Ухвала

від 06.01.2023 по справі 927/88/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

06 січня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/88/23

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., у порядку наказного провадження розглянувши матеріали заяви від 30.12.2022 №192

Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»,

пр-т. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; e-mail: info@cn.enera.ua;

до Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,

вул. Київська, 17, м. Чернігів, 14005;

про видачу судового наказу про стягнення 15363,14грн

ВСТАНОВИВ:

04.01.2023, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 15363,14грн вартості спожитої активної електроенергії за період жовтень листопад 2022 року на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладеного шляхом підписання 20.12.2018 споживачем заяви-приєднання до умов цього договору.

Розглянувши подану ТОВ «Енера Чернігів» заяву, разом з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в видачі судового наказу, з урахуванням наступного.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні визначені Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України).

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.

Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2022 248100грн).

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження в господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язкові вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені в статті 150 ГПК України, відповідно до пунктів 4, 5 частини 2 якої, в заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника та обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

За п.4 частини 3 статті 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Доказами в справі, відповідно до частин 1 та 2 статті 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, згідно зі статтею 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Виходячи зі змісту наведених норм, при зверненні до господарського суду із заявою про видачу судового наказу, заявником мають бути надані до суду належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази на підтвердження правомірності заявлених ним вимог та обставини, на яких такі вимоги ґрунтуються.

Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що ТОВ «Енера Чернігів» пред`являє вимоги до ДП «Чернігівський облавтодор» ВАТ ДАВ «Автомобільні дороги України» про стягнення 15363,14грн заборгованості за активну електроенергію обсягом 2474кВтгод поставлену за договором у період з жовтня по листопад 2022 року.

На підтвердження наведених обставин, заявником подано до суду засвідчені копії актів приймання-передавання товарної продукції активної електроенергії №1430217/113549/1 від 31.10.2022 на суму 9280,64грн (обсяг споживання 1547кВтгод), №1430217/134170/1 від 30.11.2022 на суму 6082,50грн (обсяг споживання 927кВтгод) та рахунків №1430217/113549/1 від 31.10.2022, №1430217/134170/1 від 30.11.2022.

Натомість, перелічені акти приймання-передавання товарної продукції та рахунки на їх оплату, складено ТОВ «Енера Чернігів» в односторонньому порядку, відтак не підтверджують заявлений ним обсяг споживання активної електроенергії споживачем у спірному періоді.

Будь-яких інших доказів на підтвердження заявленого обсягу споживання до матеріалів заяви про видачу судового наказу, не додано.

Відповідно до пунктів 4.12., 4.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії в межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР (АТ «Чернігівобленерго»).

Довідки щодо обсягу розподіленої електричної енергії по споживачу в спірному періоді, сформовані АТ «Чернігівобленерго», матеріали заяви від 30.12.2022 №192 не містять. У той час як акти приймання-передавання товарної продукції активної електроенергії №1430217/113549/1 від 31.10.2022 та №1430217/134170/1 від 30.11.2022 (копії яких додано до матеріалів заяви), споживачем не підписані.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами те, що споживачем - ДП «Чернігівський обавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» в період з жовтня по листопад 2022 року спожито активної електроенергії в загальному обсязі 2474кВтгод, відтак і наявність та безспірність грошової заборгованості в цього споживача в заявленому розмірі.

Також суд звертає увагу на те, що заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача: 62Z0953031464306) підписано ДП «Чернігівський обавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», в особі філії Городнянський райавтодор (код ВП ЄДРПОУ 26226995) (особовий рахунок 6 за базою даних постачальника). У той час як спірні акти приймання передавання товарної продукції активної електроенергії складено ТОВ «Чернігів Енера» на споживача - ДП «Чернігівський обавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», в особі філії Прилуцька дорожньо-експлуатаційна дільниця (особовий рахунок 1430217).

За приписами частини 2 статті 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову в видачі судового наказу.

Як установлено судом, заява ТОВ «Енера Чернігів» про видачу судового наказу не відповідає вимогам, установленим до її змісту, оскільки в порушення вимог пунктів 4, 5 частини 2 та п.4 частини 3 статті 150 ГПК України заявником не зазначено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги; не подано повного переліку доказів, на яких ґрунтуються його вимоги та не надано документів на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

За п.1 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє в видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 153 ГПК України відмова в видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до частини 2 статті 151 ГПК України в разі відмови в видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника в порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 12, 147, 148, 150-154, 233-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (ЄДРПОУ 41823846) у видачі судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 32016315) 15363,14грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статті 256 ГПК України.

Ухвала складена та підписана 06.01.2023

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Документи по справі можуть бути направлені на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя А.В. Романенко