Рішення

від 09.01.2023 по справі 195/1811/22

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 195/1811/22

2-др/333/37/22

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Мала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяву представника Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» адвоката Верхогляда М.Л. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ «КБ «Глобус» адвокат Верхогляд М.Л. звернувся до суду із заявою, в якій просить суд вирішити питання щодо розподілу понесених судових витрат у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В заяві зазначає, що 08.12.2022 у вищевказаній справі винесено судове рішення, яким задоволено позов, проте не вирішено питання про судові витрати, понесені позивачем, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 34 384,50 грн.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом заяви за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та докази щодо витрат за надання правової допомоги, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Статтею 270 ЦПК України в п.3 ч.1 передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що 08.12.2022 рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя позов Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» суму заборгованості за кредитним договором №00ФНА/2 «Авто в кредит» від 06.11.2017 у загальному розмірі 203 107 (двісті три тисячі сто сім) гривень 00 копійок, з яких: строкова заборгованість по кредиту - 145 440,68 грн.; прострочена заборгованість по кредиту - 36 581,72 грн.; прострочена заборгованість по процентам - 17 184,60 грн.; штраф за порушення умов пункту 8.4 Кредитного договору (за період з 11.05.2018 року по 11.01.2020 року) - 3 900,00 грн., а також судовий збір у розмірі 3046 (три тисячі сорок шість) гривні 61 копійок.

Проте в рішенні не вирішено питання судових витрат про надання правової допомоги, понесених позивачем.

В позовній заяві позивачем зазначено орієнтовну суму судових витрат на правову допомогу 80000,00 гривень.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України необхідною умовою розподілу витрат на адвоката є надання доказів, які підтверджують їх здійснення.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 137, частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката суд встановлює і розподіляє згідно з умовами договору про надання правничої допомоги в разі наявності відповідних доказів(договорів, рахунків, тощо) щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року у справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такая правова позиція узгоджується із постановою ВС ВС від 13.01.2021 по справі № 596/2305/18.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертій статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не скористався своїм процесуальним правом та не заявив клопотання, відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України. про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

В той час коли, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу було надано договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.10.2021 р., укладеного між адвокатом Гаврищук Н.Є. та АТ «КБ «Глобус», додаткова угода № 18 до договорупро надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.10.2021 р., акт №18 прийому-передачі послуг від 15.11.2022 р., платіжне доручення №6307 від 02.12.2022 р., відповідно до якого адвокатом Гаврищук Н.Є. прийнято від АТ «КБ «Глобус» 34 384,50 грн. за надання професійної правової допомоги згідно акту №18 прийому-передачі послуг від 15.11.2022 р.

Враховуючи те, що при винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу, тому суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення вказаних судових витрат з відповідача в розмірі 34 384,50 грн.

Керуючись п.3 ч.1ст.270 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву представника Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» адвоката Верхогляда М.Л. про вирішення питання щодо розподілу понесених судових витрат - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» витрати на правову допомогу в розмірі 34 384 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривень, 50 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Акціонерне товариство «Комерційний Банк «Глобус», код ЄДРПОУ 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ, провулок Куренівський, 19/5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.В.Ковальова