Рішення

від 09.01.2023 по справі 917/1199/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2023 Справа № 917/1199/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-Транс» , 36007, м. Полтава, пров. Шевченка, буд. 20, код ЄДРПОУ 40867458,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-Супер», 36023, м. Полтава, вул. Станіславського, 2/14, кв. 43, код ЄДРПОУ 40940584,

про стягнення 497 875,60 грн.

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-Супер» про стягнення 497 875,60 грн., з яких 396 798,80 грн. заборгованість за договором поставки № 1 від 02.01.2020 р., 2 400,00 грн. заборгованість за договором про надання послуг № 90 від 22.11.2021 р., 46 342,21 грн. пеня, 44 703,14 грн. інфляційні втрати, 7 631,45 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.10.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач оплату за договором поставки № 1 від 02.01.2020 р. та договором про надання послуг № 90 від 22.11.2021 р. виконав не в повному обсязі, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеними договорами та законом.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (поштове повідомлення з відміткою про вручення відповідачу копії ухвали суду від 05.10.2022 р. міститься в матеріалах справи).

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

02.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖК-Транс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон-Супер» було укладено договір поставки № 1 (а.с. 12).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Постачальник (ТОВ «ЖК-Транс») зобов`язувався передати у власність Покупця (ТОВ «Бетон-Супер») пісок, гранд відсів, щебінь (надалі Продукція), згідно погодженої заявки Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Продукцію на умовах даного договору.

27.12.2021 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 1 від 02.01.2020 р., якою продовжено його дію до 31.12.2022 р.

Згідно з п. 3.3 договору перехід права власності відповідної партії Продукції відбувається у момент її передачі Постачальником Покупцеві, що оформляється видатковою накладною.

Прийом-передача Продукції здійснюється за видатковими накладними та товаро-транспортними накладними, що підписуються повноважними представниками Сторін. Видаткові накладні засвідчують, що Продукція відповідає вимогам даного договору і Покупець не має до Постачальника жодних претензій.

На виконання зазначених норм договору поставки № 1 від 02.01.2020 р. позивач за період з 15.11.2021 р. по 10.06.2022 р. передав у власність відповідача Продукцію на суму 417 568,02 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2060 від 15.11.2021 р., № 2061 від 15.11.2021 р., № 2200 від 25.11.2021 р., № 2201 від 25.11.2021 р., № 2203 від 25.11.2021 р., № 2222 від 26.11.2021 р., № 2260 від 30.11.2021 р., № 2286 від 01.12.2021 р., № 2287 від 01.12.2021 р., № 2309 від 02.12.2021 р., № 2322 від 03.12.2021 р., № 2323 від 03.12.2021 р., № 2324 від 03.12.2021 р., № 2325 від 03.12.2021 р., № 2326 від 03.12.2021 р., № 2366 від 07.12.2021 р., № 2367 від 07.12.2021 р., № 2390 від 09.12.2021 р., № 2391 від 09.12.2021 р., № 2411 від 10.12.2021 р., № 2412 від 10.12.2021 р., № 2413 від 10.12.2021 р., № 2489 від 14.12.2021 р., № 2471 від 15.12.2021 р., № 2531 від 17.12.2021 р., № 2532 від 17.12.2021 р., № 151 від 26.04.2022 р., № 230 від 01.06.2022 р. та № 250 від 10.06.2022 р. (а.с. 16, 18, 21, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 40, 43, 45, 47, 49, 51, 54, 56, 59, 61, 64, 66, 68, 71, 74, 80, 83, 87, 92, 98), а також товарно-транспортними накладними № Р2060 від 15.11.2022 р., № Р2061 від 15.11.2022 р., № Р2200 від 25.11.2021 р., № Р2201 від 25.11.2021 р., № Р2203 від 25.11.2021 р., № Р2222 від 26.11.2021 р., № Р2260 від 30.11.2021 р., № Р2286 від 01.12.2021 р., № Р2287 від 01.12.2021 р., № Р2309 від 02.12.2021 р., № Р2322 від 03.12.2021 р., № Р2323 від 03.12.2021 р., № Р2324 від 03.12.2021 р., № Р2325 від 03.12.2021 р., № Р2326 від 03.12.2021 р., № Р2366 від 07.12.2021 р., № Р2367 від 07.12.2021 р., № Р2390 від 09.12.2021 р., № Р2391 від 09.12.2021 р., № Р2411 від 10.12.2021 р., № Р2412 від 10.12.2021 р., № Р2413 від 10.12.2021 р., № Р2489 від 14.12.2021 р., № Р2471 від 15.12.2021 р., № Р2471/1 від 15.12.2021 р., № Р2471/2 від 15.12.2021 р., № Р2471/3 від 15.12.2021 р., № Р2531 від 17.12.2021 р., № Р2532 від 17.12.2021 р., № Р2532/1 від 17.12.2021 р., № 151 від 26.04.2022 р., № 151/1 від 26.04.2022 р., № 151/2 від 26.04.2022 р., № 230 від 01.06.2022 р., № 230/1 від 01.06.2022 р., № 230/2 від 01.06.2022 р., № 230/3 від 01.06.2022 р. та № 250 від 10.06.2022 р. (а.с. 17, 19, 22, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 41, 44, 46, 48, 50, 52, 55, 57, 60, 62, 65, 67, 69, 72, 75-78, 81, 84, 85, 88-90, 93-96, 99, 100), підписаними сторонами.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору № 1 від 02.01.2020 р. Покупець проводить оплату вартості Продукції на підставі рахунка на оплату у безготівковому порядку шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата за Продукцію здійснюється Покупцем шляхом її 100 % передплати.

Також 22.11.2021 року між сторонами було укладено договір про надання послуг № 90 (а.с. 105), відповідно до умов якого Виконавець (ТОВ «ЖК-Транс») зобов`язувався за завданням Замовника (ТОВ «Бетон-Супер») протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: перевезення бетону на території України, а Замовник оплачувати такі послуги.

Відповідно до Розділу 3 вказаного договору за надання передбачених договором послуг Замовник виплачує Виконавцю вартість послуг бетонозмішувача 7 м3:

- за 1 годину роботи 900 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 20 % 150,00 грн.;

- за 1 км роботи 30 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 20 % 5,00 грн.

Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється актом виконаних робіт, який складається на підставі оформлених належним чином первинних документів.

Підписання акту прийняття-здавання виконаних робіт представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Згідно з актом надання послуг № 2165 від 23.11.2021 р. (а.с. 107), підписаним сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖК-Транс» були надані Товариству з обмеженою відповідальністю «Бетон-Супер» послуги перевезення бетону М400 - 18м3 на суму 5 400,00 грн.

Позивач вказує, що відповідач за отриманий товар та надані послуги розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-Супер» 497 875,60 грн., з яких 396 798,80 грн. заборгованість за договором поставки № 1 від 02.01.2020 р., 2 400,00 грн. заборгованість за договором про надання послуг № 90 від 22.11.2021 р., 46 342,21 грн. пеня, 44 703,14 грн. інфляційні втрати, 7 631,45 грн. 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір поставки № 1 від 02.01.2020 р., договір про надання послуг № 90 від 22.11.2021 р., видаткові накладні № 2060 від 15.11.2021 р., № 2061 від 15.11.2021 р., № 2200 від 25.11.2021 р., № 2201 від 25.11.2021 р., № 2203 від 25.11.2021 р., № 2222 від 26.11.2021 р., № 2260 від 30.11.2021 р., № 2286 від 01.12.2021 р., № 2287 від 01.12.2021 р., № 2309 від 02.12.2021 р., № 2322 від 03.12.2021 р., № 2323 від 03.12.2021 р., № 2324 від 03.12.2021 р., № 2325 від 03.12.2021 р., № 2326 від 03.12.2021 р., № 2366 від 07.12.2021 р., № 2367 від 07.12.2021 р., № 2390 від 09.12.2021 р., № 2391 від 09.12.2021 р., № 2411 від 10.12.2021 р., № 2412 від 10.12.2021 р., № 2413 від 10.12.2021 р., № 2489 від 14.12.2021 р., № 2471 від 15.12.2021 р., № 2531 від 17.12.2021 р., № 2532 від 17.12.2021 р., № 151 від 26.04.2022 р., № 230 від 01.06.2022 р. та № 250 від 10.06.2022 р., товарно-транспортні накладні № Р2060 від 15.11.2022 р., № Р2061 від 15.11.2022 р., № Р2200 від 25.11.2021 р., № Р2201 від 25.11.2021 р., № Р2203 від 25.11.2021 р., № Р2222 від 26.11.2021 р., № Р2260 від 30.11.2021 р., № Р2286 від 01.12.2021 р., № Р2287 від 01.12.2021 р., № Р2309 від 02.12.2021 р., № Р2322 від 03.12.2021 р., № Р2323 від 03.12.2021 р., № Р2324 від 03.12.2021 р., № Р2325 від 03.12.2021 р., № Р2326 від 03.12.2021 р., № Р2366 від 07.12.2021 р., № Р2367 від 07.12.2021 р., № Р2390 від 09.12.2021 р., № Р2391 від 09.12.2021 р., № Р2411 від 10.12.2021 р., № Р2412 від 10.12.2021 р., № Р2413 від 10.12.2021 р., № Р2489 від 14.12.2021 р., № Р2471 від 15.12.2021 р., № Р2471/1 від 15.12.2021 р., № Р2471/2 від 15.12.2021 р., № Р2471/3 від 15.12.2021 р., № Р2531 від 17.12.2021 р., № Р2532 від 17.12.2021 р., № Р2532/1 від 17.12.2021 р., № 151 від 26.04.2022 р., № 151/1 від 26.04.2022 р., № 151/2 від 26.04.2022 р., № 230 від 01.06.2022 р., № 230/1 від 01.06.2022 р., № 230/2 від 01.06.2022 р., № 230/3 від 01.06.2022 р. та № 250 від 10.06.2022 р., акт надання послуг № 2165 від 23.11.2021 р., Акти звірки взаємних розрахунків за договором поставки № 1 від 02.01.2020 р. та договором про надання послуг № 90 від 22.11.2021 р., претензії-вимоги № 23 від 01.07.2022 р. та № 24 від 01.07.2022 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-Транс» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Також відповідно до ст. ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № 1 від 02.01.2020 р. та договором № 90 від 22.11.2021 р. щодо передачі товару на суму 417 568,02 грн. та надання послуг на суму 5 400,00 грн. Так, судом досліджено видаткові накладні № 2060 від 15.11.2021 р., № 2061 від 15.11.2021 р., № 2200 від 25.11.2021 р., № 2201 від 25.11.2021 р., № 2203 від 25.11.2021 р., № 2222 від 26.11.2021 р., № 2260 від 30.11.2021 р., № 2286 від 01.12.2021 р., № 2287 від 01.12.2021 р., № 2309 від 02.12.2021 р., № 2322 від 03.12.2021 р., № 2323 від 03.12.2021 р., № 2324 від 03.12.2021 р., № 2325 від 03.12.2021 р., № 2326 від 03.12.2021 р., № 2366 від 07.12.2021 р., № 2367 від 07.12.2021 р., № 2390 від 09.12.2021 р., № 2391 від 09.12.2021 р., № 2411 від 10.12.2021 р., № 2412 від 10.12.2021 р., № 2413 від 10.12.2021 р., № 2489 від 14.12.2021 р., № 2471 від 15.12.2021 р., № 2531 від 17.12.2021 р., № 2532 від 17.12.2021 р., № 151 від 26.04.2022 р., № 230 від 01.06.2022 р. та № 250 від 10.06.2022 р., товарно-транспортні накладні № Р2060 від 15.11.2022 р., № Р2061 від 15.11.2022 р., № Р2200 від 25.11.2021 р., № Р2201 від 25.11.2021 р., № Р2203 від 25.11.2021 р., № Р2222 від 26.11.2021 р., № Р2260 від 30.11.2021 р., № Р2286 від 01.12.2021 р., № Р2287 від 01.12.2021 р., № Р2309 від 02.12.2021 р., № Р2322 від 03.12.2021 р., № Р2323 від 03.12.2021 р., № Р2324 від 03.12.2021 р., № Р2325 від 03.12.2021 р., № Р2326 від 03.12.2021 р., № Р2366 від 07.12.2021 р., № Р2367 від 07.12.2021 р., № Р2390 від 09.12.2021 р., № Р2391 від 09.12.2021 р., № Р2411 від 10.12.2021 р., № Р2412 від 10.12.2021 р., № Р2413 від 10.12.2021 р., № Р2489 від 14.12.2021 р., № Р2471 від 15.12.2021 р., № Р2471/1 від 15.12.2021 р., № Р2471/2 від 15.12.2021 р., № Р2471/3 від 15.12.2021 р., № Р2531 від 17.12.2021 р., № Р2532 від 17.12.2021 р., № Р2532/1 від 17.12.2021 р., № 151 від 26.04.2022 р., № 151/1 від 26.04.2022 р., № 151/2 від 26.04.2022 р., № 230 від 01.06.2022 р., № 230/1 від 01.06.2022 р., № 230/2 від 01.06.2022 р., № 230/3 від 01.06.2022 р. та № 250 від 10.06.2022 р. та акт надання послуг № 2165 від 23.11.2021 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договорів № 1 від 02.01.2020 р. та № 90 від 22.11.2021 р. на вищевказані суми.

Як зазначено в п. 2.2 договору поставки № 1 від 02.01.2020 р. оплата за Продукцію здійснюється Покупцем шляхом її 100 % передплати.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі.

Так, як стверджує позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон-Супер» не сплачено заборгованість за надані послуги з перевезення вантажів в розмірі 396 798,80 грн.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань за договором поставки № 1 від 02.01.2020 р. щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлений законом принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 396 798,80 грн. заборгованості за договором поставки № 1 від 02.01.2020 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Договором № 90 від 22.11.2021 р., однак, не встановлено строку оплати наданих послуг.

Водночас, в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія акта звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2021 р. по 01.07.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖК-Транс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон-Супер» за договором про надання послуг № 90 від 22.11.2021 р., підписаного представниками сторін (а.с. 106).

Згідно з вказаним актом відповідачем було частково сплачено заборгованість за договором № 90 від 22.11.2021 р. в сумі 3 000,00 грн. Залишок боргу станом на 01.07.2022 р. складає 2 400,00 грн.

У постанові від 10.09.2019 р. у справі № 916/2403/18 Верховний Суд дійшов висновку, що діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 р. у справі № 911/3685/17.

Акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер), зокрема, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Отже, відповідно до вимог Закону бухгалтер, який підписав акт звіряння, має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку та посадових обов`язків. Даний висновок викладено постанові Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі № 910/1389/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків підписаний уповноваженими на це особами (директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-Транс» та головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-Супер»), а інформація, відображена в них, підтверджена первинними документами (зокрема, актом надання послуг № 2165 від 23.11.2021 р.), даний акт звірки приймається судом як доказ у справі в підтвердження визнання відповідачем заборгованості ТОВ «Бетон-Супер» за договором про надання послуг № 90 від 22.11.2021 р. в розмірі 2 400,00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2 400,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг № 90 від 22.11.2021 р. є належним чином обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 4.3 договору поставки № 1 від 02.01.2020 р. визначено, що за прострочення строку платежу, зазначеного в пункті 2.2 даного договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 46 342,21 грн. пені за прострочення здійснення оплати за поставлений товар за договором № 1 від 02.01.2020 р. (а.с. 112-112, 121, 125), суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають чинному законодавства України.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 44 703,14 грн. та 3% річних в розмірі 7 631,45 грн. за прострочення здійснення оплати за поставлений товар за договором № 1 від 02.01.2020 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 113-115, 122-124, 126-128).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас, дослідивши розрахунок відсотків річних за прострочення здійснення оплати за поставлений товар за договором № 1 від 02.01.2020 р., суд встановив, що позивачем за період з 09.08.2022 р. по 26.09.2022 р. було нараховано 3 % річних на суму 9 645,98 грн., яка не включена до суми заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-Супер» за договором поставки № 1 від 02.01.2020 р. та не підтверджена первинними документами (видатковими накладними).

З огляду на зазначене, суд здійснив перерахунок розміру відсотків річних за прострочення здійснення оплати за поставлений товар за договором № 1 від 02.01.2020 р. та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 7 592,57 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-Супер» 396 798,80 грн. заборгованості за договором поставки № 1 від 02.01.2020 р., 2 400,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг № 90 від 22.11.2021 р., 46 342,21 грн. пені, 44 703,14 грн. інфляційних втрат, 7 592,57 грн. 3 % річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 7 467,55 грн.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне:

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

До позовної заяви ТОВ «ЖК-Транс» було надано належним чином засвідчені копії договору про надання правової допомоги № 04 від 20.09.2022 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖК-Транс» та Адвокатським об`єднанням «ГАРАНТ», розрахунку надання правової допомоги за договором № 04 від 20.09.2022 р., Акта прийому передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги № 04 від 20.09.2022 р., ордера на надання правничої (правової) допомоги ВІ № 1100916 від 26.09.2022 р. та свідоцтва про право Борзовця Олександра Володимировича на заняття адвокатською діяльністю ПТ № 2626 від 26.03.2019 р.

Відповідно до п. 1.1 договору № 04 від 20.09.2022 р. Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу щодо стягнення заборгованості з контрагента ТОВ «Бетон-Супер» за договірними зобов`язаннями в порядку господарського судочинства.

Пунктом 4.1 договору визначено, що юридичну допомогу, що надається Виконавцем, Клієнт оплачує в гривнях, що дорівнює 15 000 грн., без ПДВ.

Згідно з розрахунком надання правової допомоги та Актом прийому передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги № 04 від 20.09.2022 р. Адвокатським об`єднанням «ГАРАНТ» згідно з договором № 04 від 20.09.2022 р. надано ТОВ «ЖК-Транс» правову допомогу наступного характеру:

- юридичні консультації щодо характеру виниклих спірних правовідносин витрата часу 1,5 год. сума винагороди 1 500,00 грн.;

- попереднє дослідження матеріалів, опрацювання нормативної бази витрата часу 4 год., сума винагороди 4 000,00 грн.;

- підготовка процесуальних документів витрата часу 6,5 год., сума винагороди 6 500,00 грн.;

- представництво інтересів в суді сума винагороди 3 000,00 грн.

Також згідно з Актом прийому передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги № 04 від 20.09.2022 р. ТОВ «ЖК-Транс» оплатило, а Адвокатське об`єднання «ГАРАНТ» отримало кошти в сумі 15 000,00 грн.

У зв`язку з викладеним, позивачем заявлено до стягнення з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі.

Водночас, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, а також чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначено вище, розгляд даної справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Таким чином, правова допомога адвоката у вигляді представництва інтересів Клієнта в судовому засіданні (сума винагороди 3 000,00 грн.) не відповідає критерію реальності понесення адвокатських витрат.

Крім того, беручи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-Транс» в даній справі задоволено частково, а саме в розмірі 396 798,80 грн. заборгованості за договором поставки № 1 від 02.01.2020 р., 2 400,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг № 90 від 22.11.2021 р., 46 342,21 грн. пені, 44 703,14 грн. інфляційних втрат, 7 592,57 грн. 3 % річних, сума витрат позивача на професійну правничу допомогу, пропорційна розміру задоволених позовних вимог, складає 11 999,06 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-Супер» (36023, м. Полтава, вул. Станіславського, 2/14, кв. 43, код ЄДРПОУ 40940584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-Транс» (36007, м. Полтава, пров. Шевченка, буд. 20, код ЄДРПОУ 40867458) 396 798,80 грн. заборгованість за договором поставки № 1 від 02.01.2020 р., 2 400,00 грн. заборгованість за договором про надання послуг № 90 від 22.11.2021 р., 46 342,21 грн. пеня, 44 703,14 грн. інфляційні втрати, 7 592,57 грн. 3 % річних, 7 467,55 грн. судового збору, 11 999,06 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 09.01.2023 р.

Суддя О.С. Мацко