Постанова

від 09.01.2023 по справі 240/20062/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/20062/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

09 січня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Агро" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп-Агро" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області № 0014560701 від 23.10.2020 , яким позивачу зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість на суму 5 138 618,00 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Житомирській області № 0014560701 від 23.10.2020.

Стягнуто на користь ТОВ "Олімп-Агро" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області судовий збір в сумі 21020,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Житомирській області подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Житомирській області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Олімп-Агро" з питань щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за висновками якої складений акт від 25.09.2020 №213/06-30- 07-01/32816765.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, яке виникло з 01.01.2016 року, встановлено порушення ТОВ "Олімп-Агро" п.198.1, п.198.6, п.п. "г" п. 198.5 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до:

- завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації), на суму 5138618 грн.;

- заниження суми податку на додану вартість, які підлягає сплаті до бюджету, по Декларації з податку на додану вартість зі Спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2016 року в сумі 379795 грн.;

- не реєстрації за операціями відсутності документального підтвердження використання ТМЦ в господарській діяльності податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 2995738 грн.

На підставі зазначених висновків, контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0014560701 від 23.10.2020, на підставі якого зменшено від`ємне значення ПДВ на суму 5 138 618 грн.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб"єктом владних повноважень не доведено суду факт порушення ТОВ "Олімп-Агро" п. 198.1, п. 198.6, п.п. "г" п. 198.5 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за результатами чого зменшено від`ємне значення ПДВ на суму 5 138 618 грн., внаслідок чого спірне податкове повідомлення- рішення № 0014560701 від 23.10.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів ( у т.ч. у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ)ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.200.3 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов`язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та подальшого визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Спірним податковим повідомленням - рішенням № 0014560701 від 23.10.2020, позивачу зменшено від`ємне значення ПДВ на суму 5138618 грн. Приймаючи таке рішення, контролюючий орган виходив з того, що за результатами документальної перевірки встановлено те, що при декларуванні за червень 2020 року у декларації від"ємного значення з ПДВ, яке виникло у 2016 році, встановлено порушення ТОВ "Олімп-Агро" п. 198.1, п. 198.6, п.п. "г" п. 198.5 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ), що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації) на суму 5 138 618 грн.

Відповідно до висновків відповідача, викладених у п.3.3 та в кінці п.3.2 акту перевірки, позивачу за податковий період червня 2020 року було:

- збільшено податкові зобов`язання, що відображаються в рядку 9 розділу 1 декларації, на суму 13710 грн. Такі зобов`язання за наслідками перевірки склали 72774 грн. (59064+ 13710).

- зменшено податкового кредиту, який відображений в рядку 17 розділу II декларації, на суму 5124908 грн., шляхом зменшення від`ємного значення попереднього звітного періоду (тобто травня 2020р.), зазначеного в рядку 16.1 декларації за червень 2020р.

В цілому податковий кредит склав за результатами перевірки 24225623 грн. (29350531 - 5124908).

В результаті збільшення таких податкових зобов`язань та зменшення податкового кредиту, відповідачем зменшено і суму від`ємного значення податкового періоду червня 2020 року на суму 5138618 грн., і сума склала 24152849 грн. (72774 - 24225623).

Щодо першого порушення, на стор.7 акту перевірки відповідачем зазначено, що в порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ "Олімп-Агро" не нараховано податкові зобов`язання у загальній сумі 2995738 грн. по операціях, по яких в ході перевірки не підтверджено відповідними документами обліку їх використання у господарській діяльності.

Зокрема, по операції з внесення добрива - аміаку рідкого технічного, під урожай 2018 та 2019 років, не підтверджено належним чином оформленими первинними документами обліку факт списання ТМЦ (добрива аміак рідкий технічний та дизельного пального), на загальну суму 6678600 грн., ПДВ з даної операції - 1335720 грн., що не дає права платнику на формування/відображення витрат по бухгалтерському обліку.

Судом встановлено, що у березні 2018 та червні 2019 року позивачем сформовано податковий кредит при придбанні у ПП "Агротехазот" аміаку рідкого технічного на загальну суму 7344202 грн., ПДВ в сумі 1224033 грн. Так, 12.03.2018 між ПП "Агротехазот" (Постачальник) та ТОВ "Олімп-Агро" (Покупець) укладено договори поставки №1203-02 від 12.03.2018, №1806-01 від 18.06.2019, за умовами якого постачальник зобов"язується поставити та передати у власність Покупця аміак рідкий технічний за правилами Інкотермс 2010 згідно Додатків, а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити його . Розрахунок за товар здійснюється шляхом 100% передплати, безготівково.

Виконання умов договору підтверджується специфікаціями, сертифікатом якості, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН.

Факт прийняття в оренду техніки та її повернення ФОП ОСОБА_1 підтверджується актами приймання-передачі від 01.10.2019, від 14.10.2019.

Факт прийняття в оренду техніки та її повернення ФОП ОСОБА_2 підтверджується актами приймання-передачі від 17.04.2018, від 20.04.2018, від 15.10.2019, від 06.11.2019. Проведення оплати за договорами відповідачем не заперечується.

Додатково, факт виконання умов договору, а саме, суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем у ФОП підтверджується актами надання послуг від 20.04.2018 №4, від 14.10.2019 №27, від 06.11.2019 №21.

Щодо посилань відповідача на те, що акти приймання-передачі техніки для внесення аміаку в суборенду від ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 датовані однією датою - 01.10.2019 з однаковими видами техніки та екіпажем, тобто одночасно в суборенду надано одні й ті самі агрегати для внесення аміаку. Суд такі доводи оцінює критично, оскільки передача техніки здійснюється за актами приймання - передачі.

Варто зауважити, що сама по собі наявність або відсутність у контрагента окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, певної кількості персоналу, не можуть бути вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі надання послуг; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит чи витрат в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача ліцензій та дозволів на виконання відповідних видів робіт, суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає обов`язку суб`єктів господарювання перевіряти повноваження своїх контрагентів щодо здійснення ліцензованих видів діяльності.

Крім того, відсутність спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення певного виду діяльності не має своїм наслідком недійсність виконаних контрагентом робіт, а є підставою для відповідальності останнього за недотримання з його боку приписів законодавства щодо здійснення ліцензованих видів робіт без отримання спеціального дозволу.

Таким чином, відповідальність за наявність чи відсутність певних документів покладається у даному випадку на контрагентів, а не на позивача. Відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом відсутності реального вчинення господарської операції, якщо з інших первинних документів вбачається фактичне здійснення господарських операцій між господарюючими суб`єктами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі №819/426/16.

Щодо доводів відповідача про відсутність документів на зберігання, використання в господарській діяльності, суд вважає за необхідне вказати, що в як пояснив в судовому засіданні представник позивача, оскільки засобів для зберігання аміаку у підприємства не має, тому така рідина купується та одразу вноситься в ґрунт.

Щодо встановленого порушення в частині завищення витрат на суму 2330264 грн., сума ПДВ - 4666053 грн. за період з листопада 2016 по червень 2020 року по операціях зі списання засобів захисту рослин, то підставою для таких висновків стало те, що окремі засоби захисту списувались на обробку посівів сільськогосподарських культур на більших площах, ніж їх було засіяно у певному звітному році. Не надано документів, як використані в господарській діяльності.

Однак, матеріали справи свідчать, що запаси, які придбані позивачем в звітних (податкових) періодах 2016 - 2020 років, використані ним виключно в господарській діяльності. Зокрема, в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних облікових документів (видаткові накладні, акти використання матеріальних запасів) належним чином забезпечувався облік таких матеріалів та здійснювались бухгалтерські проводки їх руху, а саме: Дт 23 Кт 201, 203, 207, 208 - такими проводками відображалась передача матеріальних запасів у виробництво; далі Дт 27 Кт 23 - цією проводкою оприбутковувалась вироблена сільськогосподарська продукція на склади; Дт 901 Кт 27 - такою проводкою списувалась собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції, а по Кт 701 відображалась реалізація такої сільськогосподарської продукції і така реалізація в повному обсязі оподатковувалась податком на додану вартість, за ставкою, передбаченою законом.

Таким чином, висновки контролюючого органу в частині завищення витрат на суму 2330264 грн. за період з листопада 2016 по червень 2020 року, колегія суддів вважає помилковими.

Щодо виявленого відповідачем порушення ТОВ "Олімп-Агро", а саме про те, що у вересні 2016 року проводилась реалізація власно вирощеної сої врожаю 2016 року на митній території України та за кордон, при проведенні аналізу цін реалізації встановлено, що ціни реалізації сої на території України значно більші за ціни реалізації за зовнішньоекономічними контрактами, так, ТОВ "Олімп-Агро" 18.09.2016 року було реалізовано на Компанію "Bunge SA", Швейцарія, 1450.86 тон сої врожаю 2016 року на загальну суму (без ПДВ) 5652830,58 грн., ціна сої за 1 тону становить 3896,193 грн., суд встановив наступне.

На думку податкового органу, при використанні ТМЦ поза межами господарської діяльності відповідно до законодавчих вимог платник зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання на суму такого використання, що становить 311925 грн., в т.ч. по періодах: вересень 2016 року - 311925 грн. Отже, відповідач вважає, що ціна реалізації сої врожаю 2016 року у вересні 2016 року за зовнішньоекономічним контрактом нижче ціни реалізації такої сої на території України, що призводить до збитковості даної операції та, що не відповідає вимогам пп. 14.1.231 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, та як наслідок, до несплати податків до бюджету.

Разом з тим судом встановлено, що господарська діяльність позивачем здійснюється з високою рентабельністю продукції, основних засобів, персоналу, активів та власного капіталу, тому наведені відповідачем аргументи в розділі III (стор. 15 акту) про начебто неефективну господарську діяльність позивача, яка не відповідає вимогам пп. 14.1.231 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, не відповідають дійсності.

Так, ТОВ "Олімп-Агро" 18.09.2016 року було реалізовано на Компанію "Bunge SA", Швейцарія, 1450,86 тон врожаю 2016 року на загальну суму (без ПДВ) 5652830,58 грн. При цьому, реалізовувалась не соя, як зазначено в акті перевірки, а пшениця.

Таким чином, відповідачем не доведено, що ціна реалізації врожаю 2016 у вересні 2016 за зовнішньоекономічним контрактом нижче ціни реалізації на території України, що призвело до збитковості даної операції. Більш того, відповідачем не спростовано, що за 2016 рік товариство (позивач) мало прибуток в сумі 108 млн. грн., за 2017 рік - відповідно мало прибутку в сумі 16,7 млн. грн., за 2018 рік - прибуток склав 61,1 млн. грн., а за 2019 рік прибуток вже становив 128,4 млн. грн. , що свідчить про ефективну господарську діяльність та не збитковість.

Відтак, сума податкового зобов`язання 311925 грн. за вересень 2016 року донарахована податковим органом за відсутності на те правових підстав.

Також, відповідач вказує, що при використанні ТМЦ поза межами господарської діяльності відповідно до законодавчих вимог платник зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання на суму такого використання, що становить 882040 грн., в т.ч. по періодах: грудень 2019 року - 882040 грн.

Зокрема, порушення полягає в тому, що ТОВ "Олімп- Агро" у 2019 році проводилась обробка земельних ділянок, які фактично йому не належали, внаслідок чого були понесені певні втрати, що позбавляє права на включення податкового кредиту сум податку на додану вартість у складі тих товарів, які не використані у господарській діяльності, тобто у обробленні тих земельних ділянок, які йому не належать. Загальна сума податкового кредиту по придбанню товарів, по яких у перевіреному періоді не нараховані податкові зобов"язання становить 882040 грн.

Зазначених висновку відповідач дійшов при порівнянні площ, які відображено в податковій та статистичній звітності із площами, які фактично оброблялися підприємством (первинні документи), а саме: карт засіяних полів, технологічних карт вирощування зернових (соя, кукурудза, соняшник, пшениця озима), актів на списання посівного матеріалу, укладених договорів оренди земельних ділянок - загальна посівна площа згідно укладених договорів оренди становила у 2019 році - 5599,9107 га (звіт від 18.02.2019), згідно статистичної звітності, а саме Форми №29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" підприємством оброблялись землі на площах - у 2019 році - 6024 га. Розбіжність становить 424,0893 га.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, податковий звіт, в якому зазначена кількість земельних угідь подавався станом на 01.01.2019, а статистична - в цілому за посіви площ 2019 року подається до 01.12.2019 .

Відповідачем не враховано, що такі звіти мають різні правила для обліку посівних площ земельних ділянок. В податковому звіті відображається тільки ті земельні ділянки та їх вартість, що знаходяться у власності та користуванні платника єдиного податку на правах оренди для визначення суми єдиного податку, а в статистичному звіті - наводяться всі земельні ділянки під сільськогосподарськими посівами конкретного суб`єкта господарювання.

Тобто, відповідач помилково вважає, що якщо земельна ділянка не оформлена у власність суб`єкта господарювання чи оренду за договором, то вирощений на такій ділянці урожай йому не належить, а понесені матеріальні витрати використані не в господарській діяльності.

Матеріали справи свідчать, що позивач в своїй господарській діяльності використовував земельні ділянки товариства "МП Біопродукт" на підставі договору про спільну діяльність без об`єднання вкладів.

На зазначених земельних ділянках позивач вирощував сою площею 311 га та кукурудзи площею 324 га, що відображено в статистичному звіті про площі та валові збори с\г культур (форма 29 сг) за 2019 рік. В той же час, відповідач зазначеного не врахував.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач не довів жодних фактів використання позивачем матеріальних запасів в негосподарській діяльності, а наведені ним приклади розрахунків не можуть змінювати рядок 16.1. розділу II декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року.

Також, за висновками акту перевірки, позивачем порушено п. 198.1, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), оскільки ТОВ "Олімп-Агро" сформовано у перевіреному періоді податковий кредит по податкових накладних, які оформлені неналежним чином в частині номенклатури поставки, згідно яких немає можливості визначити, які самі товари (роботи, послуги) були отримані та яким чином вони пов`язані з діяльністю підприємства. Сума ПДВ - 537402 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з березня 2018 по квітень 2020 року мав господарській взаємовідносини з ТОВ "Віп Клімат Сервіс", ТОВ "Техбуд інжиніринг", ТОВ "Комплексні Аграрні Системи", ПП "Альфа Трейд". За результатами таких взаємовідносин було сформовано податковий кредит.

Зокрема, 18.07.2018 між "ТОВ "Косплексні аграрні системи" (Виконавець) та ТОВ "Олімп-Агро" (Замовник) укладено договір №85-0718, предметом якого є поставка товару (технологічного обладнання) та проведення установки (пусконалагоджувальні роботи) даного товару. За умовами договору Замовник зобов"язується прийняти та оплатити поставку товару, установку, пусконалагоджувальні роботи згідно Специфікацій даного договору. Відповідно до Специфікації №1 від 18.07.2018 загальна ціна товару 23300 грн., включно з ПДВ 3883,33 грн. Загальна сума ПДВ за зазначеними операціями складає 219437 грн.

Факт виконання умов договору підтверджується видатковими накладними, актами надання послуг, податковими накладними.

Суд відмічає, що зазначені податкові накладні були зареєстровані податковою в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідачем не заперечується.

11.02.2019 між ПП "Альфа-Трейд" (Підрядник) та ТОВ "Олімп-Агро" (Замовник) укладено договір №11/02/19 про надання послуг та товарів, предметом якого є реконструкція АЗС Замовника за адресою: вул.Залізнична,117, смт.Попільня: зачистка та калібрування резервуарів (п"ять) - 218 м.3; установка паливо-роздавальної колонки ПРК-3 шт.; виготовлення люків та встановлення резервуварного обладнання ємності - 5 шт.; встановлення блискавкозахисту - 2 шт.; встановлення контур заземлення - 5 шт.; встановлення пункту зливу (ДП,А-92) - 2 шт.; встановлення маршових переходів - 1 шт.; встановлення тумб острівків під ПРК та накриття - 3 шт.; поставка товарів, а саме запасні частини та обладнання для ПРК на АЗС замовника. До договору укладено Специфікації.

Факт виконання умов договору підтверджується актами здачі приймання робіт (надання послуг), податковими накладними. Сума ПДВ по наданих послугах 95635 грн.

Суд відмічає, що податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідачем не заперечується.

15.03.2019 між ТОВ "В.І.П. Клімат Сервіс " (Виконавець) та ТОВ "Олімп-Агро" (Замовник) укладено договір про виконання робіт №б/н за умовами якого Виконавець приймає на себе зобов"язання по капітальному ремонту першого та другого поверху будівлі для персоналу згідно Додатку 1 до договору, терміном 90 календарних днів з моменту надходження попередньої плати.

До договору складено 2 Специфікації з переліком та вартістю робіт. Сума ПДВ по виконаним роботам 53885 грн.

Факт виконання умов договору підтверджується видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними.

Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідачем не заперечується.

01.10.2017 між ТОВ "Техбуд Інжтніринг" (Виконавець) та ТОВ "Олімп-Агро" (Замовник) укладено договір на виконання робіт №1202 за умовами якого Виконавець приймає на себе зобов"язання в терміни, на умовах і в порядку, передбаченому Договором, виконати роботи, зазначені у Додатку 1 до договору.

Перелік робіт, їх вартість передбачена Додатком 1 до договору - Специфікацією. Сума ПДВ по виконаним роботам - 168445 грн.

Факт виконання умов договору підтверджується видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, актами прийому-передачі, податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідачем не заперечується.

Як зазначив Верховний Суд у постанові у справі № 820/1124/17 деякі помилки в документах чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Таким чином, посилання відповідача що податкові накладні оформлені неналежним чином та з їх змісту неможливо встановити перелік робіт, отриманих послуг, придбаних товарів, а отже, у відповідача бути відсутні підстави для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту суд до уваги не приймає, оскільки з наданих позивачем документів можливо встановити всю необхідну інформацію та мету отримання відповідних послуг для використання у господарській діяльності.

Більш того, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки податкові накладні з вказаними контрагентами зареєстровані Єдиному реєстрі податкових накладних, ці обставини були підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту позивачем.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під мас здійсненні господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Однак, податковим органом не наведено жодного доводу та доказів в акті перевірки та в ході судового засідання на підтвердження того, що вищезазначені господарські операції з не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Наведене свідчить, що податковий орган безпідставно застосував приписи статті 198 ПКУ до вищезазначених господарських операцій, оскільки не довів, що придбані товари та послуги позивач не використані позивачем у власній господарській діяльності. Тому, висновки відповідача про порушення п. 198.1, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) спростовані в ході розгляду справи дослідженими первинними документами, відтак, є безпідставними.

Щодо встановлених порушень по взаємовідносинах з ТОВ "Стар Оіл Україна", ТОВ "СП "Альянс".

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що полягає у завищенні податкового кредиту за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по податкових накладних від ТОВ "Стар Оіл Україна", по якому в ході перевірки не підтверджено факту отримання від нього товару (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, паливо дизельне марки ДП-Л-К5, сорт Є, а також бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5), в загальній сумі 12 091 392,22 грн., в тому числі ПДВ 1 778 081,81 грн. за період з травня 2017 по квітень 2019 року.

Підставою для таких висновків стало встановлення за результатами аналізу господарських взаємовідносин за допомогою первинних документів, бази даних ДПС, Єдиного реєстру податкових накладних, Єдиного реєстру судових рішень по ТОВ "Стар Оіл Україна" наступного:

- відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та послуг наявними трудовими ресурсами;

- відсутність інформації про власні або орендовані основні фонди, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- недостатність інформації про можливість зберігання значної кількості товарів підакцизної групи (бензину та дизпалива), для зберігання яких необхідні спеціальні умови та засоби;

- відсутність інформації по взаємовідносинах з іншими СГД щодо здійснення реальних господарських операцій, а саме по отриманню інших супутніх послуг для ведення господарської діяльності - комунальні платежі, послуги зв`язку, обслуговування оргтехніки, інформаційно-телекомунікаційні послуги тощо;

- відсутність інформації про місце навантаження для транспортування товарів підакцизної групи (бензину та дизпалива) від ТОВ "Стар Oіл Україна" до ТОВ "Олімп-Агро", тобто з якого саме паливного складу, розташованому у м.Києві, за якою саме адресою відбувалось навантаження товару,

- наявність податкової інформації по ТОВ "Стар Oіл Україна" та по його постачальниках про неможливість провадження ними реальної господарської діяльності.

У перевіреному періоді від ТОВ "Стар Oіл Україна" було отримано ПММ на загальну суму 12 091 392,22 грн., в тому числі ПДВ 1 778 081,81 грн. Дані взаємовідносини відображені на рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за 2017 рік на суму 6077602,83 грн., за 2018 рік - на суму 2871915,05 грн та за 2019 рік на суму 1718973,0 грн.

В подальшому товар оприбутковано на рах.203 "Паливо", Д-т 203 К-Т 631, та списано у виробництво - Д-т 23 К-т 203.

Судом встановлено наступне, взаємовідносини ТОВ "Олімп-Агро" з ТОВ "Стар Оіл Україна" у перевіреному періоді відбувались на підставі Договору купівлі-продажу №87 від 18.05.2017, за умовами якого Постачальник (ТОВ "СТАР ОІЛ УКРАЇНА") зобов"язується у відповідності із замовленням передавати у власність Покупця (ТОВ "Олімп-Агро") наступні нафтопродукти : бензин А-95, бензин-А92, дизельне паливо.

Згідно договору було оформлено документи на придбання ПММ - палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0, палива дизельного ДП-3-Євро5-В0, палива дизельного марки ДП-Л-К5, сорт Є, а також бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5.

Факт виконання умов договору підтверджується видатковими накладними, ТТН, паспортами на паливо, податковими накладними, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Факт оплати за договором відповідачем не заперечується.

Щодо ТОВ "СП "Альянс", акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що полягає у завищенні податкового кредиту за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по податкових накладних від ТОВ "СП "Альянс", по якому в ході перевірки не підтверджено факту отримання від нього товару (паливо дизельне ДТЗ-3-К5, сорт F), в загальній сумі 1243144,80 грн., в тому числі ПДВ 207190,80 грн. за лютий 2017-квітень 2017.

Підставою для таких висновків стало встановлення за результатами аналізу господарських взаємовідносин за допомогою первинних документів, бази даних ДПС, Єдиного реєстру податкових накладних, Єдиного реєстру судових рішень по ТОВ" СП"Альянс" відсутності умов для транспортування та зберігання палива на кожній ланці по всьому дослідженому ланцюгу постачання (ТОВ "СП "Альянс", ТОВ "СП "Інтергаз" та ТОВ "Мегастар компані") відсутня фактична можливість здійснювати постачання зазначеного дизпалива на ТОВ "Олімп-Агро" (всі перелічені СГ не мають ні транспортних засобів, ні місць зберігання пального, ні придбаних транспортних послуг або послуг з оренди основних засобів), перевіркою не підтверджено фактичне отримання дизпалива ТОВ "ОЛІМП-АГРО" від ТОВ "СП "АЛЬЯНС" у лютому 2017 року. У поданому звіті (1 -ДФ) за 1 та 2 квартали 2017 року відсутні дані щодо нарахованих та виплачених доходів на користь фізичних осіб-підприємців.

Крім того, звітність з серпня 2019 року не подається, віднесено до ризикових платників податку, відсутні основні засоби, відсутня інформація про власні або орендовані основні фонди, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідач вважає, що перевіркою не підтверджено фактичне отримання дизельного пального марки ДТ-3 - К5, сорт F ТОВ "Олімп-Агро" від ТОВ "СП" Альянс" у лютому та квітні 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2017 між ТОВ "СП"Альянс" (Постачальник) та ТОВ "Олімп-Агро" (Покупець) укладено договір постачання нафтопродуктів №26, за умовами якого Постачальник зобов"язується у відповідності з замовленням передавати у власність Покупця наступні нафтопродукти: бензин, дизельне паливо, мазут, нафта, конденсат газовий, пічне паливо, важкий вуглецевий залишок.

Факт виконання умов договору підтверджується видатковими накладними, ттн, паспортами на паливо, податковими накладними, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Факт оплати за договором відповідачем не заперечується.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на витрати та податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, будь-які документи мають силу первинних лише в разі здійснення господарської операції та можуть братися для підтвердження даних податкового обліку.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Зокрема, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" визначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Документи, складені за результатами проведених операцій між позивачем та контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

При цьому, певні дефекти в оформленні документів не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг наданих послуг, вартість, тощо, і не повинні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту та витрат у разі реального здійснених господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі №814/4212/17.

При цьому, як встановлено судом, станом на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій та у перевірений період контрагенти позивача були зареєстровані відповідно до вимог діючого законодавства, як юридичні особи .

Правовідносини контрагента із третіми особами, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за обставин даної справи й відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку.

Стосовно доводів відповідача про неподання контрагентами податкової звітності, суд зазначає, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни може мати правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Будь-яка неправомірна діяльність контрагента (наприклад, відсутність основних засобів, не подання звітності до контролюючого органу, продаж товарів відмінних від придбаних) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який у повному обсязі виконав передбачені податковим законодавством зобов`язання, які підтверджено документально.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, податковий орган не надав, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивач сформував витрати та податковий кредит, не спростував.

В свою чергу, позивач, як до перевірки, так і до суду, надав належним чином оформлені первинні та бухгалтерські документи, які підтверджують понесені позивачем витрати та вказують на реальну зміну його майнового стану.

Варто взяти до уваги той факт, що по всім господарським операціям були виписані податкові накладні, які були зареєстровані Єдиному реєстрі податкових накладних, в акті перевірки не заперечується наявність податкових накладних по взаємовідносинам з контрагентами, на підставі яких сформований податковий кредит відповідного періоду, а відтак наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції із зазначеними контрагентами є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання робіт та спростовує висновки податкового органу викладені у акті перевірки. Доводи ж відповідача про ненадання до перевірки окремих документів не можуть бути достатньою та самостійною підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із постачальниками.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у позивача були законні підстави для включення податкового кредиту із зазначених поставок товарів до розрахунку грошових зобов"язань з податку на додану вартість в минулих податкових періодах та внесення таких показників до декларацій відповідних податкових періодів.

Таким чином, відповідачем всупереч вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено, що подані позивачем первинні документи є недійсними, або повно та об`єктивно не відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування, відтак, не доведено і факт нереальності господарських взаємовідносин позивача із постачальниками.

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем, як суб"єктом владних повноважень не доведено суду факт порушення ТОВ "Олімп-Агро" п. 198.1, п. 198.6, п.п. "г" п. 198.5 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за результатами чого зменшено від`ємне значення ПДВ на суму 5 138 618 грн., внаслідок чого спірне податкове повідомлення- рішення № 0014560701 від 23.10.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року, відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.