Рішення

від 06.01.2023 по справі 120/8320/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 січня 2023 р. Справа № 120/8320/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Імпєкс ліс" про стягнення коштів, зупинення видаткових операцій на рахунках,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, контролюючий орган, позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Імпєкс ліс" (далі - ТОВ "Імпєкс ліс", відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 6109,83 грн. У зв`язку з несплатою податкового боргу, ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ТОВ "Імпєкс ліс". Однак відповідач відмовився від опису майна у податкову заставу, про що податковим керуючим був складений відповідний акт відмови. З урахуванням зазначеного позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 17.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Копія зазначеної ухвали направлялася відповідачу на адресу за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак до суду повернувся невручений конверт зі вмістом поштового відправлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за адресою місцезнаходження (поштовою адресою) вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про відкриття провадження у справі та про встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, станом на час прийняття рішення у справі відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області та є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до довідки про суму податкового боргу станом на 06.10.2022 у відповідача наявний податковий борг у загальній сумі 6109,83 грн, з яких: з податку прибуток в сумі 1020 грн; з податку на додану вартість в сумі 4069,83 грн; з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 1020 грн.

Податковий борг з податку на прибуток виник 12.10.2019 у зв`язку із несплатою визначеної контролюючим органом суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення №0110225005 від 28.08.2019.

Податковий борг з податку на додану вартість виник 21.09.2020 у зв`язку із неповною сплатою визначених контролюючим органом сум штрафних (фінансових) санкцій відповідно до податкових повідомлень-рішень №0061005004 від 30.07.2020 на суму 3060 грн та №0007041806 від 27.01.2021 на суму 1033 грн.

Податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій виник 30.05.2019 у зв`язку із несплатою визначеної контролюючим органом суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення №0055295005 від 12.04.2019.

У зв`язку з несплатою податкового боргу, контролюючим органом була направлена ТОВ "Імпєкс ліс" податкова вимога № 93241-50 від 19.04.2019 та рішення №24 від 08.08.2022 про опис майна у податкову заставу. Крім того, ГУ ДПС у Вінницькій області на адресу відповідача було направлено повідомлення щодо виділення майна у податкову заставу №16742/6/02-32-13-03-09 від 09.08.2022.

Несплата відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, а також неподання необхідних документів для здійснення опису майна у податкову заставу стали підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1, п.п. 36.2 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

За приписами п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Встановлено, що податкові повідомлення-рішення №0055295005 від 12.04.2019, №0110225005 від 28.08.2019, №0061005004 від 30.07.2020 та № 0007041806 від 27.01.2021 направлялися на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленнями про вручення. Однак, у зв`язку з неможливістю вручення адресату, така кореспонденція була повернута органом поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями конвертів.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України (у редакції, чинній на момент прийняття податкових повідомлень-рішень №0055295005 від 12.04.2019 та №0110225005 від 28.08.2019) встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України (у редакції, чинній на момент прийняття податкових повідомлень-рішень №0061005004 від 30.07.2020 та № 0007041806 від 27.01.2021) встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що направлені відповідачеві податкові повідомлення-рішення вважаються врученими йому.

Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженим податковим зобов`язанням. Предмет спору не стосується правомірності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Інформація щодо оскарження вказаних рішень в адміністративному та (або) у судовому порядку у суду відсутня.

У визначені ПК України строки податкові зобов`язання відповідачем не сплачено, а тому відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважаються сумою податкового боргу.

За змістом пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України ГУ ДПС у Вінницькій області на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляло податкову вимогу № 93241-50 від 19.04.2019 на суму податкового боргу 1190 грн. Однак, у зв`язку з неможливістю її вручення адресату, така кореспонденція була повернута органом поштового зв`язку на адресу відправника, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією конверта.

З огляду на вказані вище норми п. 42.2 ст. 42, п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога № 93241-50 від 19.04.2019 вважається врученою відповідачеві.

Інформація щодо оскарження вимоги в адміністративному та (або) у судовому порядку у суду відсутня. Доказів погашення податкового зобов`язання відповідачем - платником податків в добровільному порядку станом на день розгляду справи суду також не надано. Після направлення вимога сума боргу відповідача збільшилася.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи становить 6109,83 грн. Зазначена сума боргу підтверджується також сформованою позивачем інтегрованими картками платника податків та довідкою про суму податкового боргу.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.4 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у відповідача податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про необхідність стягнути з рахунків у банку, що обслуговують ТОВ "Імпєкс ліс", кошти в рахунок погашення податкового боргу у сумі 6109,83 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в іншій частині суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до пункту 89.2 цієї з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

При цьому, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).

Водночас, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (підпункт 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Системний аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку про те, що у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПК України (не допускає до опису майна у податку заставу, не подає документів, необхідних для такого опису), контролюючий орган наділений правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Як уже зазначалося, контролюючим органом 08.08.2022 прийнято рішення №24 про опис майна ТОВ "Імпєкс ліс" в податкову заставу. Крім того, ГУ ДПС у Вінницькій області на адресу відповідача було направлено повідомлення щодо виділення майна у податкову заставу №16742/6/02-32-13-03-09 від 09.08.2022, в якому відповідач просив надати баланс, перелік основних засобів та перелік ліквідного майна для складання акту опису майна в податкову заставу на суму податкового боргу. Водночас, 22.09.2022 податковим керуючим складено акт відмови ТОВ "Імпєкс ліс" від опису майна в податкову заставу № 19 у зв`язку із ненаданням відповідачем таких документів, необхідних для такого опису.

Відтак, оскільки відповідачем не подано податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, тому контролюючий орган обґрунтовано звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, такого платника податків, що знаходяться в банку.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно із ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки таких витрат судом не встановлено, то судові витрати з відповідача на стягуються.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Імпєкс ліс" з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 6109,83 грн (шість тисяч сто дев`ять гривень вісімдесят три копійки).

Зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Імпєкс ліс" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Імпєкс ліс" (21022, м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 48-В, код ЄДРПОУ 41887475)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович