Рішення

від 10.01.2023 по справі 927/704/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/704/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.

за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: ОСОБА_1 , код НОМЕР_1

вул АДРЕСА_1

ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Комарівська сільська рада, код ЄДРПОУ 04412225

вул. Соборна, 4, с. Комарівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16442

e-mail: 04412225@mail.gov.ua

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Комарівської сільської ради

код ЄДРПОУ 41855731; вул. Соборна, 4, м. Комарівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16442

e-mail: komarivkavo@meta.ua

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: Ховмівська загальноосвітня школа I-II ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області; код ЄДРПОУ 26467534

вул. Шкільна, будинок 2, с. Ховми, Ніжинський район, Чернігівська область, 16422

предмет спору: про визнання недійсним рішення Комарівської сільської ради в частині та скасування запису, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

За участю:

позивача: Луєнко Ю.В., адвокат.

відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

12 вересня 2022 року ОСОБА_1 подано позов до Комарівської сільської ради про визнання недійсним рішення Комарівської сільської ради в частині та скасування запису, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог Закону України "Про повну загальну середню освіту", Закону України "Про освіту", Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про місцеве самоврядування".

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третіх осіб 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Комарівської сільської ради (код ЄДРПОУ 41855731; вул. Соборна, 4, м. Комарівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16442) та Ховмівську загальноосвітню школу I-II ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26467534; вул. Шкільна, будинок 2, с. Ховми, Ніжинський район, Чернігівська область, 16422); підготовче засідання призначено на 18 жовтня 2022 року; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Копію відзиву та копії доданих до нього документів надіслати позивачу та третім особам, а докази надсилання надати суду; позивачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї документів відповідачу та третім особам. Докази надсилання надати суду; відповідачу встановлено строк протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подачі до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу та третім особам; третім особам встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду пояснення щодо поданого позову.

17 жовтня 2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач, зокрема зазначив, що відповідно до чинного законодавства України питання реорганізації та ліквідації закладів освіти відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, тому, на думку відповідача, Комарівська сільська рада має право приймати відповідні рішення, що і було зроблено на двадцять першій сесії дев`ятого скликання 03 серпня 2022 року. У відзиві на позовну заяву відповідач також посилається на приписи ч. 2 п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.3 ст. 66 Закону України «Про освіту», якими передбачено, що реорганізація або ліквідація закладів комунальної власності здійснюється за рішенням місцевої ради. Відповідач у відзиві на позовну заяву звертає увагу на те, Ховмівська загальноосвітня школа І-П ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області не відповідає вимогам чинного законодавства України щодо кількості учнів та наповнюваності класів. З приводу громадських обговорень, відповідач зазначив, що громадські обговорення проводилися та широко висвітлювалися у Комарівській громаді, а саме 11 червня 2020 року Комарівською громадою розміщено інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення щодо перепрофілювання (зміни типу) Ховмівської ЗОШ І-П ступенів та Сидорівської ЗОШ І-ІІ ступенів).

17 жовтня 2022 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зокрема зазначив, що зі змісту пункту 12 Прядку №2996 проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики убачається, що консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку. Отже, оскаржуване рішення впливає на таке важливе конституційне право дитини, як право на освіту, що є підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті такого рішення. Консультації з громадськістю при прийняті оскаржуваного рішення про реорганізацію школи є обов`язковими, а проект рішення підлягав оприлюдненню не менше ніж за один рік до прийняття. Такі консультації з громадськістю мають бути проведені не в довільній формі, а за процедурою, визначеною Порядком № 996. У зв`язку з чим позивач зазначив, що сторона відповідача мала надати докази про те, що консультації з громадськістю при прийняті оскаржуваного рішення про реорганізацію школи були проведені, а проект рішення було оприлюднено не менше ніж за один рік до прийняття. Однак, такі вимоги закону відповідачем були виконані. Позивач звертає увагу на те, що при прийнятті рішення про ліквідацію чи реорганізацію школи консультації з громадськістю мають обов`язково проводитися у відповідності до Порядку № 996, незалежно від того, у якій місцевості знаходиться ліквідовувана школа, у сільській чи у міській. Позивач звертає увагу також на те, що інформаційне повідомлення від 11.06.2020 про проведення громадського обговорення щодо перепрофілювання (зміни типу) Ховмівської ЗОШ І-ІІ ступенів та Сидорівської ЗОШ І-ІІ ступенів стосується не прийняття рішення про реорганізацію шкіл, а про зміну їх типу з метою приведення цих закладів освіти у відповідність до вимог Закону.

Судове засідання, яке було призначено на 18 жовтня 2022 року не відбулось у зв`язку з оголошенням по Чернігівській області повітряної тривоги, у зв`язку з чим суд прийняв ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 02 листопада 2022 року.

02 листопада 2022 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі та скасування заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні 02 листопада 2022 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 30 листопада 2022 року.

02 листопада 2022 року на адресу суду від представника позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 30 листопада 2022 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі; суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 13 грудня 2022 року.

13 грудня 2022 року у судовому засіданні суд перейшов до розгляду справи по суті. Представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача заперечив стосовно позовних вимог. Представник позивача повідомив суд, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ним будуть подані документи стосовно витрат на професійно-правничу допомогу. Cуд постановив ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 10 січня 2023 року.

29 грудня 2022 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат: 6202,50 грн судового збору (1240,50 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 4962,00 грн судового збору за подання позовної заяви) та 45000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. До клопотання додано додаткові документи.

09 січня 2023 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання не підписано ЕЦП.

10 січня 2023 року у судовому засіданні суд залишив без розгляду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, як таке що не підписано ЕЦП.

Вислухавши у ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників учасників справи, встановивши обставини справи та дослідивши подані докази, суд встановив:

Мотивуючи свої позові вимоги позивач у позовній заяві зазначає, що Комарівська сільська рада (відповідач у справі) є засновником (власником) Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, яка розташована в с. Ховми Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області по вул. Шкільній, буд. 2. Вказаний заклад освіти є комунальною організацією (установою, закладом) і знаходиться у комунальній власності відповідача.

03 серпня 2022 року Комарівська сільська рада на пленарному засіданні двадцять першої сесії дев`ятого скликання прийняла рішення №451-21/ІХ «Про припинення діяльності Сидорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області шляхом реорганізації»:

1. Припинити шляхом реорганізації, а саме приєднання до Степанівської гімназії Комарівської сільської ради (код ЄДРПОУ - 33369960) юридичні особи: Сидорівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ - 33369913), Ховмівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ - 26467534).

2. Встановити, що Степанівська гімназія Комарівської сільської ради є правонаступником майна, прав та обов`язків Сидорівської загальноосвітньої школи І- ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області.

3. Створити комісію з реорганізації юридичних осіб, зазначених в п. 1 даного рішення.

4. Організацію виконання рішення доручити начальнику відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Комарівської сільської ради Грищенко В. М.

5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію Комарівської сільської ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту, освіти, культури, молоді, спорту, охорони здоров`я та соціального захисту (голова комісії Михалько Ю. О.).

05 вересня 2022 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань внесено записи №1000421270009000051 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області в результаті її реорганізації, відомості про комісію з припинення, про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

ОСОБА_1 (позивач у справі) проживає в с. Ховми Ніжинського (колишнього Борзнянського) району Чернігівської області, яке входить до Комарівської об`єднаної територіальної громади. Її неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчалася та була переведена до 9-го класу Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області на наступний 2022/2023 навчальний рік і 01 вересня 2022 року мала піти до 9-го класу цієї школи. Будь-який інший навчальний заклад у с. Ховми Ніжинського району Чернігівської області відсутній.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв`язку з прийнятим рішенням дитина позивача втрачає можливість навчатися у своєму населеному пункті та буде змушена їздити до школи в іншому населеному пункті. Аналогічна школа у сусідньому селі Сидорівка Ніжинського району також ліквідовується оспорюваним рішенням, згідно якого Ховмівська та Сидорівська ЗОШ І-ІІ ступенів мають бути приєднані до Степанівської гімназії Комарівської сільської ради, яка розташована в с. Степанівка, де й має в подальшому здійснюватися навчально-виховний процес учнів Ховмівської та Сидорівської ЗОШ І-ІІ ступенів.

Тобто, в умовах воєнного стану, при загрозі для життя і здоров`я дитина позивача має діставатися, як до Степанівської гімназії Комарівської сільської ради, так і до іншого аналогічного найближче розташованого навчального закладу на відстань більш, ніж 10 кілометрів.

16 серпня 2022 року позивач та батьки інших учнів Ховмівська ЗОШ І-ІІ ступенів звернулись до директора цієї школи зі зверненнями про ненадання згоди на переведення своїх дітей до іншого освітнього закладу, про наявність у дітей права та можливості на навчання в Ховмівська ЗОШ І-ІІ ступенів, про відмову від іншого навчального закладу в зв`язку з воєнним станом.

Позивач вважає, що оспорюване рішення відповідача прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки проект рішення у встановленому порядку не проходив громадського обговорення, не був оприлюднений, тим більше, не менше, ніж за один рік до його прийняття, як того вимагає Закон України «Про повну загальну середню освіту». Рішення прийняте без урахування думки батьків дітей та громадськості. Позивач вважає, що рішення не забезпечує інтереси дітей, порушує права дітей, гарантовані Конституцією України та міжнародними правовими актами, у тому числі й дитини позивача.

Позивач у позовній заяві зазначає, що про винесення проекту оспорюваного рішення на розгляд двадцять першої сесії дев`ятого скликання Комарівської сільської ради, яка відбулася 03 серпня 2022 року, громада с. Ховми взагалі не знала, проект рішення оприлюднений не був.

Позивач звертає увагу суду на те, що на розгляд двадцятої сесії дев`ятого скликання Комарівської сільської ради, яка відбулася 07 липня 2022 року, вже виносився проект подібного рішення «Про призупинення діяльності Сидорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігвської області, Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігвської област`і, яке не було прийнято, оскільки не набрало необхідної кількості голосів. Зазначений проект рішення має відмінну назву, ніж назва оспорюваного рішення, але, як вбачається з протоколу сесії від 07 липня 2022 року, підстави та мета його винесення на розгляд сесії є ідентичними з підставами та метою винесення проекту оспорюваного рішення на розгляд сесії 03 серпня 2022 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 та п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України "Про освіту" державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про освіту" для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про освіту" управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Відповідно до частини 3 статті 66 Закону України "Про освіту" сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про повну загальну середню освіту" територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують у межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом:

формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій);

функціонування міжшкільних ресурсних центрів;

закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти;

підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку;

створення та утримання пансіонів;

сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої освіти, їх забезпечення та підтримки тощо.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

Абзацем 2 п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Згідно п.1 та 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

2) забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об`єднань, молодіжних центрів.

Частиною 1 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Частиною 5 цієї статті регламентовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття (ч.4 ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Згідно з положеннями статті 13 Закону України "Про місцеве самоврядування України" територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Згідно до пунктів 3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 03 листопада 2010 року (Порядок № 996), консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Відповідно до пунктів 8-12 Порядку №996 під час проведення консультацій з громадськістю орган виконавчої влади подає громадській раді проекти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них. До участі у проведенні консультацій з громадськістю залучаються в установленому порядку органи місцевого самоврядування.

Органи виконавчої влади під час проведення консультацій з громадськістю взаємодіють із засобами масової інформації, надають їм необхідні інформаційно-аналітичні матеріали. Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма). В обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо: проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов`язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб`єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; проектів регуляторних актів; проектів державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішень стосовно стану їх виконання; звітів головних розпорядників бюджетних коштів про їх витрачання за минулий рік.

За змістом ч.15 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, який вона приймає на першій сесії.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності освітнього округу і опорного закладу освіти визначаються Положенням про освітній округ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 532 (далі - Положення №532).

Відповідно до п.8, 9 цього Положення опорний заклад освіти та його філії діють на підставі установчих документів (статуту опорного закладу освіти, положення про філію), що розробляються відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", цього Положення, інших нормативно-правових актів і затверджуються засновником опорного закладу освіти.

Засновник утворює, ліквідовує, реорганізовує чи перепрофільовує (змінює тип) опорний заклад освіти та його філії (у тому числі шляхом реорганізації закладів освіти, що належать до сфери його управління) відповідно до вимог законодавства.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що рішення про ліквідацію та реорганізацію навчального закладу комунальної форми власності приймає місцева (сільська, селищна, міська) рада, у віданні якої перебуває відповідний навчальний заклад.

Відповідно до Статуту Ховмівської загальноосвітньої школи I-II ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, затвердженого рішенням восьмої сесії восьмого скликання Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області №127-08/VIII від 08.02.2018, Ховмівська загальноосвітня школа І-II ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області є правонаступником Ховмівської загальноосвітньої школи І-II ступенів Борзнянського районої ради Чернігівської області. Знаходиться у комунальній власності Комарівської сільської ради, яка є її засновником. Уповноваженим органом засновника з питань освіти є відділ освіти Комарівської сільської ради.

Згідно п.9.1. Статуту рішення про реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміна типу) закладу освіти приймається сесією Комарівською сільською радою у порядку встановленому чинним законодавством.

При реорганізації, ліквідації чи перепрофілюванні (зміна типу) закладу освіти її працівникам, здобувачам освіти, гарантовано дотримання їх прав та інтересів відповідно до чинного законодавства з питань праці та освіти (п. 9.2. Статуту).

З огляду на зазначене, до повноважень Комарівської сільської ради віднесено вирішення питання щодо створення, реорганізації, ліквідації чи перепрофілюванні (зміна типу) навчальних закладів комунальної форми власності.

Приймаючи оспорюване рішення відповідач діяв не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник Ховмівської загальноосвітньої школи І-II ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області і вказане рішення є рішенням засновника яким реалізоване його право на ліквідацію комунальної установи.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №813/1232/18, предметом якої було рішення Сокальської районної ради Львівської області про створення комунальної установи; у постанові Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі №140/434/19 предметом якої було визнання недійсним та скасування рішення Волинської обласної ради про реорганізацію Іваничівської спеціалізованої школи-інтернату. У постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України. Отже, спір у справі відповідно до п. 3 ч.1 ст.20 ГПК України віднесено до юрисдикції господарських судів.

З наведеного вище вбачається, що всі рішення (крім визначених законом випадків) місцева рада приймає на сесії після обговорення більшістю голосів у порядку, визначеному законом та регламентом, прийнятим на першій сесії ради. Прийняті рішення набирають чинності лише після їх офіційної публікації або пізніше - з дати, вказаної в рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №495/7147/16-а.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Згідно ч.2 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 03.11.2010, консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі (п.4 Порядку №996).

Згідно пунктів 8-12 Порядку № 996 під час проведення консультацій з громадськістю орган виконавчої влади подає громадській раді проекти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них. До участі у проведенні консультацій з громадськістю залучаються в установленому порядку органи місцевого самоврядування.

Органи виконавчої влади під час проведення консультацій з громадськістю взаємодіють із засобами масової інформації, надають їм необхідні інформаційно-аналітичні матеріали.

Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма).

В обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо: проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов`язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб`єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; проектів регуляторних актів; проектів державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішень стосовно стану їх виконання; звітів головних розпорядників бюджетних коштів про їх витрачання за минулий рік.

Відповідно до п.14 Порядку №996 публічне громадське обговорення організовує і проводить орган виконавчої влади у такому порядку: визначає питання, яке буде винесене на обговорення; приймає рішення про проведення обговорення; розробляє план заходів з організації та проведення обговорення (у разі потреби); вживає заходів для забезпечення репрезентативності соціальних груп населення, а також суб`єктів господарювання, інститутів громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих суб`єктів (далі - заінтересовані сторони); оприлюднює в обов`язковому порядку інформацію про проведення обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб; збирає та аналізує інформацію про оцінку громадськістю ефективності запропонованого органом виконавчої влади шляху вирішення питання; формує експертні пропозиції щодо альтернативного вирішення питання; забезпечує врахування результатів обговорення під час прийняття остаточного рішення; проводить аналіз результатів обговорення; оприлюднює результати обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб. Для організаційного забезпечення проведення публічного громадського обговорення орган виконавчої влади може утворювати робочу групу.

Пунктом 15 Порядку №996 визначено, що в інформаційному повідомленні про проведення публічного громадського обговорення зазначаються: найменування органу виконавчої влади, який проводить обговорення; питання або назва проекту акта, винесеного на обговорення; варіанти вирішення питання; адреса (гіпертекстове посилання) опублікованого на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади тексту проекту акта; соціальні групи населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія прийнятого рішення; можливі наслідки проведення в життя рішення для різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін; відомості про місце і час проведення публічних заходів, порядок обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; порядок участі в обговоренні представників визначених соціальних груп населення та заінтересованих сторін; поштова та електронна адреси, строк і форма подання письмових пропозицій та зауважень; адреса і номер телефону, за якими надаються консультації з питання, що винесено на публічне громадське обговорення; прізвище, ім`я відповідальної особи органу виконавчої влади; строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення.

Таким чином, консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального та культурного розвитку. Проведення таких консультацій є також необхідним задля дотримання якнайкращого забезпечення інтересів дитини, зобов`язання держави щодо якого визначено у статті 3 Конвенції "Про права дитини", ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII.

Правова позиція щодо необхідності проведення консультацій з громадськістю у разі вирішення питання про ліквідацію, створення, реорганізацію навчальних закладів викладена Верховним Судом у постановах від 14.08.2018 у справі №359/6814/17, від 06.02.2019 у справі №720/1536/16-а, від 27.02.2018 у справі № 495/7147/16-а, від 12.12.2019 у справі №200/13942/18-а, від 07.04.2020 у справі №2140/1730/18, від 13.05.2020 у справі №324/1296/16-а.

У статті 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, йдеться про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Тобто, що у випадку будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень статті 3 Конвенції "Про права дитини", пріоритет повинен надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Оскаржуване рішення впливає на конституційне право дітей (мешканців с. Ховми), а саме на право на освіту, що є підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті таких рішень.

Аналогічний правовий висновок було викладено у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №359/6814/17, від 13.05.2020 у справі № 324/1296/16-а та від 30.12.2020 у справі № 2140/1580/18, від 02.02.2021 у справі №620/3135/19.

За змістом ч.2 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.

Рішенням двадцять першої сесії дев`ятого скликання Комарівської сільської ради «Про припинення діяльності Сидорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області шляхом реорганізації» №451-21/ІХ від 03 серпня 2022 року вирішено:

1. Припинити шляхом реорганізації, а саме приєднання до Степанівської гімназії Комарівської сільської ради (код ЄДРПОУ - 33369960) юридичні особи: Сидорівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ - 33369913), Ховмівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ - 26467534).

2. Встановити, що Степанівська гімназія Комарівської сільської ради є правонаступником майна, прав та обов`язків Сидорівської загальноосвітньої школи І- ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області.

3. Створити комісію з реорганізації юридичних осіб, зазначених в п. 1 даного рішення.

4. Організацію виконання рішення доручити начальнику відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Комарівської сільської ради Грищенко В. М.

5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію Комарівської сільської ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту, освіти, культури, молоді, спорту, охорони здоров`я та соціального захисту (голова комісії Михалько Ю. О.).

У матеріалах справи відсутні докази того, що проект оскаржуваного рішення у відповідності до ч.3 ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" було оприлюднено у встановлений законом спосіб і строк та доведено до відома населення села Ховми.

Громадське обговорення проекту рішення не проводилось.

Оспорюване рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог ч.2 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" та Порядку, оскільки прийняте без врахування думки територіальної громади у вигляді громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, проведення консультацій з громадськістю, що порушує конституційне право членів територіальної громади села приймати участь у такому обговоренні.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Судом враховано приписи статті 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20 листопада 1989 року №44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII щодо приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Беручи до уваги те, що спірне рішення прийнято відповідачем у порушення чинних норм законодавства, без проведення громадських слухань, передбачених Порядком №996, без урахування думки мешканців територіальної громади, без опублікування проєкту відповідного рішення у строк, передбачений ч.2 ст.32 Закону України "Про повну загальну середню освіту", суд дійшов висновку, що таке рішення прийнято не у спосіб та у порядку, що встановлені законом, порушує інтереси територіальної громади, а тому є протиправним, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.

За таких обставин позовні вимоги про визнання недійсними пунктів 1, 2, 3, 4, 5 рішення двадцять першої сесії дев`ятого скликання Комарівської сільської ради від 03 серпня 2022 року №451-21/ІХ «Про припинення діяльності Сидорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області шляхом реорганізації» в частині припинення шляхом реорганізації, а саме приєднання до Степанівської гімназії Комарівської сільської ради (код ЄДРПОУ - 33369960) юридичної особи: Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ - 26467534) є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про скасування запису №1000421270009000051 від 05 вересня 2022 року, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області в результаті її реорганізації, відомостей про комісію з припинення, про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до положень частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Виходячи з системного аналізу ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних інтересів покладено саме на позивача, а відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

З урахуванням практики ЄСПЛ (пункт 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення від 05 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява №38722/02) судом враховано, що у кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Суд, враховуючи фактичні обставини справи, зазначає, що відповідно до оспорюваного рішення було створено комісію з реорганізації та визначено відповідний порядок дій з припинення юридичної особи - Ховмівської загальноосвітної школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ - 26467534) шляхом її реорганізації, а саме приєднання до Степанівської гімназії Комарівської сільської ради (код ЄДРПОУ - 33369960).

Обраний спосіб захисту - скасування запису №1000421270009000051 від 05 вересня 2022 року, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області в результаті її реорганізації, відомостей про комісію з припинення, про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог- попередить фактичне припинення закладу освіти, процедуру якої вже розпочато.

Враховуючи викладене вище та висновки Верховного Суду, суд доходить висновку про задоволення позовної вимоги про скасування запису №1000421270009000051 від 05 вересня 2022 року, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області в результаті її реорганізації, відомостей про комісію з припинення, про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Інші докази та пояснення судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судовий збір у розмірі 6202,50 грн (1240,50 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 4962,00 грн судового збору за подання позовної заяви), відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Згідно ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, розрахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач у клопотанні про стягнення судових витрат просить суд при ухваленні судового рішення стягнути з відповідача на користь позивача 45000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У відповідності до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до положень ч.1 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У разі недотримання вимог частини 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст. 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність може здійснюватись адвокатом індивідуально, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Інтереси позивача у даній справі представляє адвокат Луєнко Юрій Васильович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №444 від 15.05.2009).

На підтвердження отримання позивачем правової допомоги надано:

-копію договору №22/27 про надання правничої (правової) допомоги від 26.08.2022, укладеного між адвокатом Луєнко Юрієм Васильовичем та позивачем;

-копію додаткової угоди №1 про погодження розміру гонорару до договору про надання правничої (правової) допомоги №22/27 від 26.08.2022;

-копію акту про надану правничу (правову) допомогу від 18.10.2022 №1;

-копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом;

-копії фіскальних чеків на суми 15000,00 грн, 14663,00 грн, 15478,00 грн.

Згідно п. 1 додаткової угоди №1 про погодження розміру гонорару до договору про надання правничої (правової) допомоги №22/27 від 26.08.2022, виходячи з умов п. 3.1. Договору Сторони погодили, що розмір гонорару за Договором є фіксованим та становить:

-3000 грн - гонорар за ознайомлення Адвокатом з наданими Клієнтом матеріалами щодо рішення Комарівської сільської ради від 03.08.2022 № 451-21/ІХ, їх вивчення та правовий аналіз;

-2000 грн - гонорар за надання Клієнту правових консультацій і роз`яснень щодо рішення Комарів ської сільської ради від 03.08.2022 № 451-21/ІХ, порядку, способів і засобів правового захисту законних прав та інтересів Клієнта;

-10000 грн - гонорар за складання та подання в інтересах Клієнта до Господарського суду Чернігів ської області заяви про забезпечення майбутнього позову про визнання недійсним рішення Комарівської сільської ради від 03.08.2022 № 451-21/ІХ;

-10000 грн - гонорар за складання та подання від імені та в інтересах Клієнта до Господарського суду Чернігівської області позовної заяви до Комарівської сільської ради про визнання недійсним рішення від 03.08.2022 № 451-21/ІХ в частині та скасування запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

-20000 грн - гонорар за ведення в Господарському суді Чернігівської області від імені та в інтересах Клієнта справи за позовом Клієнта до Комарівської сільської ради про визнання недійсним рішення від 03.08.2022 № 451-21/ІХ в частині та скасування запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, але не виключно: за участь у судових засіданнях, складання та подачу заяв з процесуальних питань та по суті справи тощо.

Відповідно до ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

18 жовтня 2022 року адвокат та позивач підписали акт про надану правничу (правову) допомогу від 18.10.2022 №1 на загальну суму 45000,00 грн.

Відповідно до п. 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

У відповідності до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява N 19336/04, п. 269) вказав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог та враховуючи викладене вище, оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, з огляду на розумність та співмірність судових витрат, враховуючи те, що представник позивача брав участь у судових засіданнях виключно у режимі відеоконференції, суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу, яку необхідно стягнути з відповідача, підлягає обмеженню сумою 35000,00 грн.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсними пункти 1, 2, 3, 4, 5 рішення двадцять першої сесії дев`ятого скликання Комарівської сільської ради від 03 серпня 2022 року №451-21/ІХ «Про припинення діяльності Сидорівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області шляхом реорганізації» в частині припинення шляхом реорганізації, а саме приєднання до Степанівської гімназії Комарівської сільської ради (код ЄДРПОУ - 33369960) юридичної особи: Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ - 26467534).

3.Скасувати запис №1000421270009000051 від 05 вересня 2022 року, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення Ховмівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області в результаті її реорганізації, відомостей про комісію з припинення, про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

4.Стягнути з Комарівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04412225, вул. Соборна, 4, с. Комарівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16442) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 6202,50 грн судового збору та 35000,00 грн витрат на правничу допомогу.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 10 січня 2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/