Рішення

від 02.01.2023 по справі 922/1503/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.01.2023м. ХарківСправа № 922/1503/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Шевченко А.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: Прохоров С.І., самопредставництво,

відповідача: Бондарук Я.М., адвокат,

за позовом: Антимонопольного комітету України, місто Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоентерпрайз", місто Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Антимонопольний комітет України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоентерпрайз", про стягненняштрафу у розмірі 34 000,00 грн. та пені у розмірі 34 000,00 грн.

09 вересня 2022 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Антимонопольного комітету України до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/1503/22. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, почато у справі № 922/1503/22 підготовче провадження і призначено підготовче засідання. Судове засідання 10 жовтня 2022 року не відбулося, оскільки в приміщенні суду було відсутнє електропостачання, про що було складено відповідний акт керівником апарату суду. 28 листопада 2022 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 грудня 2022 року.

19 грудня 2022 року, ухвалою господарського суду Харківської області, судом залишено без розгляду клопотання (вх. № 16464 від 19 грудня 2022 року) відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоентерпрайз".

Окремо суд зазначає, що відповідач не скористався своїм правом на подання заяви по суті справи відзиву на позовну заяву. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення 6102271452127 поштового оператора Укрпошта (а.с. 53) ухвала господарського суду Харківської області від 09 вересня 2022 року була вручена відповідачу 27 вересня 2022 року. Враховуючи це, відповідач мав можливість подати відзив на позовну заяву разом з усіма доказами до 12 жовтня 2022 року (включно), однак своїм правом не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

У позовній заяві зазначається, що тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (надалі «Комітет») розглянувши матеріали справи № 20-26.13/111-20 про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 12 серпня 2021 року № 103-р/тк (надалі «Рішення»), яким визнано, що відповідач вчинив порушення, що передбачено п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання Комітету інформації на вимогу державного уповноваженого Комітету від 01 жовтня 2020 року № 128-29.3/07-13403 в неповному обсязі у встановлений ним строк. За зазначене порушення на відповідача накладено штраф у розмірі 34000,00 грн.

Позивач вказує, що копія рішення № 103-п/тк була надіслана Комітетом разом із супровідним листом від 18 серпня 2021 року №128-26.13/07-12230 та отримана відповідачем 25 серпня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303504602098. Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», строк сплати штрафу, накладеного Рішенням, закінчився 25 жовтня 2021 року. При цьому, позивач зазначає, що відповідач Рішення у судовому порядку не оскаржував.

На думку позивача, Рішення є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є обов`язковим до виконання.

Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви Комітет не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням. У зв`язку з цим та на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивач нарахував пеню у розмірі 34000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

ВІДНОСНО СТЯГНЕННЯ ШТРАФУ.

Предметом доказування у даній справі є встановлення факту законності нарахування штрафу та пені за порушення відповідачем антимонопольного законодавства.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо. Відповідно до статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" державний уповноважений Комітету має право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" державний уповноважений Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. Згідно статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Отже, відповідно до вищевказаних норм Антимонопольний комітет України має право та наділений відповідними повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні закупівель, а також приймати рішення про визнання вчинення суб`єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення якого є обов`язковим для виконання.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо. Згідно з пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" подання інформації Комітету в неповному обсязі у встановлені органами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб`єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішення було надіслано Комітетом разом із супровідним листом від 18 серпня 2021 року № 128-26.13/07-12230 та отримано відповідачем 25 серпня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303504602098, а відтак штраф підлягав сплаті відповідачем у строк до 25 жовтня 2021 року (включно). Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, останній не сплатив означений штраф.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Проте, відповідачем не було реалізоване його право на оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, у межах якого і мали б бути досліджені та оцінені докази щодо підстав та мотивів винесення рішення, за яким визначено відповідача порушником антимонопольного законодавства.

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

При цьому, сума штрафу була вирахувана позивачем на підставі ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", адже ГУ ДПС у Харківській області повідомило про відсутність податкової декларації відповідача з податку на прибуток підприємства за 2020 рік.

Аналіз положень чинного законодавства України дає підстави для висновку, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Виходячи із цих загальних засад, має встановлюватися і наявність або відсутність вини: особа має визнаватися невинуватою, якщо вона вжила всіх заходів для належного виконання зобов`язання при тому ступені турботливості та обачності, що вимагалася від неї за характером зобов`язання та умовами обороту.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, які саме заходи були вжиті відповідачем з метою оплати штрафу, накладеного на нього рішенням Антимонопольного комітету України. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати всієї суми штрафу у строк встановлений Законом, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

ВІДНОСНО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ ЗА ПРОСТРОЧЕННЯ СПЛАТИ ШТРАФУ.

Окрім стягнення штрафу, позивач прохає про стягнення пені за 120 днів прострочення оплати штрафу (з 26 жовтня 2021 року по 22 лютого 2022 року).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України). Відповідно до пункту 1 статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У відповідності до абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Перевіривши розрахунок пені та з урахуванням ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якого розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету, суд прийшов до висновку, що пеня нарахована позивачем правильно. На підставі цього, підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення пені за прострочення оплати штрафу у розмірі 34000,00 грн.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені чи звільняти від їх сплати (у разі їх правомірного нарахування). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 13.02.2018 № 910/20661/16.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Вказане положення означає, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 34 000,00 грн. та пені у розмірі 34 000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимогистатті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору у розмірі 2 481,00 грн., покладаються на відповідача.

У відповідності до частини 1статті 13 Господарського процесуального кодексу Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

На підставі викладеного, керуючись статтями124,129-1 Конституції України, статтями1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123,129,194-196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоентерпрайз" (61070, місто Харків, вулиця Рудика, будинок 6; код ЄДРПОУ: 39046168) на користь Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; код ЄДРПОУ: 00032767) штраф у розмірі 34000,00 грн. та пеню у розмірі 34000,00 грн. з зарахуванням коштів в дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоентерпрайз" (61070, місто Харків, вулиця Рудика, будинок 6; код ЄДРПОУ: 39046168) на користь Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; код ЄДРПОУ: 00032767) судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 2 481,00 грн. (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "09" січня 2023 р.

СуддяН.В. Калініченко