Рішення

від 09.01.2023 по справі 904/3778/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2023м. ДніпроСправа № 904/3778/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 8, ідентифікаційний код 23357437) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Стайл" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 6, ідентифікаційний код 38298465) про стягнення 2 390,41 грн. заборгованості за договором передачі в платне користування об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста, 562,00 грн. інфляційних втрат, 72,11 грн. 3% річних

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від б/д про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Стайл" заборгованості на загальну суму 3 024,52 грн., з яких:

- 2 390,41 грн. заборгованість за період з 01.10.2021 по 30.10.2021 за договором передачі в платне користування об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста №0499/160517-348 від 01.07.2018;

- 562,00 грн. інфляційні втрати за період з листопада 2021 року по вересень 2022 року;

- 72,11 грн. 3% річних за період з 16.10.2021 по 17.10.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору передачі в платне користування об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста №0499/160517-348 від 01.07.2018 щодо своєчасної та повної оплати за використання об`єкта благоустрою за період з 01.10.2021 по 30.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/3778/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Поштове відправлення на вказану адресу відповідача, в якому містилися ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, повернулася до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2018 року між Комунальним підприємством "ДніпроТрансКомлекс" Дніпровської міської ради (далі - сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Парк Стайл" (далі - сторона-2, відповідач) укладено договір передачі в платне користування об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста № 0499/160517-348 (далі - договір).

У Додатковій угоді №1 від 31.05.2021 у зв`язку із зміною балансоуктримувача сторони дійшли згоди змінити в тексті договору сторона-1 КП "Дніпротранскомплекс" ДМР на КП "Транспортна інфраструктура міста" ДМР (далі - сторона-1, позивач) та викласти реквізити сторона-1 в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 договору з метою ефективного використання комунального майна сторона-1 надає стороні-2 зупиночний комплекс (далі - об`єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі), а сторона-2 приймає в строкове платне користування об`єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі, а саме: частину об`єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі, що має місце розташування: м. Дніпро, просп. Гагаріна, біля буд.74, площею 31,5 м.кв., для утримання в належному стані місць очікування пасажирами громадського транспорту, продажу проїзних квитків, преси тощо. Використання об`єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі не за цільовим призначенням забороняється.

Відповідно до пункту 2.4 договору сторона-2 зобов`язана повернути об`єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі за актом приймання-передачі об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі, підписаним сторонами. Об`єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі.

Згідно з пунктом 2.5 договору обов`язок щодо складання акту приймання-передачі та при поверненні об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі в користування покладається на сторону-1, а при поверненні об`єкта з користування - на сторону-2.

Згідно з Актом приймання-передачі об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі від 01.07.2018, сторона-1 передала, а сторона-2 прийняла об`єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі, що має місце розташування: м. Дніпро, просп. Гагаріна, біля буд.74, площею 31,5 м.кв. (а.с. 24, том 1).

Відповідно до пункту 3.5 договору плата за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється щомісячно. Розмір плати у кожному календарному місяці визначається шляхом множення кількості календарних днів у відповідному місяці на розмір плати за один календарний день використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі. Індексація плати за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється за погодженням сторін один раз на рік шляхом коригування плати за останній місяць року з урахування індексу інфляції за весь поточний рік.

Сторонами також узгоджено та підписано Калькуляцію вартості плати за тимчасове використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста не за цільовим призначенням №0499/160517-348 від 01.07.2018 (додаток №2 до договору №0499/160517-348 від 01.07.2018), яким розраховано плату за право використання об`єкта благоустрою за 1 день у розмірі 77,11 грн. (а.с. 25 том 1).

Оплата за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі у другому та кожному наступному місяці дії договору здійснюється стороною-2 щомісячно до 15 числа кожного поточного місяця і не залежить від наслідків господарської діяльності сторони-2. Перерахування плати здійснюється стороною-2 на поточний рахунок сторони-1, визначений у реквізитах цього договору, або інший рахунок, повідомлений стороною-1 стороні-2 письмово. У призначенні платежу зазначається дата і номер цього договору. Оплата за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється за весь час фактичного використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі до дати підписання акта приймання-передачі про повернення об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі стороні-1, включно (пункт 3.7 договору).

Із змісту пункту 4.3 договору вбачається, що сторона-2 зобов`язана своєчасно і у повному обсязі сплачувати плату за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі та здійснювати відшкодування витрат щодо утримання і експлуатації об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі за весь час фактичного використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта благоустрою вулично-дорожньої включно

Згідно з пунктом 9.1 договору договір діє з 01.07.2018 до 31.12.2018 включно.

У Додатковій угоді №1 від 01.12.2018 сторони дійшли згоди викласти пункт 9.1 договору у новій редакції: Цей договір діє з 01.12.2018 до 01.12.2022 включно.

Позивач посилається на те, що відповідач не здійснив своєчасну оплату за використання об`єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 390,41 грн. за жовтень 2021 року, що є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є наявність обставин укладання договору, факту надання в платне користування об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста, строк оплати, наявність прострочення оплати.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача плату за використання об`єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі у розмірі 2 390,41 грн. за період з 01.10.2021 по 30.10.2021.

Згідно із розрахунком позивача (а.с. 28 том 1) вбачається, що заявлена до стягнення позивачем до стягнення сума боргу 2 390,41 грн. фактично складається із заборгованості за жовтень 2021 року.

З урахуванням приписів пункту 3.7 договору, строк оплати є таким, що настав.

Позивач надав належні докази на підтвердження надання послуг за договором, відповідач доказів оплати за використання об`єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі у розмірі 2 390,41 грн. до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.

За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 390,41 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 562,00 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2021 року по вересень 2022 року та 72,11 грн. 3% річних за період з 16.10.2021 по 17.10.2022.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи, що прострочення оплати за жовтень 2021 у розмірі 2 390,41 грн. виникло з 16.10.2021, правомірним є нарахування інфляційних втрат за прострочення оплати з листопада 2021 року.

Після перевірки розрахунку позивача, господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 72,11 грн. 3 % річних за період з 16.10.2021 до 17.10.2022 та 562,00 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2021 року по вересень 2022 року.

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Стайл" про стягнення 2 390,41 грн. заборгованості за договором передачі в платне користування об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста, 562,00 грн. інфляційних втрат, 72,11 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Стайл" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 6, ідентифікаційний код 38298465) на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 8, ідентифікаційний код 23357437) 2 390,41 грн. заборгованості за договором передачі в платне користування об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста, 562,00 грн. інфляційних втрат, 72,11 грн. 3% річних та 2 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв