Рішення

від 30.12.2022 по справі 369/10173/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10173/21

Провадження № 2/369/1699/22

РІШЕННЯ

Іменем України

30.12.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Житар А.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради, Бучанського району, Київської області, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коберська Олена Юріївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

Позивачка звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просить суд визначити їй додатковий строк в шість місяців, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що її бабуся та дідусь, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були власниками, по 1/2 частині домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Вказане підтверджується Договором міни, на підставі якого вони придбали будинок по АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Виконавчого комітету Корейської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області № 29/4 від 21.06.2002 року номерний знак домоволодіння змінено з №13 на №15А.

На підставі рішення Горенської сільської ради від 10.12.1999 року бабусі та діду позивача передано у приватну власність в спільне часткове користування присадибну земельну ділянку.

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ №042922 від 17.08.2004 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0709 га в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини домоволодіння в АДРЕСА_1 .

На переконання позивача, дідусь, ОСОБА_4 прийняв спадщину від своєї дружини та став власником всього домоволодіння в АДРЕСА_1 .

18.06.2013 року ОСОБА_4 у Виконавчому комітеті Горенської сільської ради Києво-Святошинського району склав заповіт на ім`я позивача, яким заповідав останній все своє майно.

Після смерті дідуся позивач прийняла спадщину на підставі заповіту та оформила на себе право власності на 1/2 частину домоволодіння та земельної ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 17.11.2020 року.

На момент отримання свідоцтва позивачка дізналася про відсутність у спадкодавця права власності на іншу частину майна, яка належала його дружині, бабусі спадкоємця, ОСОБА_3 .

Для звернення з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після бабусі, позивач почала збирати документи щодо родинних зв`язків зі спадкодавцем, щодо місця смерті бабусі, щодо належності спадкодавцю спадкового майна. Для отримання інформації були направлені відповідні адвокатські запити.

Так, зібраними документами підтверджується наступне. Позивач є онукою спадкодавця, ОСОБА_3 . Про зазначене свідчить свідоцтво про народження матері позивача, ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Після укладення шлюбу з гр. ОСОБА_6 17.06.1988 року актовий запис №1019, матері позивача було присвоєно прізвище ОСОБА_7 .

Позивач, народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та мала дошлюбне прізвище ОСОБА_7 . Її батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

21.05.2016 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_9 , внаслідок чого змінила своє прізвище на ОСОБА_10 .

Мати позивача, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім матері у спадкодавця був син ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є її онука, ОСОБА_1 .

Спадкодавець до смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується листом Відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб. Вказана квартира належить позивачеві на підставі договору дарування від 31.07.2009 року, па підставі якого, бабуся, ОСОБА_3 подарувала онучці квартиру.

Отримавши вказані документи. Позивача мала намір невідкладно звернутися до нотаріуса, проте пандемія та карантинні заходи, а ще більше характер діяльності позивача унеможливив таке звернення. Так, позивачка працює фельдшером з медицини невідкладних станів КНП «Центр ЕМД та МК» м. Києва. Перебування на вказаній посаді зумовлювало цілодобову зайнятість та невідкладне надання екстреної медичної допомоги ковідним хворим у період пандемії, який розпочався в березні 2020 року. Незначну кількість вільного від роботи часу, позивач витрачала на сон, оскільки медичний персонал був дефіцитом і робота постійно була понаднормовою. Саме її професія в зазначений період вимагала максимальної віддачі. Обираючи між спадщиною та відповідальністю за життя людей позивач надала перевагу життю людей. Оскільки має високі моральні цінності та повагу до своєї професії. Крім того, в зв`язку з пандемією державою були вжиті протикарантинні заходи, які обмежували у доступі до установ та організацій, що також сприяло подальшому пропуску строку. Таким чином, цілком об`єктивні обставини спричинили пропуск строку на звернення до нотаріуса з заявою про поновлення строку на прийняття спадщини.

Лише весною 2021 року позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте 24.06.2021 року отримала відмову в зв`язку з пропуском строку на звернення з заявою про прийняття спадщини.

Відмовляючи, нотаріус рекомендував позивачеві звернутися до суду з заявою про встановлення додаткових строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.07.2021 відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.08.2022 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судове засідання позивач не з`явився, направив до суду заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити та слухати справу у відсутності позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце слухання справи відповідач повідомлені належним чином. До суду направили заяву у якій просили суд розгляд справи провести без участі їх представника.

Третя особа в судове засідання не з`явилася. Про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. До суду направила заяву у якій просила суд розгляд справи провести без її участі, у зв`язку з великою завантаженістю.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, бабуся позивачки ОСОБА_3 та її дідусь - ОСОБА_4 були власниками, по 1/2 частині домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Вказане підтверджується Договором міни, на підставі якого вони придбали будинок по АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Виконавчого комітету Горенської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області № 29/4 від 21.06.2002 року номерний знак домоволодіння змінено з №13 на №15А.

На підставі рішення Горенської сільської ради від 10.12.1999 року бабусі та діду позивача передано у приватну власність в спільне часткове користування присадибну земельну ділянку.

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ №042922 від 17.08.2004 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0709 га в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини домоволодіння в АДРЕСА_1 .

На переконання позивача, дідусь, ОСОБА_4 прийняв спадщину від своєї дружини та став власником всього домоволодіння в АДРЕСА_1 .

18.06.2013 року ОСОБА_4 у Виконавчому комітеті Горенської сільської ради Києво-Святошинського району склав заповіт на ім`я позивача, яким заповідав останній все своє майно.

Після смерті дідуся позивач прийняла спадщину на підставі заповіту та оформила на себе право власності на 1/2 частину домоволодіння та земельної ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 17.11.2020 року.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Наведена позивачем причина пропуску строку для прийняття спадщини (позивач вказує, що вона працює фельдшером з медицини невідкладних станів КНП «Центр ЕМД та МК» м. Києва) не може бути визнана поважною, оскільки сама по собі ця обставина без встановлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку.

Також, відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, які містяться у листі від 16 травня 2013 року судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Підсумовуючи все вище вказане, суд приходить до висновку, що вказані позивачем причини не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Крім того, суд зауважує, що з дня відкриття спадщини, після померлої ОСОБА_3 , сплинуло більше 9 років.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяв про прийняття спадщини необхідно відмовити повністю у зв`язку з їх необґрунтованістю.

На підставі викладеного та відповідно до статей 1220, 1222, 1270, 1272, керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263, 264 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коберська Олена Юріївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.В. Дубас