Рішення

від 09.01.2023 по справі 910/9479/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2023Справа № 910/9479/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімантек 2020"

про стягнення 445 950, 20 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімантек 2020" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 445 950, 20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду на виробництво продукції № 854 від 20.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 у задоволенні клопотання Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Позовну заяву Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" - залишено без руху. Встановлено Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" строк для усунення недоліків позовної заяви.

14.10.2022 до суду надійшла заява Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про усунення недоліків позовної заяви (сформована в системі "Електронний суд" 13.10.2022).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема встановлено відповідачу строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі заяви з обгрунтованими запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.10.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Шепелєва Миколи, буд. 6, м. Київ, 03061, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.10.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2018 між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕК ЛОФТ" (далі - замовник) укладено договір підряду на виконання продукції №854, умовами якого передбачено, що Виконавець за завданням Замовника зобов`язується здійснювати виробництво Продукції та передавати вироблену Продукцію Замовнику, а Замовник зобов?язується прийняти вироблену Продукцію та оплатити Виконавцеві виконані роботи на умовах цього Договору.

Продукцією, що виробляється на умовах цього Договору, є суміш запашних речовин (спиртовий розчин) згідно з ТУ У 20.5-37199618-006:2017 «Суміш запашних речовин. Технічні умови», код УКТ ЗЕД 3302 90 10 00. Мета використання Продукції Замовником - сировина для виробництва парфумерії. (п.1.2 договору)

Згідно з п.5.1 договору загальна сума даного Договору визначається загальною вартістю робіт виконаних Виконавцем протягом, строку дії цього Договору відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг), підписаних обома Сторонами.

Вартість робіт з виробництва однієї одиниці Продукції визначається Сторонами згідно розрахункової калькуляції собівартості виробництва Продукції та вказується в Протоколі узгодження вартості виробництва, що є Додатком №1 до цього Договору та становить його невід`ємну частину (розрахункова калькуляція собівартості виробництва Продукції є додатком до Протоколу узгодження вартості виробництва). Вартість робіт з виробництва Продукції включає в себе вартість робіт по виробництву Продукції та ціну (вартість) використаної сировини Виконавця та усіх енергоносіїв. Загальна вартість виконаних робіт з виробництва відповідного обсягу Продукції вказується в актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). (п.5.2 договору)

Відповідно до п. 5.7 договору оплата робіт по виготовленню Продукції здійснюється Замовником протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунка-фактури від Виконавця, у безготівковій формі шляхом 100% попередньої оплати вартості робіт по виробництву замовленого об?єму Продукції. Підставою для виписки рахунка-фактури Виконавцем є Замовлення на виробництво Продукції подане Замовником.

Згідно з п.6.6 договору датою (моментом) передачі Продукції Замовнику та датою (моментом) переходу ризиків пошкодження, знищення чи втрати Продукції, від Виконавця до Замовника вважається дата фактичного завантаження Продукції в тару/автоцистерну Замовника на складі Виконавця, що підтверджується підписами уповноважених представників Замовника та Виконавця у Акті приймання-передачі виготовленої Продукції та товарно-транспортній накладній.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. (п. 12.1. договору).

Додатковим договором №1 від 06.03.2019 року до договору підряду на виконання продукції №854 від 20.08.2018, який було укладено між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - виконавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕК ЛОФТ" (первісний замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРІОН СПЕЙС», яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімантек 2020" (новий замовник), Сторони погодилися замінити одну із Сторін Договору підряду на виробництво продукції №854 від 20 серпня 2018 року, укладеного між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК ЛОФТ», а саме передати Новому Замовнику усі права та обов?язки Первісного замовника за Договором підряду на виробництво продукції. Після підписання Сторонами цього Додаткового договору Новий Замовник стає Стороною Договору підряду на виробництво продукції №854 від 20 серпня 2018 року і є повним правонаступником Первісного Замовника відносно його прав та обов?язків за Договором підряду на виробництво продукції.

Додатковою угодою №2 від 25.06.2019 до договору підряду на виконання продукції №854 від 20.08.2018 Сторони домовилися, що оплата робіт по виробництву Виконавцем Продукції, шо виконана Виконавцем до дати укладення Сторонами цієї Додаткової угоди, здійснюється Замовником на умовах відтермінування платежу. Замовник зобов`язаний здійснити оплату виконаних робіт по виробництву Продукції протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з фактичної дати передачі виготовленої Продукції Замовнику, на підставі актів приймання-передачі виготовленої Продукції та актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору підряду на виконання продукції №854 від 20.08.2018 позивачем за період березень 2019 - березень 2020 було виготовлено та поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 4022969,20 грн, що підтверджується накладними №14 від 27.06.2019, №13 від 27.06.2019, №12 від 26.06.2019, №11 від 26.06.2019, №10 від 26.06.2019, №9 від 26.06.2019, №8 від 26.06.2019, №15 від 27.06.2019, а відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату за виконані роботи на загальну суму в розмірі 3577019 грн., що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю за період січень 2019 - червень 2020, платіжними дорученнями.

Тож, як зазначає позивач, сума основного боргу відповідача за виготовлений та поставлений товар згідно договору підряду на виконання продукції №854 від 20.08.2018 становить 445 950, 20 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати виготовленої та поставленої продукції, зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 445 950, 20 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду на виконання продукції №854 від 20.08.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду та поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору підряду на виробництво продукції №854 від 20.08.2018 позивачем за період березень 2019 - березень 2020 було виготовлено та поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 4022969,20 грн, що підтверджується накладними №14 від 27.06.2019, №13 від 27.06.2019, №12 від 26.06.2019, №11 від 26.06.2019, №10 від 26.06.2019, №9 від 26.06.2019, №8 від 26.06.2019, №15 від 27.06.2019, а відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату за виконані роботи на загальну суму в розмірі 3577019 грн., що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю за період січень 2019 - червень 2020, платіжними дорученнями.

Однак, відповідач за виготовлений та поставлений товар не розрахувався у повному обсязі, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімантек 2020" утворилась заборгованість у розмірі 445950,20 грн.

Додатковою угодою №2 від 25.06.2019 до договору підряду на виконання продукції №854 від 20.08.2018 Сторони домовилися, що оплата робіт по виробництву Виконавцем Продукції, шо виконана Виконавцем до дати укладення Сторонами цієї Додаткової угоди, здійснюється Замовником на умовах відтермінування платежу. Замовник зобов`язаний здійснити оплату виконаних робіт по виробництву Продукції протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з фактичної дати передачі виготовленої Продукції Замовнику, на підставі актів приймання-передачі виготовленої Продукції та актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати виготовленого та поставленого товару у розмірі 445 950, 20 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімантек 2020" (вул. Шепелєва Миколи, буд. 6, м. Київ, 03061, ідентифікаційний код - 42465811) на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (вул. Гагаріна, буд. 16, м. Бровари, Київська область, 07400, ідентифікаційний код - 37199618) 445 950 (чотириста сорок п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 20 коп. - заборгованості та 6 689 (шість тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 25 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков