Ухвала

від 06.01.2023 по справі 308/211/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/211/23

1-кс/308/48/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_2 , в рамках кримінального провадження №42022070000000174, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

З внесеного прокурором клопотання, та доданих матеріалів вбачається, що слідчим відділом СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42022070000000174 від 08.09.2022 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Дослідивши внесене прокурором клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні згідно з ч.2 ст.171 КПК України слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, всупереч вимогам частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні про арешт майна, прокурором не зазначено чіткої підстави і мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності такого арешту, з посиланням на відповідні належні та допустимі докази.

Так, прокурор у внесеному клопотанні посилається на те, що метою накладення арешту на вказану земельну ділянку є запобігання вчинення будь-яких дій спрямованих на її відчуження, однак вказане суперечить положенням ч.2 ст. 170 КПК України, оскільки дана норма права не передбачає такої мети накладення арешту на майно, як одного із заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, відповідність майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України означає, що воно є матеріальним об`єктом, який був знаряддям кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Дані обставини в своїй сукупності позбавляють суд можливості вирішити заявлене прокурором клопотання про арешт майна по суті.

За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У частині 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_2 , в рамках кримінального провадження №42022070000000174, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1