Рішення

від 03.01.2023 по справі 904/2572/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2023м. ДніпроСправа № 904/2572/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лайкоред Україна"

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лайкоред Україна", смт. Дніпровське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна Газопостачальна Компанія", м. Черкаси

про стягнення заборгованості у розмірі 793 175,30 грн. за договором постачання природного газу

Представники:

Від позивача (заявника): не з`явився

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лайкоред Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна Газопостачальна Компанія" про стягнення заборгованості у розмірі 793 175,30 грн. за договором постачання природного газу №03/1265-19 від 29.03.2019., яка складається з:

- 789 939, 65 грн. - основного боргу;

- 3 235, 65 грн. - 3 % річних.

Рішенням від 22.12.2022 позовні вимоги задоволено частково.

26.12.2022 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лайкоред Україна" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Ухвалою від 28.12.2022 призначено судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лайкоред Україна" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на 03.01.2023.

30.12.2022 від позивача надійшла заява про проведення судового засідання з розгляду заяви без його участі. Заяву підтримав у повному обсязі.

02.01.2022 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

02.01.2022 від позивача надійшли заперечення на клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

03.01.2022 сторони в судове засідання не з`явилися.

В судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.

У заяві позивач зазначає, що для отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лайкоред Україна" уклало договір про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 28.04.2021 з Адвокатським бюро «Анастасії Дударенко».

Сторони уклали наступні акти приймання-передачі послуг: № 1 від 22.08.2022 на суму 9 000,00 грн., № 2 від 28.09.2022 на суму 3 000,00 грн., № 2 від 19.10.2022 на суму 6 000,00 грн., № 3 від 14.11.2022 на суму 3 000,00 грн., № 4 від 05.12.2022 на суму 3 000,00 грн., № 5 від 15.12.2022 на суму 3 000,00 грн., № 6 від 22.12.2022 на суму 3 000,00 грн., згідно яких загальна вартість наданих послуг становить 30 000,00 грн.

Заявник вважає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ними часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти задоволення заяви заперечив, зазначив, що, розмір витрат на правову допомогу є значно завищеним, підготовка позовної заяви у справі не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи та не вимагала часу в розмірі 9 годин на її написання.

Крім того, відповідач наголосив, що судом в ухвалах було встановлено, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України, явка представників в судове засідання визнана необов`язковою, тому участь представника позивача в кожному судовому засіданні була необов`язковою.

Таким чином, відповідач просить зменшити розмір судових витрат.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПОЗИВАЧА НА КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

Позивач зазначив, що обсяг часу та роботи, витрачений на складення представника позивача позовної заяви був спів мірним із заявленою вартістю наданих послуг.

Крім того, позивач зазначив, що скористався своїм правом на участь у судових засіданнях, тому продовжував нести відповідні витрати.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Докази надання правової допомоги позивачу. 2. Правомірний розмір витрат позивача на оплату правової допомоги. 4. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лайкоред Україна" (далі- клієнт) та Адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» (далі - виконавець) підписаний договір про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 28.04.2021 (далі - договір).

За приписами пункту 1.1 договору виконавець приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати правову допомогу.

У випадку представництв інтересів клієнта у конкретній справі, сторони можуть укласти відповідну додаткову угоду до даного договору, в якій врегулювати конкретні питання, які стосуються відповідної справи. (п. 1.2. договору).

Договір діє до 31.12.2025. (п. 4.2. договору).

Сторони також уклали додаткову угоду № 1 від 15.08.2022, якою домовились про ведення виконавцем в інтересах клієнта судової справи в Господарському суді Дніпропетровської області за позовом ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» до ТОВ "Центральна Газопостачальна Компанія" про стягнення 793 175,30 грн.

Пунктом 2 даної додаткової угоди передбачено, що вартість послуг виконавця, пов`язаних з представництвом інтересів ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» в рамках судової справи за позовом ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» до ТОВ "Центральна Газопостачальна Компанія" про стягнення 793 175,30 грн. складає:

- 1 000,00 грн. за кожну годину роботи з підготовки процесуальних документів по справі, заяв і клопотань;

- 3 000,00 грн. за участь в одному судовому засіданні по справі в суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 3.4 договору розрахунки за даним договором проводяться з обов`язковим укладенням Акту приймання-передачі виконаних робіт.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лайкоред Україна" та Адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» підписані наступні акти приймання-передачі послуг: № 1 від 22.08.2022 на суму 9 000,00 грн., № 2 від 28.09.2022 на суму 3 000,00 грн., № 2 від 19.10.2022 на суму 6 000,00 грн., № 3 від 14.11.2022 на суму 3 000,00 грн., № 4 від 05.12.2022 на суму 3 000,00 грн., № 5 від 15.12.2022 на суму 3 000,00 грн., № 6 від 22.12.2022 на суму 3 000,00 грн., згідно яких загальна вартість наданих послуг становить 30 000,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі послуг № 1 від 22.08.2022 адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: написання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» до ТОВ "Центральна Газопостачальна Компанія" про стягнення 793 175,30 грн. за 9 годин роботи 9 000, 00 грн.

Згідно акту приймання-передачі послуг № 2 від 28.09.2022 адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: участь у судовому засіданні у господарському суді Дніпропетровської області у справі № 904/2572/22 за позовом ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» до ТОВ "Центральна Газопостачальна Компанія" про стягнення 793 175,30 грн., яке відбулось 27.09.2022 3 000, 00 грн.

Згідно акту приймання-передачі послуг № 2 від 19.10.2022 адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги:

- участь адвоката у судовому по справі № 904/2572/22 за позовом ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» до ТОВ "Центральна Газопостачальна Компанія" про стягнення 793 175,30 грн., яке відбулось 17.10.2022 3 000, 00 грн.,

- написання відповіді на відзив по справі № 904/2572/22 за позовом ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» до ТОВ "Центральна Газопостачальна Компанія" про стягнення заборгованості за 3 години роботи 3 000, 00 грн.

Разом 6 000,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі послуг № 3 від 14.11.2022 адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: участь у судовому засіданні у справі № 904/2572/22 за позовом ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» до ТОВ "Центральна Газопостачальна Компанія" про стягнення заборгованості у Господарському суді Дніпропетровської області, яке відбулось 14.11.2022, за одне засідання 3 000, 00 грн.

Згідно акту приймання-передачі послуг № 4 від 05.12.2022 адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: участь у судовому засіданні у справі № 904/2572/22 за позовом ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» до ТОВ "Центральна Газопостачальна Компанія" про стягнення заборгованості у Господарському суді Дніпропетровської області, яке відбулось 05.12.2022, за одне засідання 3 000, 00 грн.

Згідно акту приймання-передачі послуг № 5 від 15.12.2022 адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: участь у судовому засіданні у справі № 904/2572/22 за позовом ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» до ТОВ "Центральна Газопостачальна Компанія" про стягнення заборгованості у Господарському суді Дніпропетровської області, яке відбулось 15.12.2022, за одне засідання 3 000, 00 грн.

Згідно акту приймання-передачі послуг № 6 від 22.12.2022 адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: участь у судовому засіданні у господарському суді Дніпропетровської області у справі № 904/2572/22 за позовом ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» до ТОВ "Центральна Газопостачальна Компанія" про стягнення заборгованості у Господарському суді Дніпропетровської області, яке відбулось 22.12.2022, за одне засідання 3 000, 00 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 30 000,00 грн.

Позивач сплатив вартість наданих послуг у розмірі 30 000,00 грн., про що свідчать наступні платіжні доручення: № 16450 від 22.08.2022 на суму 9 000,00 грн. № 17123 від 19.10.2022 на суму 6 000,00 грн., № 16878 від 03.10.2022 на суму 3 000,00 грн., № 17402 від 14.11.2022 на суму 3 000,00 грн., № 17659 від 08.12.2022 на суму 3 000,00 грн., № 17685 від 19.12.2022 на суму 3 000,00 грн., № 17745 від 23.12.2022 на суму 3 000,00 грн.

За положенням частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини третьої цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 Рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин та участь у судових засіданнях, приймаючи до уваги заперечення відповідача, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання.

Враховуючи викладене, суд частково задовольняє заяву позивача зі стягненням з відповідача 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лайкоред Україна" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна Газопостачальна Компанія" (Ідентифікаційний код: 38553084, місцезнаходження: 18001, місто Черкаси, вул. Надпільна, буд. 261, офіс 209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Лайкоред Україна" (Ідентифікаційний код: 32128359, місцезнаходження: 51650, Дніпропетровська область, смт. Дніпровське, вул. Київська, буд. 10А) 5 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. -відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 09.01.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко