Ухвала

від 10.01.2023 по справі 640/30450/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відстроченні сплати судового збору

10 січня 2023 року Справа № 640/30450/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В. у м. Києві, перевіривши клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Пром Холдінг» до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Пром Холдінг» до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії.

Разом з апеляційною скаргою Апелянтом подано клопотання про відстрочення йому сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Перевіривши вказане клопотання, колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Разом з тим, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку апелянтом не надані.

Таким чином, для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Крім того, відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З преамбули Закону України «Про судовий збір» вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов`язані з відсутністю у скаржника коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в ухвалі від 05.05.2022 у справі № 640/20139/21.

Разом з тим, доводи Апелянта щодо введення на території України воєнного стану як підстави, з якої він не може сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, колегія суддів відхиляє, оскільки жодних доказів, які б підтверджували, що саме через ці або інші поважні причини апелянт немає реальної можливості сплатити судовий збір, суду не надано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Головне управління ДПС у м. Києві знаходиться у місті Києві. Доказів ведення простою у роботі Державної податкової служби та її територіальних органах до апеляційної скарги не надано.

Разом з тим, починаючи з 25.04.2022 перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) визначається Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України у наказі від 25.04.2022 № 75.

Згідно з вказаним нормативно-правовим актом м. Київ з 25.04.2022 року не належать до районів проведення воєнних (бойових) дій або районів, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Доводи апелянта щодо відсутності коштів на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі не підтверджуються належними і допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Керуючись ст.ст. 133, 321, 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.В. Карпушова