Рішення

від 10.01.2023 по справі 920/880/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.2023м. СумиСправа № 920/880/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/880/22

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (вул. Друга Залізнична, буд.10, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 33698892)

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Київ (вул. Чорновола, буд. 51, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, код ЄДРПОУ 43201179)

про стягнення 55039 грн 14 коп.,

Суть спору: 10.2022 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 55039 грн 14 коп., у тому числі: 6341 грн 48 коп. 3% річних, 48697 грн 66 коп. інфляційні втрати за неналежне виконання зобов`язань щодо сплати заборгованості за рішенням суду у справі № 920/1075/21; а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 26.10.2022 відкрито провадження у справі № 920/880/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 22.11.2022 відкладено розгляд справи на 15.12.2022, зобов`язано позивача надати суду витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача.

07.12.2022 позивачем надано витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача.

15.12.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 26.12.2022 відкладено розгляд справи на 10.01.2023.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

При цьому, суд зауважує, що поштові відправлення на адресу відповідача (08131, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 51), в яких містилися ухвали суду про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи повернуті відділенням поштового зв`язку на адресу суду, з зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача ТОВ «Девелопмент Київ» є: 08131, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 51. На вищезазначену адресу відповідача судом і була направлена кореспонденція господарського суду.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Сумської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду про відкриття провадження у справі та ухвал про відкладення розгляду справи відповідачу відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

Рішенням господарського суду Сумської області від 02.12.2021 по справі № 920/1075/21 було задоволено позов та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго 218344,66 грн (двісті вісімнадцять тисяч триста сорок чотири грн 66 коп.) вартість спожитої без договору теплової енергії, 933,20 грн (дев`ятсот тридцять три грн 20 коп.) 3% річних на р/р НОМЕР_1 філія Сумське обласне управління Ощадбанк МФО 337568 та 3289,17 (три тисячі двісті вісімдесят дев`ять грн 17 коп.) судового збору на р/р НОМЕР_2 Сумське відділення Акціонерного товариства Альфа-банк МФО 300346.

Вищезазначеним рішенням було встановлено факт без договірного наданих послуг з постачання теплової енергії позивачем відповідачу за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року на загальну суму 218344,66 грн .

Вищезазначені факти підтверджуються копією вказаного рішення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.6-9).

Згідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки рішенням по справі № 920/1075/21 було встановлено факт порушення відповідачем зобов`язань з оплати отриманих послуг з теплопостачання, то вищезазначені обставини не підлягають доказуванню і є підставою звільнення від доказування.

На виконання рішення у справі № 920/1075/21 судом було видано наказ від 10.01.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки відповідач добровільно рішення суду не виконав, то він - ТОВ «Сумитеплоенрго» у серпні 2022 року звернулося до приватного виконавця Сидорчука А.А. із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою приватного виконавця Сидорчука А.А. від 10.08.2022 було відкрито виконавче провадження № 69609731.

З матеріалів справи вбачається, що у ході примусового виконання рішення приватним виконавцем погашення заборгованості проводилось шляхом списання коштів з арештованого рахунку відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що станом на 07.10.2022 рішення суду у справі № 920/1075/22 не виконано в повному обсязі, списано лише частину коштів, а саме:

-19.08.2022 58896,73 грн,

- 23.08.2022 15788,02 грн,

- 22.09.2022 45454,55 грн,

-03.10.2022 11271,60 грн.

Враховуючи, що 3% річних та інфляційні втрати позивачем були прострочив сплату грошового зобов`язання за рішенням суду від 29.10.2012 і сплатив його лише 07.06.2019, чим порушив права позивача в зв`язку з чим останнім і було нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати за період невиконання рішення по справі № 5021/1337/12.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються наступними нормами матеріального права:

Згідно зі статями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право на стягнення інфляційних втрат та річних, передбачено ст. 625 ЦК України.

При цьому приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливості звернення кредитора з вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних збитків за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до поданого розрахунку, позивачем нараховано відповідачу 48697 грн. 66 коп. інфляційних збитків та 6341 грн. 48 коп. (за період з 27.09.2021 по 07.10.2022).

Відповідач контррозрахунку здійснених нарахувань чи заперечень щодо них суду не надав.

Враховуючи, вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 48697 грн. 66 коп. та 3 % річних в розмірі 6341 грн. 48 коп. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 247, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Київ» про стягнення 55039 грн 14 коп задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Київ» (08131, Київська область, місто Вишневе, вул.. Чорновола, буд. 51, код ЄДРПОУ 43201179) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенрго» (40030, Сумська область, м. Суми, вул.. Друга Залізнична, буд. 10, код ЄДРПОУ 33698892) 48697 (сорок вісім тисяч шістсот дев`яносто сім) гривень 66 коп. інфляційних втрат, 6341 (шість тисяч триста сорок одна) гривня 48 коп. 3% річних, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.01.2023.

СуддяС.В. Заєць