Ухвала

від 04.01.2023 по справі 909/1072/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1072/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04.01.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е., розглянувши матеріали позовної заяви (вх.№16401/22 від 26.12.2022)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"

(вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306)

до Російської Федерації

про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Російської Федерації про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку) у розмірі:

- 487 336 879,00 грн;

- 84 329 263,00 доларів США;

- 96 285 308,00 євро.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, в т.ч. обстрілів території України та блокаду морських портів, позивачу завдано збитки у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку), які виникли у зв`язку з втратою позивачем можливості отримувати сировину для безперервного виробництва, що унеможливило провадження позивачем основної господарської діяльності та виконання укладених контрактів.

Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається, зокрема на ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст. 1, 2 Статуту ООН, ст. 16, 22, 321, 386, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, преамбулу Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", ст. 76, 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується.

Отже, процесуальний закон гарантує кожному право на звернення до суду, проте таке право може бути реалізовано лише в порядку, визначеному цим кодексом.

Так, положеннями ст. 162, 164 ГПК України встановлено вимоги до позовної заяви та додатків до неї.

І. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір.

У позовній заяві позивач вказує, що він є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки предметом позову є відшкодування майнової шкоди, якої позивач зазнав у зв`язку з збройною агресією Російської Федерації, що призвели до порушення права власності на рухоме майно (майнові права) позивача.

1.1. У відповідності до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Отже, від сплати судового збору звільняються, зокрема, позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування майнової шкоди, завданої у зв`язку з збройною агресією, що призвела до порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Як убачається, предметом позову є стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку).

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

У статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто відшкодування упущеної вигоди - це захід цивільно-правової відповідальності, що застосовується з метою захисту порушених прав і полягає у відшкодуванні боржником вартості майнових вигод, які кредитор міг би отримати, якби його суб`єктивне право не було б порушено. Відповідної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема у своїй постанові від 04.05.2022 у справі №761/28949/17.

У силу ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

За приписами ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже, майном як особливим об`єктом цивільних прав є, серед іншого, майнові права.

При цьому, суд відмічає, що Закон України "Про судовий збір" (а саме п. 22 ч. 1 ст. 5 цього закону) не пов`язує звільнення від сплати судового збору з порушенням права власності на майно як загальне поняття і особливий об`єкт цивільних прав, що охоплює й майнові права.

Натомість необхідною умовою звільнення від сплати судового збору за Законом України "Про судовий збір" є порушення права власності саме на рухоме та/або нерухоме майно.

1.2. Виходячи з правової природи упущеної вигоди та положень ст. 190 ЦК України, упущена вигода (неотриманий прибуток) є майновим правом та, відповідно, неспоживною річчю.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Отже, упущена вигода (неотриманий прибуток) не належить до рухомого майна (рухомої речі, яку можна вільно переміщувати у просторі).

1.3. У пункті 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору законодавець пов`язує з вимушеним переселенням з тимчасово окупованих територій України, загибеллю, пораненням, перебуванням в полоні, незаконним позбавленням волі або викраденням, а також порушенням права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Водночас порушення права на отримання прибутку, тобто порушення майнового права, є відмінним від порушення права власності на рухоме майно в контексті змісту п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

За таких обставин позивач не довів наявності передбачених чинним законодавством умов, необхідних для звільнення його від сплати судового збору.

Право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Згідно з підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року складає 2 481,00 грн.

Відтак, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сума судового збору у 2022 р. не повинна перевищувати 868 350,00 грн.

Отже, за заявлені позовні вимоги позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 868 350,00 грн.

ІІ. Відповідно до п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до акта №16405/22 від 26.12.2022, складеного працівниками відділу документального забезпечення, канцелярії суду на підставі Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, до позовної заяви не долучено вказаних в додатку документів, а саме:

- копія додаткової угоди №4 до Договору №А201850092 від 02.07.2018;

- копія додаткової угоди №8 до Договору №А201850092 від 03.09.2018;

- копія додатку №100 до Контракту №А201851087 від 04.02.2022;

- копія додаткової угоди №1 до Контракту №А2021100138 від 25.10.2021;

- копія додаткової угоди №10 до Контракту №А201850997 від 28.10.2022.

Отже, позивачем не долучено до позовної заяви документів, вказаних в додатку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 174 ГПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху та встановлення строку для усунення виявлених судом недоліків.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 4, 161, 162, 164, 172, 174, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вх.№16401/22 від 26.12.2022) до Російської Федерації про стягнення збитків - залишити без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області:

- докази, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі;

- всі документи, вказані в додатку до позовної заяви, або уточнення переліку документів, які додаються до позовної заяви.

3. Повідомити позивача, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Учасники справи можуть подавати та отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в підсистемах (модулях) "Електронний суд", "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системі (ЄСІТС) та зареєструвати офіційну електронну адресу за посиланням http://cabinet.court.gov.ua/.

Також процесуальні документи у справі можуть бути надіслані на поштову адресу суду: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, 76018 та/або на офіційну електронну адресу суду: inbox@if.arbitr.gov.ua із обов`язковим застосуванням кваліфікованого електронного підпису (засоби зв`язку: тел. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Т.Е. Валєєва