Ухвала

від 05.01.2023 по справі 160/17331/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 січня 2023 року м.Дніпросправа № 160/17331/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 160/17331/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДМ-Технологія" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 160/17331/21, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк починаючи з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, відповідачу необхідно було надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.

На адресу Третього апеляційного адміністративного суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що представник відповідача копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримав 23.12.2022.

На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником на адресу Третього апеляційного адміністративного суду направлено нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. В клопотанні зазначає, що сплативши судовий збір, відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою в найкоротший строк. Просить врахувати дотримання скаржником визначеного статтею 299 КАС України річного строку.

Розглянувши наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави, колегія суддів вважає, що вони не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення судом першої інстанції ухвалено 13.12.2021, справу розглянуто в порядку письмового провадження. Разом з тим, апеляційну скаргу подано засобами поштового зв`язку 09.11.2022, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною 1 статті 295 КАС України.

Пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В апеляційній скарзі представник відповідача зазначає, що копію оскарженого рішення отримано 05.04.2022.

Отже, враховуючи дату вручення відповідачу повного судового рішення (05.04.2022), перебіг встановленого п.1 ч.2 ст.295 КАС України строку розпочався 06.04.2022 та закінчився 05.05.2022.

Разом з тим, як зазначено вище, апеляційна скарга повторно подана відповідачем 09.11.2022.

Крім того, звертаю увагу, що вперше заявник звернувся до суду з апеляційною скаргою 18.04.2022.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2022 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції заявник подав лише 09.11.2022, тобто більш ніж через 5 місяців з моменту повернення апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

При цьому, колегія суддів враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору.

Як свідчать матеріали справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Однак, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2022.

Колегія суддів апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Для приведення апеляційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу. Строк у понад сім місяців, з моменту отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції є досить тривалим, з урахуванням часу подання апеляційної скарги 09.11.2022, та не може вважатися розумним й оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

До того ж в даному випадку судовий збір сплачено скаржником лише 25.10.2022 при зверненні з апеляційною скаргою повторно. У той час, коли право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, і, відповідно, обов`язок щодо сплати судового збору у разі подання апеляційної скарги, у відповідача виникли у квітня 2022 року (враховуючи дату вручення копії судового рішення відповідачу).

Жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу, зокрема, з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги до повторного звернення з апеляційною скаргою, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, відповідач до суду не надав.

Аргументи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому апеляційна скарга має бути прийнята до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів.

Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 160/17331/21.

Крім того, за приписами ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).

До клопотання про поновлення строку скаржником додано копію платіжного доручення № 3556 від 25.10.2022, відповідно до якого відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 405 грн..

З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у даній справі, сплачений за її подання судовий збір підлягає поверненню.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, п.3 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 160/17331/21.

Повернути Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 405 грн. (три тисячі чотириста п`ять гривень нуль копійок), відповідно до платіжного доручення № 3556 від 25 жовтня 2022 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак