Ухвала

від 12.12.2022 по справі 757/35522/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35522/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 при секретарі - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022000000001038, -

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2022 року до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/31671/22-к від 17.11.2022 у кримінальному провадженні №42022000000001038 від 03.08.2022.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 17 листопада 2022 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва, клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, в рамках розгляду справи №757/31671/22-к задоволено. Накладено арешт на кошти, які були вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

1)кошти в національній валюті на загальну суму 18 177 214 грн., а саме:

-2 300 банкнот номіналом 1000 грн.;

-20 200 банкнот номіналом 500 грн.;

-25 500 банкнот номіналом 200 грн.;

-4 800 банкнот номіналом 100 грн.;

-2 000 банкнот номіналом 50 грн.;

-банкноти різних номіналів на загальну суму 97 214 грн.

2)кошти в іноземній валюті на загальну суму 584 836 доларів США, а саме:

-5 700 банкнот номіналом 100 доларів США;

-100 банкнот номіналом 50 доларів США;

-100 банкнот номіналом 20 доларів США;

-200 банкнот номіналом 1 долар США;

-банкноти різних номіналів на загальну суму 7 636 доларів США;

3)кошти в іноземній валюті на загальну суму 175 010 євро, а саме:

-700 банкнот номіналом 100 євро;

-1300 банкнот номіналом 50 євро;

-1000 банкнот номіналом 20 євро;

-банкноти різних номіналів на загальну суму 20 010 євро;

4)кошти в іноземній валюті різними номіналами на загальну суму 21 200 фунтів стерлінгів;

5)кошти в іноземній валюті на загальну суму 53 300 рублів;

6)кошти в іноземній валюті на загальну суму 1 210 швейцарських франків.

Особа, що подала клопотання в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду клопотання повідомлялась належним чином. Адвокат ОСОБА_3 на електронну адресу суду направила заяву про розгляд клопотання за її відсутності.

Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явився, про час, дату та розгляд клопотання повідомлявся належним чином.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчими Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022000000001038 від 03.08.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.2 ст. 364 КК України.

17 листопада 2022 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва, клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, в рамках розгляду справи № 757/31671/22-к, задоволено. Накладено арешт на кошти, які були вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

1)кошти в національній валюті на загальну суму 18 177 214 грн., а саме:

-2 300 банкнот номіналом 1000 грн.;

-20 200 банкнот номіналом 500 грн.;

-25 500 банкнот номіналом 200 грн.;

-4 800 банкнот номіналом 100 грн.;

-2 000 банкнот номіналом 50 грн.;

-банкноти різних номіналів на загальну суму 97 214 грн.

2)кошти в іноземній валюті на загальну суму 584 836 доларів США, а саме:

-5 700 банкнот номіналом 100 доларів США;

-100 банкнот номіналом 50 доларів США;

-100 банкнот номіналом 20 доларів США;

-200 банкнот номіналом 1 долар США;

-банкноти різних номіналів на загальну суму 7 636 доларів США;

3)кошти в іноземній валюті на загальну суму 175 010 євро, а саме:

-700 банкнот номіналом 100 євро;

-1300 банкнот номіналом 50 євро;

-1000 банкнот номіналом 20 євро;

-банкноти різних номіналів на загальну суму 20 010 євро;

4)кошти в іноземній валюті різними номіналами на загальну суму 21 200 фунтів стерлінгів;

5)кошти в іноземній валюті на загальну суму 53 300 рублів;

6)кошти в іноземній валюті на загальну суму 1 210 швейцарських франків.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою зберігання своїх грошових коштів у підвальному охоронюваному приміщенні уклали договір оренди нежитлових приміщень з підприємством «АКВІЛОН» (код ЄДРПОУ 31302658). Право власності на грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу квартир, нотаріально посвідченими договорами дарунку грошових коштів, договорами купівлі-продажу часток у статутному капіталі, а також податковими деклараціями платників податків - фізичних -осіб - підприємців.

Протягом досудового розслідування не встановлено, що джерело походження грошових коштів, які перебувають арештованими та належать на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.

Отже, відсутні обґрунтовані підстави для подальшого втручання у права осіб, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Проте, за встановлених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що майно, яке належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна накладеного на грошові кошти, що належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/31671/22-к від 17.11.2022 на:

1)кошти в національній валюті на загальну суму 18 177 214 грн., а саме:

-2 300 банкнот номіналом 1000 грн.;

-20 200 банкнот номіналом 500 грн.;

-25 500 банкнот номіналом 200 грн.;

-4 800 банкнот номіналом 100 грн.;

-2 000 банкнот номіналом 50 грн.;

-банкноти різних номіналів на загальну суму 97 214 грн.

2)кошти в іноземній валюті на загальну суму 584 836 доларів США, а саме:

-5 700 банкнот номіналом 100 доларів США;

-100 банкнот номіналом 50 доларів США;

-100 банкнот номіналом 20 доларів США;

-200 банкнот номіналом 1 долар США;

-банкноти різних номіналів на загальну суму 7 636 доларів США;

3)кошти в іноземній валюті на загальну суму 175 010 євро, а саме:

-700 банкнот номіналом 100 євро;

-1 300 банкнот номіналом 50 євро;

-1 000 банкнот номіналом 20 євро;

-банкноти різних номіналів на загальну суму 20 010 євро;

4)кошти в іноземній валюті різними номіналами на загальну суму 21 200 фунтів стерлінгів;

5)кошти в іноземній валюті на загальну суму 53 300 рублів;

6)кошти в іноземній валюті на загальну суму 1 210 швейцарських франків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1