Ухвала

від 05.01.2023 по справі 120/11107/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

05 січня 2023 р.Справа № 120/11107/22

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА" (код ЄДРПОУ - 20119022, с. Цекинівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24545) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП - 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028); Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ - 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА" (код ЄДРПОУ - 20119022, с. Цекинівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24545) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП - 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028); Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ - 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №3510900/20119022 від 13.12.2021 по РК №2 від 01.12.2021 до ПН №4 від 19.08.2021; №3510901/20119022 від 13.12.2021 по РК №6 від 01.12.2021 до ПН №3 від 19.09.2021; №3510902/20119022 від 13.12.2021 по РК №10 від 01.12.2021 до ПН № 1 від 05.10.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування до податкових накладних ТОВ "Наталка", а саме: розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №6 від 01.12.2021 до податкової накладної №3 від 19.09.2021; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №10 від 01.12.2021 до податкової накладної №1 від 05.10.2021; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 01.12.2021 до податкової накладної №4 від 19.08.2021;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Наталка" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

До матеріалів позову додано заяву про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи заяву представник позивача зазначає, що подати позов у строки, встановлені ст. 122 КАС України, не видалось за можливе, з огляду на введення воєнного стану на всій території України, активацію військової агресії російської федерації з 10.10.2022 на території України у т.ч. у місті Вінниці та області у формі масштабних обстрілів та застосування дронів-камікадзе; частого оголошення повітряних тривог; зупинок руху транспорту; аварійних та планових відключень постачання електричної енергії; ускладнення пересування; підвищення ступеня небезпеки для життя та здоров`я громадян. При цьому, робота працівників Товариства та адвоката Міщенко А.Г. здійснюється у форматі віддаленої режиму роботи, що ускладнило своєчасну підготовку позовної заяви з усім обсягом документів.

Серед іншого, представник посилається на норми ст. 56 Податкового Кодексу України, відповідно до якої рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені судовому порядку. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При цьому, ст. 102 ПК України визначає строк давності 1095 днів.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При цьому, абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Порядок адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, визначений ст. 56 Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається із позовної заяви, комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є ЄРПН - на підставі розгляду наданих позивачем документів було прийнято рішення: №3510900/20119022 від 13.12.2021 по РК №2 від 01.12.2021 до ПН №4 від 19.08.2021; №3510901/20119022 від 13.12.2021 по РК №6 від 01.12.2021 до ПН №3 від 19.09.2021; №3510902/20119022 від 13.12.2021 по РК №10 від 01.12.2021 до ПН № 1 від 05.10.2021.

Не погоджуючись із такими рішеннями, позивачем було подано скарги від 13.12.2021 до ДПС України.

Рішеннями за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є ЄРПН від 29.12.2021 за №60226/20119022/2, №60225/20119022/2, №60224/20119022/2 залишено подані скарги без задоволення, а рішення - без змін.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 та від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.

Тобто, оскільки, як КАС України так і ПК України передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, строк звернення до суду в даному випадку становить три місяці з моменту отримання позивачем рішення за результатами розгляду його скарги.

Разом із тим із даною позовною заявою позивач звернувся до суду 30.12.2022, що вказує на пропуск трьохмісячного строку звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, викладеним у заяві, суддя враховує наступне.

Позивач, не погоджуючись із спірними рішеннями комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є ЄРПН від 13.12.2021, оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України 13.12.2021.

Рішеннями за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є ЄРПН від 29.12.2021 за №60226/20119022/2, №60225/20119022/2, №60224/20119022/2 залишено подані скарги без задоволення, а рішення - без змін.

Відтак, саме 29.12.2021 було закінчено процедуру адміністративного оскарження та розпочався трьохмісячний строк для оскарження спірних рішень до суду.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ та від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року № 341/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Зокрема, Законом від 16.11.2022 № 2738-ІХ затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України (29.03.2022), ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

При цьому, представник позивача в поданому клопотанні зазначає про факт агресії російської федерації, яка спричинила ряд негативних наслідків для всієї країни та, зокрема, Вінницької області, втім жодних доказів, які б підтверджували реальну відсутність у позивача можливості підготувати та подати позовну заяву в трьохмісячний строк після отримання рішень про розгляд скарг (29.12.2021) не подано, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

З приводу тверджень представника позивача про аварійні відключення, то суд зазначає, що такі відключення почалися лише в жовтні 2022 року.

Стосовно зупинок руху транспорту та ускладення пересування, то такі заходи мали тимчасовий характер.

Крім того, суддя звертає увагу представника, що із даною позовною заявою звернулись лише 30.12.2022, тобто після 1 року з дня отримання рішення про розгляд скарг.

З огляду на вищевикладене, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, представником суду не наведено.

Відтак, причини на які зіслався представник позивача мотивуючи заяву про поновлення строку звернення до суду не є поважними та не можуть бути підставою для поновлення такого строку.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Нормою ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено спеціальний строк звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду тривалістю десять днів.

Тому, доходжу висновку, що позивачу необхідно встановити десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску строку.

Позивачу слід врахувати, що поважними причинами, які зумовили пропуск строку визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб:

- подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку;

Керуючись ст. 169 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду Товариству з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА, вказані в заяві від 29.12.2022.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА" (код ЄДРПОУ - 20119022, с. Цекинівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24545) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП - 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028); Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ - 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

3. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

4. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна