Рішення

від 06.01.2023 по справі 540/7990/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/7990/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького,13, м. Київ, 01001), Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. 8 Березня, 107, м. Миколаїв, 54000) про стягнення невиплаченої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

До Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (далі МЮУ), в якому позивач просить стягнути невиплачену заробітну плату за період з 28.09.2021р. по 10.11.2021р в сумі 24900 грн.

Дана справа №540/7990/21 надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду 08.12.2021 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Херсонського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 року головуючим по справі визначений суддя Гомельчук С.В.Ухвалою суду від 13.12.2021 року відкрите спрощене провадження у справі.

Ухвалою від14.02.2022 року вирішено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Рішення по справі не прийнято.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації

Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України №7168 від 16.03.2022 воєнний стан продовжений до 25.04.2022 року. Законом України від 22.05.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 25.05.2022 року строком на 90 діб, - до 23.08.2022 року.

У зв`язку з введенням на території України воєнного стану та неможливістю здійснення правосуддя, наказом Херсонського окружного адміністративного суду від 24.02.2022 № 05-04/09 призупинено роботу суду.

Розпорядженням голови Верховного Суду В. Князєва №11/0/9-22 від 18.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харьковської та Херсонської областей) змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 року головуючим по справі №540/7990/21 визначена суддя Катаєва Е.В.

Матеріали справи №540/7990/21 у паперовому вигляді головуючому по справі не передано, наданий доступ до матеріалів справи в автоматизованій системі документообігу Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно з автоматизованою системою діловодства ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року відкрите спрощене провадження у справі. Ухвалою від 14.02.2022 року вирішено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Рішення по справі не прийнято. У документах по справі зареєстрований відзив на позов, проте не сканований, доступ до вказаного документу відсутній.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року прийнято до провадження справу №540/7990/21. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (т.1 а.с.139-141).

Ухвалою суду від 12.10.2022 року притягнуто до участі у справі у якості другого відповідача Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вирішено розгляд справи здійснити спочатку.

Ухвалою суду від 06.12.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 19.12.2022 року вирішено подальший розгляд справи здійснити у письмовому провадженні.

Позивач у позові зазначив, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 по справі №540/1473/20, задоволено його позов:

- визнано протиправним та скасовано наказ МЮУ від 05.05.2020 №1616/к про його - ОСОБА_1 звільнення з посади заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонської області за п. 1-1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу";

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі ГТУЮ) від 06.05.2020 №19/2 "Про оголошення наказу Міністерства юстиції України "Про звільнення від 05.05.2020 № 1616/к";

- поновлено його на вказаній посаді з 08 травня 2020 року;

- стягнуто з ГТУЮ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.05.2020 по 13.10.2020 у сумі 79414,13 грн.

Відповідно до наказу МЮУ від 28.09.2021 №2356/к рішення від 13.10.2020 по справі №540/1473/20 виконано, а його поновлено на посаді, із якої його звільнено.

Позивач вказує, що після видання наказу на виконання рішення суду його 04.10.2021 ознайомлено із попередженням від 28.09.2021 за підписом Державного секретаря МЮУ О.В. Богачової про наступне звільнення із займаної посади не раніше, ніж через 30 календарних днів з дня із ознайомлення із попередженням на підставі п.11 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із ліквідацією державного органу.

У цьому ж попередженні запропоновано переведення на посаду заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції начальника управління забезпечення примусового виконання рішень в АР Крим та у м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), із переведенням на яку він погодився та написав відповідну заяву у той же день 04.10.2021.

11.11.2021 його ознайомлено із наказом МЮУ від 10.11.2021 №2686/к про переведення на вищевказану посаду, тобто, з 11.11.2021 він приступив до виконання обов`язків на новій посаді.

Поряд із тим, з моменту поновлення на роботі 28.09.2021 по 10.11.2021 року йому не виплачено заробітну плату, у зв`язку із чим просить стягнути її з МЮУ.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 43 Конституції України, ст.ст. 94, 98, 115, 141 КЗпП України, ч.1 ст.50 Закону України «Про державну службу», та вказує, що після його поновлення на роботі він набув право на отримання заробітної плати, а Міністерство юстиції України, як суб`єкт призначення зобов`язано створити для нього умови праці та здійснювати оплату його праці.

Обґрунтовуючи розмір заробітної плати, заявленої до стягнення позивач зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державного службовця складається з:1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення).

З врахуванням положень ч. 2 ст. 51 Закону України «Про державну службу», його 4 рангу державного службовця, вислуги років 25 повних років, посадового окладу згідно з постановою КМ України від 18.01.2017 №15 за період з 28.09.2021 по 10.11.2021 йому мали б виплачувати заробітну плату виходячи із таких розмірів: посадовий оклад 10600 грн; надбавка за 4 ранг 700 грн; надбавка за вислугу років 5300 грн, а всього 16600 грн на місяці з вирахуванням податків та зборів.

Однак, у вересні та листопаді 2021 року перебував на посаді неповні місяці, тому стягненню підлягає 24900 грн (2263,64 грн + 16600 грн + 6036,36 грн).

Позивач вважає, що відповідачем є саме МЮУ 28.09.2021 року, оскільки його поновлено на посаді у Головному територіальному управлінні юстиції у Херсонській області (далі ГТУЮ у Херсонській області), яке припинено ще 23.12.2020. Хоча відповідно до постанови КМ України від 09.10.2019 №870 правонаступником ГТУЮ у Херсонській області визнано Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на момент ліквідації ГТУЮ у Херсонській області спірні відносини ще не настали, а відтак, на думку позивача, не виник обов`язок ГТУЮ у Херсонській області по оплаті праці за вказані періоди, тому він не міг перейти до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у порядку правонаступництва.

Позивач стверджує, що єдиним органом державної влади, який має відповідати за порушення його трудових прав на оплату праці, є суб`єкт призначення МЮУ, яке не вжило своєчасних заходів ні щодо переведення його на нову посаду, на яку був згоден, ні щодо виплати заробітної плати, поки він не буле переведений. Адже особа не може бути поновлена на роботі та не отримувати заробітну плату, тоді як будь-який простій у даному випадку виник саме з вини МЮУ.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

До суду відповідач МЮУ надало відзив на позов (т.1 а.с.172-184), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що наказ від 28.09.2021 року №2356/к «Про поновлення» прийнятий на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2020 року та рішення Херсонського адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі №540/1473/20. Оскільки ГТУЮ у Херсонський області ліквідовано 23.12.2020 року позивача було попереджено про наступне звільнення та запропоновано посади. 04.10.2021 року позивач ознайомився із попередженням та додав свій запис «із запропонованою посадою згоден». 06.10.2021 року подав заяву про переведення на запропоновану посаду.

Матеріали справи не містять доказів того, що у період з 28.09.2021 року по 10.11.2021 року позивач фактично виконував свої професіональні обов`язки на посаді, на якій поновлений, або будь-якої роботи. Табель обліку робочого часу ОСОБА_1 на адресу Мінюста не надходив. Заробітна плата виплачується за виконану роботу.

Представник МЮУ наполягала на тому, що МЮУ не є належним відповідачем у справі. Місцем роботи позивача визначено ГТУЮ в Херсонській області. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. МЮУ не наділено повноваженнями, пов`язаними з нарахуванням та виплатою заробітної плати працівникам ГТУЮ. Представник вважала, що це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив (т.1 а.с.188-190), в якій наполягав на задоволенні позовних вимог та вважав аргументи відповідача МЮУ, наведені у відзиві необґрунтованими і непереконливими та просить задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача МЮУ подало до суду заперечення на відповідь на відзив (т.1 а.с.199-206), в яких вважало свою позицію правомірною та просила відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні учасники справи підтримали свої доводи викладені у заявах по суті.

Спірні правовідносини виникли з підстав проходження публічної служби позивачем та були предметом розгляду судів.

Позивач Наказом МЮУ від 30.06.2015 №2028/к призначений на посаду заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області.

Наказом МЮУ від 28.10.2016 №4998/к звільнений з посади на підставі п.7 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу».

На виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 у справі №821/1757/16 наказом від 30.01.2020 №458/к ОСОБА_1 поновлено на посаді з 28.10.2016 року.

30.01.2020 відповідно до постанови КМУ від 09.10.2019 року №870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» ОСОБА_1 попереджений про припинення державної служби на підставі п. 1-1 ч. 1 ст.87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією ГТУЮ у Херсонській області та звільнення із займаної посади не раніше двох місяців з дня попередження.

Наказом МЮУ від 05.05.2020 №1616/к ОСОБА_1 звільнений з посади з 07.05.2020 відповідно до п.1-1 ч. 1 ст.87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із ліквідацією ГТУЮ у Херсонській області з припиненням державної служби.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 року по справі №540/1473/20, задоволено позов ОСОБА_1 до МЮУ, ГТУЮ у Херсонській області:

- визнано протиправним та скасовано наказ МЮУ від 05.05.2020 №1616/к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника ГТУЮ у Херсонській області з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області за п. 1-1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу";

- визнано протиправним та скасовано наказ ГТУЮ у Херсонській області від 06.05.2020 №19/2 "Про оголошення наказу МЮУ "Про звільнення від 05.05.2020 № 1616/к";

- поновлено ОСОБА_1 на зазначній посаді з 08 травня 2020 року;

- стягнуто з ГТУЮ у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.05.2020 по 13.10.2020 у сумі 79414,13 грн з відрахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів.

Постановою Верховного Суду від 04.08.2022 року у справі №540/1473/20 касаційну скаргу МЮУ залишено без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі №540/1473/20 залишено без змін.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 року, залишеною без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05. 2021 року, по справі №540/1473/20 замінено боржника - ГТУЮ у Херсонській області (код ЄДРПОУ 34906897, 73003, м. Херсон, вул. Потьомкінська, 42/14) у виконавчому листі від 28.10.2020 №1242, виданому Херсонським окружним адміністративним судом у справі №540/1473/20, на Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, 65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 34).

28.09.2021 року МЮУ на виконання рішення суду від 13.10.2020 року у справі 540/1473/20 виданий наказ №2356/к «Про поновлення» яким ОСОБА_1 поновлений з 08.05.2020 року на посаді заступника начальника ГТУЮ у Херсонській області з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області (т.1 а.с.31).

04.10.2021 року позивач ознайомлений з попередженням від 28.09.2021 року про наступне звільнення із займаної посади у зв`язку з ліквідацією державного органу (т.1 а.с.32).

10.11.2021 року МЮУ виданий наказ №2686 «Про переведення», яким відповідно до ст.41 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 , заступника начальника ГТУЮ у Херсонській області з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області, переведено з 11.11.2021 року на посаду заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції начальника управління забезпечення примусового виконання рішень в АР Крим та у м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

З 11.11.2021 року позивач приступив до виконання обов`язків на новій посаді.

Оскільки рішення суду по справі №540/1473/20 про поновлення позивача на посаді було виконано несвоєчасно він звернувся до суду з позовом до МЮУ, третя особа: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 року по справі №540/5320/21 стягнуто з МЮУ на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі у розмірі 174128,23грн за період з 14.10.2020 р по 27.09.2021 р з вирахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів.

Судом у рішенні від 24.11.2021 року було встановлено, що фактично рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі №540/14735 виконано лише 28.09.2021 р, відтак, у позивача наявне право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі відповідно до ст.236 КЗпПУ з 14.10.2020 року по 27.09.2021 року, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 08.11.2019р у справі № 813/5952/15, від 30.01.2019р у справі №808/1271/18.

Також у рішенні від 24.11.2021 року суд зазначив, що середньоденний заробіток позивача складає 728,57 грн, що встановлено у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020р у справі №540/1473/20, яке набрало законної сили.

Суд у рішенні від 24.11.2021 року дійшов висновку про безпідставність твердження відповідача МЮУ про те, що питання стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі вже розглянуто в рамках справи № 540/1484/21 виходячи з того, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року по справі №540/1484/21, яким було частково задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з Міністерства юстиції України на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 15.10.2020р по 22.06.2021р в сумі 123856,90 грн скасовано постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2021 року та в задоволенні позові відмовлено з підстав передчасності звернення позивача до суду, оскільки на час винесення рішення судом першої інстанції ОСОБА_1 не було поновлено на посаді. Тобто, позивачу відмовлено у позові не по суті вимог, а у зв`язку з їх передчасністю.

По справі №540/5320/21 після надбання законної сили рішенням суду від 24.11.2021 року, яким стягнуто з МЮУ на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі у розмірі 174128,23грн за період з 14.10.2020 року по 27.09.2021 року, МЮУ неодноразово зверталось до суду із заявами, які розглянуті судом.

Ухвалою суду від 25.11.2022 року (суддя Хом`якова В.В.) залишено без задоволення заяву МЮУ про роз`яснення рішення суду у адміністративній справі №540/5320/21. У заяві МЮУ просило роз`яснити порядок виконання рішення суду в частині відрахування обов`язкових платежів та зборів зі стягнутого на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у розмірі 174128,23 грн. за період з 14.10.2020 по 27.09.2021.

Ухвалою суду від 28.11.2022 року (суддя Стефанов С.О.) заяву МЮУ про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №540/5320/21 повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 13.12.2022 року (суддя Самойлюк Г.П.) відмовлено у задоволенні заяви представника МЮУ про зміну порядку і способу виконання судового рішення справі №540/5320/21. Суд в ухвалі від 13.12.2022 року зазначив, що представник відповідача відповідно до заяви просить фактично змінити зміст рішення суду шляхом заміни відповідача з Міністерства юстиції України на Південне міжрегіональне управління Міністерства.

Таким чином, на користь позивача стягнуто:

- за період з 08.05.2020 по 13.10.2020 (з дня звільнення по дату прийняття рішення судом про поновлення на посаді) у сумі 79414,13 грн як за вимушений прогул з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року позивача поновлено на посаді заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальника Управління ДВС ГТУЮ у Херсонської області з 08 травня 2020 року та стягнуто з ГТУЮ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.05.2020 по 13.10.2020 у сумі 79414,13 грн. Ухвалою суду здійснена заміна боржника по даній справі на Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса));

- за період з 14.10.2020 по 27.09.2021 року (з наступного дня після прийняття рішення суду про поновлення на посаді до прийняття МЮУ наказу від 28.09.2021 №2356/к на виконання рішення суду від 13.10.2020 року про поновлення на посаді) у сумі 174128,23грн з МЮУ як середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.

У даній справі позивач просить стягнути з МЮУ невиплачену заробітну плату за період з 28.09.2021року по 10.11.2021року (з дня видання МЮУ наказу від 28.09.2021 №2356/к на виконання рішення суду від 13.10.2020 року про поновлення на посаді по день, коли позивач приступив до виконання обов`язків на новій посаді відповідно до наказу МЮУ від 10.11.2021 року №2686 «Про переведення»).

Отже спірним є період з 28.09.2021року дати видання МЮУ наказу від 28.09.2021 №2356/к на виконання рішення суду від 13.10.2020 року про поновлення на посаді заступника начальника ГТУЮ у Херсонській області з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області з 08.05.2020 року.

Судом достовірно встановлено, що не заперечується сторонами, що позивач будучи поновленим на посаді з якою був звільнений фактично не був допущений до виконання обов`язків як по посаді з якою був звільнений, так і будь якої другої посаді. Відповідно йому не виплачувалась заробітна плата по 10.11.2021 року.

ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків на новій посаді 11.11.2021 року відповідно до наказу МЮУ від 10.11.2021 року №2686 «Про переведення» та отримує зарплату за новою посадою.

Дослідивши заяви по суті та матеріали справи суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та вважає, що у даному випадку підлягає застосуванню ст.236 КЗпПУ, яка регламентує питання оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника

Відповідно до ст.236 КЗпПУ у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

При цьому в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд вважає необхідним застосувати висновки Верховного Суду щодо питання коли необхідно вважати особу поновленою на посаді на виконання рішення суду.

В постанові Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі №521/1892/18 зазначено, що ст.235 КЗпПУ передбачає, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

КЗпПУ не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені уст.65 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом якої рішення вважається виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06.12. 2018 року у справі №465/4679/16 (провадження №61-29024св18), від 26.02.2020 року у справі № 702/725/17 (провадження №61-12857св18).

Відносно позивача ОСОБА_1 на виконання рішення суду виданий наказ від 28.09.2021 року №2356/к про поновлення його на посаді, з якої звільнений, проте він не був допущений до роботи як на вказаній посаді, так і тимчасово на будь-якої іншій, відповідно був неправомірно позбавлений роботи, та фактично не поновленій на службі.

Враховуючи встановлені обставини суд вважає, що відповідачем по даній справі є МЮУ, що було встановлено рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 року по справі №540/5320/21, яким стягнуто з МЮУ на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі у розмірі 174128,23грн за період з 14.10.2020 року по 27.09.2021 року з вирахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів.

Тобто наявне рішення суду, яке набрало законної сили, між тими ж самими сторонами з тих самих підстав.

На думку суду, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 року по справі №540/5320/21 має преюдиційне значення для вирішення спірних правовідносин по даній справі №540/7990/21.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 02.11.2022 року у справі №140/6115/21, який зазначив, що відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Загальноприйнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.

Недотримання хоча б однієї умови робить неможливим для суду застосування преюдиції, що особливо важливо, коли у справі беруть участь нові сторони (пункти 64-67 постанови).

Верховний Суд вказав, що преюдиційність відрізняється від обов`язковості правових висновків (позицій) Верховного Суду, які мають прецедентних характер та стосуються тлумачення законодавства, що здійснює Суд під час касаційного перегляду справи. На відміну від прецедентного характеру правових висновків (позицій) Верховного Суду, преюдиція зберігатися як при зміні законодавства, так і зміні судової практики.

Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти). Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 року по справі №540/5320/21 також було визначено, що при розрахунку суми за затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі необхідно застосувати середньоденний заробіток - 728,57 грн, якій встановлений рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 р. у справі №540/1473/20.

Отже суд не приймає до уваги розрахунок суми стягнення наведений позивачем, а застосовує висновки рішення суду по справі №540/5320/21. Крім того, стягненню підлягає не зарплата, як просить позивач, а саме середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, оскільки позивач фактично не був допущений до роботи після видання наказу «Про поновлення».

Враховуючи, що періодом затримки є період з 28.09.2021року по 10.11.2021 року, кількість робочих днів у цей період складає 31 день (вересень -3, жовтень -20, листопад 8), то середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі становить 22585,67грн (31 х 728,57 грн).

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького,13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. 8 Березня, 107, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 43315529) про стягнення невиплаченої заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі у розмірі 22585,67 грн за період з 28.09.2021 року по 10.11.2021 року з вирахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва