Рішення

від 14.12.2022 по справі 705/3094/20

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3094/20

2/705/446/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником позивача адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичем, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (далі ПАТ «Страхова компанія «Уніка») про стягнення страхового відшкодування.

У позові просила стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1 страхову виплату у розмірі 100000,00 грн та судові витрати в розмірі 30000,00 грн.

В обґрунтування вимог позову посилалась на те, що 15.07.2017 ОСОБА_1 було укладено Договір страхування від нещасних випадків № 050855/1212/0000161 із ПАТ «СК «Уніка». Предметом договору були майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Загальна страхова сума становить 100000,00 грн. ПАТ «СК «Уніка» зобов`язалося здійснювати позивачу страхові виплати за умови настання страхового випадку. Зі своєї сторони позивач повинна сплачувати страховий платіж на поточний рахунок страховика щомісячно рівними частинами у розмірі 20 грн до 15 числа кожного місяця протягом дії договору. Такі платежі здійснювалися нею щомісячно без пропусків з 10.06.2017, останній платіж був проведений після смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . 06 липня 2019 року стався страховий випадок, а саме смерть ОСОБА_3 . З 03.06.2019 по 06.07.2019 ОСОБА_3 знаходився на лікуванні в КП «Уманська міська лікарня». 08.07.2020 ОСОБА_1 було видано довідку про причину смерті за № 229. Вказану довідку разом із пакетом документів до неї було надіслано до страхової компанії для розгляду та здійснення страхової виплати. Проте листом від 22.08.2019 їй було відмовлено у виплаті страхових відшкодувань, оскільки причиною смерті є захворювання, а не нещасний випадок, відповідно даний випадок не є страховим. Однак у довідці від 08.07.2020 № 229 зазначено, що причиною смерті є раптова серцева смерть, а не захворювання, як вказано у листі про відмову у виплаті страхових відшкодувань від 22.08.2019. Цим самим відповідач порушив п.п. 5.1 та 5.1.1 Інших умов договору: При настанні страхового випадку, у разі смерті Застрахованої особи спадкоємцю Застрахованої особи Страховик здійснює страхову виплату згідно чинного законодавства України в розмірі відповідного ліміту, вказаного в п. 4.1 Договору.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Іванов А.А. у судове засідання не з`явились, від них також не надходило заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача ПАТ «СК «Уніка» у судове засідання не з`явилася, проте від неї надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача та з урахуванням поданого відзиву.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначила, що відповідно до п. 4.1 Договору страховими випадками є: - смерть чи стійка втрата працездатності (встановлення інвалідності 1 групи/встановлення статусу «дитина інвалід») Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку; - травматичні ушкодження організму - % від ліміту згідно «Таблиці розміру страхових виплат». Згідно п. 9 Договору нещасним випадком вважається раптова, випадкова, короткочасна, непередбачувана та незалежна від волі Застрахованої особи подія, що фактично відбулась і внаслідок якої настав розлад здоров`я і/або смерть Застрахованої особи, а саме: травматичні пошкодження, поранення, випадкове потрапляння в дихальні шляхи чужорідного тіла, утоплення, ураження блискавкою і/або електричним струмом, опіки, обмороження, укуси тварин, отруйних комах, змій, випадкове отруєння газами, побутовими або промисловими хімічними речовинами. Даний перелік є вичерпним і розширенню не підлягає. Згідно п. 3.2. умов Договору страховим випадком не визнається, зокрема, будь-яке внутрішнє захворювання, яке не є наслідком нещасного випадку. Відповідно до наданих позивачем документів було встановлено, що посмертним діагнозом Застрахованої особи є гостра серцева смерть. Отже, смерть Застрахованої особи настала не внаслідок нещасного випадку, перелік яких чітко визначено п. 9 Договору, оскільки норми п. 9 Договору страхування при їх системному аналізі передбачають ушкодження здоров`я внаслідок дії зовнішнього фактору (нещасного випадку), а не внаслідок дії захворювання чи інших чинників. Крім того, відповідно д п. 5.1 умов Договору при настанні страхового випадку Страховик здійснює страхову виплату: 5.1.1. у разі смерті Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку спадкоємцю Застрахованої особи згідно чинного законодавства України в розмірі відповідного ліміту, вказаного в. п. 4.1. Договору. Проте позивачем не надано ані відповідачу, ані суду доказів того, що позивач є спадкоємцем Застрахованої особи ОСОБА_3 . Тож навіть за умови, що даний випадок було б визнано страховим, виплата страхового відшкодування могла б бути здійснена лише спадкоємцям Застрахованої особи. Вважають, що страховий випадок згідно Договору не відбувся, то ж відповідач не має правових підстав для здійснення страхової виплати згідно поданої заяви, а позовна заява ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає. Також у разі прийняття судом рішення про задоволення позову просять зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

15 липня 2017 року ПАТ «Страхова компанія «Уніка» (Страховик) та ОСОБА_1 ( Страхувальник) уклали договір добровільного страхування від нещасних випадків (індивідуальний) № 050855/1212/0000161 (надалі Договір), відповідно до якого Застрахована особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про страхування»добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цьогоЗакону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Статтею 8 Закону України «Про страхування»визначено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

У свою чергу, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 20 Закону України «Про страхування»визначені обов`язки страховика. Так, зокрема, страховик зобов`язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

3) при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Аналогічні правові норми встановлені ст. ст. 979, 982, 988 ЦК України.

Таким чином, з огляду на приписи Закону України «Про страхування» та положення Глави 67 ЦК України, призначення страхування - це страховий захист страхувальника, матеріальна складова якого проявляється в разі настання страхового випадку.

У правовідносинах страхування закон сприяє захисту інтересів страхувальника та зобов`язує страховика вчиняти дії щодо сприяння страхувальнику у отриманні страхового відшкодування (надати страхувальнику консультації з питань отримання страхового відшкодування, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику, здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк).

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування встановлені ст. 991 ЦК Українитаст. 26 Закону України «Про страхування», згідно з якими страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Також договором страхування можуть бути передбачені й інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до п. 4.1. Договору страховими випадками є: - смерть чи стійка втрати працездатності (встановлення інвалідності 1 групи/встановлення статусу «дитина інвалід») застрахованої особи внаслідок нещасного випадку; - травматичні ушкодження організму - % від ліміту згідно «Таблиці розміру страхових виплат».

Згідно з п. 9. Договору нещасним випадком вважається раптова, випадкова, короткочасна, непередбачувана та незалежна від волі застрахованої особи подія, що фактично відбулась і внаслідок якої настав розлад здоров`я і/або смерть застрахованої особи, а саме: травматичні пошкодження, поранення, випадкове потрапляння в дихальні шляхи чужорідного тіла, утоплення, ураження блискавкою і/або електричним струмом, опіки, обмороження, укуси тварин, отруйних комах, змій, випадкове отруєння газами, побутовими або промисловими хімічними речовинами.

Відповідно до п. 3.2. Інших умов Договору страховим випадком не визнається, зокрема, будь-яке внутрішнє захворювання, яке не є наслідком нещасного випадку.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 09.07.2019 Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з довідкою КП «Уманська міська лікарня» за № 1176 від 08.07.2019 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшов ЛКК при КП «Уманська міська лікарня» 08.07.2019 р. Діагноз: розрив ключично-акроміального з`єднання справа, остеометалосинтез 11.06.19 р. Висновок ЛКК знаходився на лікуванні з 03.06 по 06.06.2019 р., помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки про причину смерті за № 229 від 08.07.2020 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , причина смерті: «раптова серцева смерть».

Згідно з п. 2. Договору страховими випадками визнаються передбачені Договорами наслідки нещасного випадку, що стався у строк та у місці дії Договору, та які підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законом порядку (медичними установами, правоохоронними органами та ін.).

Відповідно до п. 3.2. Договору страховим випадком не визнається зокрема, будь-яке внутрішнє захворювання, яке не є наслідком нещасного випадку.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вказана у довідці про причину смерті за № 229 від 08.07.2019 причина смерті ОСОБА_3 не відноситься до страхових випадків, передбачених Договором страхування. При цьому суд також бере до уваги, що позивачем не надано доказів того, що із Застрахованою особою стався нещасний випадок, який передував смерті Застрахованої особи та внаслідок якого могла б статися раптова серцева смерть.

Крім того, п. 5.1.1. Договору передбачено, що при настанні страхового випадку Страховик здійснює страхову виплату у разі смерті Застрахованої особи спадкоємцю Застрахованої особи згідно чинного законодавства України в розмірі відповідного ліміту, вказаного в п. 4.1 Договору. А згідно з п. 5.2.1. Договору для одержання суми страхової виплати у випадку смерті Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку надається з-поміж інших документів також свідоцтво про право на спадщину спадкоємця Застрахованої особи, якщо він є одержувачем суми страхової виплати.

Однак у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували той факт, що позивач прийняла спадщину та є спадкоємцем після смерті Застрахованої особи ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77ЦПК України визначено, щоналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згіднозі ст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вище викладене, беручи до уваги, що сторони скористалися своїм правом на подання доказів, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»; 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6, літ «В», код ЄДРПОУ 20033533.

Суддя О.І. Єщенко