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином суд зазначає, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими. При цьому оскільки в матеріалах справи відсутні докази оскарження вище зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку, визначені ними суми грошового зобов`язання є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем в установлені строки узгодженої суми податкового зобов`язання, позивачем на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією направлена податкова вимога від 15.01.2020 № 540-10.

Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному чи судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до розрахунку податкового боргу та витягу з картки платника слідує, що заборгованість відповідача залишається не сплаченою з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) загальною сумою 11390 грн.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Разом з тим, за приписами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 1 постанови від 09.12.2020 № 1236 Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Крім того п. 102.9 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що позивач дотримався строку, установленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Виходячи з положень п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг в повному обсязі, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Сумській області є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) загальною сумою 11390 грн.

Щодо позовних вимог про накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейстер" в загальній сумі 11390 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках, суд зазначає наступне.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16 квітня 2020 року по справі №804/7201/16 (адміністративне провадження №К/9901/32747/18).

Як на підтвердження наявності підстав для застосування арешту коштів ТОВ "Лейстер" позивачем надано суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якого ТОВ "Лейстер" не має у власності нерухомого майна.

Разом з тим позивачем було надано суду лист Територіального сервісного центра МВС від 15.10.2021, відповідно до якого, згідно з обліковими даними ЄДР МВС станом на 11.10.2021 у ТОВ "Лейстер" відсутні транспортні засоби зареєстровані на території України.

Також відповідно до листа Головного управління Держспоживслужби в Сумській області від 13.10.2021 за даними електронної бази даних по Сумській області станом на 13.10.2021 трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми за ТОВ "Лейстер" не зареєстровані.

Водночас відповідно до листа Сумського відділу камеральних перевірок Управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Сумській області від 30.09.2021, ТОВ "Лейстер" фінансову звітність за 2020 рік не подавало (зворотній бік а.с. 13).

Крім того позивачем було надано суду акт від 17.01.2022 року, відповідно до якого було здійснено вихід за місцем знаходження (податкова адреса) боржника - м. Суми, вул. Шишкарівська, 11, з метою виявлення активів підприємства, на які можна звернути стягнення для погашення податкового боргу та фактично встановлено, що за вказаною адресою відсутнє будь-яке майно, що належить боржнику на праві приватної власності та може бути використано як джерело погашення податкової заборгованості (зворотній бік а.с. 41).

Отже, у платника податків відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, що є підставою для накладання арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банках.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Сумській області щодо накладення арешту на кошти ТОВ "Лейстер" в загальній сумі 11390 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до ТОВ "Лейстер" про стягнення податкового боргу та накладення арешту задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейстер" (вул. Шишкарівська, 11, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 43995469) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14010100) на загальну суму 11390 грн. отримувач ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/14060100 на р/р UA158999980313040029000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАГІ), МФО банка одержувача 899998.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейстер" (вул. Шишкарівська, 11, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 43995469) в загальній сумі 11390 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у такому банку: МФО банку - 334851; назва банку - АТ "ПУМБ" номер рахунку - НОМЕР_1 ; валюта рахунку 980-українська гривня.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар