Рішення

від 09.01.2023 по справі 910/7878/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2023Справа № 910/7878/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна енергопостачальна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Народна якість"

про стягнення 482580 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Народна якість" про стягнення 482580 грн. збитків, завданих внаслідок неможливості віднесення даної суми податку на додану вартість до податкового кредиту у зв`язку з не реєстрацією відповідачем податкових накладних за договором поставки від 29.12.2021 № 2912/21-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

29.08.2022 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що направляв для реєстрації податкові накладні, проте отримував рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Наразі, відповідачем готується позов до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Крім того, граничний строк реєстрації податкових накладних ще не сплив.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2021 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки № 2912/21-1 разом із Специфікацією №1, згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов`язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) покупцеві товар, зазначений у специфікації (специфікаціях) до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 2.8 договору постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої постачальником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 3.3.1 договору товар постачається на умовах повної попередньої оплати, якщо сторони не погодили інше у відповідній специфікації.

На дату укладання договору відповідач був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом № 1926534500292 з реєстру платників податку на додану вартість від 22.03.2019 року.

За специфікацією від 29.12.2021 № 1 до договору відповідач зобов`язався поставити позивачу 126 тон суміші карбамідо-аміачної КАС, марки КАС 32, вартістю 2 412 900,00 грн. без ПДВ, плюс ПДВ (20%) 482 580 грн., всього з ПДВ 2 895 480,00 грн.

На виконання умов договору 29.12.2021 позивач сплатив на рахунок відповідача авансовий платіж у сумі 2 895 480 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2021 № 507.

Із матеріалів справи слідує, що 11.02.2022 відповідач здійснив поставку товару за видатковою накладною від 11.02.2022 № 7 у кількості 121,5 т за ціною без ПДВ 19 150 грн. за 1 тонну, на суму без ПДВ 2 326 725 грн., плюс ПДВ (20%) 465345 грн., всього разом з ПДВ 2 792 070 грн.

Таким чином, відповідач поставив товару на 4,5 т менше, ніж обумовлено специфікацією, у зв`язку з чим вартість недопоставленого товару становила 103 410 грн. (4,5 т*19 150 грн = 86 175 грн. без ПДВ, плюс ПДВ 20% 17 235 грн.).

14.07.2022 та 28.07.2022 відповідач сплатив згідно з платіжними дорученнями № 100300145, № 100300157 на рахунок позивача по 20 000 грн. з призначенням платежу: «Повернення надлишково перерахованих коштів зг. вих. листа № 27/06/22-02 від 27.06.2022 р. в т.ч. ПДВ 20% 3 333,33 грн».

Поряд із цим, Господарським судом міста Києва видано судовий наказ від 26.07.2022 № 910/6294/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Народна якість" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна енергопостачальна компанія" заборгованості за договором поставки від 29.12.2021 № 2912/21-1 у розмірі 83410 грн. та 248,10 грн. судового збору.

Таким чином, на суму авансового платежу в розмірі 2 895 480 грн. відповідач мав здійснити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 482 580 грн.

Водночас, відповідач реєстрацію податкової накладної на суму ПДВ 482 580 грн. не здійснив, що позбавляє права позивача віднести дану суму ПДВ до податкового кредиту.

Згідно з платіжним дорученням від 14.01.2022 № 521 позивач перерахував на свій ПДВ-рахунок грошові кошти в сумі 482 500 грн. для реєстрації податкових накладних.

26.01.2022 позивач направив відповідачу претензію № 1 про відшкодування збитків (поштове відправлення № 0313410403194), однак відповідно до інформації про відстеження поштового відправлення на сайті АТ «Укрпошти» поштове відправлення не вручено за закінченням встановленого терміну зберігання.

Також позивач зазначив, що направив повторну претензію в липні 2022 року на електронну пошту відповідача, однак із долученої до матеріалів справи копії скріншоту електронної поштової скриньки не вбачається за можливе встановити зміст направлених документів.

У той же час, відповідно до витягу № 129143 з реєстру платників єдиного податку відповідач з 07.06.2022 перейшов на спрощену систему оподаткування та став платником єдиного податку 3 (третьої) групи за ставкою 2 відсотки до доходу без реєстрації платником ПДВ.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

У пункті 187.1 ПК України (тут і надалі в редакції, станом на дату сплати позивачем авансового платежу) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 2.8 договору постачальник зобов`язався скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої постачальником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V цього Кодексу.

За змістом пп."а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Виходячи із п. 201.10 ст. 201 ПК України, на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Пункт 201.10 ст. 201 ПК України передбачає, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Судом ураховано, що відносно відповідача комісією регіонального рівня прийнято рішення від 08.12.2021 № 98874 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

У свою чергу, відповідач 27.01.2022 направив до Державної податкової служби України повідомлення від 26.01.2022 № 1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Також відповідне повідомлення від 10.02.2022 № 1 направлено відповідачем 10.02.2022 у відповідь на рішення від 04.02.2022 № 17628 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

21.02.2022 комісією регіонального рівня прийнято рішення № 28181 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.02.2022 № 1.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок про зупинення), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, зупинення органами ДПС реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органами ДПС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит.

Відповідач у відзиві стверджує, що ним надалі подано до Головного управління ДПС у м. Києві звернення про прийняття рішення щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника, проте до матеріалів відзиву таке звернення не долучено.

При цьому відповідач також зауважив, що готує документи для звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Водночас, відповідних доказів щодо оскарження в судовому порядку рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 08.12.2021 № 98874, від 21.02.2022 № 28181 до матеріалів даної справи відповідачем не надано.

При цьому, із поданих відповідачем документів не вбачається, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.12.2021 № 98874, від 21.02.2022 № 28181 прийняті щодо поданої відповідачем до реєстрації податкової накладної на спірну оплату позивачем 29.12.2021 авансу на користь відповідача.

30.09.2022 відповідачем подано заяву про відмову в застосуванні спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої дата (період) відмови від застосування спрощеної системи оподаткування - з першого жовтня 2022 року, у зв`язку з самостійною відмовою внаслідок переходу на сплату інших податків та зборів.

Отже, із матеріалів справи слідує, що відповідач у встановлені законом строки після отримання авансового платежу від позивача в розмірі 2 895 480 грн. реєстрацію податкової накладної не здійснив, що в свою чергу позбавило позивача права на віднесення 20 % ПДВ у розмірі 482 580 грн. до податкового кредиту.

Щодо зауважень відповідача про те, що в нього на підставі п. 201.10, п. 198.6 ПК України наявне право на реєстрацію податкової накладної протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної, суд наголошує наступне.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України (у редакції, чинній станом на дату сплату позивачем авансу) суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У той же час, до матеріалів справи не долучено доказів складання та подання відповідачем на реєстрацію податкової накладної щодо сплаченої 29.12.2021 позивачем суми авансу. При цьому, відповідачем не надано також доказів оскарження прийнятих Головним управлінням ДПС у м. Києві щодо нього рішень від 08.12.2021 № 98874, від 21.02.2022 № 28181 про відповідність платника податку критеріям ризиковості та зупинення реєстрації податкової накладної, які за твердженням відповідача прийняті саме щодо зупинення реєстрації податкової накладної по авансовому платежу позивача.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Відтак, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Судом встановлено, що відповідач усупереч положень ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 482 580 грн. не здійснив. У зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 482 580 грн.

Відтак, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18.

Таким чином, наявні усі елементи складу господарського правопорушення, а саме має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

У той же час, інші доводи учасників справи, зокрема щодо сплати позивачем на свій ПДВ-рахунок 482 580 грн., судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 482 580 грн. збитків у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19 та постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18, для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Одночасно, суд зауважує, що відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу згідно з частинами 5, 6 статті 126 ГПК України не заявлялося.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна енергопостачальна компанія" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Народна якість" (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 59; ідентифікаційний код 40259205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна енергопостачальна компанія" (03061, м. Київ, вул. Шепєлєва Миколи, 9, кв. 3; ідентифікаційний код 43721702) 482 580 (чотириста вісімдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят) грн. збитків, 7 238 (сім тисяч двісті тридцять вісім) грн. 70 коп. витрат зі сплати судового збору, 7200 (сім тисяч двісті) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова