Рішення

від 10.01.2023 по справі 260/5160/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 січня 2023 рокум. Ужгород№ 260/5160/22

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, буд. 10,м. Хмельницький, Хмельницька область,29000), третіх осіб без самостійних вимог: Державне підприємство "Батівський КХП" ( вул. Вашута, буд. 132,смт. Батьово, Берегівський район, Закарпатська область,90212 ) , Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, 4, Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , третя особа Державне підприємство "Батівський КХП" про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, 4, Ужгород, Закарпатська область, 88000) .

Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області №07225006245 від 30.09.2022 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Так, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не зарахувало до страхового стажу позивача: період навчання в Мукачівському СПТУ-1 з 01.09.1978 по 28.09.1979, оскільки в атестаті №4481 на російськомовній сторінці дати « 01.09.1978» та « 28.09.1979» дописані «іншим чорнилом»; період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.12.1982 на Вузлівському комбінаті хлібопродуктів Закарпатського обласного управління хлібопродуктів Міністерства заготівель УРСР з 20.12.1982 по 29.07.1986, оскільки дата народження позивача дописана «іншим чорнилом» та дата (місяць) звільнення містить виправлення, період підвищення кваліфікації у Харківському учбовому комбінаті Міністерства заготівель Української РСР з 05.01.1984 по 27.02.1984, оскільки «відсутня інформація про присвоєння кваліфікації». Із такою відмовою відповідача позивач не згідний.

13 грудня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на адресу суду надійшли матеріали відмовної пенсійної справи .

22 грудня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого, щодо задоволення позову заперечили та вказали, що до страхового стажу позивача не враховано період з 01.09.1978 по 28.09.1979, згідно атестату № 4481 від 29.08.1979, оскільки період навчання дописано іншим чорнилом.

- з 05.01.1984 по 27.02.1984, згідно посвідчення № 2339 виданого Харківським учбовим комбінатом, оскільки посвідчення не містить інформації про присвоєння відповідної кваліфікації чи про здобуту спеціальність, що передбачено Законом № 2778-VШ.

- з 20.12.1982 по 29.07.1986, згідно трудової книжки від 20.12.1982 НОМЕР_1 , оскільки дата народження позивача дописано іншим чорнилом крім того, у записі № 2 від 29.07.1986 міститься виправлення у даті звільнення.

Згідно поданих документів та даних персоніфікованого обліку страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 05 місяці 09 днів, що є недостатнім для призначення пенсії згідно ст. 26 Закону №1058-VI.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 072250006245 від 30.09.2022 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 22.09.2022 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 29 років, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-ІУ

Звертають увагу суду, що позивач просить зарахувати до стажу період навчання в Мукачівському СПТУ-1 з 01.09.1978 по 28.09.1979, при цьому, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до страхового стажу позивача зараховано період навчання з 01.09.1979, відтак спір щодо зарахування періоду з 01.09.1979 по 28.09.1979, відсутній. Враховуючи вищевикладене, підстав для визнання протиправним та скасування рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 07225006245 від 30.09.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , до страхового стажу навчання в Мукачівському СПТУ-1 з 01.09.1978 по 28.09.1979, період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.12.1982 на Вузлівському комбінаті хлібопродуктів Закарпатського обласного управління хлібопродуктів Міністерства заготівель УРСР з 20.12.1982 по 29.07.1986, період підвищення кваліфікації у Харківському учбовому комбінаті Міністерства заготівель Української РСР з 05.01.1984 по 27.02.1984 та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , пенсію за віком згідно статей 26-27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати його звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - з 22.09.2022, немає.

2. Обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28.06.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-VI.

До заяви позивач надав, зокрема трудову книжку Серія НОМЕР_1 від 20.12.1982, трудову книжку колгоспника Серії НОМЕР_3 від 20.08.1986, атестат № 4481 від 20.08.1979, довідку № 2034 від 27.05.2022 про проходження строкової військової служби.

Судом встановлено, що згідно із відомостями трудової книжки Серія НОМЕР_1 від 20.12.1982, позивач:

- з 20.12.1982 року - принят на работу в мельзавод №2 в должности электрика ( Пр. №117к 20.12.1982 .)

-29.07.1986 р. - уволен с работы по ст. 40 ПЧ КзОТ УССР -самовольное оставление работы ( Пр. №71-к от 29.07.86 ).

Згідно атестату №4481 , на другій його сторінці («Листок успішності») вказано дату вступу - 01.09.1978 р. та закінчення у Мукачівський СПТУ-1 - 29.08.1979 р.

Згідно посвідчення №2339 Харківськоо учбового комбінату , на його першій сторінці вказано наступне:

«Видано дійсне посвідчення товаришу ОСОБА_1 про те, що в період з 05 січня 1984 року по 27 лютого 1984 року навчався в Харківському учбовому комбінаті Міністерства заготівок УРСР на двохмісячних курсах підготовки і підвищення кваліфікації електромонтерів і закінчив вказані курси з такими оцінками:...».

За принципом екстериторіальності, заяву ОСОБА_1 від 22.09.2022 розглянуто головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 072250006245 від 30.09.2022 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 22.09.2022 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 29 років, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-ІУ

З вказаного рішення вбачається, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 05 місяці 09 днів, що є недостатнім для призначення пенсії згідно ст. 26 Закону №1058-VI.

В рішенні вказано , що Головним управлінням до страхового стажу позивача не враховано період:

- з 01.09.1978 по 28.09.1979, згідно атестату № 4481 від 29.08.197, оскільки період навчання дописано іншим чорнилом.

- з 05.01.1984 по 27.02.1984, згідно посвідчення № 2339 виданого Харківським учбовим комбінатом, оскільки посвідчення не містить інформації про присвоєння відповідної кваліфікації чи про здобуту спеціальність, що передбачено Законом № 2778-VШ.

- з 20.12.1982 по 29.07.1986, згідно трудової книжки від 20.12.1982 НОМЕР_1 , оскільки дата народження позивача дописано іншим чорнилом крім того, у записі № 2 від 29.07.1986 міститься виправлення у даті звільнення

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788) та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058) (в редакціях, чинних на момент прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Так, як встановлено судом, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому згідно ч. 1 ст. 26 Закону №1058 має право на пенсію після досягнення 60 років за наявності страхового стажу 29 років.

Під «страховим стажем» згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1058 розуміють період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058).

Згідно до ч. 1 ст. 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Положеннями ст. 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відносно періоду навчання згідно атестату №4481 та трудової книжки серії НОМЕР_1 в частині дописів «іншим чорнилом» суд зазначає наступне.

Згадані документи містять всі потрібні записи та такі записи є достовірними, відповідачем вони не оспорюються.

У трудову книжку вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність.

Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).

Записи виготовляються акуратно, ручкою або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або Фіолетового кольору (абз. 2 п. 2.2, п.2.3 Розділу 2 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974).

Отже, діюча на той час інструкція не встановлювала обмежень щодо запису в одну трудову книжку різних записів чорнилами різних кольорів (один запис можна було зробити чорнилом чорного кольору, інший - синім, а третій фіолетовим).

Відносно виправлення дати (місяця) звільнення позивача також слід зазначити наступне .

Згідно п. 2.5 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974, у разі виявлення неправильних або неточних записів про роботу, переведення на іншу постійну роботу, нагородження та заохочення тощо виправлення вносить адміністрація підприємства, на якому внесено відповідний запис.

Згідно з абзацами першим-другим пункту 2.26, Інструкції № 162 запис про звільнення в трудовій книжці працівника здійснюється з дотриманням наступних правил: в графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 - дата звільнення; в графі 3 - причина звільнення; в графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис, - наказ (розпорядження), його дата та номер. Днем звільнення вважається останній робочий день.

При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзац перший пункту 4.1. Інструкції № 162).

Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06 серпня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робітників і службовців», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідальність за організацію роботи з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.

Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивачки вказаного у її трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на першій сторінці печатки підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка).

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

У спірному рішенні вказано, що період з 05.01.1984 по 27.02.1984 не зараховано до стажу у зв`язку із відсутністю інформації про присвоєння кваліфікації.

Поряд з цим на першій сторінці посвідчення №2339 вказано наступне:

«Видано дійсне посвідчення товаришу ОСОБА_1 про те, що в період з 05 січня 1984 року по 27 лютого 1984 року навчався в Харківському учбовому комбінаті Міністерства заготівок УРСР на двохмісячних курсах підготовки і підвищення кваліфікації електромонтерів і закінчив вказані курси з такими оцінками:...».

Слово «електромонтерів» у посвідченні записано від руки під словом «кваліфікації», тому незрозуміло чому відповідач не може встановити присвоєння кваліфікації. Тим більше, що сам факт наявності посвідчення із вказівкою періоду навчання уже є достатнім доказом навчання/присвоєння кваліфікації, тому спірний період слід зарахувати до стажу позивача.

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХЇІ) до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Також з положеннями п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція) та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.2 Інструкції, до трудової книжки вносяться наступні відомості: про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно п. 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (2.4 Інструкції).

Відповідно до п. 2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

П. 2.9 Інструкції передбачено, що виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Згідно п. 2.10 Інструкції у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

Вказане кореспондується також з положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162 (далі - Інструкція №162) (що була чинна на момент видачі трудової книжки позивача).

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд враховує що норми чинного законодавства покладають саме на роботодавця обов`язок щодо повноти ведення обліку особового складу та заробітної плати працівників, за недотримання якого встановлена відповідальність.

Тому суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а висловив правову позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Більше того, пенсіонер не може бути позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок недотримання роботодавцем порядку обліку особового складу та заробітної плати, оскільки це суперечитиме конституційним засадам у сфері соціального захисту.

Така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На думку суду, оскаржене рішення органу Пенсійного фонду є таким, що прийнято без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Тому, враховуючи підтвердження трудової діяльності позивача у вказані періоди належними доказами, суд вважає, що такі повинні бути зараховані до його страхового стажу при призначенні пенсії.

Підсумовуючи наведене та враховуючи встановлену протиправність спірної відмови, а також беручи до уваги дискреційність повноважень органів Пенсійного фонду з питань призначення громадянам пенсійних виплат, суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача слід зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 22.09.2022 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 з доданими документами та у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, дослідивши вищенаведені обставини справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, буд. 10,м. Хмельницький, Хмельницька область,29000, код ЄДРПОУ 21318350 ), третіх осіб без самостійних вимог: Державне підприємство "Батівський КХП" ( вул. Вашута, буд. 132,смт. Батьово, Берегівський район, Закарпатська область,90212, код ЄДРПОУ 00954165) , Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області(код ЄДРПОУ 20453063, м. Ужгород, пл. Народна,4 ), про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, буд. 10,м. Хмельницький, Хмельницька область,29000, код ЄДРПОУ 21318350 ) №07225006245 від 30.09.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 періоди:

- навчання в Мукачівському СПТУ-1 з 01.09.1978р. по 28.09.1979 р.,

- період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.12.1982р. на Вузлівському комбінаті хлібопродуктів Закарпатського обласного управління хлібопродуктів Міністерства заготівель УРСР з 20.12.1982 по 29.07.1986 р.,

- період підвищення кваліфікації у Харківському учбовому комбінаті Міністерства заготівель Української РСР з 05.01.1984р. по 27.02.1984 р.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, буд. 10,м. Хмельницький, Хмельницька область,29000, код ЄДРПОУ 21318350 ), повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 22.09.2022 року з врахуванням висновків суду.

5. Стягнути на користьОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, буд. 10,м. Хмельницький, Хмельницька область,29000, код ЄДРПОУ 21318350 ), судові витрати у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість грн. 20 коп.) сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова