Ухвала

від 10.01.2023 по справі 280/262/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

10 січня 2023 року Справа № 280/262/23 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Кабель сервіс» (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2 офіс 313, код ЄДРПОУ 37834747)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП44118663); Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

та на виконання вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Кабель сервіс» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- звільнити позивача від сплати судового збору або розстрочити його сплату у зв`язку з тим, що діяльність підприємства не ведеться у зв`язку з війною і на рахунках підприємства відсутні грошові кошти;

- визнати протиправним та скасувати рішення №2880237/37834747 від 19.07.2021 прийняте комісією головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну №2 від 09.07.2021 складену позивачем на суму 121275грн. (в т.ч. ПДВ 20212,50 грн., отримувач (покупець) ВАТ «ХЕМЗ-ІРЕС», у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 09.07.2021;

- стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160,161 КАС України, з огляду на наступне:

1. Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 2 ст.160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позовну заяву від імені позивача підписано адвокатом Вельможко О.О.

За правилами ч. 6 ст.160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

В позовній заяві відсутні відомості стосовно реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача Вельможка О.О.

2. За правилами ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що при наданні пояснень від 15.07.2021 та при зверненні до Державної податкової служби України зі скаргою від 22.07.2021 позивачем було надано копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції відображеної у податковій накладній №2 від 09.07.2021, проте до матеріалів позовної заяви вказані документи не надано.

Крім того, до позовної заяви не додано статутних документів позивача та/або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

3. За змістом ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому суд зазначає, що ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру суб`єкт владних повноважень, юридична особа сплачує 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 становить 2481 грн.

Тому, за подання позовної заяви позивачу належало сплатити 2481 грн. судового збору.

В матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем судового збору за подання позову до суду, а лише заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або розстрочення його сплати, в обґрунтування якого зазначено, що у зв`язку з війною діяльність підприємства не ведеться та відповідно на рахунках підприємства відсутні грошові кошти.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Разом з тим, ч.1 ст. 8 Закону України №3674-VI визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, ст. 8 Закону України №3674-VI встановлений виключний перелік умов, за яких позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати, враховуючи майновий стан.

При цьому суд наголошує, що ч. 1ст. 133 КАСвизначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночасст. 8 Закону №3674-VIконкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 ст. 8 Закону №3674-VI не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч.1ст. 8 Закону №3674-VI можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких єзахист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 по справі № № 0940/2276/18.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали позовної не містять жодних доказів на яких ґрунтується зазначене клопотання про звільнення від сплати судового збору або розстрочення його сплати.

З наведених вище підстав, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору в розмірі ставки, встановленої ст.4 Закону України «Про судовий збір», а саме 2481грн.

4. Відповідно до абз. 1 ч. 2ст. 122 КАС Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, частина четверта цієї статті передбачає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, єПодатковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу Українивизначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п. 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можутьбутиоскарженів адміністративному або судовомупорядку.Пунктом 56.18цієї статті визначено,що з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу Україниконтролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно достатті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом133.4 статті 133цьогоКодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу Українивстановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас, п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу,встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до п.56.19 ст. 56 Податкового кодексу Україниу разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Судом враховано правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, відповідно до якого рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПодаткового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПодатковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З позовної заяви вбачається, що позивач скористався процедурою досудового вирішення спору та звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2880237/37834747 від 19.07.2021 .

Рішеннями ДПС України від 27.07.2021, скарги позивача залишено без задоволення та вищевказане рішення про відмову в реєстрації податкових накладнихв Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

У той же час, суд звертає увагу, що з даним позовом позивач звернувся до суду27.12.2022 (дата звернення до відділення потового зв`язку,тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно з ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Кабель сервіс» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- оформлену відповідно до КАС України позовну заяву з зазначенням відомостей стосовно реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача Вельможка О.О.;

- докази на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції відображеної у податковій накладній №2 від 09.07.2021, які були долучені позивачем при наданні пояснень від 15.07.2021 та при зверненні до Державної податкової служби України зі скаргою від 22.07.2021;

- статутні документи позивача та/або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- докази сплати судового збору в розмірі ставки, встановленої ст.4 Закону України «Про судовий збір», оформлений відповідно до вимог законодавства за наступними реквізитами: "Отримувач коштів - ГУК у Зап.обл./м.Зап.Дніпров./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.); Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); Призначення платежу - *; 101; ___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".

- оформлену відповідно до ст.167 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк у трьох примірниках суду та для направлення відповідачам супровідним листом з посиланням на номер справи.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Копію ухвали направити позивачу та представнику позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В. Садовий