Ухвала

від 09.01.2023 по справі 759/18996/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/14/23

ун. № 759/18996/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 рокусуддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Самодерженкової Тетяни Олександрівни про забезпечення позову до подачі позовної заяви до суду,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2022 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Самодерженкова Т.О. звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову, до подання позовної заяви згідно до якої, просить забезпечити позов шляхом зоборони відповідачу - ТОВ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ІГР", код ЄРДПОУ - 38441428, юридична адреса 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 121-Б, офіс 228, розморажувати (утілізувати) кріоконсервований біологічний матеріал померлого чоловіка заявниці - ОСОБА_2 , за договором про надання послуг кріоконсервування сперми № О812/ОА від 08.12.2021 року, до вирішення позову в суді.

В обгрунтування заяви посилається на те, що заявниця - ОСОБА_1 , разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_2 , 27.01.2021 року уклали з відповідачем - ТОВ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ІГР" договір про надання медичних послуг (проведення запліднення іn vitro) № 2701/011, надалі - логовір № 2701/011. Надання медичних послуг (проведення запліднення) було заплановано на березень 2022 року. Заявниця пройшла курс лікування. Під час воєнних дій у м. Маріуполі Донецької області 08.03.2022 року через вибухову травму загинув чоловік заявниці. Загибель чоловіка підтверджується лікарским свідоцтвом та свідоцтвом про смерть, виданим окупованою владою. Для встановлення смерті чоловіка згідно національного законодавства заявниця 26.12.2022 року звернулася до суду з відповідною заявою.

Відповідно до умов договору № 2701/011 відповідач бере на себе зобов"язання надати пацієнтам медичну послугу щодо проведення запліднення іn vitro. Послуга надається на підставі письмово оформленої заяви пацієнтов щодо запліднення. Договір діє до повного виконання визначеного для пацієнта плану лікування.

Умовами Договору № 2701/011 встановлені підстави дострокового припинення (розірвання) договору : -за взаємною згодою сторін, -за бажанням пацієнта, який в такому випадку письмово інформує ТОВ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ІГР" з зазначенням причин відмови від договору, а також дати, з якої договір вважатиметься розірваним, -за ініциативою ТОВ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ІГР" у випадках, передбачених п.4.1.1. договору , за умови здійснення всіх необхідних дій, що запобігають будь-якому погіршенню стану здоров"я пацієнта у зв"язку з такою відмовою від даного договору.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1. договору встановлено право відповідача відмовити у лікуванні у будь-який момент: -при виявленні противопоказань або явно відомої неможливості досягнути результату лікування, -при невиконанні пацієнтом пп.4.4.6 даного Договору( сплата пацієнтом ТОВ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ІГР" за надану послугу у повному обсязі), -при наданні неповних або недостовірних даних про стан здоров"я або особи піцієнта.

Для можливості надання послуг запліднення 08.12.2021 року відповідач уклав з померлим чоловіком заявниці договір про надання послуг кріоконсервування сперми № 0812/0А, надалі - Договір № О812/ОА.

Умовами даного договору встановлено, що договір достроково припиняється у разі смерті пацієнта та кріоконсервована сперма підлягає розмороженню (утілізації).

Померлий - ОСОБА_2 , надав відповідачу заяву без дати (копія надається), в якої він зазначив, що він свідомо і добровільно погоджується провести розморожування і використання в межах ДРТ, вказаних у його заяві щодо застосування ДРТ, його кріоконсервованого біологічного матеріалу: сперми.

Крім того, в заяві зазначено, що у разі необхідності продовження строку зберігання його кріоконсервованого біологічного матеріалу , необхідно поновити оформлення строку зберігання.

Також 01.02.2022 року між заявницею та відповідачем був укладений договір про надання послуг кріоконсервування сперми, ооцитів, оваріальної тканини чи біологічного матіріалу, отриманого з яєчка або його придатка № 0102/011, надалі - договір № № 0102/011.

Заявниця має намір у строк передбачений ЦПК України звернутися до суду з позовною заявою до відповідача, в зв"язку з чим просить суд забезпечити позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суддя відповідно до частин 9-10 ст.153ЦПК України може постановити ухвалу про повернення заяви заявникові, а також про вжиття заходів забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову, вказані ухвали підлягають оскарженню відповідно до статті 353 ЦПК України.

У відповідності до ч.ч.1-7 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:1)причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; 2)вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3)інші відомості, потрібні для забезпечення позову. 4)захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6)пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як роз`яснено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам.

Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вимоги до заяви про забезпечення позову визначені в ч. 1 ст. 151 ЦПК України. Вона повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 11, 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, а також постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 753/410/19, від 20.07.2020 у справі № 639/8448/19, від 02.07.2020 у справі № 657/1211/19.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виконання рішення у даному випадку слід розуміти не лише як стадію, яка має місце у судових рішеннях про присудження (та яка передбачає можливість застосування заходів державного примусу), але і більш широкому значенні, як таке правове положення сторін, за яких судом вирішено спір шляхом усунення невизначеності у правовідносинах між сторонами, зокрема, шляхом визнання права або його відсутності, та судом здійснено ефективний захист порушених прав, який в тому числі полягає у запобіганні подальшому порушенню прав та необхідності застосовувати додаткові заходи захисту.

Відповідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є укладений договір №0812/ОА від 08.12.2021 з померлим ОСОБА_2 , згідно умов даного договору встановлено, що він достроково припиняється у разі смерті пацієнта та кріоконсервована сперма підлягає розмороженню, оскільки саме по собі розірвання договору свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому законом передбачена можливість заборони відповідачу - ТОВ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ІГР", код ЄРДПОУ - 38441428, юридична адреса 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 121-Б, офіс 228, розморажувати (утілізувати) кріоконсервований біологічний матеріал померлого чоловіка заявниці - ОСОБА_2 , за договором про надання послуг кріоконсервування сперми № О812/ОА від 08.12.2021 року, до вирішення позову в суді.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що застосування вищезазначених заходів забезпечення позову є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів позивача та встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, з огляду на положення статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає подану позивачем заяву про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Згідно із ч. 2 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до частин 1-3 статті 154 Цивільного процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Положеннями вказаної статті визначено право суду у випадку можливості спричинення відповідачу внаслідок забезпечення позову збитків, вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову зустрічного забезпечення у розмірі співмірному із заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може зазнати відповідач, у зв`язку із забезпеченням позову.

Отже, умовою застосування зустрічного забезпечення є обґрунтування можливості спричинення відповідачу забезпеченням позову збитків.

В даному випадку, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлювальної шкоди відповідачу, передбачені ч. 3 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України обставини відсутні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав вимагати від позивача зустрічного забезпечення.

Відповідно п. .п. 1-3 ч. 13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу, повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, -

постановив:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Самодерженкової Тетяни Олександрівни про забезпечення позову до подачі позовної заяви до суду - задовольнити .

Заборонити відповідачу - ТОВ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ІГР", код ЄРДПОУ - 38441428, юридична адреса 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 121-Б, офіс 228, розморажувати (утілізувати) кріоконсервований біологічний матеріал померлого чоловіка заявниці - ОСОБА_2 , за договором про надання послуг кріоконсервування сперми № О812/ОА від 08.12.2021 року, до вирішення позову в суді.

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд роз`яснює, шо у відповідності до частини 4 статті 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно до ч. 13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до положень ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Л.М. Шум