Рішення

від 09.01.2023 по справі 916/2911/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2911/22Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши справу № 916/2911/22 за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «АРТМЕДІУЗ» /ЄДРПОУ 38352794, адреса - 65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 24, e-mail: romanlyakh96@gmail.com/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Новітній медичний простір» /ЄДРПОУ 43214298, адреса - 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23/1/

про стягнення 510 426,25 грн

ВСТАНОВИВ:

31.10.2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «АРТМЕДІУЗ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3008/22/ до товариства з обмеженою відповідальністю «Новітній медичний простір» про стягнення заборгованості за договором про надання лабораторних послуг № 08/19-01 від 19.08.2020 року у розмірі 510 426,25 грн, з яких: 326 716,40 грн - основний борг; 73 699,41 грн - пеня; 20 478,21 грн - 3 % річних; 89 532,23 грн - інфляційні втрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням зобов`язань за договором про надання лабораторних послуг № 08/19-01 від 19.08.2020 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 16, 509, 525-526, 530, 533, 536, 549, 611-612, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 20, 173-175, 193, 230, 231, 232 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Ухвалою суду від 07.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрио провадження у справі № 916/2911/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 року у справі № 916/2911/22 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23/1, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

28.12.2022 року за вх. № 22918/22 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.11.2022 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/2911/22, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 19.08.2020 року між ТОВ «АРТМЕДІУЗ» (Виконавець) та ТОВ «Новітній медичний простір» (Замовник) було укладено Договір № 08/19-01 про надання лабораторних послуг, за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання з надання платних медичних послуг - взяття та/або проведення лабораторних досліджень біологічного матеріалу пацієнтів, наданого Замовником, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги /п. 1.1. договору/.

Відповідно до п. 1.2. Договору, лабораторні дослідження, що надаються Виконавцем, їх ціну та термін їх виконання, вказані в прейскуранті, що є Додатком 1 до вказаного Договору.

Відповідно до п. п. 3.1. Договору, вартість послуг визначається Сторонами відповідно до Додатку № 1 і по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця фіксується в актах про надані послуги.

Акт про надані послуги підписується сторонами до 5 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги /п. 3.2 договору/.

Замовник зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті про надані послуги протягом п`яти робочих днів з моменту підписання такого акту на підставі рахунку- фактури /п. 3.3 договору/.

Відповідно до Розділу 5 Договору, Виконавець зобов`язується своєчасно та якісно надавати послуги, зазначені в п. 2.1. Договору, своєчасно складати і передавати Замовнику Акти про надання послуг.

Замовник зобов`язується своєчасно приймати від Виконавця послуги, що надаються та сплачувати послуги на умовах і в порядку, що зазначені в умовах Договору /п. 5.2.3 договору/.

Відповідно до п. 6.3. Договору, за прострочення оплати послуг більш ніж на 14 днів, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від заборгованості за кожен день прострочення зобов`язання. Оплата неустойки не звільняє Замовника від погашення заборгованості та виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

Усі спори, пов`язані з цим договором, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку, відповідно до чинного законодавства України /п. 6.6 договору/.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 року. У разі, якщо протягом 30 календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк автоматично пролонгується на 1 календарний рік /п. 9.1 договору/.

31.08.2020 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 08/19-01 від 19.08.2020 року, в якій сторони вирішили за взаємною згодою доповнити договір Додатком № 2 та розширити перелік послуг, які будуть надаватися.

Додаток № 2 до договору № 08/19-01 від 19.08.2020 року є Прейскурант цін на лабораторні дослідження.

30.10.2020 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 08/19-01 від 19.08.2020 року, в якій сторони домовилися змінити ціни у Додатку № 1.

30.04.2021 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 08/19-01 від 19.08.2020 року, в якій сторони домовилися об`єднати Додаток № 1 та Додаток № 2 до договору, викласти нові зміни та залишити Додаток № 1 у новій редакції від 01.05.2021 року.

Судом досліджено підписані сторонами без зауважень та застережень акти прийому-передачі виконаних послуг до договору № 08/19-01 від 19.08.2020 року, а саме:

- від 30.09.2020 року на суму 43 275,00 грн без ПДВ;

- від 31.10.2020 року на суму 23 766,00 грн без ПДВ;

- від 30.11.2020 року на суму 83 625,50 грн без ПДВ;

- від 31.12.2020 року на суму 100 373,00 грн без ПДВ;

- від 31.01.2021 року на суму 46 569,00 грн без ПДВ;

- від 27.02.2021 року на суму 26 587,00 грн без ПДВ;

- від 31.03.2021 року на суму 132 497,00 грн без ПДВ;

- від 30.04.2021 року на суму 508 064,00 грн без ПДВ;

- від 31.05.2021 року на суму 90 688,90 грн без ПДВ;

- від 30.06.2021 року на суму 53 005,90 грн без ПДВ;

- від 31.08.2021 року на суму 9 033,00 грн без ПДВ;

- від 30.09.2021 року на суму 11 552,40 грн без ПДВ. Вказаний акт прийому-передачі виконаних послуг не підписаний замовником. Позивачем виставлено рахунок-фактуру № 09-30/20-110 від 30.09.2021 року на суму 11 552,40 грн.

Суд зазначає, що акти прийому-передачі виконаних послуг до договору № 08/19-01 від 19.08.2020 року містять п. 2, в якому зазначено, що замовник прийняв послуги та сплатив їх згідно з договором.

У позовній заяві позивач вказує, що послуги, надані позивачем за серпень-листопад 2020 року, відповідач оплатив належним чином та в повному обсязі. У зв`язку із чим, даний період не входить у предмет позову.

Судом досліджено акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2021 року по червень 2022 року між сторонами, відповідно до якого станом на 30.06.2022 року заборгованість на користь позивача становить 326 716,40 грн. Протягом 2021 року позивачем було надано послуги, загальною вартістю 904128,20 гривень. Відповідачем сплачено - 677 784,80 грн. Акт звірки містить електронний підпис директора відповідача 13.07.2022 року.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату наданих послуг у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

В зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором № 08/19-01 від 19.08.2020 року позивачем відповідно до положень ст. 625 ГПК України було нараховано 3 % річних у розмірі 20 478,21 грн, інфляційні втрати у розмірі 89 532,23 грн та пеню у розмірі 73 699,41 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, ідо виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Судом встановлено, що предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за договором № 08/19-01 про надання лабораторних послуг від 19.08.2020 року.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату підписання акту звірки, головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, зокрема, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Суд зазначає, що акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період січень 2021 року по червень 2022 року містить електронний підпис директора відповідача від 13.07.2022 року.

Дослідивши акт звірки взаєморозрахунків, господарський зазначає, що вищезазначений акт підписаний без зауважень з боку ТОВ «Новітній медичний простір», а відтак суд вважає за необхідне врахувати акт звірки взаєморозрахунків як доказ підтвердження отримання послуг від позивача та визнання відповідачем заборгованості в сумі 326 716,40 грн.

При цьому суд критично оцінює п. 2 актів прийому-передачі виконаних послуг до договору № 08/19-01 від 19.08.2020 року щодо посилання на те, що замовник сплатив послуги згідно з договором. Оскільки, відповідно до п. 3.3 договору, замовник зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті про надані послуги, протягом п`яти робочих днів з моменту підписання такого акту на підставі рахунку- фактури.

Окрім того, з дослідженого акту звірки взаєморозрахунків вбачається порядок здійснення відповідачем оплат за договором, що мали місце не в день підписання актів приймання - передачі.

Суд зауважує на відсутності первинних документів щодо сплати відповідачем заборгованості за актами прийому-передачі виконаних послуг.

За таких обставин, враховуючи що підписання акту звірки взаєморозрахунків мало місце 13.07.2022 року, тобто після підписання актів прийому-передачі виконаних послуг, господарський суд зазначає, що посилання в актах прийому-передачі виконаних послуг на сплату замовником отриманих послуг суперечить дослідженим матеріалам справи.

З урахуванням вказаного, оскільки дослідженими матеріалами справи встановлено належне у повному обсязі виконання позивачем зобов`язання за договором, а також встановлення факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, приймаючи до уваги відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача та доказів на спростування доводів позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 326 716,40 грн підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Стосовно вимог позивача про стягнення нарахованих відповідно до п. 6.3 договору нараховано 73 699,41 грн пені, 3 % річних у розмірі 20 478,21 грн, інфляційних втрат у розмірі 89 532,23 грн, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом вище, відповідно п. 6.3. Договору, за прострочення оплати послуг більш ніж на 14 днів, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від заборгованості за кожен день прострочення зобов`язання. Оплата неустойки не звільняє Замовника від погашення заборгованості та виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено його вірність. Так пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань становить 73 499,41 грн.

Господарський суд зазначає, що після підписання 13.07.2022 року директором ТОВ «Новітній медичний простір» акту звірки, в якому сторонами узгоджено заборгованість у розмірі 326 716,40 грн, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплат за договором.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку 3 % річних та встановлено його вірність. Так 3 % річних становить 20 478,21 грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та встановлено його вірність. Так інфляційні втрати становлять 89 532,23 грн.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АРТМЕДІУЗ» підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені. При цьому судом враховується відсутність будь-яких заперечень відповідача та доказів на їх підтвердження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 7656,40 грн., що вбачається із платіжного доручення № 8066 від 21.10.2022 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення у повному обсязі позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «АРТМЕДІУЗ» з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7656,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АРТМЕДІУЗ» - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Новітній медичний простір» /ЄДРПОУ 43214298, адреса - 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23/1/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АРТМЕДІУЗ» /ЄДРПОУ 38352794, адреса - 65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 24, e-mail: romanlyakh96@gmail.com/ заборгованість за договором про надання лабораторних послуг № 08/19-01 від 19.08.2020 року у розмірі 510 426,25 грн /п`ятсот десять тисяч чотириста двадцять шість гривень 25 копійок/, з яких: 326 716,40 грн - основний борг; 73 699,41 грн - пеня; 20 478,21 грн - 3 % річних; 89 532,23 грн - інфляційні втрати.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Новітній медичний простір» /ЄДРПОУ 43214298, адреса - 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23/1/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АРТМЕДІУЗ» /ЄДРПОУ 38352794, адреса - 65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 24, e-mail: romanlyakh96@gmail.com/ судовий збір у розмірі 7 656,40 грн /сім тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 40 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 січня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко