Постанова

від 19.06.2007 по справі 10/5-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

19.06.07                                                                                      

Справа №10/5-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Колодій Н.А.    , Юхименко О.В.

при секретарі: Соколові А.А.

За участю представників:

позивача: 

ОСОБА_2    довіренність  б/н від 18.06.2007р.

відповідача: Гандзюра С.І. довіренність  б/н  

від 01.12.2006р.

розглянувши апеляційні скарги Приватного  підприємця ОСОБА_1 м. Херсон

на  рішення

господарського суду Херсонської області від 23.03.2007р. у справі № 10/5-07

за позовом 

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

«Науково-виробнича фірма «Агротон», м. Херсон

про вилучення 76,44 т соняшника та стягнення 3 182,30

грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою

відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Агротон», м. Херсон

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

25.05.06р. між сторонами укладено договір № 1/05-06 про

обмін посівними площами (далі Договір).

На виконання п. 1.1 даного Договору сторони провели

обмін посівними площами, про що склали акти прийому-передачі (а.с. 10, 11), з

яких вбачається, що позивач передав відповідачу поле, що знаходиться в межах

Нововасилівської сільської ради Снігурівського району, загальною площею 98 га.

Відповідач, в  свою  чергу, передав позивачу земельну ділянку, що

знаходиться в межах Нововасилівської сільської ради Снігурівського району,

розміром 42 та 56 га.

Згідно з п.п. 2.3 Договору ТОВ НВФ "Агротон"

зобов'язався компенсувати збитки ПП ОСОБА_1 по обробці землі та посіву

соняшника на площі 98 га у розмірі середньозвішаної урожайності даного сорту,

що розташовано на прилеглих площах (поле № 2 - 38 га та поле № 3 - 56 га),

згідно з даними аналітичного обліку, протягом 15 банківських днів, з моменту

надання таких даних. 15.09.06р. сторонами підписано акт обліку урожайності

кондитерського соняшника 7,8 ц/га.

На  підставі  зазначених норм   Договору 

позивачем  заявлені вимоги

про  стягнення  з ТОВ НПФ 

“Агротон”   збитків по обробці

землі та посіву соняшника  у розмірі  76,44 т соняшника кондитерського вартістю 115

806 грн., а також 4 521,22 грн.  штрафних

санкцій, нарахованих відповідно до п. 4.2 Договору.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується,

посилаючись на те, що позивачем не доведено факту заподіяння ним збитків. Крім

того, відповідач заявив зустрічний позов про визнання договору № 1/05-06 від

25.05.06р. недійсним.

Господарський 

суд  Херсонської  області 

вирішуючи  спір по даній  справі 

рішенням  від 23.03.2007р.

задовольнив зустрічний позов, а в задоволенні первісного позову відмовив.

          Позивач

по справі - ПП ОСОБА_1 не погодився 

з  рішенням  господарського  суду, вважає його  таким, що прийняте  з порушенням  

норм  матеріального   права, посилаючись на наступне.  Висновки  

суду,  що укладена  між 

сторонами  угода суперечить  вимогам 

чинного законодавства, оскільки не містить  істотних умов необхідних  для 

угод про оренду землі, та суперечить вимогам закону, оскільки не

пройшла  державної реєстрації, вважає

помилковими та  такими, що суперечать

фактичним обставинам  справи.  Апелянт 

зазначає, що укладаючи 

спірну  угоду  сторони 

мали на меті саме  обмін посівними

площами у розмірі  98 га, а не оренду

земельних ділянок. Крім того, висновки 

суду,  що передача  земельних 

ділянок  у користування  шляхом укладання  договорів міни   не передбачена законом спростовуються  нормами 

цивільного законодавства, відповідно до яких   сторони мають  право 

укласти  договір який не

передбачений  актами  цивільного законодавства,, але  відповідає 

їх  загальним  засадам. Сторони  в договорі 

можуть  відступити   від положень 

актів  цивільного законодавства і

врегулювати  свої   відносини на власний розсуд.

          Ухвалою

Запорізького апеляційного господарського суду від 14.05.2007р. апеляційні

скарги позивача прийняті до розгляду та призначені до слухання в судовому

засіданні 19.06.2007 р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №

1984 від 19.06.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів

головуючого -         Антонік С.Г. , суддів

Колодій Н.А.,  Юхименко О.В.

Відповідач, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на її

необґрунтованість. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги,

рішення  господарського суду залишити без  змін.

          За

клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів

технічної фіксації, за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та

резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку,

користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Згідно

ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду

справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими

доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого

суду у повному обсязі.

          Колегія

суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, не

знаходить правових підстав для зміни чи скасування судового рішення, виходячи з

наступного.

           Як

вбачається з матеріалів справи, 25.05.06р. між сторонами укладено договір            № 1/05-06 про обмін посівними

площами, тобто земельними ділянками.

Відповідно до ч.8 ст. 8 Закону "Про оренду

землі", орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на

період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами

користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди

відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою

згодою орендодавця.

Зазначене 

положення  закону  спростовує 

доводи апеляційної скарги  в

тій  частині,  що господарський  суд неправомірно  застосовував, до правовідносин  сторін за 

спірним  договором, норми, що

регулюють  відносини суборенди  земельної ділянки. Заперечення  апелянта 

з приводу  того, що  укладаючи 

спірний  договір  сторони 

домовилися про   обмін  посівними площами   і не мали наміру   укладати договори суборенди  землі, колегією суддів до уваги  не приймається, оскільки  законодавець 

чітко визначив, що обмін 

земельними ділянками  можливий

лише   шляхом укладання між

землекористувачами договорів суборенди відповідних ділянок.

Відносини, пов'язані з орендою ( суборендою) землі,

регулюються Законом України "Про оренду землі" (із змінами та

доповненнями) від 06.12.98р. № 161-ХІУ.

Статтею 15 цього Закону передбачено істотні умови

договору оренди (суборенди), а саме:

-          об'єкт

оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії

договору оренди; орендна плата із зазначенням її

розміру, індексації, форм платежу,

строків, порядку її внесення і перегляду та

відповідальності за її несплату; умови

використання та цільове призначення земельної ділянки,

яка передається в оренду;

умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки

передачі земельної ділянки

орендарю; умови повернення земельної ділянки

орендодавцеві;  існуючі обмеження

(обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик

випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи

його частини;

відповідальність сторін.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть

зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання

зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування

витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди,

проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну

або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

-          план

або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план

земельної 

ділянки  з відображенням   обмежень  

(обтяжень)   у   її  

використанні   та

встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж

земельної ділянки в натурі (на

місцевості);  

акт   приймання-передачі   об'єкта  

оренди;   проект   відведення земельної

ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

У разі якщо договором оренди землі передбачається

здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення, об'єкта оренди, до

договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.     

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних

умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19

цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а

також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Господарським 

судом правильно зроблено висновок, що 

укладений  сторонами обміну

посівними площами   не містить  всіх істотних умов  договору 

суборенди землі  (орендна плата із

зазначенням її розміру, індексації, форм платежу,

строків, порядку її внесення і перегляду та

відповідальності за її несплату; умови

використання та цільове призначення земельної ділянки,

яка передається в оренду;

умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки

передачі земельної ділянки

орендарю; умови повернення земельної ділянки

орендодавцеві;  існуючі обмеження

(обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик

випадкового   

пошкодження    або    знищення   

об'єкта    оренди    чи   

його    частини), а  тому 

відповідно до ст.ст..203,215 Цивільного кодексу  України та ст. 15 Закону  України “Про оренду  землі” 

є недійсним.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України

"Про оренду землі" укладений договір суборенди  підлягає державній реєстрації.

Згідно зі ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній

реєстрації у випадках, передбачених законом. Такий правочин є вчиненим з

моменту його державної реєстрації

          Договір

суборенди, як і договір оренди вступає в законну силу з моменту його державної

реєстрації відповідно до статті 18 вказаного Закону.

Також згідно з п. 2 Постанови КМ України від 25.12.98 р.

№ 2073 "Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди

землі", державна реєстрація договорів оренди - це офіційне визнання і

підтвердження державою факту виникнення або припинення права оренди земельних

ділянок, тому є істотною і обов'язковою умовою, відсутність якої є підставою

для визнання договору недійсним відповідно до законів України (п. 9 вказаної

Постанови).

Стаття 203 

Цивільного кодексу  України  визначає 

загальні вимоги, додержання 

яких  є необхідним   для чинності 

правочину. Зокрема,  правочин  має вчинятися у формі, встановленій  законом.

Частина   8 ст.8

Закону  “Про оренду  землі” 

вимагає  правовідносини по

обміну  правами користування земельними

ділянками оформлювати  шляхом  укладання 

договорів  суборенди відповідних  ділянок.

Укладаючи 

спірний  договір  сторони не дотрималися тих вимог,  які 

закон пред'являє  до

договорів  даного типу.

Стаття. 215 Цивільного кодексу України  підставою недійсності правочину зазначає

недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, встановлених  цивільним законодавством (п.1 ст.203 ЦК).

Проаналізувавши 

зазначені  обставини колегія  суддів, погоджується  з висновком господарського суду, що укладений

між ТОВ НВФ "Агротон" та ПП ОСОБА_1договір   № 1/05-06 від 25.05.2006р  не відповідає вимогам чинного законодавства,

а тому є недійсним.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу 

України, недійсний  правочин  не 

створює   юридичних  наслідків,  

крім  тих, що пов'язані  з  

його недійсністю.

Враховуючи  зазначену  норму  

господарський  суд правомірно

відмовив позивачу по первісному позову  в

задоволенні  позовних вимог, що  ґрунтуються на  недійсному 

договорі.

Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, є

необґрунтованими і спростовуються вищевикладеним.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої

інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення

або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не

вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського

суду відсутні.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційних

скарг - позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального

кодексу України,  Запорізький апеляційний

господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного  підприємця 

ОСОБА_1 м. Херсон  на  рішення господарського суду Херсонської

області від 23.03.2007р. у справі    №

10/5-07   залишити без   задоволення, а  рішення 

-  без  змін

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Колодій Н.А. 

 Юхименко О.В.