Постанова

від 10.01.2023 по справі 420/10626/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/10626/22Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді- Вербицької Н.В.,

суддів- Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Леола» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.02.2022 №00032180706,

В С Т А Н О В И Л А :

02 серпня 2022 року приватне підприємство «Леола» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22.02.2022 року №00032180706, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 24 199,86 грн за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В обґрунтування позовних вимог ПП «Леола» зазначило, що інспекторами відповідача порушено порядок проведення фактичної перевірки. Крім того, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості у періоді, який перевірявся, та, відповідно, покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що фактична перевірка позивача призначена та проведена у відповідності до приписів ПК України, а оскаржуване податкове повідомлення рішення є обґрунтованим та не підлягає скасуванню, у зв`язку із чим в позові слід відмовити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року позовну заяву ПП «Леола» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 06.05.2021 року № 000106520706.

Не погодившись з прийняти рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги ідентичні доводам відзиву на позовну заяву.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ПП «Леола» (22491694) зареєстровано в ЄДРПОУ з 10.04.1996 року, основним видом діяльності підприємства за КВЕД є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (4711).

15 листопада 2021 року ГУ ДПС в Одеській області видано наказ № 8248-п «Про проведення фактичної перевірки ПП «Леола», за адресами господарського об`єкту: м. Одеса, вул. Теніста буд. 9/12, вул. Героїв Прикордонників, 3, м. Южне, вул. Хіміків, буд. 10 «г», вул. Іванова, буд. 22, вул. Т.Г. Шевченко, буд. 7а з 23.11.2021 року тривалість 10 діб.

17 листопада 2021 року ГУ ДПС в Одеській області видані направлення перевірку № 15696 та № 15697 на ім`я Головних державних інспекторів відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області Погребняку А.М. та ОСОБА_1

29 листопада 2021 року ГУ ДПС В Одеській області запитано у керівника ПП «Леола» в строк до 03.12.2021 року первинні бухгалтерські документи згідно переліку, запит отримано адміністратором ОСОБА_2 29.11.2021 року.

29 листопада 2021 року в магазині позивача за адресою: АДРЕСА_1 інспекторами ОСОБА_3 та Веретюк Є.Є. здійснено опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків в присутності посадової особи позивача ОСОБА_4 та зафіксовано 2 832,20 гривень.

До акту перевірки додано фіскальний чек № 322225 від 29.11.2021 року на суму 68,00 гривень та Х-звіт № 2547 за 29.11.2021 року. Також до акту перевірки надано відомість № 1 та відомість № 2 про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 27.11.2021 року.

02 грудня 2021 року інспекторами Погребняком А.М. та ОСОБА_5 02.12.2021 року складений акт № 3620/15-32-07-06 про відмову платника податків або його законних представників надати документи, що належать та пов`язані з предметом перевірки згідно переліку.

02 грудня 2021 року Головними державними інспекторами відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області Погребняку А.М. та ОСОБА_6 складено акт (довідка) фактичної перевірки № 26403/15/33/РРО/ НОМЕР_1 , в якому встановлені наступні порушення:

-режим попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості здійснюється з порушеннями (п. 2.2.15 акту);

-сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції 2832,20 гривень, сума коштів яка зазначена в денному звіті реєстратора 2830,16 гривень, невідповідність сум готівкових коштів 2,04 гривень (п. 2.2.19 акту);

-додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки:

проведення розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з порушенням попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) із невірним зазначенням кодів згідно з УКТЗЕД, а саме при продажу Хітсів не зазначено найменування, що це Стік або тютюнові вироби, при продажу пива, карлсберг, балтика розл. зазначений шестизначний код та продаж тютюнових виробів взагалі без коду згідно з УКТЗЕД (витяги з ІТС Податковий блок додаються);

до перевірки не надані документи, які стосуються предмету перевірки, оборотно-сальдові відомості, банківські виписки, прибуткові накладні, залишки згідно обліку підакцизних товарів та інші документи; встановлені надлишки підакцизних товарів згідно відомостями № 1 на суму 12 146,00 гривень та гідно відомості № 2 на суму 6 95080 гривень, загальна сума надлишків складає 19 096,80 гривень; на місці проведення розрахунків знаходилось на 2,04 гривень більше ніж зазначено у денному звіті РРО та є непроведеною через РРО (п. 2.2.20 акту).

Згідно висновку акту перевірки позивачем порушені п.п. 1,11,12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України від 19.12.95 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.10 року № 2755-VI (п. 3.1. акту).

03 грудня 2021 року Головними державними інспекторами відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області Погребняком А.М. та Веретюк Є.Є. складено акт № 3640/15-32-07- 06 про відмову від підписання та отримання акту про результати фактичної перевірки.

22 лютого 2022 року заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00032180706, відповідно до якого за порушення вимог п. 1,11,12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» та на підставі п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і п. 1,7,17 ст. 20 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-B до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 24199,86 гривень згідно розрахунку, а саме:

-за порушення п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-ВР передбачена відповідальність за п. 1 ст. 17 цього Закону у сумі 3,06 гривень;

-за порушення п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-ВР передбачена відповідальність за п. 7 ст. 17 цього Закону у сумі 5 100,00 гривень;

-за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-BP передбачена відповідальність за ст. 20 цього Закону у сумі 19 096,80 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що проведення фактичної перевірки позивача здійснено відповідачем без дотримання вимог пункту 80.2. статті 80 ПК України в частині наявності підстав для проведення перевірки, передбачених пп. 80.2.2., 80.2.5. п. 80.2. статті 80 ПК України, а отже, фактична перевірка ПП «Леола». Судом зазначено, що встановлення факту проведення фактичної перевірки не у спосіб, визначений ПК України, та, як наслідок протиправність результатів такої перевірки, є підставою для висновку про неправомірність прийнятого за наслідками такої фактичної перевірки податкового повідомлення-рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року №265/95-ВР; п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року №265/95-ВР; п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року №265/95-ВР.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, але з інших підстав з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з системним аналізом підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:

-у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками;

-здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У такому випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, від 05 листопада 2018 року у справі №803/988/17, від 20 березня 2018 року у справі №820/4766/17, від 22 травня 2018 року у справі №810/1394/16, від 11 травня 2022 року по справі № 540/4141/20.

Саме здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин зазначено податковим органом у наказі № 8248-п «Про проведення фактичної перевірки ПП «Леола», що відповідає приписам пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилково висновку про необхідність отримання контролюючим органом відповідної інформації, яка б надавала йому право на проведення фактичної перевірки позивача згідно із пп. 80.2.2., 80.2.5. статті 80 ПК України.

Оскільки суд першої інстанції, обмежившись посиланням на неправомірність проведення перевірки позивача (відсутність підстав у податкового органу згідно пп. 80.2.2., 80.2.5. статті 80 ПК України), не досліджував питання щодо наявності в діях позивача порушень, які зафіксовані актом перевірки та правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення, судова колегія вважає за необхідне надати оцінку саме встановленим в ході проведення перевірки ПП «Леола» порушенням.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним ППР нараховані ПП «Леола» штрафні санкції у розмірі 24199,86 гривень згідно розрахунку, а саме:

-за порушення п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-ВР передбачена відповідальність за п. 1 ст. 17 цього Закону у сумі 3,06 гривень;

-за порушення п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-ВР передбачена відповідальність за п. 7 ст. 17 цього Закону у сумі 5 100,00 гривень;

-за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-BP передбачена відповідальність за ст. 20 цього Закону у сумі 19 096,80 гривень.

Щодо порушення позивачем п.1 ст. 3 Закону № 265, що виразилось у невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, в розмірі 2, 04 грн.

Відповідальність в даному випадку передбачена п.1 ст.17 Закону № 265, а саме за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом робот застосовуються фінансові санкції у розмірі:

-100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

-150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним ППР до позивача застосовано 150% вартості товарів, а саме 2,04х150%, тобто за порушення вчинене вдруге, однак жодних доказів того, що позивач раніше вчиняв таке порушення податковим органом не наведено.

Щодо порушення п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-ВР, яке виразилось у проведенні розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування товарів з невірним зазначенням або взагалі без зазначення кодів згідно УКТ ЗЕД, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначив про проведення розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з порушенням попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) із невірним зазначенням кодів згідно з УКТЗЕД, а саме

-при продажу Хітсів не зазначено найменування, що це Стік або тютюнові вироби,

-при продажу пива, карлсберг, балтика розл. зазначений шестизначний код та продаж тютюнових виробів взагалі без коду згідно з УКТЗЕД.

У відповідності до приписів п.11 ст.3 Закону №265, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язанні: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Пунктом 215.1 ст.215 Податкового кодексу України визначено, що до підакцизних товарів належить: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Стаття 8 Закону №265 встановлює, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами п.7 ст.17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Наведеним Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно п.2 розділу ІІ вказаного Положення фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:

-найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

-назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

-адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

-для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта/номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

-якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

-код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

-цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);

-назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10);

-ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11);

-сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12);

-вид операції (рядок 13);

-реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14);

-напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15);

-підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16);

-підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17);

-позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);

-загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19);

-для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ї ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20);

-для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),-окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

-заокруглення (рядок 22);

-до сплати (рядок 23);

-фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24);

-QR -код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 25);

-для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових * операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26),

-контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27);

-заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28);

-фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29);

-напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).

Згідно п.3 розділу ІІ Положення № 13, рядки 6-10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.

Як вбачається з фіскального чеку № 322225 від 29.11.2021 року, долученого до матеріалів справи, при продажу ОСОБА_7 зазначено код УКТ ЗЕД 2402 0 00 00, що відповідає підкатегорії «інші» в категорії Сигари, сигари з відрізними кінцями, сигарили та сигарети, сигарки з тютюном або його замінниками (а.с.25 на звороті).

Так, у фіскальному чеку зазначено, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, так і ціна товару, назва придбаного товару та одиниця виміру, що спростовує доводи податкового органу щодо не зазначення коду УКТ ЗЕД при продажу Heets.

Щодо коду УКТ ЗЕД, запрограмованого позивачем при продажу пива, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з витягу з ІТС Податковий блок ПП «Леола», при продажу пива дійсно зазначено шестизначний код УКТ ЗЕД 220300, який відповідає категорії Пиво із солоду, (солодове) Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 04 червня 2020 року N 674-IX.

Колегія суддів наголошує, що ані з акту перевірки, ані з відзиву на позовну заяву, ані з апеляційної скарги неможливо встановити, в чому податковий вбачає порушення при визначенні цього коду, зокрема чи є зазначений код відносно даного товару невірним згідно УКТЗЕД та який в такому разі код є вірним.

Тобто в даному випадку відповідачем не доведено невірне визначення позивачем коду УКТ ЗЕД при продажу пива.

Факт відсутності попереднього програмування спростовується матеріалами справи, в саме витягом ІКП «Податковий блок» та фіскальним чеком, а окремі недоліки такого програмування не становлять складу правопорушення приписів п.11 ст.3 Закону №265.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеною у поставові 05.12.2011 у справі № 21-242а11.

Щодо порушення п. 12 ст. 3 Закону України № 265/95-BP від 06.07.95 року, за що передбачена відповідальність за ст. 20 цього Закону у сумі 19 096,80 гривень, судова колегія зазначає наступне.

Так, відповідно до п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Статтею 20 Закону №265/95-ВР визначено, шо до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно акту перевірки, зазначене порушення виразилось у ненаданні під час перевірки документів на підтвердження обліку та походження товарів на загальну суму товару 19 096,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 грудня 2021 року ГУ ДПС в Одеській області склало акт № 3620/15-32-07-06 про відмову платника податків або його законних представників надати документи.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Разом з тим, відповідно до запиту від 26.11.2021 року, інспекторами ГУ ДПС В Одеські області було запитано в підприємства в строк до 06.12.2021 року первинні бухгалтерські документи згідно переліку (а.с.26).

Отже, висновки зроблені в акті перевірки від 02.12.2021 року про ненадання позивачем запитуваних документів є передчасними, оскільки зроблені на 4 дні раніше, ніж позивач був зобов`язаний надати такі документи.

З наведеного вбачається передчасність висновку податкового органу про ненадання ПП «Леола» під час перевірки документів на підтвердження обліку та походження товарів.

Крім того, на окрему увагу заслуговують доводи позивача, що незрозуміло яким чином інспекторами відповідача проведено зняття фактичних залишків товарів у магазині ПП «Леола» 27 листопада 2021 року, в той час як фактична перевірка позивача розпочата 29.11.2021 року, після вручення позивачу направлень та наказу (а.с.25).

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В свою чергу, податковим органом не доведено правомірність та обґрунтованість висновків акту перевірки, більш того, зроблено їх передчасно, до отримання витребуваних документів, а отже оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.4 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки суд першої інстанції дійшов вірних висновків про задоволення позовних вимог ПП «Леола», однак з інших підстав, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з підстав задоволення позовної заяви.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 08 серпня 2022 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року змінити з мотивів задоволення позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

ГоловуючийН.В. Вербицька

СуддяО.В. Джабурія

СуддяК.В. Кравченко