Рішення

від 09.01.2023 по справі 917/1124/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2023 Справа № 917/1124/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., розглянувши справу № 917/1124/22

за позовною заявою Комунального підприємства "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради", пров. Рибальський, 10В, м. Полтава, 36004,

до відповідача Комунального підприємства "Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради", вул. Миколи Дмитрієва, 7А, м. Полтава, 36011

про стягнення 52 534,63 грн заборгованості,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

16.09.2022 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради" до відповідача Комунального підприємства "Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради" про стягнення 52 534,63 грн заборгованості за договорами № 1/2 від 05.01.2021 року та № 1/07/32 від 12.02.2020 року про надання послуг (вх. № 1220/22).

В обґрунтування позову позивач посилається на не здійснення відповідачем розрахунків за надані послуги по проведенню бактеріологічних досліджень відповідно до умов договорів про надання послуг № 1/2 від 05.01.2021 року та № 1/07/32 від 12.02.2020 року.

Також позивач просив в позовній заяві стягнути на його користь судові витрати у розмірі 2 481,00 грн.

Ухвалою від 21.09.2022 року суд залишив позовну заяву Комунального підприємства "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради" без руху та надав позивачу строк 5 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

23.09.2022 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вих. № 816 від 23.09.2022 р.) на виконання вимог ухвали суду від 21.09.2022 року про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до даної заяви, позивачем надано суду належним чином засвідчену копію договору № 1/2 від 05.01.2021 року; відомості про те, що ним не вживалися заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також підтверджено, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою від 26.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1124/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст. 167, 184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

27.09.202 року відповідальними працівниками суду було складено акт про те, що у зв`язку з відсутністю коштів на придбання поштових марок Господарський суд Полтавської області з 15.06.2022 року тимчасово припинив відправку поштової кореспонденції у паперовому вигляді (а. с. 43).

Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія ухвали суду від 26.09.2022 року була надіслана позивачу в його електронний документ 26.09.2022 року (а. с. 42).

Також, 27.09.2022 року судом було здійснено направлення копій ухвали від 26.09.2022 року на електронну адресу сторін, вказаних у позовній заяві (Poltava_3poliklinika@ukr.net. pokodpoltava@gmail.com) (а. с.44).

20.10.2022 року представником відповідача Письмаком О. В. було отримано копію ухвали суду від 26.09.2022 року під розписку (а. с. 41).

20.10.2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 1033 від 18.10.2022 року), де зазначено, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач вважає, що надані позивачем докази про надання послуг по вищевказаним договорам є неналежними та недопустимими. Подані позивачем докази не містять обов`язкових реквізитів на первинних документах (дати їх складання, особистого підпису або інших даних, які б дали змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції зі сторони відповідача), що унеможливлює встановлення факту надання зазначених у актах послуг. Також акти про надання послуг № 219 та №219/1 суперечать інформації, що викладена у позовній заяві, а також суперечать іншим документам ( претензія № 215 від 12.09.2022 року, лист №135 від 04.07.2022 року та лист № 41 від 17.01.2022 року). Так, у листі №41 від 17.01.2022 року та у листі № 135 від 04.07.2022 року позивач просить відшкодувати понесені витрати на проведення бактеріологічних досліджень на суму 35 490,08 грн, при цьому у листах робить посилання на договір про надання послуг №1/2 від 05.01.2021 року. А в акті надання послуг №219/1, який містить посилання на договір про надання послуг №1/2, позивач вказує, що ним надано послуги на суму 17 044,55 грн. Також, у відповідача відсутня можливість ідентифікувати про які періоди надання послуг зазначені в акті №219 і до якого договору він відноситься.

31.10.2022 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 8081, вих. № 959 від 28.10.2022 року), в якій позивач не погодився із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов. Позивач зазначив, що він у паперовому вигляді приймав направлення від відповідача по проведенню бактеріологічних досліджень у вигляді форми № 204/о, на яких позивачем надавалися результати проведених досліджень та поверталися КП "Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради" (отже вони знаходяться у відповідача). Також позивач зазначає, що порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала документи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

У зв`язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. у відпустці повне рішення складено 09.01.2023 року після виходу з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши та з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.02.2020 року між Комунальним підприємством «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради» (далі - відповідач, замовник) та Комунальним підприємством «3-тя міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради» (далі - позивач, виконавець) укладено договір №1/07/32 про надання послуг (далі - договір 1) (а. с. 3).

Також, 05.01.2021 року між Комунальним підприємством «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради» та Комунальним підприємством « 3-тя міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради» було укладено договір №1/2 про надання послуг (далі - договір 2) (а. с. 35).

В укладених договорах сторони узгодили наступне:

- в порядку та на умовах, що визначені даним договором виконавець зобов`язується надати замовнику послуги медичного характеру (надалі - послуги), перелік та опис яких визначений даним договором (п. 1.1 договорів);

- під послугами сторони даного договору визначили: бактеріологічні дослідження; інші послуги, які можуть надаватися виконавцем в межах наявних дозвільних документів ( п. 1.2, 1.2.1, 12.2 договорів);

- замовник зобов`язується: погоджувати із виконавцем дату, час та місце надання послуг по даному договору; дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку виконавця; у випадку необхідності, здійснювати супровід пацієнтів, зразків матеріалів для дослідження тощо до місця надання послуг по даному договору; інші зобов`язання, що визначені даним договором та чинним законодавством України (п. 2.1, 2.1.1. - 2.1.4. договорів);

- виконавець зобов`язується: надавати послуги, що визначені даним договором, у належні строки та у належній кількості, що визначені даним договором та/або чинним законодавством України; надавати послуги якісно, у відповідності до вимог чинного законодавства України, із залученням відповідних фахівців; надавати замовнику усні або письмові консультації з питань, що відносяться до компетенції виконавця та стосуються предмету даного договору; з метою надання послуг по даному договору використовувати виключно сертифіковане, повірене та справне медичне обладнання; не розголошувати інформацію, яка стане відомою виконавцеві в процесі надання послуг по даному договору; надавати послуги по даному договору своєчасно; інші зобов`язання, що визначені даним договором та чинним законодавством України (п. 2.2, п. 2.2.1. - 2.2.7 договорів);

- усі спори, що виникають між сторонами з приводу даного договору вирішуються шляхом переговорів (п. 4.1 договорів);

- у разі неможливості вирішити спір у такому порядку він передається на розгляд господарського суду, за місцем знаходження відповідача (п. 4.2 договорів);

- закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 5.3 договору 1, п. 5.2 договору № 2);

- усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосованим до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості (п. 6.1 договору 1);

- зобов`язанні, взяті за цим договором виконавцем та замовником виконуються на платній основі (п. 6.5 договору 1).

Договір 1 набирає чинності з 01.04.2020 року. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього договору та закінчується « 31» грудня 2020 року (пункти 5.1, 5,2 договору 1).

Строк договору 2 починає свій перебіг з моменту підписання та закінчується « 31» грудня 2021 року (п. 5.1 договору2).

Позивач зазначає, що ним на виконання умов договорів було надано послугу по проведенню бактеріологічних досліджень в повному обсязі на загальну суму 52 534,63 грн, що підтверджується актом надання послуг № 219 на суму 35 490,08 грн, актом надання послуг № 219/1 на суму 17 044,55 грн, рахунком на оплату №219 на суму 35490,08 грн та рахунком на оплату №219/1 на суму 17 044,55 грн (а. с. 4 - 7).

Також позивач посилається на довідку Управління Північно - східного офісу держаудитслужби в Полтавській області № 201604-23/137-з від 27.09.2021 року, відповідно до якого фактично на проведення бактеріологічних досліджень поліклінікою використано коштів міського бюджету на придбання реактивів та медичних виробів на загальну суму 261 21,17 грн, зокрема - КП "Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради" - 52 534,63 грн (за 2020 рік - 35490,08 грн, за січень - серпень 2021 року - 17 044,55 грн) (а. с. 19-22).

Отже, на думку позивача, відповідач мав розрахуватися з ним за вищезазначені медичні послуги та сплатити на його користь 52 534,63 грн.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору він звертався до відповідача з листами (вих. № 41 від 17.01.2022 року, вих. № 135 від 04.07.2022 року), відповідно до яких він просив відшкодувати понесені фактичні витрати коштів міського бюджету на проведення бактеріологічних досліджень відповідно до умов договору № Ѕ від 05.01.2021 року в сумі 35490,08 грн. Також 12.09.2022 року за вих. № 215 позивачем було направлено відповідачу претензію на суму 52 534,63 грн, але відповідач проігнорував усі звернення та вимоги. На зазначених листах та претензії присутні відмітки про їх отримання представником відповідача (а. с. 8 - 10).

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 52 534,63 грн основного боргу.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме: 2 481,00 грн судового збору.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): договір №1/07/32 про надання послуг від 12.02.2020 року, договір №1/2 про надання послуг від 05.01.2021 року, акт надання послуг № 219 на суму 35 490,08 грн, акт надання послуг № 219/1 на суму 17 044,55 грн, рахунок на оплату №219 на суму 35490,08 грн, рахунок на оплату №219/1 на суму 17 044,55 грн, довідку Упраління Північно - східного офісу держаудитслужби в Полтавській області № 201604-23/137-з від 27.09.2021 року з додатком (інформація щодо проведення бактеріологічних досліджень бактеріологічною лабораторією КП "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради" для обласних лікувально-профілактичних закладів та фактична вартість понесених витрат (медикаментів та виробів медичного призначення) за 2020 рік, інформація щодо проведення бактеріологічних досліджень бактеріологічною лабораторією КП "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради" для обласних лікувально-профілактичних закладів та фактична вартість понесених витрат (медикаментів та виробів медичного призначення) за січень-серпень 2021 року); статут КП "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради"; листи на адресу відповідача вих. № 41 від 17.01.2022 року, №135 від 04.07.2022 року; претензію вих. № 215 від 12.09.2022 року.

Відповідачем до відзиву не подано доказів в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладених договорів №1/07/32 від 12.02.2020 року та № Ѕ від 05.01.2021 року про надання послуг та є належними правовими підставами для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цими договорами.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, (далі по тексту - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5 пункту 2 цього Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Отже, підписання замовником акту надання послуг, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Верховний Суд у постанові від 04.06.2019 у справі № 915/905/16 зазначив, що порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи.

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту здійснення господарської операції, сторони не позбавлені можливості доводити вказаний факт іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення господарської операції (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18).

В той же час, на підтвердження надання у 2020 році та 2021 році послуг (проведення бактеріологічних досліджень) позивач надав Акти надання послуг №219 та акт надання послуг №219/1 від 2022 року, кожен з яких не містить відомостей про дату складання документу, не містять особистого підпису зі сторони відповідача, а також не містять посилань на договори (акт № 219/1 містись лише номер договору без дати його укладення).

Таким чином, суд відзначає, що наявні в матеріалів справи Акти надання послуг №219 та акт надання послуг №219/1 від 2022 року не відповідають вимогам частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять недоліки, які не дозволяють суду ідентифікувати особу відповідача, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та не містять відомостей про дати складання документів та посилань на договори, на підставі яких вони були складені.

Також, як вбачається з матеріалів справи суду не надано жодних доказів в підтвердження того, що вказані акти направлялись на адресу відповідача.

Як встановлено судом, сторонами не було обумовлено порядок прийняття послуг та порядок оплати за надані послуги.

У відповіді на відзив позивач посилався на існування форми № 204/о (форму медичної облікової документації), як доказ надання послуг з проведення бактеріологічних досліджень, однак ні оригіналу, ні належним чином завіреної копії даних документів суду не надано, а також не заявлено клопотання про їх витребування судом в порядку ст. 81 ГПК України.

Більше того, слід звернути увагу, що:

- позивач посилається на Довідку Управління Північно - східного офісу держаудитслужби в Полтавській області № 201604-23/137-з від 27.09.2021 року (відповідно до якого фактично на проведення бактеріологічних досліджень поліклінікою використано коштів міського бюджету на придбання реактивів та медичних виробів на загальну суму 261 21,17 грн, зокрема - КП "Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради" - 52 534,63 грн (за 2020 рік - 35490,08 грн, за січень - серпень 2021 року - 17 044,55 грн). Однак, слід зазначити, що звіт за результатами аудиторського дослідження може бути підставою для вчинення процесуальних дій, зокрема пред`явлення позову до суду, однак не позбавляє позивача процесуального обов`язку доводити наявність порушення прав чи законного інтересу, що останнім зроблено не було. При цьому звіт за результатами аудиторського дослідження не має обов`язкового характеру та не може оспорюватися в суді. Крім того, звіт за результатами аудиторського дослідження не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких досліджувалася. До того ж, звіт за результатами аудиторського дослідження не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади. Отже, звіт за результатами аудиторського дослідження не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача відшкодувати позивачу його витрати;

- докази, надані позивачем до матеріалів справи містять суперечливу інформацію, а саме: у листах №41 від 17.01.2022 року та № 135 від 04.07.2022 року позивач просить відшкодувати витрати в сумі 35 490,08 грн з посиланням на договір №1/2 від 05.01.2021 року, тоді як в позовній заяві він зазначає, що дана сума (35 490,08 грн) мала бути оплаченою за надані бактеріологічні дослідження у 2020 році. Також в акті надання послуг № 219/1 на суму 17 044,55 грн) міститься посилання на договір №1/2 без дати;

- акт надання послуг №219/1 датується 2022 роком, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у 2020 та 2021 році, при цьому жоден із договорів не передбачає пролонгації;

- відносно наданих позивачем до позовної заяви рахунків на оплату №219 без дати та 219/1 від 2022 року, суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, надані послуги чи виконані роботи, тобто, носить лише інформаційний характер.

Враховуючи вищевикладене, за відсутності інших доказів фактичного надання позивачем відповідачу послуг (проведення бактеріологічних досліджень) на загальну суму 52 534,63 грн відсутні підстави для виникнення обов`язку з оплати відповідних послуг.

Також в матеріалах справи відсутні докази і передачі відповідачем позивачу будь-яких зразків для проведення досліджень.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Крім того, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами наявність заборгованості у відповідача за договорами про надання послуг № 1/07/32 від 12.02.2020 року та № Ѕ від 05.01.2021 року на загальну суму 52 534,63 грн, а тому підстав для стягнення даної суми заборгованості з Комунального підприємства "Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради", немає.

За таких обставин позовні вимоги Комунального підприємства "3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради" задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення складено та підписано 09.01.2023 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко