Ухвала

від 04.01.2023 по справі 914/3394/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04.01.2023 р. Справа № 914/3394/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з додатковою відповідальністю «Модем», м.Львів

до : Товариства з обмеженою відповідальністю «ДомНет», м.Новий Розділ Львівської області

про стягнення заборгованості. Ціна позову: 91530,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Модем» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДомНет» про стягнення заборгованості у розмірі 91530,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.2, ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Подана на розгляд до Господарського суд Львівської області позовна заява не містить відомостей про відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача і відповідача, як не містять відомостей про те, що такі позивачу невідомі.

Положеннями п.п.7,8,9,10 ч.3 ст.162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7);

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8);

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (п.9);

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10).

Позовна заява не містись відомостей, передбачених у п.7 ч.3 ст.162 ГПК України про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Позовна заява не містись відомостей, передбачених у п.8 ч.3 ст.162 ГПК України про зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позовна заява не містить, передбаченого у п.9 ч.3 ст.162 ГПК України, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

Позовна заява не містить, передбаченого у п.10 ч.3 ст.162 ГПК України підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 (надалі Правила), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 59 Правил регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Згідно п.61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1.2 якого наведено зразок оформлення опису вкладення за формою 107.

Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, зазначення кількості кожного предмета, його оголошеної цінності, загальної кількості предметів та загальної оголошеної цінності вкладення і підписує його.

Необхідність зазначення поіменного переліку предметів (найменування вкладення) корелюється із обов`язком працівника зв`язку звірити вкладення з описом, а також із правом одержувача відправлення на розкриття такого відправлення в його присутності в об`єкті поштового зв`язку та, у випадку нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення, - на складення відповідного акту.

При прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Таким чином, єдиним належним доказом направлення стороні саме копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, оформлений відповідно до форми 107 Порядку пересилання поштових відправлень.

В той же час, долучений позивачем до матеріалів позову опис вкладення у цінний лист не відповідає вимогам, встановленим Правилами надання послуг поштового зв`язку та Порядку пересилання поштових відправлень, оформлений працівником відділення зв`язку з порушенням п.3.2.1.2 Порядку, а тому не може бути прийнятий судом як доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Зокрема, як встановлено судом, у ньому не зазначено поіменний перелік вкладення, на ньому відсутній номер поштового відправлення.

З аналізу змісту останнього, зокрема, із найменування вкладення у цінний лист «Позовна заява з додатками», без зазначення повної назви кожного документу (додатку до позовної заяви), його дати та реквізитів, неможливо однозначно стверджувати, що позивачем направлено відповідачу всі додані до позовної заяви документи.

Таким чином, позивач не виконав вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, оскільки належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів не надав.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно із ч.2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У позовній заяві позивач, як на підставу свої позовних вимог посилається на претензію вих.№212 від 21.11.2022, яку подано як додаток до позовної заяви. Однак зазначений документ подано у форматі, що не дозволяє встановити зміст даного документу (є неповним, незакінченим), у зв`язку з чим, господарський суд вважає за необхідне зобов`язати позивача надати належно чином виготовлену копію претензію вих.№212 від 21.11.2022.

Частиною 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 та частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики наказом від 07.04.2003 № 55 затвердив «Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003»

З 1 вересня 2021 року застосовуються нові вимоги до оформлення документів - набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі ДСТУ 4163, Стандарт). Починаючи з 1 вересня 2021 року усі державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інші юридичні особи повинні застосовувати ДСТУ 4163.

Пунктом 5.26 зазначених Вимог (ДСТУ 4163-2020) передбачено, відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 08.05.2019 р. у справі №160/7887/19). Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17).

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З доданих до позовної заяви копій документів вбачається, що вони засвідчені з порушенням наведених норм, а саме, не містять дати їх засвідчення.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Модем» без руху.

2. Встановити Товариству з додатковою відповідальністю «Модем» строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити Товариству з додатковою відповідальністю «Модем» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання заяви про усунення недоліків на виконання вимог п.п.2,7,8,9,10 ч.3 ст.162 ГПК України;

- надання належних документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення (з поіменним переліком документів, які відправляються), касовий чек, розрахункова квитанція).

- подання належним чином засвідчених копії всіх документів долучених до позовної заяви, оформлених відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та в порядку встановленому чинним законодавством.

- подання належним чином виготовленої копії претензії вих.№212 від 21.11.2022.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Суддя Кітаєва С.Б.