Ухвала

від 06.01.2023 по справі 675/31/23

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/31/23

Провадження № 2-з/675/4/2023

У Х В А Л А

06 січня 2023 року м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Демчука П.В.,

з участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

розглянувши заяву першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі № 675/31/23 за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

Перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.

Ухвалою судді від 06 січня 2023 року прийнято позовну заяву першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 03 лютого 2023 року на 12 год. 00 хв.

05 січня 2023 року перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:

1) накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 6822181300:01:006:0008;

2) заборонити ОСОБА_1 розпоряджатися, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки кадастровий номер 6822181300:01:006:0008 з іншими земельними ділянками.

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість теперішньому власнику земельної ділянки як громадянину російської федерації розпорядитися нею на власний розсуд, у зв`язку з чим існує очевидна небезпека відчуження цієї ділянки, що фактично призведе до порушення прав держави в особі уповноваженого органу на набуття їх у власність держави, оскільки в умовах воєнного стану земельні ділянки мають використовуватися для забезпечення продовольчих потреб громадян України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Так, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 149, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, у даному випадку держави, від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

До видів забезпечення позову законом віднесено накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини 1 статті 150 ЦПК України).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що прокуратурою заявлено позов в інтересах держави, який обґрунтовано тим, що згідно зі змістом ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню..

Отже, предметом позову прокурора є правовідносини щодо права власності відповідача на земельну ділянку.

Складовими права власності на землю є право розпорядження, володіння та користування цією нерухомістю.

У порядку забезпечення позову прокурор вважає необхідним обмежити відповідача у праві відчуження та розпорядження спірним майном, а також змінювати об`єкт спору (проводити поділ, виділ, об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо земельної ділянки), що є складовою оспорюваного права власності.

Отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам.

Відсутність обтяжень спірної нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою у ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору.

Необхідність збереження правового статусу та стану спірної ділянки, який існує, принаймі, на час виникнення спору, відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил частини 2 статті 149 ЦПК України.

Такі умови можуть бути забезпечені тимчасовою забороною розпорядження цим майном з передачею прав на цю землю та реєстрацією речових прав, та забороною змінювати об`єкт спору (виділ, поділ, об`єднання тощо).

Такий спосіб забезпечення позову відповідає і підставам, зазначеним прокурором у заяві.

Забезпечення позову у вказаний спосіб не обмежує права володіння та користування земельною ділянкою власником.

Тимчасове обмеження у розпорядженні спірною ділянкою на час розгляду справи не порушує статті 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки таке обмеження встановлюється в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З наданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822181300:01:006:0008 було отримано на підставі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 , громадянином російської федерації.

Вказані факти підтверджуються у повному обсязі відомостями, доданими до позовної заяви та наявними у справі, а саме: інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єднаної земельної ділянки.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

З матеріалів заяви вбачається, що предметом спору між сторонами є вирішення питання про конфіскацію земельної ділянки, на яку позивач просить накласти арешт, унеможлививши тим самим його відчуження до вирішення справи.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову, в межах заявлених позовних вимог, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-157, 258-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі № 675/31/23 за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, задовольнити.

Накласти арешт (у формі заборони на відчуження та розпорядження) на земельну ділянку з кадастровим номером 6822181300:01:006:0008, що знаходиться в с. Борисів Шепетівського району Хмельницької області, та перебуває у власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , громадянина російської федерації).

Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у тому числі об`єднання, поділ, виділ частки з об`єкта нерухомого майна) щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6822181300:01:006:0008, що знаходиться в с. Борисів Шепетівського району Хмельницької області.

Копії даної ухвали направити сторонам для відома та відповідним державним органам для виконання.

На підставі частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена 06 січня 2022 року.

Суддя П.В.Демчук