Ухвала

від 04.01.2023 по справі 455/1025/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 455/1025/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1145/22 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2023 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_6 захисника підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року,

встановила:

ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні скарги захисника - адвоката ОСОБА_6 яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 05.10.2022 у кримінальному провадженні №12022141320000035 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Мотивуючи своє рішення слідчий суддя в ухвалі, зокрема, зазначив, що зазначені у скарзі доводи та підстави, з яких скаржник просить скасувати повідомлення про підозру, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікації її дій, адвокатом не доведено, що при складенні та врученні повідомлення про підозру ОСОБА_7 було допущено порушення норм чинного КПК.

На дану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 захисник підозрюваної ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, просить оскаржувану ухвалу скасувати, ухвалити нову, якою скасувати повідомлення свідчого СВ відділення №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про підозру ОСОБА_7 від 05 жовтня 2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, у кримінальному провадженні №12022141320000035, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2022 року. Зобов`язати Відділення №1 Симбірського відділу поліції ГУ НП у Львівській області виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 05 жовтня 2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, у кримінальному провадженні №12022141320000035 від 14.01.2022 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що слідчий суддя належним чином не дослідив докази, якими обґрунтовується підозра і які не містять даних про наявність в діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Оскаржуване повідомлення про підозру не відповідає ч.1 ст.276 КПК України, тобто така не ґрунтується на наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того, апелянт вважає, що повідомлення про підозру не містить відомостей, що вимагаються п.6 ч.1 ст.277 КПК України, а саме викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру, зазначені в повідомленні про підозру твердження не можуть свідчити про об`єктивність досудового слідства та законність повідомлення про підозру, адже не містить жодної конкретики, як того вимагає п.6 ч.1 ст.277 КПК України.

Факти, які вказані у повідомленні про підозру не відповідають зібраним досудовим слідством доказам, як до пред`явлення підозри, так і після, а докази, наявні в органу досудового розслідування та відомі такому обставини - підтверджують відсутність вини Підозрюваного у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Стверджує, що повідомлення про підозру здійснено за відсутності фактичних підстав, з якими закон пов`язує повідомлення про підозру, тобто без наявності безсумнівної системи належних до справи, допустимих і достатніх доказів, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваного.

Судом першої інстанції не враховано той факт, що результати залучення спеціалістів у даному кримінальному провадженні - Державної екологічної інспекції у Львівській області від 18.08.2022 року №02-2685, на яких ґрунтується повідомлення про підозру, чітко вказують про наявність ряду порушень вимог земельного законодавства, що були допущені, проте іншими особами і мали наслідком внесення до державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, що не дають можливості встановити наявність лісових насаджень та водного об`єкту на ділянці, чим порушено вимоги Земельного кодексу України.

Також не взято до уваги те, що у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 4625186800:02:000:0070, який є єдиним офіційним документом, що визначає цільове призначення ділянки - відсутні відомості про належність ділянки до земель лісогосподарського призначення чи водного фонду, наявність на такій обмежень, лісових насаджень, водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, земель водного фонду чи водних об`єктів. У спеціаліста - землевпорядника відсутнє право переустановлювати статус такої землі.

Поза увагою як органу досудового розслідування, так і суду першої інстанції залишено також той факт, що 11.12.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (Наказ 33-ОТГ від 11.12.2020 року), передано разом з іншими, сформовану земельну ділянку, тобто земельну ділянку з визначеною площею, координатами, межами та внесеною про неї інформацією до Державного земельного кадастру.

Підкреслює, що в 2019 р. (до моменту згаданої вище передачі) на замовлення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області було проведено інвентаризацію даної земельної ділянки, про що виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель. Жодних відомостей про наявність лісових насаджень та водойми чи прибережної смуги, як і застережень щодо неможливості відчуження земельної ділянки в технічній документації, та відповідно, в Державному земельному кадастрі не міститься.

Тим самим, Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області підтверджено відсутність обмежень щодо розпорядження даною земельною ділянкою.

На переконання захисника, описані вище обставини вказують на ймовірні недоліки землевпорядної документації, можливі допущені помилки при проведенні інвентаризації земельної ділянки та виготовленні Технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель, що здійснювалась в 2019 році на замовлення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Однак ці обставини також не прийняті до уваги у повідомленні про підозру, їм не надано правову оцінку, як таким, що свідчать про відсутність безсумнівних підстав вважати особу винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Наголошує, що в повідомленні про підозру не міститься вказівки на рішення органу державної влади, чи органу місцевого самоврядування, яким відчужену земельну ділянку було віднесено до земель лісогосподарського призначення чи водного фонду.

Вказує, що приналежність земельної ділянки до тієї чи іншої категорії земель підтверджується не лише фактичним розташуванням на ній тих чи інших природних (в даному випадку лісових та водного) об`єктів, але й відповідним рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про присвоєння земельній ділянці відповідної категорії.

Висновки щодо того, що підозрювана повинна була знати про наявність на ділянці лісових насаджень та водного об`єкту, а відтак заборону відчуження земельної ділянки, з документів, визначених у повідомленні про підозру є непідтвердженими і повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В тексті повідомлення про підозру наведено загальні норми щодо заборони відчуження земельних ділянок лісового та водного фонду, а також загальні норми щодо повноважень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної власності. Однак, в повідомленні про підозру не зазначено в чому конкретно полягали службові обов`язки спеціаліста - землевпорядника ОСОБА_7 при розпорядженні земельною ділянкою. А відповідно, не зазначено в чому полягало невиконання чи неналежне виконання її обов`язків.

Звертає увагу, що підписуючи Відомість про встановлені межі ОСОБА_9 погоджено межі земельної ділянки згідно з кресленням (саме так і зазначено поряд з її підписом). Тобто землевпорядником перевірено схематичне зображення та координати земельної ділянки зазначеним в проекті землеустрою, виготовленому сертифікованим інженером спеціалістом ФОП ОСОБА_10 на відповідність таких даних в Державному земельному кадастрі. Навіть фізично виїхавши на земельну ділянку, без спеціальних знань та технічних можливостей, точні її координати та місцезнаходження, ОСОБА_7 визначити не мала жодної можливості.

Наголошує, що в тексті повідомлення про підозру, а також матеріалах кримінального провадження, випливає причетність інших осіб до істотних недоліків Проекту землеустрою, а не підозрюваної ОСОБА_7 , чим встановлено наявність у повідомленні про підозру протилежного висновку щодо ймовірної причетності до вчинення злочину на момент здійснення повідомлення про підозру.

В судове засідання учасники провадження не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце його проведення. З урахуванням наведеного та положень ч.4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі осіб, які не з`явились до суду.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу з доповненнями слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

В провадженні СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12022141320000035 від 14.01.2022 р. 05.10.2022 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України у вищевказаному кримінальному провадженні, а саме у тому, що ОСОБА_7 , будучи службовою особою, підозрюється у вчиненні службової недбалості, тобто у неналежному виконанні своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Підстави та порядок повідомлення особі про підозру регламентовано главою 22 КПК України (статті 276 - 279).

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Аналіз наведеної норми закону дає підстави стверджувати те, що під час розгляду слідчим суддею цієї скарги підлягає з`ясуванню дотримання при повідомленні особі про підозру вимог глави 22 КПК України, зокрема, відповідність підозри вимогам статей 276, 277, 278 КПК України.

Тобто слідчий суддя повинен перевірити дотримання органом досудового розслідування чи дізнання процесуального порядку повідомлення про підозру. А саме: 1) чи в передбачених законом випадках здійснено повідомлення про підозру; 2) чи уповноваженою особою прийняте процесуальне рішення та здійснено вказану процесуальну дію; 3) чи відповідає повідомлення про підозру вимогам ст. 277 КПК України (щодо змісту такого); 4) чи дотримано порядок та строк вручення повідомлення про підозру (ст.278 КПК України); 5) чи дотримано прав особи, якій повідомлено про підозру.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Статтею 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Згідно з частиною 1 статті 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як слідує зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 05.10.2022 р., дане повідомлення про підозру відповідає вимогам закону, зокрема, воно складено слідчим за погодженням із прокурором, у ньому зазначено прізвище та посада слідчого, який здійснював повідомлення, анкетні відомості (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) особи, якій повідомлено про підозру, найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення, зміст підозри, правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статей закону України про кримінальну відповідальність, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також інші суттєві обставини, які відомі на момент повідомлення про підозру.

Крім того, у повідомленні про підозру ОСОБА_7 зазначені права підозрюваного, міститься підпис слідчого, який здійснив повідомлення, підпис прокурора, який його погодив.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, на виконання вимог ст. ст. 276, 278, 303 КПК України, під час розгляду скарги дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування повідомленої ОСОБА_7 підозри, при цьому, слід звернути увагу, що заявник по суті просить слідчого суддю надати оцінку пред`явленій підозрі та фактично висловитися по суті пред`явленого обвинувачення, що може зробити тільки суд при розгляді справи по суті, прийнявши законне та обґрунтоване рішення, встановивши вину або невинуватість певної особи. В даному випадку, слідчим суддею не встановлено факту спростування під час досудового розслідування доказів, що давали підстави для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Колегія суддів також враховує, що факт повідомлення особі про її підозру у вчиненні кримінального правопорушення не є актом обвинувачення цієї особи у вчиненні такого правопорушення, а тому мотиви апеляційної скарги з приводу необґрунтованості підозри, відсутності предмета кримінального правопорушення не впливають на висновки слідчого судді щодо обставин повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та обставин проведення досудового слідства.

Разом з тим апеляційний суд звертає увагу на те, що на стадії досудового розслідування обґрунтованість підозри має перевірятися слідчим суддею не з точки зору доведеності вини, а з точки зору того, що після повідомлення особи про її підозру у вчиненні кримінального правопорушення органом досудового слідства дотримуються вимоги кримінального процесуального закону щодо розумних строків проведення досудового слідства та дотримання органом досудового слідства прав та свобод підозрюваної особи під час слідства.

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає безпідставним доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для повідомлення про підозру ОСОБА_7 , оскільки слідчий суддя, здійснюючи судовий розгляд скарги на повідомлення про підозру не уповноважений досліджувати та оцінювати докази, що стали підставою для повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та надавати юридичну кваліфікацію діям підозрюваної особи.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

ухвалу слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 грудня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника - адвоката ОСОБА_6 яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 05.10.2022 у кримінальному провадженні №12022141320000035 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 367 КК Українизалишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями захисника - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4