Рішення

від 27.12.2022 по справі 906/623/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/623/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології доріг"

до Приватного підприємства "Кларікс буд"

про стягнення 76 090,17 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології доріг" звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Сучасне дорожнє будівництво" 76 090,17 грн, з яких: 54480,00 грн основного боргу, 4467,33 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами та 17142,84 грн інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на невиконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару.

Ухвалою від 23.08.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 21.09.2022.

Ухвалою від 21.09.2022, враховуючи відсутність інформації щодо повідомлення відповідача про дату і час судового засідання, для забезпечення процесуальних прав учасників справи, суд відклав розгляд справи на 10.10.2022.

Судове засідання, яке було призначено на 10 жовтня 2022 року об 11:00, не відбулося оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі (з 07:03 по 12:25) у Житомирській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою від 13.10.2022 призначено судове засідання на 03.11.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/623/22, призначена на 03.11.2022, в судове засідання не вносилась.

Ухвалою від 14.11.2022 суд призначив розгляд справи на 06.12.2022, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997.

16.11.2022 та 28.11.2022 до суду, з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулись копії ухвал від 13.10.2022 та 14.11.2022, які направлялися відповідачу.

29.11.2022 також, з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулась копія ухвали від 14.11.2022, яка направлялася позивачу.

05.12.2022 від представника позивача надійшла заява від 04.12.2022 про розгляд справи без його участі, за наявними у справі матеріалами.

Оскільки вся направлена відповідачу кореспонденція поверталася на адресу суду без вручення адресату, суд здійснив пошуковий запит до ЄДРПОУ та отримав витяг, з якого вбачається що відповідач 13.10.2022 змінив найменування юридичної особи з Приватного підприємства "Сучасне дорожнє будівництво" наПриватне підприємство "Кларікс буд", а також змінив місцезнаходження юридичної особи - 08150, Київська область, Фастівський район, м.Боярка, вул. Білогородська, буд. 19-а (код ЄДРПОУ 39974495).

Ухвалою від 06.12.2022 суд змінив назву відповідача на Приватне підприємство "Кларікс буд", відклав розгляд справи на 27.12.2022 та направив ухвалу суду відповідачу за старою та новою адресами.

27.12.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява, згідно якої останній повідомив, що позовні вимоги залишаються актуальними та просив суд розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

З метою перевірки отримання відповідачем ухвали суду від 06.12.2022, суд здійснив пошуковий запит на сайт "Укрпошта" та отримав трекінг відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення №1000233229273 (ухвала суду від 06.12.2022) станом на час судового засідання знаходиться у точці видачі/доставки (а.с. 91-93).

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Крім того, суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого є в загальному доступі.

Оскільки явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка відповідача та неподання ним відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Також суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Враховуючи відкриття господарським судом провадження у даній справі із дотриманням правил підсудності, правові підстави для передачі даної справи на вирішення іншого суду відсутні.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології доріг" (постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Сучасне дорожнє будівництво" (13.10.2022 перейменовано на Приватне підприємство "Кларікс буд" (покупець, відповідач)) укладено договір поставки №21-04 (далі Договір (а.с. 7-10)).

Позивач вказує, що на виконання умов Договору, згідно видаткової накладної №РН-0001149 від 30.10.2019, поставив відповідачу товар на загальну суму 50400,00 грн.

Також, на підставі усної домовленості, згідно видаткової накладної №РН-0000631 від 19.06.2020, позивач поставив відповідачу товар на суму 4080,00 грн.

Не виконання відповідачем у повному обсязі зобов`язань в частині проведення розрахунків стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Крім суми основного боргу, позивач заявив до стягнення з відповідача 4467,33 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами та 17142,84 грн інфляційних.

Відповідач позов за підставами пред`явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків з позивачем не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами в частині поставки товару за видатковою накладною №РН-0001149 від 30.10.2019, виникли на підставі Договору поставки №21-04 від 03.01.2017 (а.с. 7-10).

Відповідно до ч. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник, на підставі заявки покупця зобов`язується передати у власність покупця бітумну емульсію, в асортименті, кількості та за цінам, які обумовлюються між сторонами і визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що мають силу специфікації, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Постачальник зобов`язаний поставити товар покупцеві на умовах 100% попередньої оплати за кожну партію товару обумовлену при виставлені рахунку-фактури (п. 2.2. Договору).

За умовами п. 8.1. Договору, останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, але у всякому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов вищевказаного Договору передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 50400,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0001149 від 30.10.2019 (а.с. 12).

На вищевказану суму позивачем було виписано відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0001073 від 30.10.2019 (а.с. 11).

Оскільки матеріали справи не містять доказів проведення попередньої оплати на суму 50400,00 грн у визначеному п.2.2. Договору порядку, то факт виконання позивачем свого зобов`язання щодо поставки товару, в силу ст. 692 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною нормою, що регулює порядок проведення розрахунків при виникненні між суб`єктами господарювання правовідносин купівлі-продажу, вказує на необхідність виконання відповідачем його обов`язку щодо оплати товару, після отримання останнього.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Також суд встановив, що на підставі усної домовленості, згідно видаткової накладної №РН-0000631 від 19.06.2020, позивач додатково поставив відповідачу товар на суму 4080,00 грн. Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженого за довіреністю представника та відтиском печатки відповідача на накладній (а.с. 14). На зазначену суму позивачем було виписано відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000631 від 19.06.2020 (а.с. 13).

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача на час звернення позивача до суду грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 54480,00 грн за отриманий товар (50400,00 грн + 4080,00 грн). Відповідач існування вказаної заборгованості не спростував, на дату судового засідання доказів додатково проведених оплат по вказаній заборгованості не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 54480,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача (а.с. 3), інфляційні нараховано:

- по видатковій накладній №РН-0001149 від 30.10.2019 на суму 50400,00 грн, за період з листопада 2019 по травень 2022 (включно) - 15961,68 грн;

- по видатковій накладній №РН-0000631 від 19.06.2020 на суму 4080,00 грн, за період з липня 2020 по травень 2022 (включно) - 1181,16 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних, суд встановив, що позивач вірно визначив всі вихідні дані для їх нарахування, зокрема, період нарахування, однак не врахував дифляційних процесів у грудні 2019 року.

Здійснивши перерахунок інфляційних, суд встановив, що:

- сума інфляційних по видатковій накладній №РН-0001149 від 30.10.2019 на суму 50400,00 грн, за період з листопада 2019 по травень 2022 (включно), склала 15829,96 грн.;

- сума інфляційних по видатковій накладній №РН-0000631 від 19.06.2020 на суму 4080,00 грн, за період з липня 2020 по травень 2022 (включно), склала 1180,98 грн.

За вказаного, обґрунтовано заявлена сума інфляційних становить 17010,94 грн. У стягненні 131,90 грн інфляційних слід відмовити.

За розрахунком позивача, три проценти річних нараховано:

- по видатковій накладній №РН-0001149 від 30.10.2019 на суму 50400,00 грн, за період з 01.11.2019 по 12.08.2022 у розмірі 4204,60 грн;

- по видатковій накладній №РН-0000631 від 19.06.2020 на суму 4080,00 грн, за період з 20.06.2020 по 12.08.2022 у розмірі 262,73 грн;

Нарахування 3% річних у розмірі 4467,33 грн є обґрунтованим та вірним.

Розрахунки перевірено за допомогою інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон"

Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 75958,27 грн, з яких 54480,00 грн основного боргу, 4467,33 грн 3% річних, 17010,94 грн інфляційних є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню. У стягненні 131,90 грн інфляційних суд відмовляє.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Кларікс буд" (08150, Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Білогородська,19-а, ід. код 39974495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології доріг" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул.Київська, буд.29-А, ід. код 31364143):

- 54480,00 грн основного боргу;

- 4467,33 грн 3% річних;

- 17010,94 грн інфляційних;

- 2476,70 грн судового збору.

3. У стягненні 131,90 грн інфляційних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.01.23

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек.).