Ухвала

від 10.01.2023 по справі 2-442/2010

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-442/2010

Провадження №6/145/10/2023

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

"10" січня 2023 р. смт Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Копилової Л. В. ,

за участі секретаря Мигдальської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню,

стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "КРЕДИТ - КАПІТАЛ",

заінтересована особа - Тиврівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький),

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Лісков А.І. звернувся до суду із вказаною заявою.

Обгрунтовуючи подану заяву посилався на те, що заочним рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 07 липня 2010 року у справі № 2-442/2010 із ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі 33 223 грн. 78 коп. та судові витрати в сумі 426 грн. 95 коп. На виконання вказаного рішення суду було видані виконавчі листи. 12 квітня 2018 року між ПАТ "Універсал Банк" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" було укладено договір відступлення права вимоги № UB-OP/18 -112. Заборгованість перед стягувачем у боржника відсутня.

З урахуванням наведеного просить суд визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи у справі № 2-442/2010 року про стягненню із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 15/04/508к-07 від 12 травня 2008 року та судових витрат, виданих на підставі заочного рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 07 липня 2010 року.

Сторони на розгляд поданої заяви до суду не з`явилися, про час та місце її розгляду повідомлені в установленому законом порядку, однак їх неявка не перешкоджає розгляду такої заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.600 ЦК України, зобов`язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна, тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Згідно ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Тобто, однієї із матеріальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про відсутність у боржника обов`язку повністю або частково виконати зобов`язання, у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, оскільки обов`язок боржника за виконавчим листом відсутній, то як наслідок виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи те, що на даний час обов`язок боржника ОСОБА_1 за виконавчими листами у справі № 2-442/2010 відсутній, тому суд приходить до висновку про задоволення поданої заяви та визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, задовольнити.

Визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи у справі № 2-442/2010 року про стягненню із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 15/04/508к-07 від 12 травня 2008 року та судових витрат, виданих на підставі заочного рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 07 липня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 10 січня 2023 року.

Суддя Копилова Л. В.