Рішення

від 09.01.2023 по справі 559/18/23

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/18/23

Провадження № 2-о/559/21/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Федорук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Дубно в окремому проваджені цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дубенський районний відділ поліції ГУНП в Рівненській області про видачу обмежувального припису,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заявлених вимог.

03.01.2023 заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеною заявою в якій просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 на строк 6 (шість) місяців, в якому визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 :

1)заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

2)заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та місця роботи постраждалої особи Дубенська РАЙ Вет-лікарня за адресою: Дубенський р-н.,с. Рачин, вул. Лугова, 1;

3)заборонити ОСОБА_2 телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

4)заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

Свої вимоги мотивує тим, що вона, ОСОБА_1 , з 08.06.2021 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Спільних дітей у них немає. Від попереднього шлюбу у неї є двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Більше п`яти місяців їхнє сімейне життя не ладиться і постійно погіршується. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. На фоні постійних незгод в родині почали виникати сварки, які переросли в серйозні конфлікти, під час яких поведінка чоловіка почала бути занадто агресивною, він почав погрожувати їй та дочці. Вона зазнає постійного психологічного тиску з боку ОСОБА_2 .

07грудня 2022року чоловіквчинив домашнєнасильство всім`ї відноснонеї замісцем їхньогопроживання,в присутностіїї неповнолітньоїдочки,його падчерки,а саме:ображав їїнецензурними словами,наніс ударрукою пообличчю,погрожував фізичноюрозправою,внаслідок чогозавдана шкодаїї фізичномута психологічномуздоров`ю,а такожпсихологічному здоров`юдитини,оскільки всевідбувалося вїї присутності.Чоловік перебувавв дужеагресивному інеадекватному стані.Відносно ньогопрацівники поліціїсклали терміновийзаборонний приписвід 07.12.2022року серіїАА №069764, строком на 10 діб. Після агресії чоловіка вона боїться за життя та здоров`я своє та дочки. Оскільки під час перебування на роботі вон не можу контролювати, що відбувається вдома. Понад 5 місяців зі сторони чоловіка спостерігається агресивна поведінка та перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 грудня 2022 року у справі № 559/3268/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП та застосовано стягнення у виді 7 (семи) діб адміністративного арешту.

Повернувшись додому після відбування адміністративного арешту поведінка чоловіка не змінилася, він надалі зловживає алкогольними напоями та вчиняє психологічне насильство.

Вважає, що існує висока вірогідність повторного вчинення насильства ОСОБА_2 щодо неї, а також настання тяжких наслідків для її здоров`я. Тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту вона просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.01.2023 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Судове засідання призначено на 10 годину 00 хвилин 06.01.2023.

За клопотанням заявника, розгляд справи відкладено на 10 годину 00 хвилин 09.01.2023.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала, дала пояснення згідно поданої заяви, просила видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що заперечує проти винесення обмежувального припису, оскільки житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить йому, іншого житла не має. Зазначив, що свою поведінку змінить, зловживати спиртним не буде.

Представник заінтересованої особи: Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Встановлені судом обставини.

07грудня 2022року інспекторомСРПП ДубенськогоРВП складеновідносно ОСОБА_2 терміновий забороннийприпис серіїАА №069764, строком на 10 діб у зв`язку зі скоєнням домашнього насильства стосовно постраждалої особи ОСОБА_1 (а.с. 4).

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 грудня 2022 року у справі № 559/3268/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП та застосовано стягнення у виді 7 (семи) діб адміністративного арешту (а.с. 5-6).

Як свідчить довідка про реєстрацію місця проживання №62 від 22.07.2022 та довідка №538 від 22.12.2022, видана виконкомом Привільненської сільської ради Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в склад її сім`ї входять: син ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_2 (а.с. 3, 8).

Згідно медичної картки амбулаторного хворого №4508, ОСОБА_1 07.12.2022 зверталась у травмпункт КНЦ «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради, з приводу нанесення побоїв чоловіком (а.с. 9).

Оцінка доказів та норми права, застосовані судом.

У ст.3КонституціїУкраїни зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Ст.27КонституціїУкраїни встановлено, що кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Положеннями ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом N 475/97-ВР від 17.07.97, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать обмежувальний припис стосовно кривдника.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають постраждала особа або її представник.

Приписами частин 2, 3, 4 ст.26ЗаконуУкраїни«Про запобіганнютапротидіюдомашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього певних обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи). Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених в КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Судом достовірно з`ясовано, що ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності передбаченої за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_1 .

Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2019 року у справі №452/317/19-ц зробив висновок, що притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства (правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП) може бути підставою для застосування заходів обмежувального припису.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободмістить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься у другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (East/West Alliance Limited v. Ukraine, № 19336/04, § 166-168, від 23 січня 2014 року).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право: втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу; у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними; якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів; втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеномуЗаконом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є легітимним заходом втручання у права та свободи особи.

Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 673/1607/19.

Судом встановлено, що заінтересована особа ОСОБА_2 та заявниця ОСОБА_1 проживають спільно за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, згідно пояснень заінтересованої особи, вказане житлове приміщення є єдиним місцем проживання ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці ОСОБА_1 , яка потребує захисту у порядку, передбаченомуЗаконом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», і тому є підстави для видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 із забороною телефонних переговорів із ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, та забороною особисто і через третіх осіб розшукувати заявницю, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, на строк 6 (шість) місяців.

Застосування вказаних заходів тимчасового обмеження прав кривдника є необхідними та достатніми для забезпечення прав заявника на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства.

За вказаних обставин, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

В силу ч. 3ст. 350-5ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

КеруючисьЗаконом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. ст.81,89,263,264,265,350-5,350-6,350-8, п. 10 ч. 1 ст.430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дубенський районний відділ поліції ГУНП в Рівненській області про видачу обмежувального припису задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 12.08.1999 Дубенським МРВ УМВС України), на строк 6 (шість) місяців, в якому визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 :

1) заборонити ОСОБА_2 телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

2) заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Про видачу обмежувального припису повідомити Дубенський РВП ГУНП в Рівненській області - для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Рівненського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 10.01.2023.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 )

Заінтересовані особи:

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - невідомий, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 ),

Дубенський районнийвідділ поліціїГУНП вРівненській області (ЄРДПОУ 41250769, місцезнаходження: вул. Пекарська, 10, м.Дубно, Рівненська область, 35603).

Суддя Р.В.Ралець