Рішення

від 26.12.2022 по справі 914/2035/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2022 Справа № 914/2035/22

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд групп»

про: стягнення 422 218,83 грн.,

представники

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2022р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд групп» про стягнення 422218,83 грн.

05.09.2022р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 28.09.2022р.; явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

В підготовче судове засідання 28.09.2022р. учасники справи участь повноважних представників не забезпечили.

Протокольною ухвалою від 28.09.2022р. суд постановив підготовче судове засідання відкласти на 12.10.2022р.

Ухвалами від 28.09.2022р., в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, Господарський суд Львівської області викликав позивача та відповідача у цій справі та повідомляв про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, відкладеного на 12.10.2022р.

12.10.2022р. на позивачем подано суду супровідний лист, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№20947/22. Вказаним супровідним листом позивачем долучено доказ часткової сплати основної заборгованості-платіжне доручення №259 від 31.08.2022р. на суму 100 000,00 грн.

В підготовчому судовому засіданні 12.10.2022р. прийняв участь повноважний представник позивача.

Протокольною ухвалою від 12.10.2022р. суд постановив підготовче судове засідання відкласти на 02.11.2022р.

Ухвалою від 12.10.2022р., в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, Господарський суд Львівської області викликав відповідача у цій справі та повідомляв про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, відкладеного на 02.11.2022р.

В підготовчому судовому засіданні 02.11.2022р. прийняв участь повноважний представник позивача.

Протокольною ухвалою від 02.11.2022р. суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 23.11.2022р.

Крім того, ухвалою від 03.11.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст.120-121 ГПК України, повідомив відповідача у справі, який не забезпечив участь повноважного представника у вищевказаному підготовчому судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті у цій справі.

В судове засідання 23.11.2022р. позивач забезпечив участь повноважного представника.

В судовому засіданні 23.11.2022р. судом оголошено перерву до 07.12.2022р.

Крім того, ухвалою від 28.11.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст.120-121 ГПК України, повідомив відповідача у справі, який не забезпечив участь повноважного представника у вищевказаному судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання у цій справі.

У даній справі судове засідання, призначене на 07.12.2022р., у зв`язку із перебуванням судді Король М.Р. у відпустці, не відбулося.

Ухвалою від 08.12.2022р. судове засідання призначено на 21.12.2022р.

20.12.2022р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№26331/22.

21.12.2022р. на адресу суду від позивача надійшов супровідний лист, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№26408/22. Вказаним супровідним листом, позивачем долучено доказ направлення оригіналів документів відповідачу

В судове засідання 21.12.2022р. позивач забезпечив участь повноважного представника.

Протокольною ухвалою від 21.12.2022р. суд постановив поновити строк на подання відзиву, визнати причини пропуску строку поважними, долучити відзив до матеріалів справи, долучити до матеріалів справи надані докази позивачем.

В судовому засіданні 21.12.2022р. судом оголошено перерву до 26.12.2022р.

Крім того, ухвалою від 21.12.2022р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст.120-121 ГПК України, повідомив відповідача у справі, який не забезпечив участь повноважного представника у вищевказаному судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання у цій справі.

В судове засідання 26.12.2022р. учасники справи участь повноважних представників не забезпечили.

Суть спору:

Спір між сторонами виник внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов`язання зі своєчасної оплати отриманого товару.

Позиція позивача:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору він здійснив поставку товару на загальну суму 723503,00 грн. Проте, відповідач свого обов`язку по оплаті отриманого товару в повному обсязі не виконав, відтак, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 323 503,00 грн., як заборгованості за договором. За прострочення виконання зобов`язання по оплаті отриманого товару, позивач також нарахував відповідачу 25 354,71 грн. 20% річних, 25 937,30 грн. інфляційних втрат, 47 423,82 грн. пені.

В ході розгляду справи, позивачем долучено доказ часткової сплати відповідачем основної заборгованості, а саме платіжне доручення №259 від 31.08.2022р. на суму 100 000,00 грн.

Позиція відповідача:

Відповідач у відзиві навів свої заперечення щодо основної суми заборгованості, яка на його думку визначена без врахування проплати в сумі 100 000, 00 грн., не заперечуючи при цьому, що сума основної заборгованості станом на момент розгляду справи становить 223 503,00 грн.

Щодо суми нарахованої пені, інфляційних втрат та 20% річних відповідач заперечив, зазначивши, що позивачем не надано доказів в підтвердження того, з якого моменту відбулось прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також відповідач вважає, що під час дії договору, укладеного між сторонами, мають місце форс-мажорні обставини, які звільняють від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язання за договором.

За результатами дослідження наданих позивачем та відповідачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

21.03.2022р. між Дочірнім підприємством «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю ««Агротрейд групп»» (покупцем) укладено договір поставки №21/03 (надалі - Договір).

За умовами п.1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця сільськогосподарську продукцію (надалі - Товар), вказаний в Специфікаціях, що є невід`ємними додатками до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Датою поставки товару є дата, що вказана у видатковій накладній (положення п. 3.5 Договору).

На виконання взятих зобов`язань за Договором позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар (кукурудзу) загальною вартістю 723 503,00 грн., згідно видаткових накладних №270 від 28.03.2022р. на суму 226 227,00 грн., №271 від 28.03.2022р. на суму 261 632,00 грн. та №272 від 28.03.2022р. на суму 235 644,00 грн.

Так, у п.5.4 Договору сторонами погоджено, що умови та порядок проведення розрахунків за кожну партію товару визначаються в Специфікації до даного договору, яка є його невід`ємною частиною.

Згідно п.6 Специфікації №1 від 21.03.2022р. до Договору, 86% (в даному випадку 622 212,58 грн.) оплати товару по даній Специфікації здійснюється по фактично завантаженій вазі кожної окремої партії товару та прийнятій по якості на складі розвантаження не пізніше двох днів, 14% (в даному випадку 101 290,42 грн.) по отриманні оригіналів документів на товар та реєстрації ПДВ.

Податкова накладна №74 від 28.03.2022р. (складена на підставі поставки за видатковою накладною №272 від 28.03.2022р. на суму 235 644,00 грн.) зареєстрована в органах ДПС 01.06.2022р. за №9058481058; податкова накладна №73 від 28.03.2022р. (складена на підставі поставки за видатковою накладною №271 від 28.03.2022р. на суму 261 632,00 грн.) зареєстрована в органах ДПС 01.06.2022р. за №9058499224, податкова накладна №72 від 28.03.2022р. (складена на підставі поставки за видатковою накладною №270 від 28.03.2022р. на суму 226 227,00 грн.) зареєстрована в органах ДПС 01.06.2022р. за №9058499975, що підтверджується відповідними квитанціями, котрі додано до позовної заяви.

Тобто, термін оплати суми 622 212,58 грн. - до 30.03.2022р. включно, а суми 101290,42 грн.- до 02.06.2022р. включно.

На виконання умов Договору, відповідачем здійснено платіж у розмірі 400 000,00 грн. згідно платіжного доручення №225 від 12.04.2022р.

Однак, крім того, позивачем та відповідачем надано суду належним чином завірену копію платіжного доручення №259 від 31.08.2022 р. на суму 100 000,00 грн.

Враховуючи вищезазначені часткові оплати, відповідачем сплачено лише частину вартості Товару, що він не заперечує у поданому відзиві на позов, отже в результаті порушень умов Договору в частині вчасності та повноти оплати поставленого товару, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 223 503,00 грн.

Відповідно до п.7.1 Договору, за невиконання, неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором.

Відповідно до п.7.4 Договору, у випадку порушення покупцем строків оплати товару, покупець повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми боргу.Крім того, покупець сплачує на користь постачальника 20 відсотків річних, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України.

Так як у строк, встановлений у п.6 Специфікації №1 від 21.03.2022р. до Договору, відповідачем не було у повному обсязі здійснено оплати за поставлений йому товар, останній вважається таким, що прострочив термін виконання грошового зобов`язання, що і стало причиною звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем та відповідачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача, підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний сплатити товар після його прийняття або після прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо Договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що на підставі видаткових накладних, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 723 503,00 грн.

Натомість відповідач за отриманий товар розрахувався частково, в результаті чого заборгованість за поставлений товар склала 223 503,00 грн.

Отже, оскільки позивачем було належним чином виконано умови Договору в частині поставки відповідачу товару, а відповідачем не було повністю оплачено такий товар, про що він не заперечує, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 223 503,00 грн. основної заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення 100 000,00 грн основного боргу. Відтак, беручи до уваги те, що право позивача на момент звернення з позовом (26.08.2022 р.) було порушено, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 47 423,82 грн. пені.

Відтак, суд здійснив перевірку нарахованих сум в межах визначеного позивачем відповідно до умов п.5.4 Договору періоду, а також з врахуванням зазначених часткових проплат.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок суми пені та періоду її нарахування і встановлено, що період нарахування пені визначений позивачем невірно, оскільки останнім не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені; відтак, сума пені розрахована позивачем неправильно.

За перерахунком суду, сума пені становить 47 204,64 грн. та підлягає стягненню з відповідача; у стягненні решти суми пені слід відмовити.

Частина 2 статті 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру 3 % річних інфляційних втрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог щодо стягнення 25 354,71 грн. 20% річних, 25 937,30 грн. інфляційних втрат.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).

Щодо посилання відповідача на офіційний сайт Торгово промислової палати України, то суд звертає увагу на те, що, посилаючись на форс мажор, як на підставу для звільнення від відповідальності, стороні потрібно довести, як саме форс мажор вплинув на виконання зобов`язання. Одного лише посилання на наявність форс мажору є недостатнім, оскільки суд має досліджувати докази в сукупності.

Відповідач не надав суду доказів повідомлення позивача згідно з вимогами п. 6.2. Договору про настання форс-мажорних обставин, що перешкоджають виконанню саме спірного договору. Це позбавляє відповідача права посилатися на ці обставини, як на підставу звільнення від відповідальності за умовами п. 6.2. Договору.

Решта доводів відповідача на остаточний результат розгляду справи або мотиви, з яких суд задовольняє позов частково, ніяким чином не впливають.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що наявними у справі достовірними та належними доказами підтверджується обставина порушення відповідачем прав позивача щодо отримання своєчасної плати за товар. Відповідач у свою чергу доказів на спростовування такої обставини не подав, доказів сплати заборгованості також не надав та визнає таку у поданому відзиві на позов. Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у встановленому вище розмірі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №1200 від 25.08.2022р. на суму 6 334,00 грн.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 4 830,5 грн.

В частині суми позову, провадження про стягнення якої закрито, позивач вправі звернутись до суду з заявою про повернення сплаченого судового збору в цій частині.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86,129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд групп» (місцезнаходження: Україна, 79020, Львівська обл., місто Львів, пр.Чорновола В., будинок 63, офіс 309; ідентифікаційний код - 39919654) на користь Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» (місцезнаходження: Україна, 45325, Волинська обл., Іваничівський р-н, село Мишів; ідентифікаційний код - 31979873) 223 503,00 грн. заборгованості, 25 354,71 грн. 20% річних, 25 937,30 грн. інфляційних втрат, 47 204,64 грн. пені та 4 830,5 грн. судового збору.

3.В частині вимог про стягнення 100 000,00 грн. основного боргу провадження у справі закрити.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 05.01.2023 р.

Суддя Король М.Р.