Рішення

від 05.01.2023 по справі 600/3019/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/3019/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" до Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов (уточнена редакція) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Тарасівці до Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області з такими позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність голови Ванчиковецької сільської ради щодо ненадання інформації на запит Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" №53 від 02.08.2022:

- зобов`язати голову Ванчиковецької сільської ради надати відповідь на запит Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" №53 від 02.08.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням XXII сесії YІ скликання Тарасовецької сільської Ради народних депутатів від 03.07.1995 року колгоспу "Тарасовецький" передано у колективну власність землю у розмірі 2785.00 га із земель загальної користування, з них 314.4 га в постійне користування, а саме сільськогосподарських угідь 134.8 га, рілля - 112.4 га, сіножатей 14.0 га, пасовищ 8,4 га, лісових площ 18.4 га, деревно-чагарникових насаджень 98.3 га, боліт 7.3 га, водойми 41.8 га, шляхами 4.4 га та інших угідь 9.1 га, та надано дозвіл па виготовлення акту на право колективної власності на землю.

Вказано, що СТОВ "Тарасівці" є правонаступником КСП "Тарасовецький", а тому з метою інвентаризації земельних ділянок, що належить СТОВ на праві власності, у відповідності до ст. 5, 12, 13, 15 Закону України Про доступ до публічної інформації звернулося до Ванчиковецької об`єднаної сільської територіальної громада з інформаційним запитом і просило надати інформацію про: прізвища, імена та по-батькові осіб їх адреси, яким передано земельні ділянки у власність (користування); площі земельних ділянок передані у власність (користування) зазначеним особам; копії рішення Ваньчиковецької ОСТГ про надання у власність чи користування земельних ділянок у межах і на території колишньої Тарасовецької сільської ради; номера та дати видання правових актів виданих вищезазначеним особам на право власності (користування) земельними ділянками.

Однак, відповідачем відмовлено у наданні запитуваної інформації, посилаючись на Закон України "Про захист персональних даних".

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.09.2022 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

31.08.2021 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Тарасівці звернулось до Ванчиковецької сільської ради із запитом, в якому просило надати відомості про наступне: прізвища, імена та по-батькові осіб їх адреси, яким передано земельні ділянки у власність (користування); площі земельних ділянок передані у власність (користування) зазначеним особам; копії рішень Ваньчиковецької ОСТГ про надання у власність чи користування земельних ділянок у межах і на території колишньої Тарасовецької сільської ради; номера та дати видання правових актів виданих вищезазначеним особам на право власності (користування) земельними ділянками (8-9).

Однак, відповідачем відповіді на вказаний запит надано не було.

24.01.2022 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Тарасівці повторно звернулось до Ванчиковецької сільської ради із запитом, в якому просив надати інформацію стосовно: рішень Ваньчиковецької ОСТГ про надання фізичним та юридичним особам у власність чи користування земельних ділянок на території колишньої Тарасовецької сільської ради протягом 2021 року; вказати : прізвища, імена та по-батькові фізичних осіб їх адреси, реквізити юридичних осіб та їх адреси; надати копії з вказанням номерів та дат видання правових актів видання вищезазначеним особам на право власності (користування) земельними ділянками (а.с. 10).

Проте, відповідачем відповіді на вказаний запит надано не було.

У зв`язку із цим, 02.08.2022 позивач втретє звернувся до відповідача із інформаційним запитом №53, в якому просив надати відомості про: прізвища, імена та по-батькові осіб їх адреси, яким передано земельні ділянки у власність ( користування); площі земельних ділянок передані у власність (користування) зазначеним особам; копії рішень Ваньчиковецької ОСТГ про надання у власність чи користування земельних ділянок у межах і на території колишньої Тарасовецької сільської ради; номера та дати видання правових актів виданих вищезазначеним особам на право власності (користування) земельними ділянками (6-7).

Листом від 17.08.2022 №824 відповідачем надано відповідь на запит, згідно якої, посилаючись на Закон України "Про захист персональних даних" Ванчиківська сільська рада не має право надавати запитувану інформацію.

Не погоджуючись із відмовою у наданні відповіді на інформаційний запит №53 від 02.08.2022, позивач звернувся до суду із даним позовом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст.34 Конституції України).

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІІ (далі - Закон №2657-ХІІ).

Частиною 1 статті 1 Закону №2657-ХІІ визначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до частини 1, 2 статті 7 Закону №2657-ХІІ право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ст. 5 Закону №2657-XII).

Частинами 1-2 статті 19 Закону №2657-XII визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запит.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VІ (далі - Закон №2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє (п.1 та п.2 ч.1 ст.3 Закону №2939-VI). Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п.2 ч.1 ст.5 Закону №2939-VI).

Відповідно до ст. 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради (частина 1 статті 13 Закону №2939-VI).

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону №2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Частиною 1 статті 21 Закону №2657-ХІІ передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

На підставі ч.2 ст. 21 №2657-ХІІ конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Відповідно до ст. 11 Закону №2657-ХІІ інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних врегульовано положеннями Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI (далі - Закон №2297-VI).

Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

Статтею 2 Закону №2297-VI визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються; третя особа - будь-яка особа, за винятком суб`єкта персональних даних, володільця чи розпорядника персональних даних та уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якій володільцем чи розпорядником персональних даних здійснюється передача персональних даних.

Згідно до абз.3 ст. 2 Закону №2297-VI володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до абз.8 ст. 2 Закону №2297-VI обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Персональні дані є об`єктами захисту (ч.1 ст. 5 Закону №2297-VI).

Частиною 2 статті 5 Закону №2297-VI передбачено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.

Питання поширення персональних даних врегульовані ст.14 Закону №2297-VI, частинами 1 та 2 якої встановлено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних.

Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані.

Отже, поширення персональних даних про фізичних осіб можливе лише за згодою таких осіб, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 10 Закону № 2939-VI розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу зобов`язані вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб.

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону №2297-VI у запиті зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника); 2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника); 3) прізвище, ім`я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит; 4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних; 5) перелік персональних даних, що запитуються; 6) мета та/або правові підстави для запиту.

Разом з тим, частиною 3 статті 17 Закону №2297-VI встановлено, що відмова у доступі до персональних даних допускається, якщо доступ до них заборонено згідно із законом.

У повідомленні про відмову зазначаються: 1) прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка відмовляє у доступі; 2) дата відправлення повідомлення; 3) причина відмови.

У відповідності до статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього закону.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі та в ній має бути зазначено: прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис.

Із аналізу наведених положень слідує, що законодавцем визначено вичерпний перелік випадків, у разі існування яких, розпорядник публічної інформації має право відмовити в задоволенні запиту, а також визначено перелік відомостей, що мають міститися у відмові в задоволенні запиту на інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис.

При цьому, згідно положень ч.8 ст.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню в доступі підлягає певна інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 по справі №1-9/2012 до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Разом з тим, ані даним Рішенням, ані Конституцією України, ані Законами України "Про доступ до публічної інформації" та "Про інформацію", не віднесено до конфіденційної інформації про прізвище, ім`я, по-батькові особи.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із інформаційним запитом №53, в якому просив надати відомості про: прізвища, імена та по-батькові осіб їх адреси, яким передано земельні ділянки у власність ( користування); площі земельних ділянок передані у власність (користування) зазначеним особам; копії рішень Ваньчиковецької ОСТГ про надання у власність чи користування земельних ділянок у межах і на території колишньої Тарасовецької сільської ради; номера та дати видання правових актів виданих вищезазначеним особам на право власності (користування) земельними ділянками.

Листом від 17.08.2022 №824 відповідачем надано відповідь на запит, згідно якої, посилаючись на Закон України "Про захист персональних даних" Ванчиківська сільська рада не має право надавати запитувану інформацію.

Із інформаційного запиту №53 від 02.08.2022 вбачається, що запитувана позивачем інформація не повністю відноситься до інформації з обмеженим доступом.

Отже, відповідач, у даному випадку мав право обмежити доступ лише до тієї частини інформації, яка є конфіденційною, яка відноситься до персональних даних, зокрема інформації, що стосується адреси осіб, яким передано земельні ділянки у власність (користування), оскільки як зазначалось вище відомості про адресу фізичної особи належить

до конфіденційної інформації про фізичну особу.

Водночас, інформація, щодо прізвищ, імен та по-батькові осіб, яким передано земельні ділянки у власність (користування); площі земельних ділянок передані у власність (користування) зазначеним особам; копії рішень Ваньчиковецької ОСТГ про надання у власність чи користування земельних ділянок у межах і на території колишньої Тарасовецької сільської ради; номера та дати видання правових актів виданих вищезазначеним особам на право власності (користування) земельними ділянками не відноситься до інформації з обмеженим доступом.

Разом із тим, відповідач листом від 17.08.2022 №824 повністю відмовив позивачу в наданні запитуваної інформації з посиланням на Закон України "Про захист персональних даних", згідно якого Ванчиківська сільська рада не має право надавати запитувану інформацію, при цьому не роз`яснивши право та порядок оскарження такої відмови.

Суд звертає увагу відповідача на те, що пунктом 4 частиною 4 статті 22 Закону №2939-VI передбачено обов`язкову наявність у відмові в задоволенні запиту на інформацію відомостей про можливість її оскарження.

Щодо посилань відповідача у листі-відмові на положення Закону України "Про захист персональних даних", як на доказ правомірності відмови у наданні запитуваної позивачем інформації, то такі суд не бере їх до уваги, оскільки інформація, яку просив надати позивач у частині, щодо прізвищ, імен та по-батькові осіб, яким передано земельні ділянки у власність (користування); площі земельних ділянок передані у власність (користування) зазначеним особам; копії рішень Ваньчиковецької ОСТГ про надання у власність чи користування земельних ділянок у межах і на території колишньої Тарасовецької сільської ради; номера та дати видання правових актів виданих вищезазначеним особам на право власності (користування) земельними ділянками, у запиті №53 від 02.08.2022 не є персональними даними у розумінні статті 2 Закону України "Про захист персональних даних", оскільки не містить відомостей за допомогою яких може бути конкретно ідентифікована фізична особа.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії, а не бездіяльності відповідача, щодо не надання повної інформації по інформаційному запиту №53 від 02.08.2022 є частково обґрунтованими, та підлягають задоволенню, з урахуванням висновків суду у даному рішенні.

Згідно п.4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій чи зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.

З огляду на вище викладені положення, а також беручи до уваги обставини, встановлені в ході розгляду даної справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача надати відповідь на запит на інформацію №53 від 02.08.2022.

При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що згідно положень частини 8 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню в доступі підлягає певна інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до положень, закріплених ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог.

З огляду на викладене, з урахуванням вищевикладених обставин справи, оцінюючи в сукупності наявні в справі письмові докази, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено суду правомірність відмови у наданні відповіді на інформаційний запит.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Проте, зважаючи на задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 2481,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" до Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області у наданні інформації на інформаційний запит Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" №53 від 02.08.2022.

3.Зобов`язати Ванчиковецьку сільську раду Чернівецького району Чернівецької області надати відповідь на інформаційний запит Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" №53 від 02.08.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в рішенні.

4. Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Тарасівці судовий збір у сумі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" (60350, с. Тарасівці, Новоселицький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 03801924).

Відповідач Ванчиковецька сільська рада (60351, с. Ванчиківці, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04417582).

Суддя В.О. Григораш