Рішення

від 09.01.2023 по справі 910/2505/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2023Справа № 910/2505/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Фенікс"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Плюс"

про стягнення 28659,68 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Фенікс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Плюс" про стягнення за договором про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії від 14.01.2021 № ФП-01/02/21 суми виплати перестрахового відшкодування в розмірі 26954,69 грн., 1261,90 грн. інфляційних втрат, 443,09 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що оскільки прибудова складу рулонів не введена в експлуатацію та складський корпус знаходилася в стані незавершеного будівництва, то спірна подія мала місце на об`єкті, на який за умовами договору від 30.12.2020 № 041/20-М страхування не поширюється. Отже, у позивача були відсутні підстави для сплати ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» страхового відшкодування незалежно від причини настання 18.05.2021 події із намокання запасів картону і паперу.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.01.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір № ФП-01/02/21 про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії (далі - договір перестрахування), за умовами пункту 2.2 якого кожна із сторін договору на добровільній основі передає іншій стороні в перестрахування та приймає від іншої сторони в перестрахування страховий ризик на умовах чинного законодавства України, цього договору та конкретного договору перестрахування, який укладається сторонами на умовах, викладених у цьому договорі.

Відповідно до абзацу дев`ятого п. 1.1 договору перестрахування ковер-нот - форма конкретного договору факультативного перестрахування (ретроцесії) у вигляді документа-підтвердження факту прийняття запропонованого в перестрахування (ретроцесію) ризику.

За положеннями пунктів 4.3.2, 4.3.3 договору перестрахування перестраховик зобов`язується приймати пропорційну участь у межах своєї частини відповідальності або відповідно до прийнятих на себе зобов`язань за Договором перестрахування в оплаті усіх витрат, понесених перестрахувальником при розслідуванні обставин страхового випадку і визначенні розміру збитку, крім витрат на заробітну плату і управлінських витрат перестрахувальника, якщо інше не передбачено договором перестрахування. У випадку прийняття перестраховиком рішення про відмову в виплаті (зменшення розміру виплати) своєї частки відшкодування - письмово повідомити перестрахувальника про таку відмову (зменшення), вказавши мотиви відмови (зменшення) в термін, передбачений п. 8.5 цього договору.

У пункті 5.9 договору перестрахування передбачено, що перестраховик пропорційно прийнятій відповідальності за договором перестрахування зобов`язується компенсувати перестрахувальнику всі документально підтверджені витрати, понесені перестрахувальником в результаті розслідування і врегулювання збитку.

Відповідно до абзацу 2 п. 8.1 договору перестрахування перестраховик зобов`язаний слідувати всім рішенням перестрахувальника по виплаті страхового відшкодування, при цьому перестрахувальник повинний діяти кваліфіковано, з належним ступенем доцільності й обачності, як діяв би будь-який страховик на його місці за умови, що він не мав би перестрахового захисту. Перестрахувальник зобов`язаний дотримувати інтереси перестраховика так, як би це були його власні інтереси.

Згідно з пунктом 8.2 договору при настанні страхового випадку, передбаченого первинним договором страхування і договором перестрахування, перестраховик за умови відсутності запитань, що повинні бути оформлені та направлені у відповідності до п. 8.3 договору, виплачує перестрахувальнику (або за дорученням перестрахувальника страхувальнику або вигонабувачу) частину страхового відшкодування, яка відповідає його частці (обсягу) відповідальності за договором перестрахування, протягом 15 робочих днів після одержання від перестрахувальника листа-вимоги на виплату страхового відшкодування з розрахунком частки перестраховика у збитку, та визначеного комплекту копій документів.

На виконання умов договору перестрахування 14.01.2021 сторонами укладено ковер-нот № 02/01/2021, відповідно до якого відповідачем перестраховані страхові ризики категорій «А» - «Вогневі ризики», «В» - «Стихійні явища», «С» - «Протиправні дії третіх осіб», «D» - «Затока», «Е» - «Дія непередбачених сил», за укладеним між позивачем, як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакувальний комбінат», як страхувальником, договором добровільного страхування майна № 041/20-М від 30.12.2020 року.

За змістом пункту 8.6 ковер-ноту відповідальність відповідача, як перестраховика, становить 458 000 000 грн., що складає 99,83218 % від страхової суми зазначеної в пункті 7.4 ковер-нота, а саме 458769892,74 грн.

Відповідно до п. 8.8 ковер-ноту строк перестрахування становить з 00 год. 00 хв. 16.01.2021 по 24 год. 00 хв. 29.12.2021 (включаючи обидві дати).

У пункті 8.10 ковер-ноту сторонами погоджено, що платіж перестраховику становить 829 669 грн. і сплачується в порядку, встановленому в пункті 8.11 ковер-ноту.

Згідно з пунктом 8.12.1. ковер-ноту відповідальність перестраховика настає в повному обсязі з 16.01.2021 та закінчується одночасно з відповідальністю перестрахувальника, але не раніше, ніж перестраховик виконає свої зобов`язання за цим ковер-нотом.

Пунктом 8.12.2. ковер-ноту узгоджено, що підписання цього ковер-ноту зобов`язує перестраховика виконувати всі рішення перестрахувальника в межах оригінального договору страхування, за виключенням можливості збільшення долі відповідальності перестраховика.

Відповідно до пункту 8.12.3. ковер-ноту перестраховик у межах своєї долі відповідальності компенсує витрати перестрахувальника, які пов`язані з розслідуванням страхових випадків і визначенням суми збитку, а також необхідні і доцільно проведені витрати на заходи, що застосовані з метою зменшення збитку, за виключенням офісних витрат та витрат на заробітну плату робітників перестрахувальника (страховика).

Як передбачено сторонами в пункті 8.12.4. ковер-ноту при настанні страхового випадку перестраховик зобов`язується перерахувати свої частини страхового відшкодування на протязі 15 (п`ятнадцяти) банківських днів, з дати отримання документів на урегулювання збитків, на розрахунковий рахунок перестрахувальника (страховика), або безпосередньо страхувальнику в разі неплатоспроможності страховика (за заявою страховика). Перелік документів на урегулювання збитків не може бути більшим, ніж передбачено оригінальним договором страхування. Перестраховик не звільняється від оплати своєї частки страхового відшкодування перестрахувальнику в разі, якщо оплата страхового відшкодування перестрахувальником (страховиком) страхувальнику була зроблена після закінчення строку дії ковер-ноту (за умови, що страховий випадок по договору страхування відбувся в період дії ковер-ноту).

Із укладеного між позивачем (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакувальний комбінат» (страхувальник) договору добровільного страхування майна від 30.12.2020 № 041/20-М із заявкою на страхування від 30.12.2020 слідує, що предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном відповідно до Правил добровільного страхування майна від 23.02.2007 та Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ від 16.10.2008, а саме виробничим комплексом у цілому, зокрема, будівлею складу ролевої продукції за адресою: ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат», м. Українка, вул. Промислова, 33, та продукція, що там розміщується.

Пунктами 6.3.4, 6.3.8. договору страхування передбачено, що страховик має право робити запити про відомості, пов`язані з страховим випадком, до правоохоронних органів, банків та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також самостійно з`ясовувати причини і обставини страхового випадку; має право призначати експертизу для оцінки розміру збитків, внаслідок настання страхового випадку.

Відповідно до пункту 9.10.6 договору страхування витрати по визначенню розміру нанесеної, в результаті страхового випадку, шкоди несе страховик. Якщо страхувальник не згоден з результатами звіту, він має право провести повторну експертизу. При цьому витрати на повторну експертизу несе страхувальник.

18.05.2021 під час негоди (випадіння рясного дощу за короткий проміжок часу) сталось намокання запасів картону і паперу через дах складу ролевої продукції (адреса місцезнаходження складу: ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат», м. Українка, вул. Промислова, 33), в якому вони знаходились.

Про настання відповідної події, що могла бути визнана страховим випадком за договором страхування, позивач повідомив відповідача листом від 19.05.2021 № 79.

У подальшому, уповноважені представники відповідача залучалися до процедури розслідування обставин вищезазначеної події, що підтверджується листами № 308 від 23.07.2021, № 245 від 25.06.2021, № 242 від 18.06.2021, № 236 від 11.06.2021, №81 від 21.05.2021, № 125 від 29.06.2021,№ 117 від 18.06.2021, № 113 від 15.06.2021, № 89 від 01.06.2021, № 143 від 27.07.2021, № б/н від 16.08.2021 року.

При цьому, 18.06.2021 позивач замовив у ТОВ «Українська експертна компанія» роботи з проведення експертного будівельно-технічного дослідження, за наслідками яких складено висновок експерта від 29.06.2021 № 67.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено за виконані ТОВ «Українська експертна компанія» роботи суму грошових коштів у розмірі 27 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 288 від 24.05.2021, № 394 від 05.07.2021 року.

На підставі страхового акту від 30.06.2021 № 03/06-2021 позивачем прийнято рішення про відмову ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» у виплаті страхового відшкодування за подією від 18.05.2021 (намокання запасів картону і паперу через дах складу ролевої продукції).

06.07.2021 позивач надіслав відповідачу лист-претензію № 128 з вимогою про виплату суми перестрахового відшкодування згідно із витратами, які позивач фактично поніс у результаті розслідування і врегулювання події від 18.05.2021 на складі ролевої продукції ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» на оплату робіт з проведення експертного будівельно-технічного дослідження, тобто в розмірі: 27 000,00 х 99,83218 % = 26 954,69 грн. До вказаного листа позивачем долучено копії страхового акту від 30.06.2021 № 03/06-2021, висновку експерта від 29.06.2021 № 67, актів виконаних робіт, оригінали платіжних доручень.

Листом від 23.07.2021 № 308 відповідач звернувся до позивача із запитом про надання копій додаткових документів, а саме копії технічного паспорту складського корпусу ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» із відміткою про введення в експлуатацію, проекту прибудови складу рулонів до існуючого складського корпусу, яку не введено в експлуатацію.

У відповідь на даний запит позивач листами від 27.07.2021 № 143, № б/н від 27.07.2021 надіслав відповідачу запитувані ним документи, повторно висунувши вимогу щодо виплати суми перестрахового відшкодування згідно з претензією від 06.07.2021 № 128.

Проте, відповідач листом від 02.09.2021 № 390 повідомив, що оскільки прибудова складу рулонів не введена в експлуатацію, а складський корпус у результаті незавершеної прибудови знаходиться в статусі незавершеного будівництва, подія, яка має ознаки страхової, мала місце на об`єкті незавершеного будівництва та не введеній в експлуатацію будівлі. У зв`язку із вищезазначеним, проведення будівельно-технічного дослідження на об`єкті незавершеного будівництва та не введеної в експлуатацію будівлі, на які не поширюється страховий захист за договором страхування майна № 041/20-М від 30.12.2020, є економічно необґрунтованим та недоцільним. Також відповідач просив зазначити, коли позивач повідомляв відповідача про надану ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» інформацію щодо намокання запасів через дах складів у 2019 році.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання матеріальної (моральної) шкоди особі, інші юридичні факти.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За положеннями статті 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов`язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Як слідує з укладеного між позивачем (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакувальний комбінат» (страхувальник) договору добровільного страхування майна від 30.12.2020 № 041/20-М, предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а саме виробничим комплексом у цілому, зокрема, будівлею складу ролевої продукції за адресою: ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат», м. Українка, вул. Промислова, 33, та продукцією, що там розміщується.

Із матеріалів справи вбачається, що 27.05.2021 між ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» (замовник) та ТОВ «Постлогіст-Днепр» (підрядник) укладено договір підряду № 19 щодо виконання будівельно-монтажних робіт на виробничій території за адресою: вул. Промислова, 33, м. Українка, Обухівський р-н, Київська обл., а саме згідно з календарним планом (додаток № 2): «ремонтні роботи водостічної системи прибудови складу рулонів до існуючого складського корпусу ТОВ «ТПК» за адресою: м. Українка, Київська обл., Обухівський р-н, вул. Промислова, 33».

При цьому, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.12.2011, видане ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» на підставі рішення виконкому Української міської ради від 28.07.2011 № 236, на наступний об`єкт: нежитлові будівлі, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова (вулиця Теплична), буд. 33, а саме: А - адмінкорпус - 1358,5; Б - гараж; В - виробничий корпус; Г - енергоцех; Д - складський корпус; Ж - очисні споруди фарбовміщуючих стічних вод; З - прохідна; И - виробничий корпус зі складом готової продукції; р, р1 - резервуари; №-№ 6 - огорожа; № 7 - № 8 - площадки.

Згідно з копією витягу про державну реєстрацію прав від 07.12.2011 № 32372916 право власності зареєстровано за ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.12.2011 року.

Також до матеріалів справи долучено копію технічного паспорту на виробничі будинки від 20.08.2018 (схематичний план) № 33, вул. Промислова, м. Українка, Обухівський р-н, Київська обл., виготовленого на замовлення ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат».

Разом із цим, відповідно до пунктів 4.3.2, 4.3.3, 8.12.3. ковер-ноту перестраховик у межах своєї долі відповідальності компенсує витрати перестрахувальника, які пов`язані з розслідуванням страхових випадків і визначенням суми збитку.

Отже, відповідач був зобов`язаний компенсувати витрати позивача на проведення розслідування події, яка мала місце 18.05.2021, для визначення наявності підстав для віднесення її до страхових випадків за договором від 30.12.2020 № 041/20-М.

При цьому, умови ковер-ноту не містять застережень щодо відповідальності відповідача в залежності від прийнятого позивачем рішення про віднесення події до страхової.

Відтак, суд відхиляє посилання відповідача на те, що оскільки така подія не відносилася до страхового випадку за договором від 30.12.2020 № 041/20-М через її настання у незабезпеченій за договором прибудові до складського корпусу, то відповідач не мав зобов`язання з компенсацій витрат на проведення розслідування обставин страхового випадку, та що такі витрати позивача мали економічно необґрунтований характер.

Так, згідно з пунктами 4.3.2, 4.3.3, 8.12.3. ковер-ноту відповідач компенсує позивачу витрати саме на проведення розслідування обставин страхового випадку, тобто за результатами якого й приймається рішення щодо віднесення події до страхового випадку та виплати страхового відшкодування страхувальнику позивача або про відмову у виплаті з передбачених договором та законом причин.

Щодо посилань відповідача на не повідомлення позивачем при укладанні між ними договору від 14.01.2021 № ФП-01/02/21 про те, що в 2019 році також відбулося намокання запасів через дах складів ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат», суд зауважує наступне.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2 статті 215 ЦК України).

Разом із цим, матеріали справи не містять доказів визнання договору від 14.01.2021 № ФП-01/02/21 недійсним у судовому порядку, та недійсність вказаного договору законом прямо також не встановлена.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми виплати перестрахового відшкодування в розмірі 26954,69 грн. у повному обсязі.

Крім того, позивач просив стягнути 1261,90 грн. інфляційних втрат та 443,09 грн. трьох процентів річних, нарахованих на суму 26954,69 грн. за період з 01.08.2021 до 16.02.2022 року.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Разом із цим, оскільки листом від 23.07.2021 № 308 відповідач звертався до позивача із запитом про надання копій додаткових документів, які були надані позивачем листами від 27.07.2021 № 143, № б/н, суд дійшов висновку про відрахування 15 банківських днів з дати надання таких додаткових документів відповідачу.

Отже, за арифметичним перерахунком суду, здійсненим за період з 18.08.2021 до 16.02.2022, з відповідача підлягають стягненню 1261,90 грн. інфляційних втрат та 405,43 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Фенікс" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-Плюс" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 8/12; ідентифікаційний код 32586973) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Фенікс" (03028, м. Київ, пр-т Науки, 30; ідентифікаційний код 13525951) 26954 (двадцять шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 69 коп. перестрахового відшкодування, 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 405 (чотириста п`ять) грн. 43 коп. трьох процентів річних, а також 2477 (дві тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 74 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова