Рішення

від 09.01.2023 по справі 911/1829/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1829/22

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, 28 А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДФ Сіріус (08292, Київська обл., Бучанський р-н, м. Буча, б. Хмельницького Богдана, буд. 6, прим. 260)

про стягнення 35000,00 грн. авансового платежу за договором підряду № 161121 від 16.11.2021 р.,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент (далі ТОВ Орієнтир-Буделемент, позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ДФ Сіріус (далі ТОВ ДФ Сіріус, відповідач) про стягнення 35000,00 грн. авансового платежу за договором підряду № 161121 від 16.11.2021 р.

Вказаний позов обґрунтовано обставинами невиконання відповідачем робіт за договором підряду № 161121 від 16.11.2021 р., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 35000,00 грн. авансового платежу, а також судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2022 р. вказану позовну заяву було залишено без руху.

12.10.2022 р. до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент надійшла заява б/н від 06.10.2022 р. (вх. № 14171/22 від 12.10.2022 р.) про усунення недоліків позовної заяви.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену позивачем у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Товариством з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ДФ Сіріус про стягнення 35000,00 грн. авансового платежу за договором підряду № 161121 від 16.11.2021 р. підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2022 р. було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін). Ухвалу постановлено направити сторонам.

Слід зазначити, що вказану ухвалу у встановлений процесуальним законодавством строк не було направлено учасникам процесу, з огляду на відсутність фінансування для здійснення судом поштових відправлень.

У подальшому, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено на адресу відповідача 09.11.2022 р., проте, вручення поштового відправлення 0103281762889 не відбулося та конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, ухвала є судовим рішенням.

Поряд з цим, п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., встановлено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до абз. 1 п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, зокрема, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абз. 1 п. 117 Правил).

Отже, встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, а також строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

За таких обставин, повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання поштового відправлення, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2021 р. у справі № 910/16249/19.

Поряд з тим суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 р. у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 р. у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 р. у справі № 24/260-23/52-б, від 19.05.2021 р. у справі № 910/16033/20.

Суд також зазначає, що Державна судова адміністрація України з 20.06.2022 р. відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та роботу сервісу "Стан розгляду справ".

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2022 р. у справі № 911/1829/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов відповідачем до матеріалів справи не надано.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДФ Сіріус (підрядник) було укладено договір підряду (на виконання робіт) № 161121, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах договору виконати наступні роботи: «Ремонтні роботи покриття з бетону (ремонт тріщин та швів) на складі готової продукції в осях 4-5; А-Е» ТОВ Орієнтир-Буделемент, м. Бровари, бул. Незалежності 28-А» (далі роботи) згідно Технічного завдання замовника (Додаток № 2), на об`єкті «Підприємство з виробництва дрібнорозмірних стінових будівельних матеріалів» ТОВ Орієнтир-Буделемент, за адресою: м. Бровари, бул. Незалежності, 28-А (далі об`єкт).

Згідно з п. 2.1 договору підрядник зобов`язаний розпочати роботи протягом 3-х робочих днів після підписання сторонами цього договору та оплати авансу.

У відповідності з п. 3.1 договору загальна сума договору становить 77078,67 грн.

Умовами пп. 3.2.1 п. 3.2 договору встановлено, що сторони погодили перший авансовий платіж у розмірі 35000,00 грн. перерахувати підряднику протягом 3-х банківських днів з моменту укладання договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що передавання виконаних робіт підрядником і прийняття робіт замовником оформлюється актом приймання виконаних робіт, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 р., а по фінансовим зобов`язанням - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Всі зміни та доповнення до договору є дійсними лише в тому випадку, коли вони складені у письмовій формі, підписані сторонами і скріплені печатками сторін. Будь-які усні доповнення стосовно цього договору виключаються (п.п. 12.1, 12.2 договору).

16.11.2021 р. ТОВ Орієнтир-Буделемент та ТОВ ДФ Сіріус було підписано акт приймання-передачі будівельного майданчика, за змістом якого замовник передав, а підрядник прийняв майданчик для виконання робіт: «Ремонтні роботи покриття з бетону (ремонт тріщин та швів) на складі готової продукції в осях 4-5; А-Е" ТОВ Орієнтир-Буделемент, м. Бровари, бул. Незалежності 28-А» на об`єкті: «Підприємство з виробництва дрібнорозмірних стінових будівельних матеріалів» ТОВ Орієнтир-Буделемент, за адресою: м. Бровари, бульвар Незалежності, 28-А.

ТОВ Орієнтир-Буделемент перерахувало ТОВ ДФ Сіріус 35000,00 грн. авансу, що підтверджується платіжним дорученням № 2111180026 від 18.11.2021 р. з призначенням платежу «оплата за ремонт дорожнього покриття з бетону зг.дог. № 161121 від 16.11.2021 р.».

Як слідує з позову, у зв`язку із несприятливими погодними умовами розпочаті роботи за договором були призупинені, їх виконання за усною згодою сторін було перенесено на 2022 рік. У 2022 році, у зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації в Україну та веденням бойових дій у безпосередній наближеності до міста Броварів, з ініціативою щодо продовження робіт замовник ТОВ «Орієнтир-Буделемент» виступив у червні 2022 року, але будь-якої відповіді чи дій з боку відповідача не отримав.

ТОВ «Орієнтир-Буделемент» було направлено на адресу ТОВ ДФ Сіріус вимогу № 269 від 12.09.2022 р., за змістом якої позивач зазначав, що станом на 15.09.2022 р. будь-яких дій, направлених на виконання договору, відповідачем не вчиняється. Оскільки прострочення виконання договору призвело до втрати інтересу замовника до виконання будівельно-монтажних робіт за ним, відповідно ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, ТОВ «Орієнтир-Буделемент» відмовляється від прийняття його виконання та просить повернути на його рахунок отриману суму авансового платежу у розмірі 35000,00 грн. до 01.10.2022 р.

На підтвердження надіслання відповідачеві вказаної вимоги позивачем надано до матеріалів справи копії поштової накладної № 0740029998233 від 12.09.2022 р. та опису вкладення в цінний лист від 12.09.2022 р. на ім`я ТОВ ДФ Сіріус (08292, Київська обл., м. Буча, б-р Богдана Хмельницького, буд. 10, прим. 260).

Позивач зазначає, що відповідь на вимогу отримано не було, аванс не повернуто, у зв`язку з чим ТОВ «Орієнтир-Буделемент» і звернулось з даним позовом до суду.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Слід зазначити, що статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Як встановлено судом, виконуючи взяті на себе за договором зобов`язання, позивач сплатив на користь відповідача 35000,00 грн. авансу, що підтверджується платіжним дорученням № 2111180026 від 18.11.2021 р.

Натомість відповідач свої зобов`язання щодо виконання робіт: «Ремонтні роботи покриття з бетону (ремонт тріщин та швів) на складі готової продукції в осях 4-5; А-Е" ТОВ Орієнтир-Буделемент, м. Бровари, бул. Незалежності 28-А» на об`єкті: «Підприємство з виробництва дрібнорозмірних стінових будівельних матеріалів» ТОВ Орієнтир-Буделемент, за адресою: м. Бровари, бульвар Незалежності, 28-А, не виконав.

Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Як зазначалося вище, п.п. 12.1, 12.2 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 р., а по фінансовим зобов`язанням - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Всі зміни та доповнення до договору є дійсними лише в тому випадку, коли вони складені у письмовій формі, підписані сторонами і скріплені печатками сторін. Будь-які усні доповнення стосовно цього договору виключаються.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

Тобто, зобов`язання, не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору (постанова Верховного Суду від 09.04.2020 р. у справі № 910/4962/18).

Однак, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно умов договору.

При цьому, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 2, ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Окрім того, згідно з приписами ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Суд констатує відсутність у матеріалах справи доказів щодо повернення підрядником заявнику (на його вимогу) сплаченої останнім суми авансу.

З огляду на викладене, суд вважає доведеними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 35000,00 грн. авансу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДФ Сіріус (08292, Київська обл., Бучанський р-н, м. Буча, б. Хмельницького Богдана, буд. 6, прим. 260, код 42985308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Орієнтир-Буделемент (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, 28 А, код 36108100) 35000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. авансу, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складене 09.01.2023 р.

Суддя В.М. Бабкіна