Постанова

від 10.01.2023 по справі 691/22/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 691/22/22 Суддя (судді) першої інстанції: Черненко В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Ольховська М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 07 жовтня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В :

10.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України Серії НОМЕР_4 від 23.12.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не згоден з висновками відповідача щодо порушення ним допустимої ваги завантаженого транспортного засобу - вантажного контейнеровозу-с MAN TGA 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому позивач наполягає на порушення відповідачем норм чинного законодавства.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 07 жовтня 2022 р. позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, Серії НОМЕР_4 від 23.12.2021 року. Справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 про накладення штрафу у розмірі 8500,00 гривень постановою Серії НОМЕР_4 від 23.12.2021 року, закрито.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відповідачем при складенні постанови не вірно визначено тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза в 44 тони, а вантажного тягача в 40 тон, та, як наслідок, провела розрахунки, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення на Позивача за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідала як вимогам Порядку № 1174 так і ст.283 КУпАП, а її форма узгоджувалась з вимогами Інструкції № 512. Запевняє, що Позивач здійснював вантажне перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні п. 17.2-17.5 Наказу міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» , тому фактична маса транспортного засобу повинна була дорівнювати 40 т, навантаження на строєні осі - 22 тони.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є директором Приватного підприємства «Автомобільні перевезення «Автоера» (код ЄДРПОУ 33386703), що підтверджується наказом № 21 від 29.04.2021 року.

Дане Підприємство є власником транспортного засобу, зазначеного в оскаржуваній постанові, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_2 .

Згідно договору оренди транспортних засобів з екіпажем №3011/18 від 30.11.2018 року (п. 41 Додатку №1 від 01.12.2018), транспортний засіб - MAN TGA 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом SAXAS APB реєстраційний номер НОМЕР_3 на час вчинення правопорушення перебував в оренді Приватного підприємства «Престиж Сервіс» (код 37281801).

23.12.2021 року відповідачем прийнято постанову НОМЕР_4 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності згідно ч.2 ст.132-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 гривень 00 копійок.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.132-1 КУпАП, є допуск руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР: загальної маси транспортного засобу на 6,9% (7,352 тони).

Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року № 2862-IV встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 2, 4 названих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року № 1094.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

За приписами ч.2 ст.132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами системи автоматичної фіксації зважування.

Згідно постанови габаритно-ваговий контроль проводився у пункті автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, який розміщений на автомобільній дорозі М-05 Київ - Одеса, км 36 + 303. При цьому використовувались вимірювальне обладнання автоматичного пункту: технічний засіб WIM5.5.

При апеляційному розгляді справи не є спірним, що прилад для автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів у русі, який розміщений на автомобільній дорозі М-05 Київ - Одеса, км 36 + 303 на день та час фіксації адміністративного правопорушення був повірений, відповідав вимогам ДСТУ і вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації та був у робочому стані.

Разом з тим, згідно оскаржуваної постанови Серії НОМЕР_4 від 23.12.2021 року, складеної відносно позивача, транспортний засіб зазначено MAN TGA 26.440 ДНЗ НОМЕР_1 .

Відповідно до змісту апеляційної скарги відповідача, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за вищевказаною постановою загальна маса належного позивачу транспортного засобу в момент вчинення правопорушення склала 47,532 тони, що більше за максимально дозволену масу порівняно з 40 тонами на 7,532 тони. Перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги. Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів розраховувалось з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі.

Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси транспортного засобу розраховувалося за формулою: (М факт - М макс -10% х М факт ) : М макс х100%, де:

М факт - фактична маса транспортного засобу, зафіксована в автоматичному режимі;

М макс - максимально допустима п. 22.5. Правил загальна маса транспортного засобу.

Так, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси відповідачем проводився так: (47532 - 40 000 - 10% х 47532) : 40 000) х 100% = 6,947 (перевищення з урахуванням максимальної похибки в обидві сторони) :40 000 х 100 = 6,9 %.

Тобто, фактично зафіксована загальна маса транспортного засобу автоматичним комплексом габаритно-вагового контролю склала 47532 кг замість 40000 кг дозволених.

Таким чином, як вірно було встановлено судом першої інстанції, при розрахунку відсоткового перевищення загальної маси автомобіля MAN TGA 26.440 ДНЗ НОМЕР_1 , відповідач брав його максимально допустиму вагу 40 тон.

Проте, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль MAN TGA 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 є вантажним контейнеровозом-с.

Відповідно до 22.5 ПДР, фактична допустима маса контейнеровоза не може перевищувати 44 тони.

З огляду на встановлене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що посадова особа відповідача при складенні постанови не вірно визначила тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза в 44 тони, а вантажного тягача в 40 тон, та, як наслідок, провела розрахунки, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Вказані висновки спростовують доводи відповідача щодо неналежності транспортного засобу MAN TGA 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 до вантажного контейнеровозу.

Посилання відповідача на п. 17.2-17.5 Наказу міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», яким передбачено, що забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів, та на відсутність доказів, що на транспортному засобі знаходився контейнер із відповідним маркуванням тощо не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку це не є підставою до притягнення до відповідальності позивача.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Враховуючи наведене вище, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 07 жовтня 2022 р. - залишити без задоволення.

Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 07 жовтня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель