Рішення

від 05.01.2023 по справі 920/753/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.01.2023м. СумиСправа № 920/753/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/753/22

за позовомАкціонерного товариства ТАСКОМБАНК (вул. С. Петлюри, б. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443)

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ЕКС.ІМ. (вул. Козацький Вал, буд. 4, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 41706834)

про стягнення 65796 грн 44 коп.,

Суть спору: 28.09.2022 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 65796 грн 44 коп, з яких: 59649 грн 07 коп заборгованість по тілу кредиту, 6147 грн 37 коп заборгованість по відсотках ( в т.ч. прострочені) за неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором (Заявою-договором) № ID8278481 від 07.07.2020; а також просить покласти на відповідача судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань відповідно до умов укладеного сторонами кредитного договору, а саме несплату заборгованості за надані на умовах кредиту грошові кошти.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.09.2022 відкрито провадження у справі № 920/753/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 28.10.2022 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від14.11.2022) відкладено розгляд справи по суті на 21.11.2022.

Ухвалою суду від 21.11.2022 відкладено розгляд справи по суті на 28.11.2022.

Розгляд справи 28.11.2022 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 26.12.2022 призначено розгляд справи по суті на 05.01.2023.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

При цьому, суд зауважує, що поштові відправлення на адресу відповідача, в якому містилися ухвала суду про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи повернуто відділенням поштового зв`язку на адресу суду, з зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вул. Козацький Вал, буд. 4, м. Суми, 40000, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Сумської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду про відкриття провадження у справі та ухвал суду про відкладення розгляду справи відповідачу відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Сумської області встановив наступне.

07.07.2020 між позивачем - Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЕКС.ІМ.» (далі - Позичальник/Боржник) було укладено Заяву - договір № ID8278481 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") (далі - «Кредитний договір»), відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 100 000,00 грн. із терміном повернення не пізніше 06.07.2023, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Відповідно п.18.1.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт - «Кредитний ліміт на поточний рахунок) Кредитний ліміт на поточний рахунок - кредитний продукт у формі овердрафту на поточний рахунок юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі-Клієнт), який надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах встановленого ліміту кредитування (далі-Ліміт). Ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.

Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «ТАС24/БІЗНЕС», мобільний додаток «ТАС24/БІЗНЕС», SMS-повідомлення або інших). Максимальний розмір Ліміту, згідно цих Правил, становив: для фізичних осіб - підприємців - 200 000 гривень, для юридичних осіб - 500 000 гривень. Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно п.2.3.1 Кредитного договору розмір процентної ставки за користування кредитом 34,00% річних.

Розмір комісійної винагороди: не передбачається.

Пунктом 3.3 Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Строк дії Договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (п.4.3 Договору).

За умовами п.18.2.6. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» Договір, а саме - обслуговування Кредиту Клієнта, набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання до Правил надання банківських послуг та обслуговування корпоративних клієнтів, та діє до повного виконання зобов`язань Сторонами за цим Договором.

Відповідно до Кридитного договору, Клієнт (Відповідач) підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг ( в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 07.07.2020.

Таким чином, до відома клієнта протягом всього періоду обслуговування в АТ «ТАСКОМБАНК» регулярно доводилась вся необхідна інформація про банківські послуги та, зокрема, зміст Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», до яких Позичальник приєднався шляхом укладення вищевказаної Заяви-договору.

Згідно з п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт - «Кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес») - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт- банк/інтернет клієнт-банк «ТАС24/БІЗНЕС», або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідач скориставшись своїм правом та на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги» вчинив правочин, підписавши Кредитний договір електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://czo.gov.ua/ та відображенням ЕЦП на самому договорі.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти в обсязі, обумовленому Кредитним договором, які отримані останнім, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку.

Проте, Позичальник порушив норми чинного законодавства України та умови п.1.1 Кредитного договору через неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору, станом на 15.08.2022, його загальна заборгованість перед позивачем складає 65796 грн 44 коп., з яких:

59649 грн 07 коп. заборгованість по тілу кредиту,

- 6147 грн 37 коп. заборгованість по відсоткам.

Факт неналежного виконання умов вище вказаного Кредитного договору та існування заборгованості підтверджується Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками позивача.

За правилами п. 4.2.1. Кредитного договору, умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку.

Повідомленням-вимогою АТ «ТАСКОМБАНК» від 23.06.2022 №9393/70.1.1, Позичальник був повідомлений про наявність заборгованості за кредитним договором та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість так і не була погашена.

За приписами Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612ГК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборот) або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі кредитних правовідносин. Даний правочин містить умови щодо надання кредиту.

Свої зобов`язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 100 000 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Доказів перерахування заборгованості по кредиту за вказаними вище договором відповідач (позичальник) до суду не подав.

Відповідно ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, станом на 15.08.2022 борг відповідача, який підлягає стягненню становить 65796 грн 44 коп., з яких:59649 грн 07 коп. заборгованість по тілу кредиту, 6147 грн 37 коп. заборгованість по відсоткам.

Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення 65796 грн 44 коп. заборгованості по кредиту на користь позивача доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Також з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Сумської області

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЕКС.ІМ.» про стягнення 65796 грн 44 коп., задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЕКС.ІМ.» (вул. Козацький Вал, буд. 4, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 41706834) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (вул. С. Петлюри, б. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) 65796 (шістдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість) гривень 44 коп., з яких: 59649 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот сорок дев`ять) гривень 07 коп. заборгованість по тілу кредиту, 6147 (шість тисяч сто сорок сім) гривень 37 коп. заборгованість по відсоткам, 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Рішення складено і підписано суддею 06.01.2023.

СуддяС.В. Заєць