Рішення

від 06.01.2023 по справі 400/5012/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2023 р. № 400/5012/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:Фермерського господарства "Войченко", вул. Малиновського, 33,Нова Одеса,Новоодеський район, Миколаївська область,56600,

до відповідача:Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, вул. Космонавтів, 61, пов.1,Миколаїв,54056,

про:Визнання протиправною та скасування постанови від 25.08.2022 р. №39816845, №306251,

Фермерське господарство "Войченко" (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі відповідач) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- постанову Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області від 25.08.2022 року № 306251 про застосування до ФГ «Войченко» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.05.2022 року працівниками Відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області було проведено рейдові перевірки транспортного засобу марки МАЗ д/н НОМЕР_1 , МАЗ д/н НОМЕР_2 , під час якої здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу та встановлено перевищення вагових параметрів, що є порушенням абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами рейдової перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, якими встановлено порушення ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 16 ч. 1 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу МАЗ д/нВЕ9103ЕМ. На підставі матеріалів перевірки відповідачем винесено оспорювану постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів за перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм понад 20% при перевезені вантажу без відповідного дозволу. Позивач вважає, що у зв`язку з тим, що методика визначення навантаження на вісь відсутня, це позбавляє працівників Державного нагляду (контролю) повноважень на визначення плати за проїзд великовагового транспортного засобу. Також позивач зазначає, що не являється перевізником в розуміння ЗУ «Про автомобільний транспорт», оскільки заявляє, що відповідачем не доведено що саме позивач був перевізником, а відповідно до ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт» саме перевізники несуть відповідальність за порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки при проведення перевірки було встановлено порушення максимально допустимих параметрів на вісь. Таким чином, посадові особи, при розгляді справи, за наявними матеріалами, виявили підстави для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою суду від 14.11.2022 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

15.05.2022 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Одеська область), на а/д М-15 60 км + 540 м. на підставі направлення на перевірку від 13.05.2022 року, було проведено ваговий контроль транспортного засобу МАЗ д/н НОМЕР_1 , та причіп марки МАЗ д/н НОМЕР_3 .

Під час проведення рейдової перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30% чим порушено ч. 1 абз. 16 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №329266 від 15.05.2022 року, який став підставою винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.08.2022 року № 336382.

Згідно із зазначеним актом встановлено перевищення габаритно-вагових норм наодиночну вісь понад 20%, без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України.

Згідно ТТН №13 від 15.05.2022 року «Автомобільним перевізником» зазначено позивача.

Згідно із складеною відповідачем довідкою про результати габаритно-вагового контролю загальна вага транспортного засобу складала 41,35 тону.

Не погодившись з правомірністю постанов про накладення адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Згідно положень ч. ч. 1-2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ч. 11 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п.8 Положення №103).

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

- для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

- для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 60 Закону № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, як зазначено в абзаці 3 частини 1 статті 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник.

Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення пасажирів застосовується саме до перевізників.

Таким чином, ключовим питанням в межах даної справи є встановлення факту чи є позивач перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах (стаття 29 Закону України "Про автомобільний транспорт).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39, ст. 48 Закону № 2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення пасажирів або вантажів.

Судом з урахуванням письмових доказів встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_4 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_5 за позивачем зареєстровано автомобіль марки МАЗ д/н НОМЕР_1 , та причіп марки МАЗ д/н НОМЕР_3 .

Тобто власником автомобіля марки МАЗ д/н НОМЕР_1 , та причіп марки МАЗ д/н НОМЕР_3 є позивач.

Згідно товарно-транспортної накладної пред`явленої водієм інспекторам під час проведення рейдової перевірки, що підтверджується актом перевірки, автомобільним перевізником є ФГ «Войченко» де водій на транспортному засобі МАЗ д/н НОМЕР_1 , та причіп марки МАЗ д/н НОМЕР_3 здійснював перевезення вантажу, соняшника.

Таким чином, позивач в спірних правовідносинах є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт" і не може нести відповідальність, передбачену абзацом 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт".

Разом з тим суд звертає увагу сторін на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 8.11.2006 року №1567, якою затверджений порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, а саме п.п 25 27 Порядку, за якими справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №336382 винесена 25.08.2022 року, тобто з пропущенням законодавчо визначеного двомісячного строку, а відповідно є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Суд акцентує увагу, що спеціальний термін який підлягає застосуванню під час розгляду справи про скоєння порушення законодавства про автомобільний транспорт закріплені саме у Постанові №1567 та становлять 2 місяці з дня виявлення порушення, та законодавством не передбачено застосування інших норм та строків, та продовження встановлених строків попри жодні обставини.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується квитанцією № 731 від 01.11.2022 року.

Враховуючи зазначене, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 2481,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Фермерського господарства "Войченко" (вул. Малиновського, 33, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600, ідентифікаційний код 34168304) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Космонавтів, 61, пов.1, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області № 336382 від 25.08.2022 року про застосування до Фермерського господарства "Войченко" (вул. Малиновського, 33, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600, ідентифікаційний код 34168304) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.;

3. Стягнути на користь Фермерського господарства "Войченко" (вул. Малиновського, 33, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600, ідентифікаційний код 34168304) сплачений судовий збір у сумі 2481,00 грн.(дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Космонавтів, 61, пов.1, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845), що підтверджується квитанцією №731 від 01.11.2022 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. С. Брагар