Рішення

від 06.01.2023 по справі 917/865/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2023 Справа № 917/865/22

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект", вул.Маршала Бірюзова, 47-Б, кімн.20, м.Полтава, Полтавська область, 36007; код ЄДРПОУ 37097603

до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод", вул. М.Бірюзова, 27, м.Полтава, Полтавська область, 36007; код ЄДРПОУ 14307417

про стягнення 27 605,83 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект" (далі - ТОВ "Полтехкомплект", позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 949/22 від 05.08.2022) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" (далі - ПрАТ "Полтавський машинобудівний завод", відповідач) заборгованості за Договором купівлі-продажу №3 від 08.01.2020 в розмірі 27 605,83грн., з яких 23 792,44грн основного боргу, 3 368,03грн інфляційних збитків та 445,36грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка на дату звернення позивачем до суду не погашена.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.08.2022 позовну заяву ТОВ "Полтехкомплект" прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/865/22; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

Приймаючи до уваги те, що Господарським судом Полтавської області з 15.06.2022 тимчасово припинено відправку поштової кореспонденції ( акт від 10.08.2022. - а.с. 39) копія ухвали суду від 09.08.2022 про відкриття провадження у справі 10.08.2022 була направлена сторонам на їх електронні адреси, зазначені у позовній заяві (а.с.40).

В подальшому з метою повідомлення учасників справи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу позивача та відповідача і була отримана ними 18.10.2022 та 14.10.2022 відповідно (а.с. 42, 43).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався.

Відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення .

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті відповідно до вимог ст.233 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи судом досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2020 між ТОВ "Полтехкомплект" (позивач, за умовами договору - Продавець) та ПрАТ "Полтавський машинобудівний завод (відповідач, за умовами договору - Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 3 (далі - Договір) (а.с.9).

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- Продавець зобов`язується передати у власність Покупця запасні частини та паливно-мастильні матеріали (надалі - Товар) за договірними цінами, в асортименті та кількості, зазначених у специфікаціях чи/або у накладних, які є невід"ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору);

- Товар постачається протягом 3 днів з дня замовлення. В разі постачання запасних частин, вузлів та агрегатів імпортного виробництва (США, Західна Європа) Товар має бути поставлений протягом 14 календарних днів з моменту замовлення (п. 2.1. Договору);

- Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання товарно-супровідних документів уповноваженими представниками обох сторін. Ризик втрати та випадкового пошкодження Товару переходить одночасно з переходом права власності на Товар (п. 2.6. Договору);

- Покупець зобов`язаний перерахувати повну (100%) оплату за Товар на поточний рахунок Продавця у розмірі визначеному у видаткових накладних протягом 14 чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання Покупцем відповідного Товару (п. 3.1. Договору);

- В разі постачання запасних частин, вузлів та агрегатів імпортного виробництва (США, Західна Європа) Покупець здійснює 100% передоплату за Товар в день замовлення Товару згідно рахунку - фактури (п. 3.2. Договору);

- Оплата за даним Договором може проводитися наступним чином: постачання проводиться після ініціювання клієнтом платежу, виконання якого в обумовлений в цьому договорі термін гарантовано Приватбанком за рахунок власних або кредитних коштів (у разі відсутності власних коштів на дату виконання платежу) (п. 3.4. Договору);

- У випадку порушення строків сплати Товару Покупець в першу чергу повинен сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення протягом всього терміну прострочення, також у відповідності зі ст. 625 ЦК України 24% річних від простроченої суми на протязі всього часу прострочення, а потім заплатити суму основного боргу. Окрім вищевказаних пені та річних у випадку прострочення платежу на строк більше 30-ти календарних днів Покупець повинен сплатити додатково штраф у розмірі 20% від простроченої суми (п. 4.1. Договору);

- Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021, але в кожному випадку до виконання сторонами усіх зобов`язань, передбачених цим Договором. У випадку якщо жодна із сторін не складає письмового документу на розірвання цього Договору , договір вважається пролонгованим ще на 1 (один) рік (п. 7.1. Договору);

Зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 28 898,10грн за наступними видатковими накладними: № 5286 від 16.11.2021 на суму 6 879,60 грн; № 5326 від 18.11.2021 на суму 912,00 грн; № 5327 від 18.11.2021 на суму 1 256,40 грн; № 5335 від 18.11.2021 на суму 5 712,00 грн; № 5375 від 22.11.2021 на суму 91,20 грн; № 5612 від 09.12.2021 на суму 3 099,60 грн; № 5619 від 09.12.2021 на суму 112,50 грн; № 5623 від 09.12.2021 на суму 3 099,60 грн; № 5715 від 20.12.2021 на суму 96,00 грн; № 5719 від 20.12.2021 на суму 396,00 грн; № 5740 від 22.12.2021 на суму 3 099,60 грн; № 5741 від 22.12.2021 на суму 192,00 грн; № 5782 від 23.12.2021 на суму 3 099,60 грн; № 5818 від 29.12.2021 на суму 852,00 грн.

Вказані накладені підписані представником відповідача без зауважень.

З представлених документів вбачається, що в порушення взятих на себе договірних зобов"язань відповідач оплату товару здійснив частково, в сумі 5 105,66грн (в рахунок оплати товару за накладною № 5286 від 16.11.2021), наслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 23 792,44грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором купівлі - продажу № 3 від 08.01.2020 в сумі 23 792,44грн. Крім цього, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 368,03грн інфляційних збитків та 445,36грн 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав, зокрема, наступні документи (копії): Договір купівлі-продажу № 3 від 08.01.2020, видаткові накладні: № 5286 від 16.11.2021, № 5326 від 18.11.2021, №5327 від 18.11.2021, № 5335 від 18.11.2021, № 5375 від 22.11.2021, № 5612 від 09.12.2021, № 5619 від 09.12.2021, № 5623 від 09.12.2021,№ 5715 від 20.12.2021, № 5719 від 20.12.2021, № 5740 від 22.12.2021, № 5741 від 22.12.2021, № 5782 від 23.12.2021, № 5818 від 29.12.2021, довіреність № 0005 від 11.01.2021 на отримання цінностей на ім"я Більченко Д.О, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за 01.01.2022- 02.08.2022, виписку по рахунку позивача за період з 01.01.2022 по 02.08.2022, розрахунки суми боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України визначає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу у власність товар на загальну суму 28 898,10грн, що підтверджується видатковими накладними № 5286 від 16.11.2021, № 5326 від 18.11.2021, №5327 від 18.11.2021, № 5335 від 18.11.2021, № 5375 від 22.11.2021, № 5612 від 09.12.2021, № 5619 від 09.12.2021, № 5623 від 09.12.2021,№ 5715 від 20.12.2021, № 5719 від 20.12.2021, № 5740 від 22.12.2021, № 5741 від 22.12.2021, № 5782 від 23.12.2021, № 5818 від 29.12.2021. Факт передачі товару відповідачем не спростовано.

В п. 3.1. Договору сторони узгодили, що Покупець зобов`язаний перерахувати повну (100%) оплату за Товар на поточний рахунок Продавця у розмірі визначеному у видаткових накладних протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання Покупцем відповідного Товару.

Суд встановив, що строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Відповідач, в порушення взятих на себе договірних зобов"язань, оплату поставленого товару здійснив частково, в сумі 5 105,66грн, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 23 792,44грн.

На момент прийняття рішення доказів того, що відповідач здійснив оплату переданого позивачем товару у повному обсязі матеріали справи не містять.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 23 792,44грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та достатніми доказами, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 368,03грн інфляційних збитків (загальний період нарахування з грудня 2021 по травень 2022) та 445,36грн 3% річних ( загальний період нарахування з 01.12.2021 по 03.08.2022).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушення умов Договору купівлі - продажу № 3 від 08.01.2020, що є підставою є підставою для захисту майнових права та інтересів позивача відповідно до приписів 625 ЦК України.

При здійсненні перерахунку інфляційних втрат та 3% річних щодо кожної видаткової накладної суд встановив, що позивач при здійсненні розрахунку не правильно визначив початок періоду виникнення заборгованості за накладними № 5740 від 22.12.2021, № 5941 від 22.12.2021, № 5782 від 23.12.2021, № 5818 від 29.12.2021.

Так, відповідно до п. 3.1. Договору Покупець зобов`язаний перерахувати повну (100%) оплату за Товар на поточний рахунок Продавця у розмірі визначеному у видаткових накладних протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання Покупцем відповідного Товару.

Відповідно до накладеної № 5740 від 22.12.2021 товар на загальну суму 3 099,60грн відповідачем одержано 22.12.2021. Враховуючи, приписи п. 3.1. Договору , строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати товару настав 05.01.2022. Отже, починаючи з 06.01.2022 у позивача виникло право на нарахування 3% за прострочення виконання грошового зобов"язання за вказаною накладною (позивач здійснив нарахування 3% річних за вказаною накладною починаючи з 04.01.2022).

Відповідно до накладеної № 5741 від 22.12.2021 товар на загальну суму 192,00грн відповідачем одержано 22.12.2021. Враховуючи, приписи п. 3.1. Договору , строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати товару настав 05.01.2022. Отже, починаючи з 06.01.2022 у позивача виникло право на нарахування 3% за прострочення виконання грошового зобов"язання за вказаною накладною (позивач здійснив нарахування 3% річних за вказаною накладною починаючи з 04.01.2022).

Відповідно до накладеної № 5782 від 23.12.2021 товар на загальну суму 3 099,60грн відповідачем одержано 23.12.2021. Враховуючи, приписи п. 3.1. Договору , строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати товару настав 06.01.2022. Отже, починаючи з 07.01.2022 у позивача виникло право на нарахування 3% за прострочення виконання грошового зобов"язання за вказаною накладною (позивач здійснив нарахування 3% річних за вказаною накладною починаючи з 05.01.2022).

Відповідно до накладеної № 5818 від 29.12.2021 товар на загальну суму 852,00грн відповідачем одержано 29.12.2021. Враховуючи, приписи п. 3.1. Договору , строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати товару настав 12.01.2022. Отже, починаючи з 13.01.2022 у позивача виникло право на нарахування 3% за прострочення виконання грошового зобов"язання за вказаною накладною (позивач здійснив нарахування 3% річних за вказаною накладною починаючи з 11.01.2022).

Також слід зауважити, що вказані нарахування 3% річних та інфляційних втрат позивач здійснив на суму меншу ніж зазначена у накладних, заокругливши її до цілого числа у сторону зменшення.

Згідно здійсненого судом перерахунку 3% річних та інфляційних втрат (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання, здійснених відповідачем проплат, в розмірі визначених позивачем сум заборгованості та в межах визначеного позивачем періоду) загальна сума 3% річних становить 444,15грн. Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В іншій частині (1,21грн) у позові щодо нарахування пені слід відмовити за безпідставністю цих вимог.

За розрахунком суду загальна сума інфляційних втрат має становити 3 368,43грн, що перевищує розмір нарахувань заявлений позивачем до стягнення з відповідача (3 368,03грн).

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 368,03грн.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором купівлі-продажу №3 від 08.01.2020 в розмірі 27 604,62грн, з яких 23 792,44грн основного боргу, 3 368,03грн інфляційних збитків та 444,15грн 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Позивач у позовній заяві просить суд покласти на відповідача судові витрати, які складаються із суми судового збору в розмірі 2 481,00грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по вказаній справі суд виходить з наступного.

За ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2 481,00грн судового збору за платіжним дорученням від 03.08.2022 № 1064 (а.с. 7). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 04.08.2022 (а.с. 36).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що заявлений позивачем позов в межах даної справи задоволено частково, на загальну суму 27 604,62грн, витрати по платі судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2 480,89грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00грн.

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до Адвокатського бюро "Юрія Христофорова" з метою надання останнім правової допомоги, пов`язаної із захистом прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Полтехкомплект" в суді.

Між позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро "Юрія Христофорова" (Бюро) було укладено Договір про надання правової допомоги № 01/08-22 від 01.08.2022 (далі - Договір) (а.с. 29), за умовами якого за цим Договором Бюро зобов`язується надати правову допомогу Клієнту щодо стягнення у судовому порядку заборгованості з ПрАТ "Полтавський машинобудівний завод", яка утворилась на підставі неналежного виконання грошових зобов`язань за отримані товари, що були отримані боржником на підставі договору купівлі-продажу № 3 від 08.01.2020 (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору до послуг, що надаються за цим Договором входить:

- ознайомлення з документами, що стосуються предмету цього Договору, та їх юридичний аналіз;

- підготовка позовної заяви;

- здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних втрат;

- підготовка відповіді на відзив відповідача (за необхідності).

В п. 2.3. та п. 2.4. Договору сторони узгодили, що Клієнт здійснює оплату на користь Бюро гонорар, який є фіксованим та становить 3 000,00грн. Оплата гонорару, який визначений в п. 2.3. Договору, сплачується Клієнтом на користь Бюро протягом 7 (семи) календарних днів з дня ухвалення Господарським судом Полтавської області судового рішення у справі, що зазначена в п. 1.1. цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору цей Договір діє з моменту його укладення та діє до повного його виконання в межах надання правової допомоги, визначеної п. 1.1. цього Договору.

Правова допомога позивачу надавалася адвокатом Христофоровим Юрієм Володимировичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 583 від 13.03.2008 (а.с. 30)).

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 є такими, що пов`язані з розглядом справи, відповідають критеріям, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , а також належать до витрат, компенсація яких передбачена чинними нормами законодавства України.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 2 999,87грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 231, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" (вул. М.Бірюзова, 27, м.Полтава, Полтавська область, 36007; код ЄДРПОУ 14307417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект" ( вул.Маршала Бірюзова, 47-Б, кімн.20, м.Полтава, Полтавська область, 36007; код ЄДРПОУ 37097603) 23 792,44грн основного боргу, 3 368,03грн інфляційних втрат та 444,15грн 3% річних, а також 2 480,89грн витрат по сплаті судового збору та 2 999,87грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 06.01.2023

Суддя О.О. Ореховська